Збитки українських банків від незаконних дій з платіжними картками зменшилися вперше з 2015 року

За підсумками 2017 року збитки українських банків від незаконних дій з платіжними картками зменшилися у порівнянні з 2016 роком. Така позитивна тенденція спостерігається вперше з 2015 року.

Про це вчора розповів Олександр Яблунівський, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, під час прес-брифінгу “Статистика та тенденції платіжного шахрайства у 2017 році. Підсумки роботи Національної програми безпеки безготівкових розрахунків Safe Card в Україні.

“У 2017 році ця сума становила 0,0077 % від загального обсягу всіх операцій з платіжними картками (у 2016 році – 0,011%). Тобто на один мільйон гривень  видаткових операцій з використанням платіжних карток, 77 гривень припадало на незаконні операції, тоді як у 2016 році ця сума становила майже 110 гривень,  – зазначив Олександр Яблунівський. – Загалом у середньому на одну таку незаконну операцію у 2017 році припадало близько 2 100 гривень.

У 2017 році суттєво зросла кількість незаконних дій/сумнівних операцій, що проводилися  у мережі Інтернет.  Як пояснив Олександр Яблунівський, такий тренд пояснюється зміною фокусу уваги шахраїв з технологічних методів шахрайства на людський фактор, що потребує від усіх учасників платіжного ринку реалізації заходів з підвищення фінансової грамотності держателів платіжних карток. При цьому оплата в торговельній мережі, стає одним з найбільш безпечних способів використання платіжних карток (у порівнянні із збитками понесеними держателям та банками через банкомати та мережу Інтернет).

Кількість шахрайських операцій з платіжними картками, за якими банки понесли збитки, за минулий рік знизилася до 77,6 тисяч випадків (у 2016 році – майже 95 тисяч випадків). Традиційно найбільша кількість шахрайських випадків припадає на великі міста України (з населенням понад один мільйон осіб) та найбільші області – до 97%.

Національний банк нагадує, що користувачі платіжної карток мають бути обачними та не розголошувати особисту інформацію та реквізити платіжних карток (термін її дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код до картки), а також логін/пароль для входу до веб-банкінгу, одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації платежів або входу до веб-банкінгу (представники банків ніколи не запитують цю інформацію).

Національний банк з метою упередження шахрайських дій також рекомендує користуватись послугами sms-інформування та застосовувати ліміти на проведення операцій з використанням платіжних карток.