Трудові особливості в умовах воєнного стану: прийнято закон
Мова про закон, прийнятий на базі законопроекту «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 14.03.2022 № 7160 (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39225). Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування (цього ще слід декілька днів почекати). Діяти він буде тимчасово — протягом воєнного стану (втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану). Далі пройдемося по новаціях.
Прийняття на роботу
1. Сторони визначають форму трудового договору за власною згодою.
Тобто там, де КЗпП вимагає обов’язкову письмову форму, від цієї вимоги можна за згодою сторін відступити. Наприклад, між працівником та ФОП не обов’язково укладати окремий письмовий договір. Можна обмежитись (письмовими) заявою працівника та розпорядженням про прийняття на роботу.
Також не забуваємо про подання податківцям Повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту.
2. Випробовування може установлюватися для будь-кого.
3. З метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Переведення на іншу роботу / зміна істотних умов
1. В період воєнного стану без згоди працівника (і не треба повідомляти за 2 місяці) роботодавець має право перевести його на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, лише за таких умов (виконуються одночасно):
— не йде мова про переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії;
— робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я;
— мета переведення — для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей;
— з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
При цьому з цієї норми немає виключень щодо деяких категорій працівників, про які йдеться у абз. 3 ст. 33 КЗпП.
2. На період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Звільнення з ініціативи працівника
Встановлено, що працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження роботодавця у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника. Виняток — примусове залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.
Звільнення з ініціативи роботодавця
Встановлено такі особливості.
1. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства.
Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
2. На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, — із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
3. На період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП (що до попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення з ініціативи роботодавця) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Час роботи та час відпочинку
1. Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
2. Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
3. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.
4. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
5. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
6. На період дії воєнного стану не застосовуються норми:
— ст. 53 КЗпП (у частині скорочення тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів);
— ч. 1 ст. 65 КЗпП (обмеження щодо тривалості надурочних робіт);
— ч. 3 — 5 ст. 67 КЗпП (перенесення вихідного дня, коли з ним збігається святковий або неробочий день, на наступний після святкового або неробочого день);
— ст. 71 КЗпП (заборона роботи у вихідні дні / винятковий порядок застосування такої роботи); ст. 72 КЗпП (компенсація за роботу у вихідний день), ст. 73 КЗпП (святкові і неробочі дні).
Тобто у період воєнного стану, зокрема, робота не зменшується на 1 годину напередодні святкових, неробочих і вихідних днів; нема святкових переносів вихідних днів; працюємо у святкові та неробочі дні (не плутати з вихідними днями), спеціальні умови компенсації зараз не діють.
Кадрове діловодство
На час воєнного стану організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця.
Робота в нічний час
1. На час воєнного стану не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час: вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
2. На час воєнного стану ч. 1 та 2 ст. 54 КЗпП (скорочення тривалості роботи (зміни) в нічний час на одну годину) не застосовуються.
Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників
1. На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
2. Працівники, які мають дітей (крім випадків визначених статтею 8 цього Закону — див. вище розділ «Робота в нічний час»), на час дії воєнного стану можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.
Оплата праці
1. Заробітна плата виплачується на умовах визначених трудовим договором.
2. У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена — до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.
Дія колективного договору
На час військового стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена.
Відпустки
1. На період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.
2. На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.
3. Протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без врахування норм ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.
Тобто можна надавати працівнику за його заявою відпустку «за свій рахунок» на строк більше 15 календарних днів (фактично на будь-який строк протягом періоду воєнного стану).
Трудовий договір — «на паузу»
Для того, щоб не звільняти працівників законодавці запропонували призупиняти трудові відносини, якщо в цьому є потреба.
Згідно закону призупинення дії трудового договору — це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором.
Важливо! Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Дія трудового договору може призупинятися у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання роботи.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.
Зазначимо, що процедура призупинення трудового договору в законі не прописана. Тобто діємо на власний розсуд. Актуємо факт неможливість виконання роботи у зв’язку з військовою агресією проти України. Видаємо відповідний наказ/розпорядження.
Діяльність профспілок
1. В межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський
контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими законом, що коментується.
2. На період воєнного стану тимчасово призупиняється дія ст. 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (про відрахування коштів підприємствами, установами, організаціями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу) та відповідні норми колективних договорів.
Блоги 
