Про прийняття рішень ОМС щодо встановлення місцевих податків і зборів (лист ДРСУ від 05.10.2017 р. № 8737/0/20-17)
ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 05.10.2017 р. № 8737/0/20-17
Про прийняття рішень ОМС щодо встановлення місцевих податків і зборів
Державна регуляторна служба України розглянула <...> звернення <...> стосовно роз'яснення Державної регуляторної служби на її офіційному сайті щодо деяких питань, що виникають під час прийняття рішень органами місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів, та повідомляє наступне.
Насамперед звертаємо увагу, що відповідно до Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 р. N 724 "Деякі питання Державної регуляторної служби України", Державна регуляторна служба України (ДРС) реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.
Надання офіційних роз'яснень з питань застосування податкового законодавства не віднесено до повноважень ДРС.
З урахуванням норм Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. N 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. N 236, надання роз'яснень з питань, поставлених у листі, належить до компетенції Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України.
Разом з тим, на чисельні звернення органів місцевого самоврядування стосовно необхідності дотримання вимог Закону України від 11.09.2003 р. N 1160 "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон N 1160) під час прийняття органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків та зборів ДРС висловлено позицію, яка розміщена на сайті http://www.drs.gov.ua/regulatory_policy/pozytsiya-derzhavnoyi-regulyatornoyi-sluzhby-ukrayiny-stosovno-zastosuvannya-vymog-zakonu-ukrayiny.
Зазначена позиція залишається незмінною та ґрунтується на аналізі вимог Бюджетного та Податкового кодексів України та інших законодавчих актів.
Відповідно до вимог статті 1 Закону N 1160 рішення про встановлення місцевих податків і зборів мають ознаки регуляторних актів та потребують реалізації процедур, передбачених цим Законом.
Справляння місцевих податків та зборів до місцевих бюджетів (податкові платежі) здійснюється відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України.
Пунктом 4.3 статті 4 ПКУ визначено, що податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.
Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПКУ встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Водночас, керуючись частинами 1 - 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів має дотримуватися принципу стабільності, встановленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, з одночасним врахуванням припису частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України.
Стабільність означає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Відповідно до припису частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України подання, розгляд проектів рішень про встановлення місцевих податків та зборів, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету), приймаються:
• не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;
• після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
На підставі запланованих надходжень органи місцевого самоврядування до 15 жовтня року, що передує плановому, формують бюджети на плановий бюджетний період з урахуванням особливостей, передбачених Бюджетним Кодексом, та затверджуються до 25 грудня (включно) року, що передує плановому (статті 67 - 77 Бюджетного кодексу України).
Виходячи із норм пункту 5 статті 2 та частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України (однією із складових якої є бюджети місцевого самоврядування), становить один календарний рік, що починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто, органи місцевого самоврядування, в рамках, визначених Бюджетним та Податковими кодексами України, мають до 15 липня кожного року прийняти рішення про встановлення місцевих податків та зборів на наступний рік з визначенням обов'язкових елементів, встановлених положеннями ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.
У разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у термін до 15 липня не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів на наступний рік, такі податки справляються, виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок та без застосування відповідних коефіцієнтів, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПКУ, абзац 2 частина 5 розділу XIX Прикінцеві положення ПКУ).
Така ж позиція викладена і в листі Державної фіскальної служби України від 15.06.2016 р. № 10340/5/99-99-12-02-03-16.
Враховуючи норми Бюджетного та Податкового кодексів України, органи місцевого самоврядування мають щорічно (до 15 липня кожного року) переглядати розміри ставок місцевих податків та зборів, що справляються в установленому ПКУ порядку. Відповідні ставки будуть діяти лише протягом року, на який прийняті.
Таким чином, якщо органи місцевого самоврядування прийняли рішення про затвердження місцевих податків і зборів до 15 липня на відповідний бюджетний період, що настає за плановим періодом, то такі рішення будуть діяти лише протягом наступного бюджетного періоду.
У разі, якщо органи місцевого самоврядування прийняли рішення про затвердження місцевих податків і зборів на відповідний бюджетний період після 15 липня, такі рішення будуть діяти з наступного бюджетного періоду, що наступає за плановим періодом.
У разі, якщо міською радою рішення про встановлення місцевих податків і зборів були прийняті без зазначення бюджетного (податкового) періоду або із зазначенням, що такі рішення є безстроковими, - це є порушенням вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.
Згідно із підпунктом 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначені статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Обов'язковими елементами відповідно до статті 7 ПКУ є: об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
Податковим періодом є період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів, та за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 33 ПКУ).
Відповідно, прийняті рішення про встановлення місцевих податків та зборів без зазначення бюджетного (податкового) періоду можуть бути підставою для оскарження їх в судовому порядку зацікавленими особами.
