Отключить рекламу

Подпишитесь!


23.09.17
2734 0 Печатать

Колектора викликали, або Хто виграє від нормативного врегулювання діяльності щодо стягнення простроченої заборгованості

Катерина БРЕДУЛЯК, юрист практики банківського і фінансового права ЮФ Evris; Сергій ПАПЕРНИК, голова практики банківського і фінансового права ЮФ Evris

Сьогодні колекторська діяльність законодавчо не врегульована. Тому, «відпрацьовуючи» кредитний портфель, стягувачі вдаються до жорстких методів і не завжди діють у межах правового поля. Отже, питання відступлення та стягнення боргів уже давно потребує встановлення чітких правил, інформує "ЗіБ".

Із кризи народився бізнес

Колекторський бізнес почав активно розвиватися після фінансової кризи, яка вплинула на платоспроможність як фізичних осіб, так і суб’єктів господарської діяльності. Кредити в іноземній валюті (в тому числі іпотечні) та знецінення національної валюти, падіння економіки, зростання цін спричинили неможливість боржників обслуговувати кредити як у гривнях, так і в іноземній валюті. На цьому тлі зріс попит на організації, котрі стягують заборгованість, — фінансові установи, які купують у кредиторів документи, що підтверджують наявність заборгованості, з метою отримання прибутку на різниці вартості останньої.

В умовах непрогнозованого курсу національної валюти розгорнули діяльність численні колекторські організації. Кредитори намагаються позбутися проблемних позик шляхом продажу відповідних паперів таким установам, оскільки обслуговування боргів потребує як фінансових, так і людських затрат.

Зокрема, банки змушені продавати проблемний кредитний портфель, аби уникнути збитків у звітності, що подається до Національного банку. Колектори у свою чергу купують такий портфель із дисконтом, розуміючи, що не всі проблемні кредити будуть повернені, та враховуючи витрати на ведення свого бізнесу.

За наявності інформації про боржника, членів його сім’ї, використовуються всі методи для досягнення мети — отримання прибутку. Боржники обурені такою «роботою» колекторів, але, попри велику кількість скарг громадян та юридичних осіб, на законодавчому рівні ці питання дотепер не врегульовані.

Три способи — одна мета

Нині у Верховній Раді розглядаються 3 законопроекти:

• «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» (№6417);

• «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» (№6417-1);

• «Про особливості та заборони професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості — колекторської діяльності» (№6417-2).

Проекти №№ 6417 та 6417-1 передбачають практично однакові засади регулювання. Другий документ покликаний доповнити проект №6417, оскільки той не враховує ситуації, коли проблемна заборгованість передається колекторам за договорами про відступлення права вимоги.

Останній із запропонованих проектів передбачає набагато простіше регулювання колекторської діяльності. Зокрема, йдеться про створення Єдиного державного реєстру суб’єктів колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості. З моменту внесення до нього юридична особа набуває відповідних прав для провадження своєї діяльності.

Також цей документ містить низку положень, які мають убезпечити боржників від зловживань з боку колекторів під час примусового стягнення.

Проект №6417-2 є більш привабливим для нинішніх колекторських агенцій, оскільки не містить надмірної кількості нових правових інститутів і принципів. Проте водночас він залишає поза увагою чимало аспектів, які могли би бути впорядковані краще. Проекти №№ 6417 та 6417-1 передбачають більш ґрунтовний та комплексний підхід.

Гарантії та вимоги

У цілому вони мають досить схожі норми. Їхні положення спрямовані на правовідносини, які виникають у процесі ведення професійної діяльності щодо врегулювання простроченої заборгованості, встановлення способів та обмежень у контактуванні з боржником. Ці приписи поширюються також на осіб, котрі є кредиторами в зобов’язанні або їх представниками та самостійно вживають заходів, спрямованих на погашення простроченої заборгованості.

Діяльність уважатиметься професійною, якщо вона стосуватиметься більш ніж 1000 боржників протягом одного календарного року та за умови внесення відомостей про такого суб’єкта до єдиного державного реєстру.

Колекторська організація має набути статусу суб’єкта врегулювання заборгованості та укласти договір обов’язкового страхування відповідальності за завдання неправомірних збитків боржнику. При цьому мінімальний розмір страхової суми має становити 10% від загального обсягу стягнення за договорами про врегулювання заборгованості, укладеними протягом року, і не менше від 1000 мінімальних зарплат.

Підставою для передання та подальшої обробки персональних даних боржника стане факт укладення відповідної угоди. Це дозволить колекторам на законних підставах використовувати інформацію, отриману від кредиторів, незважаючи на те, чи є застереження в договорах боржника з банком про можливість її передання третім особам. Водночас колекторів обмежують у праві збирати інформацію, яка не стосується виникнення, існування та можливостей погашення заборгованості. Особливо, якщо йдеться про стан здоров’я та релігійні переконання людей.

Майбутні колектори мають скласти кваліфікаційний іспит та отримати свідоцтво, що підтверджуватиме достатній фаховий рівень підготовки. Звичайно, такі особи будуть зобов’язані дотримуватися норм законодавства, оскільки в разі порушення останніх позбавлятимуться кваліфікаційного свідоцтва.

Питання залишається в тому, чи дійсно спеціалісту softcollection для звичайного телефонного дзвінка або СМС-повідомлення про черговий платіж необхідно здобути спеціальну освіту. Те саме можна сказати про спеціаліста legalcollection: чи недостатньо колектору вищої юридичної освіти та/або свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю для звернення до суду з позовом?

Відповідальність і самоврядування

У Кримінальному кодексі передбачена відповідальність за порушення недоторканності приватного життя (ст.182), вимагання (ст.189), примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань (ст.355). Проектами, у тому числі й №6417-2, пропонується доповнити КК ст.3551 «Примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань під час здійснення діяльності з врегулювання простроченої заборгованості», а Кодекс про адміністративні правопорушення — ст.16417 «Порушення порядку здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості».

На відміну від проекту №6417-2, у двох інших передбачена також дисциплінарна відповідальність для спеціаліста з урегулювання простроченої заборгованості за вчинення дисциплінарного проступку. До нього може бути застосовано одне з таких стягнень: попередження, догана, припинення діяльності.

Проекти №№6417-1 та 6417 дуже ґрунтовно впорядковують питання щодо самоврядування колекторських організацій, вводячи безліч нових понять і складних процедур. Водночас колекторам надаються й досить широкі повноваження. Зокрема, відповідний спеціаліст матиме право подавати запити щодо боржника, його майна, місця проживання та з метою одержання іншої необхідної інформації. Такий запит буде обов’язковим для опрацювання органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності.

На законних підставах

Заслуговує на увагу норма, передбачена проектом №6417-1, якою питання продажу боргу врегульовано шляхом унесенням змін до Цивільного кодексу в частині порядку заміни кредитора в зобов’язанні за допомогою відступлення права вимоги (цесії). На поточний момент банки передають колекторським організаціям право вимоги за договором факторингу, але, за законом «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг уважається послугою, яку можуть надавати тільки фінансові установи.

На думку Міністерства юстиції, що ґрунтується на чинній редакції ст.516 ЦК, повернення боргу новому кредиторові можливе лише за наявності письмового запиту або письмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці. У проектах уточнюється, що така згода не вимагається.

Крім того, новий кредитор на підставі платного або безоплатного відступлення права вимоги має право на законних підставах нараховувати та отримувати відповідні проценти від боржника. Щоправда, можна й відмовитися від цього, письмово повідомивши про таке своє рішення боржника. Проте потрібно пам’ятати, що така відмова є безвідкличою.

Загалом упорядкування продажу боргів дозволить колекторам вести діяльність, не порушуючи норм законодавства, а також на законних підставах користуватися інформацією про дебітора, отриманою від первісного кредитора.

У цілому прийняття акта, що врегулює колекторську діяльність, дозволить удосконалити законодавство в цій сфері. Це сприятиме дотриманню принципів пріоритету прав і свобод людини та громадянина, захисту прав боржників.

Водночас робота колекторських організацій базуватиметься на принципах оперативного розв’язання проблем, індивідуального підходу, надійності та конфіденційності, а також збереження гарної репутації клієнта. Крім того, встановлення чітких правових норм не дозволить удаватися до будь-яких жорстких заходів задля повернення боргів

Отключить рекламу
Комментарии
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться