Щодо поновлення реєстрації платником ПДВ за рішенням суду та особливостей повернення коштів, які були списані з електронного рахунку ПДВ до бюджету після анулюванні реєстрації платника ПДВ (лист ГУ ДПС у м. Києві від 29.07.2020 р. № 3097/ІПК/26-15-04-01-18)

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.07.2020 р. № 3097/ІПК/26-15-04-01-18

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодо поновлення реєстрації платником ПДВ за рішенням суду та особливостей повернення коштів, які були списані з електронного рахунку ПДВ до бюджету після анулюванні реєстрації платника ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, ТОВ [...] 31.10.2017 анульовано реєстрацію платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу. Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на електронному рахунку ПДВ було списано до бюджету відповідно до вимог пункту 200¹.8 статті 200¹ Кодексу. Рішенням суду таке анулювання було скасовано.

Щодо питання 1.

Відповідно до абзацу 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Порядок реєстрації, перереєстрації та анулювання особи як платника ПДВ регулюються статтями 180 - 184 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130 (далі - Положення N 1130).

Відповідно до пункту 5.5 розділу V Положенні N 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр), та приймають рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав.

Пунктом 5.10 розділу V Положення N 1130 визначено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що відбулося за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (пункт 5.10 розділу V Положення N 1130).

Відповідно до пунктів 2.3 - 2.4 розділу II Положення N 1130 формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова служба України, зокрема, розгляд звернень про внесення записів чи змін до Реєстру.

Пунктом 2.6 розділу II Положення N 1130 визначено, що контролюючі органи в областях та місті Києві, міжрегіональні територіальні органи здійснюють, зокрема, підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації.

Враховуючи вищевказане, у разі скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за рішенням суду, контролюючі органи в областях та місті Києві, міжрегіональні територіальні органи здійснюють підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації та направляють їх до Державної податкової служби України для внесення змін до Реєстру.

При цьому нормами Кодексу та Положення N 1130 не визначено строків поновлення реєстрації платника податку на додану вартість за рішенням суду.

Щодо питання 2, 3 та 4.

Відповідно до пункту 200¹.8 статті 200¹ Кодексу, після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені з бюджету встановлено статтею 43 Кодексу та Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 N 60 (далі - Порядок N 60).

Пунктом 43.1 статті 43 Кодексу встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 Кодексу та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 Кодексу).

Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку N 60, заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів визначено пунктом 2 розділу II Порядку N 60.

Разом з тим, відповідно до пункту 43.4¹ статті 43 Кодексу, у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200¹.5 статті 200¹ Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Отже, повернення коштів, списаних з електронного рахунку ПДВ до бюджету відповідно до пункту 200¹.8 статті 200¹ Кодексу та у разі відсутності рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на момент звернення платника податків із заявою, можуть бути повернені з бюджету на поточний рахунок платника податків в установі банку на підставі заяви платника, заповненої відповідно до вимог Порядку N 60.

Крім цього слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.