Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Об утверждении Методических рекомендаций по организации и проведению камеральных проверок налоговой отчетности налогоплательщиков, кроме проверок налоговой декларации об имущественном состоянии и доходах и налоговой декларации плательщика единого налога - физического лица - предпринимателя

Об утверждении Методических рекомендаций по организации и проведению камеральных проверок налоговой отчетности налогоплательщиков, кроме проверок налоговой декларации об имущественном состоянии и доходах и налоговой декларации плательщика единого налога - физического лица - предпринимателя



   

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
   
   НАКАЗ
   
   від 14.06.2013 р. N 165
(із змінами внесеними наказом Міндоходів від 24.07.2013 р. N 302)
   
   Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця
   (Витяг)


   
   Відповідно до Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 р. N 141, та з метою забезпечення наповнення бюджетів усіх рівнів, удосконалення процесів адміністрування податків та зборів, встановлення єдиного порядку відображення результатів камеральних перевірок платників податків наказую:
   
   1. Затвердити Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації), що додаються.
   
   <...>
   
   5. Визнати такими, що втратили чинність, накази ДПА України:
   
   від 18.04.2008 р. N 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів";
   
   від 05.12.2008 р. N 761 "Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток";
   
   від 25.01.2010 р. N 34 "Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість".
   
   <...>
   
   
   Міністр
   
О. Клименко

   
   
   
   
ЗАТВЕРДЖЕНО
   Наказ Міністерства доходів і зборів України
   14.06.2013 N 165

   
   
   
Методичні рекомендації
   щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця
   (далі - Методичні рекомендації)
   
   Розділ I. Загальні положення

   
   1.1. Ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.
   
   Ці Методичні рекомендації є актом рекомендованого, роз'яснювального, інформаційного характеру.
   
   1.2. При застосуванні Методичних рекомендацій необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами та розпорядчими документами:
   
   Податковий кодекс України, із змінами (далі - Кодекс);
   
   Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996-XIV);
   
   постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Постанова N 1246);
   
   постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року N 98 "Питання переходу платників податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою відповідно до пункту 154.6 статті 154 Податкового кодексу України, до подання спрощеної податкової декларації" (далі - Постанова N 98);
   
   розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року N 143-р "Про перелік офшорних зон" (далі - розпорядження N 143-р);
   
   розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2012 року N 1007-р "Питання створення та запровадження електронного сервісу "Електронний кабінет платника податків";
   
   наказ ДПА України від 11.02.2011 р. N 85 "Про запровадження електронного сервісу для платників податків - юридичних осіб" (далі - наказ N 85);
   
   наказ Мінфіну України від 17.12.2012 р. N 1340 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.02.2013 р. за N 201/22733 (далі - наказ N 1340);
   
   наказ Мінфіну України від 24.05.95 р. N 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704 (далі - наказ N 88);
   
   наказ Мінфіну України від 25.11.2011 р. N 1492 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за N 1490/20228 (далі - наказ N 1492);
   
   наказ ДПС України від 15.05.2012 р. N 420 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН" (далі - Методичні рекомендації N 420);
   
   наказ ДПС України від 19.06.2012 р. N 522 "Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість" (далі - наказ N 522);
   
   наказ Мінфіну України від 28.09.2011 р. N 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.10.2011 р. за N 1215/19953, з урахуванням змін (далі - наказ N 1213);
   
   наказ Мінфіну України від 21.12.2011 р. N 1684 "Про внесення змін до деяких наказів Мінфіну України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.01.2011 р. за N 111/20424 (далі - наказ N 1684);
   
   наказ Мінфіну України від 21.12.2011 р. N 1685 "Про затвердження форми Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 р. за N 1529/20267 (далі - наказ N 1685);
   
   наказ Мінфіну України від 28.01.2013 р. N 39 "Про затвердження форми Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток та форми Повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток" (далі - наказ N 39);
   
   наказ Мінфіну України від 21.12.2011 р. N 1683 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток банку" (далі - наказ N 1683);
   
   наказ Мінфіну України від 22.06.2012 р. N 759 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика" (далі - наказ N 759);
   
   наказ Мінфіну України від 28.10.2011 р. N 1352 "Про затвердження форми Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи" (далі - наказ N 1352);
   
   наказ ДПА України від 24.12.2010 р. N 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.01.2011 р. за N 46/18784 (далі - наказ N 1020);
   
   наказ ДПС України від 14.06.2012 р. N 516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України" (далі - наказ N 516);
   
   наказ ДПС України від 31.01.2011 р. N 56 "Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій" (далі - наказ N 56);
   
   наказ ДПС України від 28.02.2011 р. N 115 "Про затвердження форм та Порядку розрахунку податкових зобов'язань нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво" (далі - наказ N 115);
   
   інші нормативно-правові акти, що регулюють здійснення господарських операцій, які впливають на розмір податкових зобов'язань, розпорядчі документи та узагальнюючі податкові консультації Міндоходів.
   
   1.3. Під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти:
   
   1.3.1. підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів";
   
   1.3.2. єдиний реєстр податкових накладних;
   
   1.3.3. АРМ "Митниця";
   
   1.3.4. підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".
   
   1.4. Терміни у цих Методичних рекомендаціях вживаються у значенні, визначеному Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
   
   
Розділ II. Алгоритм організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання
   

   2.1. Строки проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання.
   
   Рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.
   
   2.2. Способи проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.
   
   Перевірки можуть проводитися у два способи:
   
   в електронному вигляді;
   
   підрозділами податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб шляхом співставлення даних програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел.
   
   2.3. Приймання та обробка податкової звітності з ПДВ здійснюється відповідно до вимог глави 2 "Податкова звітність" Кодексу.
   
   У разі виявлення підрозділом податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб під час камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу приймання та обробки податкової звітності при введенні до електронної бази податкової звітності з паперового носія, така інформація передається до підрозділу приймання та обробки податкової звітності шляхом направлення службової записки з метою усунення помилки.
   
   2.4. Рекомендований обмін інформацією з платником податків у межах здійснення органами Міндоходів камеральної перевірки:
   
   обмін інформацією може проводиться в електронному вигляді з використанням ЕЦП;
   
   рекомендовано створювати електронне повідомлення про результати електронної обробки (звірки) податкової інформації з податку на додану вартість (Зразок форми електронного повідомлення наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій);
   
   повідомлення платнику податків рекомендовано направляти в електронному вигляді.
   
   2.5. Рекомендовані етапи проведення камеральної перевірки податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.
   
   1) проводиться камеральна перевірка, за наслідками якої складається (формується):
   
   у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки. Зразки форм актів про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій;
   
   у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис;
   
   2) до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" зазначений акт роздруковується, підписується інспектором, який проводив перевірку, та направляється платнику податку поштою у порядку, передбаченому статтею 42 глави 1, пунктом 58.3 статті 58 глави 4 розділу II Кодексу.
   
   Після впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" щодо реєстру платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою та накладанням електронного цифрового підпису, рекомендовано проводити електронну камеральну перевірку та формувати акт про результати камеральної перевірки. Зазначений акт підписується посадовою особою Міндоходів з накладанням цифрового підпису та направляється платнику податку в електронному вигляді.
   
   Щодо реєстру платників податку, які надали декларацію на паперових носіях та в електронному виді (без застосування IP-адреси) з накладанням електронного цифрового підпису, та реєстру платників податку, які надали декларацію з IP-адреси масової відправки податкової звітності, рекомендовано проводити електронну камеральну перевірку та формувати акт про результати такої перевірки. Зазначений акт роздруковується, підписується інспектором, який проводив перевірку, та направляється платнику податку поштою у порядку, передбаченому статтею 42 глави 1, пунктом 58.3 статті 58 глави 4 розділу II Кодексу.
   
   У разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності податковий інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис;
   
   3) акт про результати камеральної перевірки у день складання реєструється в окремому журналі реєстрації актів про результати камеральних перевірок (зразок форми журналу наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій);
   
   4) у разі отримання платником податку зазначеного акта в електронному вигляді рекомендовано формування повідомлення про вручення акта;
   
   5) реалізація матеріалів камеральної перевірки, прийняття повідомлень-рішень за її результатами та порядок оскарження її результатів проводиться у встановленому порядку;
   
   6) до впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" за результатами проведеного аналізу та співставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел рекомендовано формувати Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - Висновок). Зразок форми Висновку наведено у додатку 4 до Методичних рекомендацій.
   
   Після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" Висновок рекомендовано формувати в електронному вигляді.
   
   У день складання висновків формується їх реєстр. Зразок форми реєстру наведено у додатку 5 до Методичних рекомендацій.
   
   Щоденно або у день формування Висновку службовою запискою реєстри висновків передаються керівникам підрозділів податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб, а також підрозділу, який здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ (по деклараціях з податку на додану вартість, де рядок 23 більше 0 тис. грн.), для надання пропозицій щодо організації та проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки.
   
   Начальником (заступником начальника) територіального органу Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня отримання реєстрів висновків шляхом накладання резолюції приймається рішення про організацію та проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки та визначається відповідальний підрозділ.
   
   Крім того, при проведенні камеральних перевірок підрозділи податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб по платниках податку на додану вартість, які декларують бюджетне відшкодування податку на додану вартість, впродовж 15 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації (граничний термін до 5 числа місяця, наступного за звітним), надають підрозділам, які здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ, інформацію та копії матеріалів щодо платників із заявленими сумами бюджетного відшкодування (рядок 23 - відмінний від нульового значення).
   
   Матеріали (акти камеральних перевірок, податкові повідомлення-рішення, висновки тощо) надаються по періодах, за рахунок яких сформовано від'ємне значення ПДВ, та одночасно беруть участь у розрахунку бюджетного відшкодування (згідно з додатками 2 (гр. 4) та 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).
   
   
Розділ III. Особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків

   
   3.1. Особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість
   
   3.1.1. Податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:
   
   3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;
   
   3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.
   
   У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1 подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3;
   
   додаток Д2 - рядка 22;
   
   додаток Д3 - рядка 23;
   
   додаток Д4 - рядка 23.1;
   
   додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15;
   
   додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10;
   
   додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).
   
   За наявності вказаних додатків обов'язковим є безпосереднє зіставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації.
   
   3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:
   
   рядка 21.1 - значенню рядка 20.2,
   
   рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).
   
   Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.
   
   3.1.2. У разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.
   
   3.1.3. З метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться:
   
   3.1.3.1. перевірка обґрунтованості застосування ставок податку (статті 193 - 195 Кодексу) і податкових пільг (стаття 197, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди), ратифіковані Верховною Радою України), правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування.
   
   До рядка 1, крім операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, також включаються операції відповідно до:
   
   пункту 184.7 статті 184 Кодексу (якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону);
   
   пункту 198.5 статті 198 Кодексу (платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:
   
   а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу);
   
   б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу);
   
   в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
   
   г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку).
   
   У рядку 2.1 відображається обсяг експортних операцій за звітний (податковий) період (відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу), враховуючи, що згідно з пунктом 187.11 статті 187 Кодексу попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкових зобов'язань такого експортера. Пункт 200.16 статті 200 Кодексу виключає можливість декларування експорту товарів за межі митної території України комісіонерами.
   
   При перевірці рядка 2.2 аналізується застосування безпосередньо цим платником нульової ставки податку та відповідність її чинному законодавству (до цього рядка включаються операції, що оподатковуються за нульовою ставкою згідно з підпунктами 195.1.2 та 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу, операції з постачання товарів підприємствами інвалідів, постачання літаків, окремих послуг, газу тощо (у разі розширення законодавства)).
   
   У рядку 3 зазначаються операції, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу.
   
   У рядку 4 відображаються обсяги операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу за межами митної території України.
   
   У рядку 5 зазначаються операції, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 та підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди).
   
   Звертаємо увагу, що у разі заповнення рядків 2.1, 2.2, 4, 5 щоквартально (з наростаючим підсумком) контролюється подання звіту про пільги;
   
   3.1.3.2. попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.
   
   При проведенні перевірки необхідно звернути увагу на одночасне заповнення відповідних рядків податкової декларації.
   
   Якщо платник податку одночасно здійснює оподатковувані і неоподатковувані операції (у податковій декларації, крім рядка 1 та/або 2.1 і 2.2 заповнені також рядок/рядки 3, 4, 5), то він формує податковий кредит звітного (податкового) періоду з урахуванням вимог пунктів 198.4 та 198.5 статті 198, статті 199 Кодексу.
   
   По придбаних на митній території України товарах/послугах як з ПДВ, так і без ПДВ, які використовуються в оподатковуваних операціях, повинні бути заповнені відповідно рядки 10.1 та 11.1, для операцій, звільнених від оподаткування, або тих, що не є об'єктом оподаткування, - 10.2 та 11.2 відповідно.
   
   По імпортованих товарах та отриманих від нерезидента на митній території України послугах для здійснення оподатковуваних операцій заповнюються рядки 12.1, 12.2, 12.3, 12.4, для операцій, звільнених від оподаткування, або тих, що не є об'єктом оподаткування, - 13.1, 13.2, 13.3 відповідно.
   
   По придбаних товарах/послугах з податком на додану вартість, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування та/або звільнені від оподаткування, платник повинен здійснити розподіл сум податку, які враховуються при визначенні податкового кредиту, з урахуванням частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та заповнити рядки 15.1 та 15.2. Крім того, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях має бути відображено у рядку 16.4.
   
   При здійсненні контролю за правильністю заповнення рядка 12.4 декларації з ПДВ перевіряється включення суми податку до податкових зобов'язань у рядку 7 декларації за попередній звітний (податковий) період, оскільки згідно з пунктом 208.2 статті 208 Кодексу рядок 12.4 може бути заповнений лише за умови сплати до бюджету податку за отримані від нерезидента послуги;
   
   3.1.3.3. при перевірці декларацій, в яких заповнені рядки 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3, необхідно з'ясувати причини коригування, правильність заповнення форми та відповідність цих коригувань статті 192 Кодексу.
   
   Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
   
   Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
   
   а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
   
   б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування та збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
   
   Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
   
   а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
   
   б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
   
   Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. При цьому в обов'язковому порядку перевіряється реєстрація такого постачальника платником податку на додану вартість (наявність у Реєстрі платників податку на додану вартість). До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг;
   
   3.1.3.4. відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН.
   
   Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
   
   Комплексне відпрацювання платників податку на додану вартість, які декларують за звітний період податковий кредит, сформований за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, проводиться відповідно до вимог Методичних рекомендацій N 420;
   
   3.1.3.5. відпрацювання руху імпортованих та/або підакцизних товарно-матеріальних цінностей. Таке відпрацювання проводиться шляхом звірки кодів УКТ ЗЕД, зазначених в:
   
   імпортних ВМД платника податку та податкових накладних, виписаних покупцю;
   
   податкових накладних, отриманих від постачальника, та податкових накладних, виписаних платником податку.
   
   У разі виявлення невідповідності кодів УКТ ЗЕД товарів, імпортованих та/або підакцизних та поставлених контрагентам, такі платники підлягають відпрацюванню;
   
   3.1.3.6. перевірка правильності відображення даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку. Камеральна (електронна) перевірка уточнюючого розрахунку проводиться протягом 30 днів, наступних за днем фактичного його подання.
   
   Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за чинною на час подання уточнюючого розрахунку формою.
   
   При цьому необхідно звернути увагу на таке:
   
   строк позовної давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем фактичного подання;
   
   платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
   
   а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
   
   б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку;
   
   платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом;
   
   якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період;
   
   у разі подання платником уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких змінюються показники розрахунків з контрагентами, необхідно перевірити:
   
   а) дати виписки податкових накладних (з метою недопущення включення до податкового зобов'язання та/або податкового кредиту податкових накладних з датою виписки раніше ніж 365 календарних днів (пункт 198.6 статті 198 Кодексу));
   
   б) відповідність уточнених показників податкових зобов'язань та/або податкового кредиту платника показникам, задекларованим контрагентом у відповідному звітному періоді. Оскільки наслідком декларування платником в уточнюючому розрахунку збільшення суми податкового кредиту (за відсутності інформації щодо декларування контрагентом відповідної суми податкового зобов'язання) є виникнення нових сум розбіжностей, сума такого уточнення підлягає зменшенню шляхом відпрацювання виїзною/невиїзною документальною плановою/позаплановою перевіркою;
   
   3.1.3.7. зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому вра

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам