Поворотна фінансова допомога в єдинників: особливості обліку

    Сума поворотної фінансової допомоги (далі – ПФД) у деяких випадках може включатися до доходу єдинника, а також визнаватися об'єктом обкладання єдиним податком (далі – ЄП). Розглянемо особливості обліку ПФД у юридичних і фізичних осіб – платників ЄП.
   
    Загальні положення

   
    Правовою підставою для отримання ПФД є договір позики (ст. 1046–1053 ЦК). За цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того ж роду і тієї ж якості. При цьому позикодавець може бути як юридичною, так і фізичною особою.
   
   Зверніть увагу: якщо в договорі позики не буде окремо прописано, що він є безпроцентним, такий договір за замовчуванням уважається процентним. І навіть якщо розмір процентів у ньому не зазначено, вони будуть нараховуватися на рівні облікової ставки НБУ та підлягати щомісячній виплаті до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК). Іншими словами, щоб позика була безпроцентною, на це потрібно чітко вказати в договорі.
   
   У ПК визначення ПФД наведено в пп. 14.1.257. Це – сума коштів, яка надійшла платнику податків у користування за договором, що не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами. При цьому сума ПФД обов'язкова до повернення.
   
    Чи є надання ПФД фінансовою послугою?
   
   Уважаємо, що не є. Пояснимо чому.
   
   Як випливає з п. 5 ст. 1 Закону № 2664, фінансова послуга – це операція з фінансовими активами в інтересах третіх осіб, мета якої – отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. При цьому фінансовою послугою є і передача грошей у позику (ч. 1 ст. 4 Закону № 2664). Надавати такі послуги можуть фінансові установи, a якщо це прямо передбачено законoм, то й підприємці (ч. 1 ст. 5 Закону № 2664).
   
   Згідно з п. 1 Розпорядження № 5555 юрособи, які за своїм правовим статусом не є фінустановами, можуть давати в позику кошти (за винятком видачі фінансового кредиту) з урахуванням норм законодавства України щодо запобігання та прoтидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом. Це значить, що давати гроші в позику під процент мають право тільки фінансові установи. Інші юрособи можуть надавати тільки безпроцентні позики.
   
   Зазначимо, що Розпорядження № 5555 не містить роз'яснень для позикодавців-фізосіб. Але, на наш погляд, для них можна зробити аналогічні висновки.
   
   Таким чином, надання єдинником безпроцентної позики не можна вважати фінансовою послугою, а значить, фінансовим посередництвом, тобто діяльністю, пов'язаною з отриманням і перерозподілом фінансових коштів (ч. 3 ст. 333 ГК). Таке посередництво здійснюється банками та іншими фінансово-кредитними організаціями.
   
   Однак фахівці фіскальних органів уважають, що діяльність із надання ПФД іншим юрособам (фізособам-підприємцям) на постійній основі цілком може розглядатися як фінансове посередництво. Про це сказано в Листі № 2503, адресованому юрособі – платнику ЄП третьої групи. А згідно з пп. 6 пп. 291.5.1 ПК діяльність у сфері фінансового посередництва відноситься до забороненої для єдинників. При цьому в Листі не сказано, скільки разів на рік (квартал або місяць) єдинник повинен надати ПФД іншим особам, щоб вона вважалася наданою на постійній основі.
   
    Податковий облік ПФД
   
    У позичальника
   
   Порядок обкладання ПФД ЄП залежить від того, протягом якого строку позичальник-єдинник користується отриманими грішми. При цьому статус позикодавця (засновник, платник ЄП чи платник податку на прибуток та ін.) у цьому випадку не має ніякого значення.
   
   Як випливає з пп. 3 п. 292.11 ПК, якщо сума ПФД буде повернута позикодавцю протягом 12 календарних місяців із дня її отримання, то в єдинників:
   

• третьої групи вона не обкладається ЄП;

   
• першої – третьої груп – не включається в розрахунок граничного обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ПК.

   
   Відповідно у випадку перевищення строку, установленого пп. 3 п. 292.11 ПК, суму неповерненої ПФД доведеться єдинникам:
   

• третьої групи – обкласти ЄП у звітному періоді, у якому минули 12 місяців із дня отримання ПФД;

   
• першої – третьої груп – включити в розрахунок граничного доходу та у випадку його перевищення перейти до групи з більшим обсягом доходу або відмовитися від спрощеної системи оподаткування (пп. 298.2.3 ПК).

   
   Сума перевищення доходу обкладається ЄП в єдинників:
   
   

• першої – третьої груп (фізосіб) – за ставкою 15 %;

   
• третьої групи (юросіб) – у подвійному розмірі ставки ЄП.

   
    Як визначити дату включення ПФД до оподатковуваного доходу?
   
   12-місячний строк для визначення дати виникнення доходу відраховують із моменту фактичного отримання ПФД. Тобто передбачений у договорі строк отримання та повернення ПФД не впливає на порядок обкладання ЄП суми такої допомоги.
   
   За загальними правилами перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК). При цьому строк, визначений місяцями (як це і встановлене в пп. 3 п. 292.11 ПК), закінчується відповідного числа останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК).
   
   Наприклад, якщо єдинник отримав ПФД 30 березня 2015 року, то 12-місячний строк користування такою допомогою, що не обкладається ЄП, починає обчислюватися 31 березня 2015 року і закінчиться 31 березня 2016 року. Тобто, якщо ПФД буде повернута не пізніше 31 березня 2016 року, вона не увійде до доходу, що обкладається ЄП. Якщо ж її повернуть, припустимо, 1 квітня 2016 року, то суму ПФД єдинник повинен включити до доходу:
   
   

• юрособа – при складанні декларації за ІІ квартал 2016 року;

   
• фізособа – 1 квітня при заповненні Книги обліку доходів (Книги обліку доходів і витрат), а потім при складанні податкової декларації.