02.02.16
Друкувати
Особливостi роботи за сумiсництвом: консультує Мiнсоцполiтики
КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент
Особливостi роботи за сумiсництвом
Юридичний департамент
Особливостi роботи за сумiсництвом
За статтею 43 Конституцiї України за кожним громадянином закрiплено гарантоване право на працю, що включає можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вiн вiльно обирає або на яку вiльно погоджується.
Громадянин, як правило, реалiзує своє право на працю, укладаючи трудовий договiр з власником або уповноваженим ним органом пiдприємства, установи, органiзацiї чи фiзичною особою, за яким працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.
Вiдповiдно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працiвник має право реалiзувати свої здiбностi до продуктивної i творчої працi, укладаючи трудовий договiр на одному або одночасно на кiлькох пiдприємствах, в установах, органiзацiях, якщо iншого не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторiн.
Це дозволяє працiвникам, крiм основного трудового договору, додатково укладати трудовi договори (угоди) за сумiсництвом.
Поняття «сумiсництво» та його загальнi особливостi
Порядок i умови сумiсництва визначенi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй» (далi - постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй, затвердженим наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту i Мiнфiну України вiд 28.06.93 р. № 43, зареєстрованим у Мiн'юстi України 30.06.93 р. за № 76 (далi - Положення № 43).
Вiдповiдно до п. 1 Положення № 43 сумiсництвом вважається виконання працiвником, крiм своєї основної, iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у. вiльний вiд основної роботи час на. тому самому або iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або в громадянина (пiдприємця, приватної особи) за наймом.
Вiдповiдно до п. 1 постанови № 245 робiтники, спецiалiсти i службовцi державних пiдприємств, установ i органiзацiй мають право працювати за сумiсництвом, тобто виконувати, крiм своєї основної, iншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумiсництва працiвники можуть працювати на тому самому або iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або в громадянина у вiльний вiд основної роботи час.
Пiд час прийняття на роботу працiвника-сумiсника та оформлення з ним трудових вiдносин обидвi сторони (власник або уповноважений ним орган та працiвник) насамперед повиннi визначити режим роботи за сумiсництвом та порядок оплати працi.
Працiвник може укласти трудовий договiр на роботу за сумiсництвом на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, де вiн працює за основним мiсцем роботи. Таке сумiсництво буде вважатися внутрiшнiм сумiсництвом.
Якщо трудовий договiр про роботу за сумiсництвом укладено на iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї (поза основним мiсцем роботи працiвника), то така робота є зовнiшнiм сумiсництвом.
На сумiсника поширюються всi права, гарантiї та обов'язки, передбаченi чинним законодавством, колективним договором i правилами внутрiшнього трудового розпорядку.
Не вважається сумiсництвом поєднання професiй, розширення зон обслуговування та тимчасове заступництво, якi виконуються працiвниками одночасно з основною роботою у робочий час.
Однiєю з найважливiших умов роботи за сумiсництвом є наявнiсть вакантної посади (професiї).
Законодавством не обмежується кiлькiсть пiдприємств, установ, органiзацiй, де працiвник може працювати за сумiсництвом.
Отже, за сумiсництвом можна працювати на одному, двох або бiльше пiдприємствах, в установах, органiзацiях i на бажання працiвника мати в трудовiй книжцi вiдповiдний запис з кожного мiсця роботи.
Проте за будь-яких обставин одне мiсце роботи працiвника має бути основним.
Якщо у працiвника вiдсутнє основне мiсце роботи, то його не можна прийняти на роботу за сумiсництвом.
Тривалiсть роботи сумiсникiв, якi працюють не на державному пiдприємствi, в установi, органiзацiї, може бути встановлена впродовж усього вiльного вiд основної роботи часу, який не має перевищувати нормальної тривалостi робочого часу, встановленої КЗпП. Проте працiвник-сумiсник не може виконувати одночасно роботу за сумiсництвом та за основним мiсцем роботи. Обмеження тривалостi робочого часу працiвникiв-сумiсникiв, якi працюють на державних пiдприємствах, передбаченi постановою № 245.
Про роботу за сумiсництвом з працiвником укладається трудовий договiр. Стороною трудового договору про роботу за сумiсництвом на сторонi власника (пiдприємства, установи, органiзацiї) може бути як iнший власник (пiдприємство, установа, органiзацiя), так i той самий власник (пiдприємство, установа, органiзацiя), з яким працiвник уклав основний трудовий договiр. У такому разi трудовi договори юридичне не пов'язанi мiж собою.
За кожною посадою (основною i за сумiсництвом) тривалiсть робочого часу, порядок оплати працi, надання вiдпустки тощо має визначатися окремо.
Умови, за яких робота для працiвника вважатиметься сумiсництвом, такi:
- наявнiсть основної роботи на умовах трудового договору;
- можливiсть працювати на тому самому або iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або в громадянина;
- робота провадиться у вiльний вiд основної роботи час.
Для роботи за сумiсництвом згоди адмiнiстрацiї (власника або уповноваженого ним органу) за мiсцем основної роботи непотрiбно.
Слiд зазначити, що вiдповiдно до п. 11 Положення № 43 висококвалiфiкованим спецiалiстам народного господарства дозволяється за погодженням з власником або уповноваженим ним органом провадити педагогiчну дiяльнiсть у вищих навчальних закладах i навчальних закладах (пiдроздiлах) пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки кадрiв за сумiсництвом у робочий час i до чотирьох годин на тиждень iз збереженням за ними заробiтної плати за мiсцем основної роботи.
Щодо оплати та умов працi сумiсникiв
Вiдповiдно до ст. 102-1 КЗпП працiвники, якi працюють за сумiсництвом, одержують заробiтну плату за фактично виконану роботу.
Пiд фактично виконаною роботою слiд вважати роботу, виконання якої вiдображено у вiдрядному нарядi, або роботу, виконання якої зафiксовано в табелi облiку робочого часу.
Умови роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Норма щодо оплати фактично виконаної роботи сумiсникiв дублюється п. 2 постанови № 245, п. 5 Положення № 43 та ст. 19 Закону України «Про оплату працi».
Незалежно вiд того, який розмiр заробiтної плати та надбавки, доплати працiвник одержує за основним мiсцем роботи, за виконання обов'язкiв за iншою посадою на умовах сумiсництва йому встановлюється оплата вiдповiдно до посади за сумiсництвом.
Крiм того, п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату працi» роз'яснено, що вiдповiдно до ст. 102-1 КЗпП працiвники, якi працюють за сумiсництвом (виконують, крiм основної, у вiльний вiд неї час й iншу роботу на умовах трудового договору в того самого чи iншого роботодавця), одержують заробiтну плату за фактично виконану роботу без обмеження її певним розмiром. Сумiсники мають право на оплату фактично виконаної роботи й тодi, коли було порушено встановленi для певної категорiї працiвникiв обмеження для роботи за сумiсництвом. Такi порушення за певних умов можуть бути пiдставою для припинення трудового договору за сумiсництвом.
Визначенi Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до ст. 102-1 КЗпП умови роботи за сумiсництвом, у тому числi щодо її загальної тривалостi, яка впродовж мiсяця не має перевищувати половини мiсячної норми робочого часу, поширюються лише на працiвникiв державних пiдприємств, установ й органiзацiй.
Робота за трудовим договором осiб, якi поєднують її з денною формою навчання, не є сумiсництвом й оплачується на загальних пiдставах.
У разi встановлення сумiсникам з погодинною оплатою працi нормованих завдань на пiдставi технiчно обґрунтованих норм провадиться оплата фактично виконаного обсягу робiт за кiнцевими результатами.
Одержана за роботу за сумiсництвом заробiтна плата пiд час пiдрахунку середнього заробiтку за основною роботою не враховується.
Однак є випадки, передбаченi п. 10 Положення № 43, коли заробiтна плата на всiх мiсцях роботи враховується для обчислення середнього заробiтку.
Такi випадки поширюються:
- на вчителiв та викладачiв, якi працюють у кiлькох середнiх загальноосвiтнiх, професiйних та iнших навчально-освiтнiх, а також вищих навчальних закладах, прирiвняних до них за оплатою працi працiвникiв, а також педагогiчних працiвникiв дошкiльних виховних, позашкiльних та iнших навчально-виховних закладiв (як в одному, так i в кiлькох);
- медичних i фармацевтичних працiвникiв лiкувально-профiлактичних та санiтарно-епiдемiологiчних установ охорони здоров'я, аптек, установ соцiального забезпечення, дитячих будинкiв, шкiл-iнтернатiв для дiтей-сирiт, а також для дiтей, якi мають вади фiзичного чи розумового розвитку, дитячих дошкiльних виховних закладiв, медико-соцiальної експертизи; сестер милосердя товариств Червоного Хреста та Червоного Пiвмiсяця України.
Цi правила можна застосовувати за аналогiєю i до працiвникiв, що оформили трудовi вiдносини з пiдприємствами, установами, органiзацiями, якi не є державними.
Водночас слiд зазначити, що вiдповiдно до ст. 105 КЗпП працiвникам, якi виконують на тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї поряд зi своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за iншою професiєю (посадою) або обов'язки тимчасово вiдсутнього працiвника без звiльнення вiд своєї основної роботи, провадиться доплата за сумiщення професiй (посад) або виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника.
Розмiри доплат за сумiщення професiй (посад) або виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорi.
Надбавки до заробiтної плати особам, якi працюють за сумiсництвом у районах, що постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи, виплачуються в порядку та розмiрах, передбачених Законом України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» (п. 7 Положення № 43).
Якщо працiвника-сумiсника прийнято на неповну ставку, вiн повинен одержати заробiтну плату в розмiрi, не меншому вiд законодавче встановленого мiнiмального розмiру заробiтної плати, пропорцiйно до вiдпрацьованого часу. Iнакше власник або уповноважений ним орган доплачуватиме до мiнiмального рiвня заробiтної плати.
Надбавки, доплати, премiї та iншi виплати, передбаченi умовами оплати працi, виплачуються сумiсникам у порядку, передбаченому для таких працiвникiв на пiдприємствах, в установах, органiзацiях.
Виконання працiвником-сумiсником певного обсягу робiт вiдображається в документах первинного бухгалтерського облiку: за погодинної оплати працi ведуться табелi облiку використання робочого часу; за вiдрядної оплати - первиннi документи з облiку виробiтку.
Крiм того, працiвник-сумiсник має таке саме право на вiдпустку на роботi за сумiсництвом, як i на роботi за основним мiсцем роботи, оскiльки такi працiвники перебувають у трудових вiдносинах iз пiдприємством, установою, органiзацiєю.
Це право забезпечується наданням вiдпустки конкретної тривалостi. При цьому на перiод вiдпустки зберiгається мiсце роботи, заробiтна плата.
Положенням № 43 передбачено, що оплата вiдпустки або виплата компенсацiї за невикористану вiдпустку сумiсникам провадиться вiдповiдно до чинного законодавства.
Пунктом 6 Положення № 43 передбачено, що вiдпустка на роботi за сумiсництвом надається одночасно з вiдпусткою за основним мiсцем роботи.
Оплата вiдпустки чи виплата компенсацiї за невикористану вiдпустку провадиться сумiсникам вiдповiдно до чинного законодавства.
Вiдпустка, надана працiвнику-сумiснику, пiдлягає оплатi навiть тодi, якщо працiвником укладено трудовий договiр про роботу за сумiсництвом на тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї, де знаходиться його основне мiсце роботи.
Тривалiсть такої вiдпустки залежить вiд того, яку посаду, обiймає працiвник i яка її тривалiсть вiдповiдно до законодавства.
Обмеження роботи за сумiсництвом
Законодавством, колективним або трудовим договором можуть вводитися обмеження на роботу за сумiсництвом.
Нинi не iснує загальних обмежень роботи за сумiсництвом, що поширюються як на працiвникiв державних пiдприємств, так i на працiвникiв пiдприємств недержавної форми власностi, оскiльки вiдсутнiй нормативно-правовий акт щодо обмеження сумiсництва, який би поширювався на працiвникiв пiдприємств усiх форм власностi.
Отже, робота за сумiсництвом на пiдприємствах, в установах, органiзацiях недержавної форми власностi не обмежується навiть для неповнолiтнiх, вагiтних жiнок, працiвникiв, зайнятих на важких роботах, роботах зi шкiдливими i небезпечними умовами працi.
Вiдповiднi обмеження на роботу за сумiсництвом (зокрема, i на пiдприємствах недержавної форми власностi) можуть бути введенi колективним договором й угодою сторiн (у тому числi трудовим договором, оскiльки трудовий договiр - це угода мiж працiвником i власником, тобто угода сторiн про взаємнi права та обов'язки на перiод чинностi такого трудового договору).
Пiд час укладення колективного договору сторони можуть передбачити заборону на роботу за сумiсництвом щодо всiх або певної частини працiвникiв. У колективному договорi можна також визначити, що робiтники не мають права працювати за сумiсництвом взагалi або лише в певних органiзацiях або на певних посадах.
Власник або уповноважений ним орган разом iз профспiлкою може встановити такi обмеження з огляду на стан здоров'я конкретного працiвника та шкiдливiсть умов його працi.
За вiдсутностi таких обмежень слiд ураховувати, що власник або уповноважений ним орган несе вiдповiдальнiсть за порушення правил про охорону працi. Тобто укладення договорiв, унаслiдок яких робота за сумiсництвом може призвести до перевтоми працiвника, а отже, виникне загроза нещасного випадку чи професiйного захворювання, може Квалiфiкуватися як порушення умов прийняття на роботу за сумiсництвом.
Такi обмеження встановленi, зокрема, Положенням № 43. Наприклад, вiдповiдно до п. 2 Положення № 43 обмеження на сумiсництво можуть запроваджуватися керiвниками державних пiдприємств, установ i органiзацiй разом з профспiлковими комiтетами лише щодо працiвникiв окремих професiй та посад, зайнятих на важких роботах i на роботах iз шкiдливими або небезпечними умовами працi, додаткова робота яких може призвести до наслiдкiв, що негативно позначаться на станi їхнього здоров'я та безпецi виробництва. Обмеження також поширюються на осiб, якi не досягли 18 рокiв, та вагiтних жiнок.
Крiм цього, п. 4 Положення № 43 передбачено, що не мають права працювати за сумiсництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної i творчої дiяльностi) керiвники державних пiдприємств, установ, органiзацiй, їхнi заступники, керiвники структурних пiдроздiлiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй (цехiв, вiддiлiв, лабораторiй тошо) та їхнi заступники.
Не встановлено законодавством України обмежень щодо кiлькостi трудових договорiв про роботу за сумiсництвом, якi може укласти працiвник.
Слiд зазначити, що трудовим законодавством обмежено тривалiсть робочого часу сумiсника. Так, вiдповiдно до п. 2 постанови № 245 тривалiсть роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств не може перевищувати чотирьох годин на день i повного робочого дня у вихiдний день. Загальна тривалiсть роботи за сумiсництвом упродовж мiсяця не має перевищувати половини мiсячної норми робочого часу.
Статтею 25 Закону України «Про запобiгання корупцiї» для осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, передбачено обмеження щодо сумiсництва та сумiщення з iншими видами дiяльностi.
До осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, належать:
- Президент України, голова Верховної Ради України, його перший заступник та заступник, Прем'єр-мiнiстр України, перший вiце-прем'єр-мiнiстр України, вiце-прем'єр-мiнiстри України, мiнiстри, iншi керiвники центральних органiв виконавчої влади, якi не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, та їхнi заступники, голова Служби безпеки України, генеральний прокурор України, голова Нацiонального банку України, голова та iншi члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Верховної Ради Автономної Республiки Крим, голова Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим;
- народнi депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республiки Крим, депутати мiсцевих рад, сiльськi, селищнi, мiськi голови;
- державнi службовцi, посадовi особи мiсцевого самоврядування;
- вiйськовi посадовi особiї Збройних сил України, Державнiї служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України й iнших утворених вiдповiдно до законiв вiйськових формувань, крiм вiйськовослужбовцiв строкової вiйськової служби;
- суддi Конституцiйного Суду України, iншi професiйнi суддi, члени, дисциплiнарнi iнспектори Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, службовi особи секретарiату цiєї Комiсiї, голова, заступник голови, секретарi секцiй Вищої ради юстицiї, а також iншi члени Вищої ради юстицiї, народнi засiдателi i присяжнi (пiд час виконання ними цих функцiй);
- особи рядового i начальницького складу органiв внутрiшнiх справ, державної кримiнально-виконавчої служби, податкової мiлiцiї, особи начальницького складу органiв та пiдроздiлiв цивiльного захисту, Нацiонального антикорупцiйного бюро України;
- посадовi та службовi особи органiв прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, державної лiсової охорони, державної охорони природно-заповiдного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної податкової полiтики й державної полiтики у сферi державної митної справи;
- члени Нацiонального агентства з питань запобiгання корупцiї;
- члени Центральної виборчої комiсiї;
- посадовi та службовi особи iнших державних органiв, органiв влади Автономної Республiки Крим.
Цим особам забороняється:
- провадити iншу оплачувану (крiм викладацької, наукової i творчої дiяльностi, медичної практики, iнструкторської та суддiвської практики iз спорту) або пiдприємницьку дiяльнiсть, якщо iнше не передбачене Конституцiєю або законами України;
- входити до складу правлiння, iнших виконавчих чи контрольних органiв, наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку (крiм випадкiв, коли особи здiйснюють функцiї з управлiння акцiями (частками, паями), що належать державi чи територiальнiй громадi, та представляють iнтереси держави чи територiальної громади в радi (спостережнiй радi), ревiзiйнiй комiсiї господарської органiзацiї), якщо iнше не передбачене Конституцiєю або законами України.
Головний спецiалiст, Iгор БИЦЬ
"Праця i зарплата" N 3 (967), 20 сiчня 2016 р.
"Праця i зарплата" N 3 (967), 20 сiчня 2016 р.
Рубрика:
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
.jpg?v=1709910824)