Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


23.10.21
8299 11

Основне місце роботи – одно, два, три?.. Відповідає Мінекономіки

Сомневающийся Sкептиk Бухгалтер для ФОПов

В предыдущем блоге Основне місце роботи – одно, два, три?.. Відповідає ПФУ і Держпраці были получены ответы ПФУ и Держпраці.

Міністерству економіки України я задал такие вопросы:

  1. Щодо обов’язку працівника повідомляти роботодавця про основне місце роботи 

 

Відповідно до пункту 12 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.

Відповідно до пп. 3¹) ч.2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа (працівник) зобов'язана повідомляти страхувальника (роботодавця), в якого особа працює за основним місцем роботи, про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання).

У зв'язку з цим, питання

1.1. чи може працівник (застрахована особа) при прийомі на роботу повідомляти кілька роботодавців про визначення таких декількох місць роботи як основних; якщо ні, то чим це визначено?

1.2. чи може працівник, який вже працює за основним місцем роботи, при прийомі на роботу до нового роботодавця (страхувальника) повідомляти такого нового роботодавця про визначення його місця роботи також як основного?

1.3. якщо при прийомі на роботу працівник не повідомив роботодавця про визначення місця роботи як основного, – чи повинен такий працівник бути оформлений як сумісник?

1.4. якщо працівник, який до цього письмово повідомив роботодавця про визначення місця роботи як основного, написав заяву про відкликання такого визначення місця роботи як основного і продовжує при цьому працювати – яким чином роботодавець (страхувальник) це оформлює: 

звільнення з основного місця роботи і прийом на сумісництво, «змусивши» працівника написати заяву про звільнення з основного місця роботи, а потім про прийом за сумісництвом; або 

переведення з основного місця роботи на роботу за сумісництвом?

1.5. яка відповідальність працівника, якщо він повідомив декілька роботодавців про основне місце роботи? Чи взагалі є така відповідальність?

 

Держпраці в листі № 6147/4/4.1-ЗВ-21 від 16.09.2021р., відповів «про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій». 

Далі, Держпраці, не навівши законодавчого обґрунтування, робить висновок, що «законодавством про працю не передбачено укладення трудового договору за основним місцем роботи одразу на двох підприємствах». 

Якщо працівник, який до цього письмово повідомив роботодавця про визначення місця роботи як основного, написав заяву про відкликання такого визначення місця роботи як основного і продовжує при цьому працювати, то Держпраці рекомендує такі зміни проводити шляхом звільнення та прийняття, «змусивши» працівника написати дві заяви: «на звільнення, наприклад, за власним бажанням або за угодою сторін і на прийняття на роботу.

На підставі заяв видаються накази про звільнення і про прийняття на роботу.» 

Що стосується відповідальності працівника, якщо він повідомив декілька роботодавців про основне місце роботи, чи взагалі є така відповідальність – Держпраці відповіді не надав.

 

Тому, з урахуванням відповідей ПФУ та Держпраці, 

прошу надати відповіді на наступні питання:

1.1. чи може працівник НЕдержавних підприємств, установ і організацій при прийомі на роботу повідомляти кілька роботодавців про визначення таких декількох місць роботи як основних; якщо ні, то чим це визначено?

1.2. чи може працівник НЕдержавних підприємств, установ і організацій, який вже працює за основним місцем роботи, при прийомі на роботу до нового роботодавця повідомляти такого нового роботодавця про визначення його місця роботи також як основного?

1.3. якщо при прийомі на роботу працівник НЕдержавних підприємств, установ і організацій не повідомив роботодавця про визначення місця роботи як основного, – чи повинен такий працівник бути оформлений як сумісник?

1.4. якщо працівник НЕдержавних підприємств, установ і організацій, який до цього письмово повідомив роботодавця про визначення місця роботи як основного, написав заяву про відкликання такого визначення місця роботи як основного і продовжує при цьому працювати – яким чином роботодавець (страхувальник) це оформлює: 

звільнення з основного місця роботи і прийом на сумісництво, «змусивши» працівника написати заяву про звільнення з основного місця роботи, а потім про прийом за сумісництвом; або 

переведення з основного місця роботи на роботу за сумісництвом?

1.5. яка відповідальність працівника НЕдержавних підприємств, установ і організацій, якщо він повідомив декілька роботодавців про основне місце роботи? Чи взагалі є така відповідальність?

1.6. яка відповідальність роботодавця, який не відноситься до державних підприємств, установ і організацій, якщо він прийняв працівника, вже маючого одно основне місце роботи, – також на основне місце роботи? Чи взагалі є така відповідальність?

 

На все эти вопросы Мінекономіки в письме № 4706-01/51196-09 від 22.10.2021р. ответило так:

%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0_1.jpg%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0_2.jpg

Выводы:

1. Держпраці  в листі № 6147/4/4.1-ЗВ-21 від 16.09.2021р. и  Мінекономіки в листі № 4706-01/51196-09 від 22.10.2021р., ссылаясь на пункт 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівником державних підприємств, установ і організації, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43 пытаются определение роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій распространить и на работников-совместителей НЕдержавних підприємств, установ і організації, а також ФОПів.

2. Держпраці  в листі № 6147/4/4.1-ЗВ-21 від 16.09.2021р. и  Мінекономіки в листі № 4706-01/51196-09 від 22.10.2021р., признаёт тот факт, что не существует понятия «сумісництва» для работников НЕдержавних підприємств, установ і організації, а також ФОПів.

3. Мінекономіки в листі № 4706-01/51196-09 від 22.10.2021р. считает, что «працівник не може працювати за сумісництвом не маючи при цьому основного місця роботи».

4. Мінекономіки в листі № 4706-01/51196-09 від 22.10.2021р. считает, что «законодавство про працю не містить норм, зміст яких дозволяє стверджувати про наявність у працівника права укладати декілька трудових договорів про виконання роботи за основним місцем».

5. Мінекономіки в листі № 4706-01/51196-09 від 22.10.2021р. считает, что «законодавство про працю не містить норм щодо відповідальності працівника, який за наявності у нього основного місця роботи подав роботодавцю заяву, в якій серед іншого зазначив, що це місце роботи буде його основним».

6. Мінекономіки в листі № 4706-01/51196-09 від 22.10.2021р. считает, что «законодавство про працю не містить норм щодо відповідальності роботодавця, який прийняв на основне місце роботи працівника, який вже має інше основне місце роботи».

7. Держпраці  в листі № 6147/4/4.1-ЗВ-21 від 16.09.2021р. и  Мінекономіки в листі № 4706-01/51196-09 від 22.10.2021р., считают, что якщо працівник, який працює у роботодавця за основним місцем роботи, бажає працювати у цього роботодавця за сумісництвом, то таку процедуру слід реалізувати через механізм звільнення працівника з основного місця роботи та прийняття його на роботу за сумісництвом. Це пов’язано з тим, що законодавство про працю не містить механізмів переведення працівників з основного місця роботи на роботу за сумісництвом.

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • Лілія
26.10.21 19:21

Ну я бы не делала вывод, что не существует понятия «сумісництва» для работников НЕдержавних підприємств, установ і організації, а також ФОПів.
Ст. 21 кзот говорит о том, что чел может работать по нескольким трудовым договорам. Ст 102-1, что работа по совместительству оплачивается пропорционально отработанному времени. И только бюджетникам особенности такой работы устанавливает кму. Т.е работать по совместительству могут все, но только для бюджета есть свои примочки.
Да, сейчас наши доблестные закоеотворцы режут кзот недумая. В результате определение основного места работы оказалось в законе о есв. Но, считаю, что вполне можно использовать определение совместительства из бюджетного положения 43. А то так можно прийти к выводу, что и командировок у небюджетников нет, потому что определение командировки в бюджетной инструкции 59

Ответить
  • Дмитро
02.11.21 11:39

Лілія, //можно прийти к выводу, что и командировок у небюджетников нет, потому что определение командировки в бюджетной инструкции 59// так, у положенні про відрядження підприємство першим пунктом має дати визначення, що в його розумінні є відрядження

Ответить
  • Сомневающийся Sкептиk
27.10.21 10:27

Лілія, в ст. 21 КЗпП действительно говорится о праве работника "реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах". Но не говорится, что эти договоры (кроме одного) обязательно должны быть оформлены "по совместительству".  «Законодавство про працю не містить норм, зміст яких дозволяє стверджувати про наявність у працівника права укладати декілька трудових договорів про виконання роботи за основним місцем». 
И если работник по ВСЕМ трудовым договорам у ВСЕХ работодателей выявил желание работать "по основному месту работы", то работодатели не смогут такому праву работника воспрепятствовать. Точно также будет, если работник по ВСЕМ трудовым договорам у ВСЕХ работодателей выявил желание работать "по совместительству", то работодатели (по крайней мере – НЕдержавних підприємств, установ і організації, а також ФОПи) не смогут такому праву работника воспрепятствовать. 
Что касается определений работы по "основному" месту и "совместительства". Не забываем про ст. 4 КЗпП, в которой говорится, что "Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.".  Если прочитать ст. 2 Закона «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», то в ней нет упоминаний о том, что этот Закон регулирует как-то трудовые отношения и принят в соответствии с КЗпП. Если прочитать Наказ № 43, в котором даётся определение "сумісництва" для державних підприємств, установ і організацій, то в нём также нет упоминаний, что он принят в соответствии с КЗпП. Что касается ст. 102-1 КЗпП – да, в ней говорится об оплате за некое  "совместительство", определения которого в КЗпП нет.
Теперь Вам аналогии:
Порядок 100. На самозанятых лиц-работодателей (в т.ч. ФОПов) не распространялся. 4 года обращений в министерства – распространили на ФОПов. 
НКУ. Вам, например, нужно сдать отчёт по единому налогу с физлиц, но что такое "единый налог" Вам бы предложили искать не в НКУ, а в ЕСВ-законах, КЗпП, каких-нибудь Постановах КМУ по акцизу. 
Если Вы где-то в КЗпП или другом "трудовом" законе нашли определения "основного места работы" и "совместительства" для НЕдержавних підприємств, установ і організації, а також ФОПів – пожалуйста, поделитесь ими. Держпраці и Мінекономіки

Ответить
  • Лілія
27.10.21 12:36

Сомневающийся Sкептиk, ну тогда и командировок нет  у небюджета. Норма есть в кзот, а определения нет. 
Что касается наказа 43, то он утвержден по поручению кму, которого кзот наделил правом установить для бюджета особенности работы по совместительству.  
Я НЕ спорю, что в кзот нет определения основное/совместительство. Я пытаюсь найти разумный выход, когда определения нет, а понятие есть.
В любом случае у нас термин законодательство может трактоваться широко. К нему. при желании, можно и колдоговор отнести. Ну а поскольку я сдаю отчетность, в которой указываю основное это место работы или совместительство у работника, рассчитываю больничные, отпускные, то я бы прописала определение совместительства во внутренних документах (по аналогии с определением командировки) и спала бы спокойно.  

Ответить
  • Сомневающийся Sкептиk
27.10.21 13:04

Лілія, здесь я не рассматриваю командировки. Командировки меня не интересуют. Но если это наказ не распространяется на НЕбюджетников, а как-то им рассчитывать надо, то поступал бы, как поступал с Порядком 100 до внесения изменений в конце прошлого года.
Что касается Наказа № 43 – я уже высказался. Сравните (для примера): Наказ https://buhgalter911.com/blogs/post-1061453.html от 05.05.2021  № 913-21: к нему вопросов нет, т.к. есть чёткие отсылки к КЗпП. В наказе 43 НЕТ упоминаний о КЗпП; нет упоминаний про "недержавникив". Всякого рода "поручения" КМУ здесь не проходят: в наказе достаточно было бы внести изменения и прописать отсылки к КЗпП – тогда вопросов не было бы. К примеру, есть Минюстовский Приказ № 1000/5 – в нём чётко сказано, что на ФОПов он не распространяется; и никто не пытается из "госорганов" его распространить на ФОПов даже в разъяснениях. Укажут в нём, что распространяется на ФОПов – вопросов не будет. Также, из-за наших законотворцев НЕЛЬЗЯ принять на работу «Лікар-стоматолог дитячий/Лікарка-стоматолог дитячий» – в КП нет такой профессии, а в МОЗовском Справочнике № 78 есть; но лицензионные условия и требования к квалификации работников «Лікар-стоматолог дитячий/Лікарка-стоматолог дитячий» и «Лікар-стоматолог/Лікарка-стоматолог» – совершенно разные, поэтому просто добавить слово «дитячий» неверно. Далее, работник-медик у ФОПа (и сам ФОП-медик) не имеют права на спецстаж и на сокращ. время работы (хотя есть разного рода Списки, которые утверждены Постановами КМУ). Далее, письмом (!!!) Минсоцполитики в своё время запрещало ФОПам заводить трудовые книжки работникам, у которых место работы у ФОПа было первым; а потом, спустя 9 лет также письмом (!!!) Минсоцполитики изменило своё мнение и разрешило "открывать" тр. книжки. 

Ответить
  • Дмитро
02.11.21 11:45

Сомневающийся Sкептиk, //работник-медик у ФОПа (и сам ФОП-медик) не имеют права на спецстаж и на сокращ. время работы// чому? де написано? Дякую

Ответить
  • Сомневающийся Sкептиk
02.11.21 15:10

Дмитро, 

Згідно положень ст. 51 КЗпП України перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.


Згідно п.5 Наказу МОЗ от 25.05.2006 г. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я»: для  працівників,  які  працюють  у  закладах (структурних підрозділах) і на посадах у шкідливих умовах праці, установлюється скорочена   тривалість  робочого  тижня  відповідно  до  постанови КМУ  від  21.02.2001  року   № 163 "Про  затвердження  Переліку  виробництв,  цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на  скорочену  тривалість  робочого  тижня".


Відповідно до розділу 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, передбачено тривалість робочого тижня для лікаря-стоматолога,  лікаря-стоматолога-протезиста,  лікаря-стоматолога-ортодонта, зубного лікаря, зубного техніка – 33 години на тиждень (див.  Лист звернення до Держпраці в Одесь. обл. 17.06.2019 і відповідь від 01.07.2019р. № 15-О-956/03-13-6276).


Звертаю увагу, що відповідно до п. 1 «Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», затвердженого наказом Мінпраці України від 23.03.2001р. № 122 скорочена тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці встановлюється працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених  відповідними  розділами «Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня

Ответить
  • Сомневающийся Sкептиk
02.11.21 15:13

продолжение: ... тривалість робочого тижня», затвердженого наказом Мінпраці України від 23.03.2001р. № 122 скорочена тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці встановлюється працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених  відповідними  розділами «Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», затвердженого Постановою КМУ № 163 від 21.02.2001р., (далі  - Перелік) – незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв,  цехів,  а також від форм  власності  підприємств, організацій і установ. 

Підтвердження цього права  працівникові  можливе  тільки  при віднесенні  його робочого місця до категорії із шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.


В розумінні ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»: заклад охорони здоров'я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.


Отже, наприклад,  лікар-стоматолог, якій працює у ФОПа-роботодавця, не має права на скорочену тривалість робочого тижня 33 години, оскільки ФОП-роботодавець не є «закладом охорони здоров'я (юридичною особою)» в розумінні Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» і не відноситься до категорії «підприємств, організацій і установ» в розумінні Наказу Мінпраці України від 23.03.2001р. № 122.


З цих же причин ФОПи-медики та працівники медичних спеціальностей, що працюють у них, не мають права на спецстаж (на відміну від працівників, чиїми роботодавцями є юридичні особи).

Ответить
  • Сомневающийся Sкептиk
02.11.21 15:17

Для того, чтобы устранить "дискриминацию" мед.работников ФОПов (и самих ФОПов-медиков) – МОЗ должно ініціювати зміни до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», зокрема, в статтю 3.

Ответить
  • Сомневающийся Sкептиk
02.11.21 15:29

Дмитро, в 2020-м я писал об этом в блоге: https://buhgalter911.com/blogs/post-1052673.html 
По этому вопросу обращался в МОЗ в июне 2019, в сентябре 2021

Ответить
  • Сомневающийся Sкептиk
27.10.21 10:27

Держпраці и Мінекономіки НЕ СМОГЛИ найти такие определения. 

Ответить
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям