До Верховної Ради внесено проект податкової реформи
Після обговорення з громадськими експертами та представниками іноземних та українських бізнес-асоціацій Кабміном до Парламенту внесено Проект Закону № 5368 про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні).
Над законопроектом працювала робоча груп, до якої увійшли представники бізнесу, Мінфіну, ДФС, народні депутати та громадські експерти.
Законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачається:
в частині адміністрування
- адміністрування всіх баз даних Мінфіном чи ДП при Мінфіні;
- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків (доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління надміру сплаченими коштами, реєстрація податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом);
- встановлення поняття уповноважена особа контролюючого органу – це посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій;
- зміна критеріїв належності платника податків до категорії великих платників податків: збільшено показник сплати платежів до державного бюджету за платежами, які контролюються ДФС, з 12 до 20 млн. грн.; критерій доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування змінено на критерій загального обсягу постачання у розмірі 1 млрд. грн.;
- рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу понад бюджетний рік приймається ДФС за погодженням з Мінфіном у разі, коли сума, заявлена до розстрочення (відстрочення) становить 1 мільйон гривень та більше, та якщо:
- ведення відкритого реєстру заяв про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу на сайті ДФС;
- запровадження ведення єдиної бази індивідуальних податкових консультацій на веб-сайті ДФС;
- встановлення пріоритетності узагальнюючих податкових роз’яснень над індивідуальними, скасування обмежень (консультації стосуються значної кількості платників або значної суми податкових зобов’язань) права Мінфіну на видачу узагальнюючих податкових консультацій;
- запровадження листування контролюючих органів із платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію он-лайн в електронному кабінеті, виключно засобами електронного зв'язку;
- здійснення контрольно-перевірочної роботи на обласному рівні, районні податкові інспекції виконують виключно сервісні функції;
- план-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на сайті ДФС;
- встановлення 30 денного строку протягом якого може бути проведена камеральна перевірка (на сьогодні такий строк встановлений лише по податку на додану вартість);
- уточнення порядку обрахунку строків для надання заперечення на акт (довідку) про результати перевірки та копій документів до нього – з наступного дня, за днем отримання акту (довідки);
- збільшення контролюючим органам строку надсилання повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення до акту перевірки з 2 до 4 робочих днів до дня їх розгляду;
- усунення суперечностей у статті 129 Податкового кодексу України стосовно порядку нарахування пені та встановлення замість 120 % облікової ставки НБУ 100 % для пені, яка нараховується платником податків внаслідок самостійного виправлення помилок;
- ліквідація податкової міліції та створення нового органу – Фінансова поліція, діяльність якого регламентуватиметься окремим Законом;
- зобов’язання платників податків до 31 грудня 2017 року подати до контролюючих органів за місцем податкового обліку повідомлення про місце розташування (реєстрації) його підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, які зареєстровані, створені чи відкриті до цієї дати, у порядку, встановленому пунктом 63.3 ПКУ.
в частині трансфертного ціноутворення
- з метою зменшення адміністративних витрат підприємств малого бізнесу (низькі вартісні показники визнання операцій контрольованими та значна девальвація гривні зумовлюють необхідність підготовки звітності та документації з трансферного ціноутворення представниками малого бізнесу, що призводить до додаткових витрат) пропонується для визнання операцій контрольованими:
-
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, збільшити з 50 до 150 млн. грн. за податковий (звітний) рік;
-
обсяг господарських операцій платника податків з одним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, збільшити з 5 до 10 млн. грн. за податковий (звітний) рік.
- з метою недопущення використання схем ухилень від оподаткування пропонується визнати контрольованими господарські операції з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), або які звільнені від сплати такого податку.
- з метою спрощення та покращення адміністративних процедур, зокрема:
-
вдосконалено критерії щодо включення країн до Переліку держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими;
-
запроваджено механізм визначення біржової ціни на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту;
-
методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої рука» приведено у відповідність з рекомендаціями ОЕСР;
-
вдосконалено вимоги та систематизовано перелік інформації, що має бути відображена у звіті про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення;
-
передбачено можливість самостійного коригування ціни контрольованої операції до верхнього або нижнього значення діапазону цін замість медіани діапазону;
-
вдосконалено поняття «попереднього узгодження ціноутворення»;
-
передбачено штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення;
в частині податку на прибуток
- виключення необхідності виконання вимог Кодексу в частині обов’язкової наявності установчих документів бюджетним установам для отримання статусу неприбуткових установ;
- доповнення нормами щодо чіткого визначення (податкового) звітного періоду для неприбуткових організацій та (податкового) звітного періоду при набутті статусу платника податку на прибуток;
- доповнення нормами щодо можливості отримання нерезидентом документального підтвердження сплати податку на прибуток на території України;
- уточнення порядку амортизації основних засобів та нематеріальних активів, нарахування якої здійснюється без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку;
- коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів та нематеріальних активів, оскільки такі витрати не можливо враховувати при розрахунку податку на прибуток як такі, що непов’язані з отриманням доходу платника;
- зменшення фінансового результату до оподаткування на суму первісної вартості об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів у разі продажу такого об’єкта, оскільки такі витрати були здійснені платником податку під час придбання такого об’єкта та відповідного збільшення фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості такого об’єкта, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- чітке визначення правових підстав списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості, визначеним в Кодексі;
- уточнено порядок розрахунку обмеження при виплаті процентів нерезидентам, які є пов’язаними особами з платником податку на прибуток, а саме конкретизується, що таке обмеження стосується виключно процентів за борговими зобов’язаннями, які виникли саме перед нерезидентами – пов’язаними особами;
- уточнення положення щодо уникнення подвійного врахування при визначенні фінансового результату до оподаткування доходів або витрат, виникнення яких для цілей оподаткування відбувається після 01.01.2015;
- зменшення мінімально допустимих строків до 2 років амортизації для основних засобів групи 4 (машини та обладнання);
- запровадження на період до 31 грудня 2021 року податкових канікул (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств), для підприємств у яких річний дохід не перевищує 3-х мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, за умови відповідності критеріям:
-
утворених в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
-
діючих, у яких протягом трьох послідовних попередніх років, щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3-х мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
-
які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) становив до 3-х мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб;
в частині податку на додану вартість
- уточнено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
- запровадження механізму зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яка підпадає під критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для такого зупинення (критерії визначатимуться Міністерством фінансів України) та відновлення такої реєстрації, у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) відомості про відповідність податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
в) вимога про підтвердження посадовою особою платника податку (фізичною особою – підприємцем) накладення нею електронного цифрового підпису, що міститься в податковій накладній/розрахунку коригування;
г) вимога про надання платником податку копій первинних документів, що безпосередньо підтверджують здійснення платником податку операції, на яку складено податкову накладну/розрахунок коригування.
- зміна терміну реєстрація податкових накладних:
-
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;
-
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній день (включно) календарного місяця - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені;
- удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ:
-
повернення переплат платника податку виключно на рахунок в СЕА, зарахованих до бюджету з такого рахунку;
-
збільшення терміну реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів) із одночасним встановленням штрафу щодо відсутності такої реєстрації у розмірі 50% від суми ПДВ, а також встановлення штрафу при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі складених неплатникам податку (за виключенням певних операцій). У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН зазначений строк зупиняється на період зупинення їх реєстрації та відновлюється у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації;
-
застосування штрафних санкцій до продавця товарів/послуг за допущення помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної;
- запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ, відповідного до якого орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів буде в автоматичному режимі перераховувати кошти, які підлягають відшкодуванню з бюджету;
- запровадження публічного Тимчасового Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, та по яких станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету;
- уточнення терміну подання заяви щодо відмови від використання пільги з ПДВ по операціях з постачання на митній території України вугілля, яка подається до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги (сьогодні протягом такого періоду);
- врегулювання оподаткування ПДВ операцій з продажу лізингових портфелів компаніями;
- розповсюдження обов’язкового реквізиту, зокрема коду товару згідно з УКТ ЗЕД, який відображається у податковій накладній, на всі без виключення товари, а також доповнення новим обов’язковим реквізитом для послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право вказувати код товару згідно з УКТ ЗЕД не повністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду);
- надання права на перенесення податкового кредиту, підтвердженого документальною перевіркою контролюючого органу, при реорганізації шляхом приєднання або злиття з іншим платником ПДВ до складу податкового кредиту правонаступника;
в частині податку на доходи фізичних осіб
- збільшення розміру добових при відрядженнях за кордон з 0,75 розміру мінімальної заробітної плати до 40 євро на день (не включаються до доходів фізичної особи);
- розширення переліку витрат фізичної особи - підприємця від провадження господарської діяльності на суми податків, зборів, які пов'язані з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку встановлених законом; платежів, сплачених за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичної особи – підприємця; одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
- надання фізичній особі - підприємцю права на амортизацію основних засобів, що використовуються у діяльності (крім житлової нерухомості та автомобілів);
- надання права фізичній особі на звернення до контролюючого органу щодо отримання консультативної допомоги при заповненні річної податкової декларації без обмеження термінів (на сьогодні до 1 березня року, що настає за звітним періодом);
- розширення обов'язку щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку на батьків – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
- розширення переліку осіб – отримувачів благодійної допомоги на лікування та медичне обслуговування платника, які є членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення, законними представниками дитини, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги;
- не включення до оподатковуваного доходу сум, сплачених будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів на здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку студента або працівника але не вище трьохкратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи;
- зняття обмеження щодо розміру суми сплаченої за навчання що дозволяється для включення до податкової знижки платника податку або членів його сім’ї першого ступеня споріднення (у 2016 році така сума не повинна перевищувати 1930 грн. на місяць);
- надання платнику податку права розстрочення сплати протягом трьох років суми податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит);
в частині єдиного податку
- при розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, не враховувати працівників, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
в частині акцизного податку
- виведення із системи електронного адміністрування реалізації пального та відповідно скасування необхідності реєстрації платниками акцизного податку осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 літрів крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
- відновлення помилково скасованої норми щодо звільнення від оподаткування акцизним податком тютюнової сировини тютюново-ферментаційних заводів, а також додаткове стимулювання вирощування такої сировини в Україні (звільнення від оподаткування вирощування та переробки тютюнової сировини);
- приведення у відповідність із Митним тарифом кодів згідно з УКТ ЗЕД за якими оподатковуються акцизним податком електромобілі та окремі мотоцикли;
- скасування для імпортованих алкогольних напоїв необхідності того, щоб сума акцизу, позначена на акцизній марці, відповідала сумі акцизу, що діє на дату розливу цієї продукції;
- можливість відображення в акцизній накладній нульової суми акцизного податку при відпуску пального, що використовується для виробництва не підакцизних товарів за умови надання податкового векселю;
- встановлення для чистого бутану, який використовується як стабілізатор скрапленого газу для комунальних потреб ставки акцизу на рівні ставки для пропану;
в частині плати за землю
- встановити, що мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;
в частині рентної плати за спеціальне використання води
- визначити платниками рентної плати за спеціальне використання води тільки первинних водокористувачів, виключивши з платників вторинних водокористувачів. Зазначені зміни забезпечать спрощення процедури адміністрування рентної плати та значно зменшать кількість платників;
в частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
- склад витрат, які не враховуються при обчисленні вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичною та розрахунковою вартістю, доповнити витратами, пов’язаними з передпродажною підготовкою, пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);
особливості оподаткування на тимчасово окупованій території
- врегулювання питання сплати окремих податків (ПДФО, акцизного податку, єдиного податку та податку на майно) на тимчасово окупованій території шляхом встановлення особливих правил їх адміністрування – зупинення нарахування штрафів, звільнення від сплати місцевих податків.
Крім того, Верховною Радою отримано доопрацьований Проект Закону № 5132, яким передбачені такі зміни Податкового кодексу:
в частині податку на додану вартість
- з метою запобігання утворенню схем мінімізації податкових зобов’язань із використанням сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ, та безпідставному бюджетному відшкодуванню ПДВ, пропонується установити, що:
- рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, які додатково відкриті сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ, закриваються з дня наступного за граничним терміном сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року, для платників, які обрали квартальний податковий період – за ІV квартал 2016 року;
- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених сільськогосподарськими підприємствами, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року; реєстрація зазначених податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням цього терміну.
акцизного податку
- збільшити ставки акцизного податку на алкогольні напої на 20%, на виноробну продукцію та слабоалкогольні напої на індекс споживчих цін 12%, на тютюнові вироби на 30% специфічну та на 3 відсоткові пункти (з 12% до 15%) адвалорну;
- запровадити єдину ставку акцизного податку на дизельне паливо 125,5 Є за 1000 л замість диференційованої ставки 125,5 Є та 95 Є в залежності від вмісту сірки;
- привести коди УКТ ЗЕД, до яких належить паливо пічне побутове у відповідність до Митного тарифу України.
Наразі ставки акцизного податку на підакцизні товари значно нижче, ніж мінімальні встановлені Директивами для Європейських країн. Зокрема, на тютюнові вироби у 6 разів, на горілку у 1,5 рази, дизельне паливо 2,6-3,5 рази (в залежності від вмісту сірки). Збільшення ставок акцизного податку сприятиме наближенню до норм законодавства Євросоюзу, скороченню споживання шкідливих для здоров’я товарів (алкогольні напої та тютюнові вироби).
в частині екологічного податку та рентної плати
- переглянути ставки екологічного податку та рентної плати з урахуванням індексу споживчих цін та індексу цін виробників промислової продукції, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 558 у 2016 році прогнозовані на рівні 112,0 та 110,4 відсотка відповідно.
Так, враховуючи сфери застосування податків, ставки екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (крім ставки для стільникового радіозв’язку) з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін у 2016 році збільшені на 12,0 відсотка.
Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин,рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у 2016 році збільшені на 10,4 відсотка.
- підвищити ставку рентної плати за користування радіочастотним ресурсом для радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації у діапазоні радіочастот 2300-2400 МГц та 2500-2690 МГц з 40,92 до 20 000,00 грн. за 1 МГц;
- передбачити у діапазоні радіочастот 2300-2400 МГц та 2500-2690 МГц сплату рентної плати за користування радіочастотним ресурсом для стільникового радіозв’язку у розмірі 23085,25 грн. за 1 МГц;
- ввести понижуючі та підвищуючі коефіцієнти до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом для стільникового радіозв’язку та радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації.
Підвищувальні коефіцієнти у розмірі 1,4 пропонується ввести за перевищення у одного користувача радіочастотного ресурсу оптимально необхідної ширини смуг радіочастот у відповідних діапазонах для впровадження технологій системи рухомого (мобільного) зв'язку четвертого покоління (LTE) та у розмірі 1,2 за неефективно фрагментовані смуги радіочастот.
Разом з цим, у разі вжиття користувачами радіочастотного ресурсу заходів з метою залишення оптимально необхідної суцільної смуги радіочастот пропонується встановити понижувальний коефіцієнт 0,75.
в частині рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
- збільшити ставку рентної плати з 2,4 долара США за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування до 4,8 долара США.
у зв’язку із збільшенням у 2017 році розміру мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, пропонується переглянути окремі положення Податкового кодексу України, які мають прив’язку до розміру мінімальної заробітної плати,
зокрема:
- встановлення штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції у розмірі:
- 150 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
- 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;
- 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 ПКУ, але не більше 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
- встановити, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у пункті 140.2 та у підпункті 140.5.5 ПКУ та операцій, які визнані контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у неприбуткових організацій, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ. У разі якщо сума операцій перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, коригування фінансового результату до оподаткування, визначені цим підпунктом, проводяться на всю суму операцій;
- ставка єдиного податку для платників першої групи єдиного податку встановлюється у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму (наразі ставка розраховується від розміру мінімальної заробітної плати).
Додаткові матеріали:
Проект Закону № 5368
Пояснювальна записка
Порівняльна таблиця
Проект Закону № 5132 (доопрацьований)
Пояснювальна записка
Порівняльна таблиця
- Прочее
- /
