О применении упрощенной системы налогообложения

   
   
   Згідно п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс), спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
   
   Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим для платників єдиного податку, та реєструється в порядку, визначеному законодавством.
   
   Відповідно до п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
   
   Згідно із п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації, у відповідності до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, або зазначити відповідні уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
   
    Форма податкової декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.
   
    У складі звітної декларації платник має можливість уточнити лише один минулий податковий (звітний) період поточного року або минулих років.
   
    У разі необхідності уточнення показників за декілька податкових (звітних) періодів платник може виправити помилки шляхом подання окремої уточнюючої декларації за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.
   
   У разі виправлення помилок в податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) передбачено заповнення розділу ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку виправленням самостійно виявлених помилок», а саме:
   
   у рядку 11 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, в залежності від форми декларацій, яка подавалася за податковий (звітний) період, який уточнюється;
   
   у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за квартал податкового (звітного) періоду, у якому виявлена помилка;
   
   у рядку 13 – сума єдиного податку, яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12 - рядок 11 декларації);
   
   у рядку 14 – сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки. Вказується позитивне значення розрахунку: рядок 11 - рядок 12 декларації;
   
   у рядку 15 – зазначається сума штрафу в розмірі 3 % суми недоплати (нараховується платником відповідно до пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу,(рядок 13 Х 3%));
   
   у рядку 16 – зазначається сума штрафу в розмірі 5 % суми недоплати (нараховується платником відповідно до пп. «б» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу,(рядок 13 Х 5%));
   
   у рядку 17 – сума пені самостійно нарахована відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу.
   
   Крім цього, слід зазначити, що статтею 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.
   
   Згідно із пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Заступник начальника

Е.М. Пруднікова