Закупівлі в медицині: чи потрібно реформувати?

Нещодавно з метою забезпечення економії бюджетних коштів, посилення підзвітності та відповідальності замовників і постачальників Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію № 582-р*. Зазначимо, що ця Концепція покликана інтегрувати функції закупівель у медичній галузі в цілісну систему управління державними фінансами України.

* Див. далі

Зараз закупівлі лікарських засобів та медичних виробів в Україні здійснюються через централізовану та децентралізовану системи. Варто зазначити, що децентралізована система закупівель хоч і надає можливість ураховувати потреби кінцевих користувачів товарів та послуг у медицині, але все одно ця система не досить ефективна. Як зазначив Кабмін у Концепції № 582-р, децентралізована система закупівель обмежує можливості економії за рахунок поєднання предметів закупівель та їх обсягів. Поряд з цим у таких закупівлях мають місце чималі часові затрати на їх здійснення.

Водночас якщо ми проаналізуємо процедури публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів у сфері охорони здоров’я, розміщені в електронній системі закупівель Prozorro, то побачимо численні порушення, які підтверджуються рішеннями органу оскарження у сфері публічних закупівель, яким зараз є Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Антимонопольного комітету України.

Важливо! Орган оскарження у рішеннях за результатами розгляду скарг констатує, що замовники встановлюють дискримінаційні умови в тендерній документації. Як наслідок, орган оскарження зобов’язує замовників вносити зміни до тендерної документації з метою погодження з вимогами закону.

Зазначене затягує в часі торги, що свідчить про недостатній рівень кваліфікації закупівельників, які проводять процедури закупівель, у тому числі й тих, хто формує технічне завдання до тендерної документації. Крім того, практика показує, що часто-густо замовники неправомірно обирають переможця закупівлі.

Водночас причиною існування численних порушень при закупівлях у медичній галузі може бути й низька мотивація членів тендерного комітету замовника.

Де ж саме замовники спотикаються при здійсненні закупівель у медичній галузі? Де саме орган оскарження вбачає дискримінацію учасників у таких торгах та неправомірність у діях замовників щодо відхилення учасників, вибору переможця тощо? Чи кожне оскарження торгів є результативним та чи завжди учасники йдуть до кінця у відстоюванні своїх прав та законних інтересів чи лише «лякають» замовників таким відстоюванням? На ці та інші запитання пошукаємо відповіді у Prozorro та розглянемо далі практичні ситуації закупівель у медицині, а також проаналізуємо окремі питання судової практики.

Приклад 1. Закупівля комунальним лікувально-профілактичним закладом «Чернігівська обласна лікарня» (далі — замовник) лабораторних реактивів (закупівля № UA-2017-08-11-001665-b). З цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-08-11-001665-b.

Учасник ПНТП «Регіон Сервіс» звернувся до замовника з вимогою усунення порушення, оскільки учасник вважає, що рішення про відхилення його тендерної пропозиції прийнято замовником з порушенням. Пояснимо, у чому бачить порушення учасник.

Так, замовник відхилив пропозицію ПНТП «Регіон Сервіс» у зв’язку з ненаданням цим учасником гарантійних листів від безпосереднього виробника або його уповноваженого представника в Україні, які підтверджують можливість поставки товару, що є предметом закупівлі в необхідній кількості, якості та у терміни, визначені тендерною документацією, до цієї закупівлі.

При цьому учасник у вимозі зазначив, що він знаходиться у складі тендерної пропозиції, надав довідку, в якій міститься наступне роз’яснення: згідно з рішенням органу оскарження № 164-р/пк-ск від 02.02.2016 р. вимога щодо надання гарантійних листів від третіх осіб визнана дискримінаційною.

На думку учасника, вимагаючи цей гарантійний лист, замовник порушує ст. 3 Закону № 922. Водночас учасник переконаний, що вимога надати ці документи суперечить чинному законодавству України, яке регламентує порядок відносин між суб’єктами господарювання, а саме: Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III.

Тож з огляду на це учасник дійшов висновку, що його тендерну пропозицію замовник відхилив безпідставно і необґрунтовано та вимагав скасування рішення про відхилення й проведення повторного розгляду пропозиції.

Яким чином замовник відреагував на таку вимогу відхиленого учасника? А замовник не задовольнив цю вимогу. З позиції замовника, є відсутніми підстави для задоволення вимоги ПНТП «Регіон Сервіс». Так, у протоколі засідання тендерного комітету замовник зазначив наступне:

«Станом на момент цього аналізу згідно з повідомленням про намір укласти договір, оприлюднений 04.09.2017 р. у Prozorro, замовник планує укласти договір з ФОП Ніколаєва Ю. І. на суму 107475,30 грн. (з ПДВ).

При цьому зазначена процедура закупівлі не оскаржена органом оскарження».

А що з цього приводу каже суд?

Варто зазначити, що судова практика з питання, чи можна вважати дискримінаційною вимогу замовника про надання авторизаційних листів від виробників, склалася на користь учасників і вона існує вже кілька років.

Як приклад розглянемо господарську справу № 910/9952/13.

Суть спору полягає у наступному. ДП Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовними вимогами до першого відповідача — Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та до другого відповідача — фірми «UMB Solutions GmbH» про:

— визнання результатів конкурсних торгів на закупівлю приладів для вимірювання електричних величин та іонізуючих випромінювань (обладнання системи контролю аварійної концентрації водню в ГО для ВП ЮУ АЕС, блок 2), оголошення № 340910 в інформаційному виданні «Вісник державних закупівель» № 137 (739) від 17.12.2012 р. недійсними;

— визнання договору № 11-16-1-13-956 від 26.04.2013 р., укладеного між фірмою «UMB Solutions GmbH» та Державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» за результатами проведення зазначеної закупівлі недійсним.

Що ж саме не задовольнило цього учасника торгів? Аналізуємо далі.

Так, згідно з протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів № 3417 від 21.01.2013 р. пропозиції конкурсних торгів надали такі учасники процедури закупівлі:

— ТОВ «PPA Trade»;

— фірма «UMB Solutions GmbH»;

— ПАТ «НВП «Радій»;

— ДП Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс»;

— ТОВ «Промислова «Укренергосервіс»;

— ТОВ промислово-фінансова компанія «Технополюс».

При цьому пропозицію ДП Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» (позивача) замовник відхилив у зв’язку з тим, що пропозиція не відповідає умовам документації конкурсних торгів. На думку замовника, невідповідність умовам документації полягала у тому, що в пропозиції учасника відсутні такі документи, як:

— довідка від виробників щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виробництва товару;

— документальне підтвердження статусу офіційного представника виробника;

— довідка від виробників про наявність персоналу відповідної кваліфікації, необхідного для виробництва товару.

Відповідно до повідомлення учасникам щодо результатів процедури закупівлі № 3417 від 03.04.2013 р. № 4614/11 відбувся акцепт пропозицій конкурсних торгів та визначено переможцем торгів фірму «UMB Solutions GmbH».

При цьому відхилений учасник подав скаргу на замовника до органу оскарження. Орган оскарження своїм рішенням від 04.03.2013 р. № 284-р/пк-ск відмовив у задоволенні скарги.

Але відхилений учасник не здається і бореться далі за свої права, а саме: оскаржує зазначене органом оскарження рішення до Окружного адміністративного суду м. Києва і виграє суд.

Так, 12.04.2013 р. Окружний адміністративний суд м. Києва за результатами розгляду позову ДП «Фаворит-Плюс» до Антимонопольного комітету України виніс постанову № 826/3476/13-а, якоюскасовано рішення органу оскарження від 04.03.2013 р. № 284-р/пк-ск.

Так, згідно з положеннями Закону № 2289, який був чинним на момент проведення замовником торгів, під час розкриття пропозицій конкурсних торгів перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів, а також оголошуються найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної пропозиції конкурсних торгів або частини предмета закупівлі (лота). Зазначену інформацію вносять до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів.

При цьому відповідно до ст. 16 Закону № 2289 документи, що не передбачені законодавством для учасників або учасників попередньої кваліфікації — фізичних осіб, зокрема фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі пропозиції конкурсних торгів або кваліфікаційної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника).

Водночас ст. 22 Закону № 2289 визначено, що документація має містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі, у разі якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

Звертаємо увагу: місцевий господарський суд, з яким погодилася і апеляційна інстанція, дійшов висновку, що вимога замовника до учасника (позивача) надати документальне підтвердження статусу офіційного представника виробника, надання довідок або інших документів від виробників частин чи комплектуючих конкретної торговельної марки чи фірм є неправомірною та суперечитьвимогам Закону № 2289, оскільки документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Як наслідок, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2013 р. у справі № 826/3476/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 р., встановлено факт того, що вимога про надання довідок або інших документів від виробників частин чи комплектуючих конкретної торговельної марки чи фірми є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам Закону № 2289.
ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Бюджетна бухгалтерія", 2017, № 36/1:
Про схвалення Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів
 

Передплатити "Бюджетна бухгалтерія"