Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Щодо змін, внесених до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (лист ДФС від 10.10.2017 р. № 3447/4/99-99-14-02-02-13)

Щодо змін, внесених до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (лист ДФС від 10.10.2017 р. № 3447/4/99-99-14-02-02-13)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.10.2017 р. № 3447/4/99-99-14-02-02-13

З 1 липня 2017 року набрали чинності зміни, внесені до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до яких цей пункт після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:

"Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження".

Цими змінами визначено єдину формальну підставу для формування платником-покупцем податкового кредиту - факт реєстрації платником-продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до підпунктів 21.1.1 і 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно відповідно до цього Кодексу та інших законів України, інших нормативних актів та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів платників, в тому числі при реалізації зазначеної вище норми.

Водночас "покупцем" може формуватися сума податкового кредиту за зареєстрованою податковою накладною в ЄРПН при взаємовідносинах із "постачальником":

від імені та без відома якого при неправомірному використанні його засобів електронного цифрового підпису (особистого ключа) надіслано податкову накладну на реєстрацію та який заперечує факт постачання товарів/послуг "покупцю", що підтверджуватиметься заявою такого "постачальника" та/або рішенням суду;

керівника та/або засновника якого визнано судом винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, та час фіктивного підприємництва цього "постачальника" охоплюватиме період, за який складено документи за фактично не здійсненою ним операцією з постачання товарів/послуг "покупцю";

який має одну або кілька ознак фіктивності (фіктивної діяльності), визначених у ст. 551 Господарського кодексу України, наприклад, зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність, в тому числі складено документи за фактично не здійсненою ним операцією з постачання товарів/послуг "покупцю", без відома і згоди засновника та призначеного у законному порядку керівника такого "постачальника", що підтверджуватиметься зібраними під час досудового розслідування доказами;

за нереальними операціями з придбання товарів/послуг, які не вироблялися/надавалися в обсязі, зазначеному у складених документах, та/або при неможливості їх реального постачання у зв'язку з відсутністю або недостатністю у "постачальника" необхідного управлінського й технічного персоналу, виробничих активів і матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва, зберігання й транспортування товарів, надання послуг, що підтверджуватиметься зібраною відповідно до ст. 72 Кодексу податковою інформацією (сукупністю об'єктивних і достатніх доказів), яка згідно із пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу є підставою для висновків під час проведення перевірки "покупця".

При цьому відповідно до норм законодавства, зокрема ст. 1, 4 і 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і рішень Верховного Суду України, наприклад, у справах N 810/6201/14 і 826/3939/15, первинні документи, оформлені за таких обставин (неправомірно складені), не мають юридичної значимості для обліку господарських операцій, їх дані не підлягають врахуванню при визначенні витрат в облікових регістрах і фінансового результату у фінансовій звітності та згідно з положеннями п. 44.1 ст. 44 Кодексу - фінансового результату до оподаткування у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства.

Керуючись нормами підпунктів 192.1.1 і 192.1.4 п. 192.1 ст. 192 Кодексу, абзацу другого п. 1, пп. 3 п. 3 і пп. 1 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, просимо надати роз'яснення щодо шляхів реагування (у тому числі через проведення перевірочних заходів і реалізації їх результатів) на факти визначення платниками сум податкового кредиту за вказаних вище обставин, які будуть з'ясовані за даними податкової інформації, звернень правоохоронних органів, судових рішень тощо.

 

Перший заступник Голови

С. Білан

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам