Отключить рекламу

Подпишитесь!


12.09.19
10001 61 Печатать

ДРС виступає проти внесення змін в сферу застосування РРО

ДРС поінформувала Кабінет Міністрів України та Верховну Раду України про загрози для економіки після прийняття законопроектів №1053-1 та №1073.

10 вересня під час вечірнього засідання Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроекти №1053-1  про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг та №1073 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг. Вони, відповідно до їх пояснювальних записок, розроблені з метою «запровадження дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів спрощеної системи оподаткування».

Державна регуляторна служба України поінформувала Уряд та Верховну Раду України про результати попереднього аналізу регуляторного впливу запропонованих ініціатив.

Прогнозні витрати бізнесу, насамперед, платників податків другої та третьої груп єдиного податку, у разі прийняття проектів Законів, становитимуть орієнтовно 22,35 млрд грн на адміністрування процесів застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов’язкове впровадження РРО для платників єдиного податку другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів прогнозно складуть 11,128 млрд грн.

А ось у свіжому дослідженні Громадської організації «Інститут соціально-економічної трансформації» йдеться про те, що заниження оборотів ФОП – це втрати бюджету на рік – 22,5 млрд грн.

Чи є сенс у таких ініціативах?

Крім того, ДРС, як уповноважений орган щодо здійснення державної регуляторної політики, встановила, що за ознаками, визначеними статтею 1 Закону України від 11.09.2003 р. № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» проекти Законів є регуляторними актами, оскільки переважна кількість їхніх положень спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами, іншими органами державної влади та суб’єктів господарювання.

Тож ДРС вважає за доцільне поінформувати, що прийняттю цих законопроектів повинно передувати широке громадське обговорення із залученням представників бізнес-спільноти, профільних асоціацій та інших зацікавлених сторін, з метою уникнення ситуації, коли наміри стабілізувати ринкове середовище матимуть повністю зворотні наслідки.

Запропонована проектами Законів можливість використовувати програмні РРО, за результатом аналізу, може мати ризик незабезпечення надійності захисту інформації від спотворення, не належного виконання фіскальних функцій, як наслідок, бізнес-середовище змушене буде використовувати виключно звичайні РРО із застарілими процедурами їх обслуговування, надмірним фіскальним контролем за морально застарілими умова застосування таких РРО.

Це може спровокувати виключно збільшення випадків застосування до легальних суб’єктів господарювання фінансових санкцій за результатами численної кількості перевірок, які, за оціночними розрахунками, у 2020 році планово становитимуть близько 2,6 млрд грн.

Загалом проектами Законів передбачається збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, що, у свою чергу,  може призвести до бізнес-еміграції підприємців, особливо тих, які не мають значних капіталовкладень, у країни з більш сприятливою податковою системою, та/або може змусити підприємців, які мають певні капіталовкладення – призупиняти або скорочувати свою діяльність, або взагалі шукати нові місця заробітку, у тому числі в інших країнах.

Такі ініціативи можуть спровокувати делегалізацію ведення господарської діяльності та стати поштовхом у пошуках суб’єктами господарювання способів оптимізації витрат на адміністрування свого бізнесу, як приклад, за рахунок звернення за послугами до так званих «конвертаційних центрів».

Відповідно, запропоноване проектами Законів регулювання може мати зворотній ефект при вирішенні заявлених розробником питань детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг.

З метою подальшого розвиту системи спрощеного оподаткування, запровадженої, свого часу, з метою зниження податкового навантаження, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, спроба подолання тіньової економіки, створення нових робочих місць, Державна регуляторна служба попросила врахувати наведені обґрунтування під час обговорень при прийнятті рішень щодо редакцій законопроектів.

Детальніше та з цифрами:

Щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 1053-1 від 06.09.2019 р. (далі – проект Закону № 1053-1)

У законопроекті пропонується внести зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), відповідного до яких передбачити застосування, окрім реєстраторів розрахункових операцій
 (далі – РРО), як це передбачено чинною нормою, програмних РРО. Крім того, передбачається спрощення процедури реєстрації РРО, посилення відповідальності за порушення вимог цього Закону, компенсації для споживачів частини суми штрафних (фінансових) санкцій тощо.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено, зокрема, з метою «детінізації економіки України та підвищення рівня захисту прав споживачів».

Оперативно розглянувши вищезгадані проекти Законів, Державна регуляторна служба України (далі – ДРС) зазначає про таке.

1. У проекті пропонується запровадити нову модель реєстрації РРО, яка передбачає створення фіскального звітного чеку в електронній формі, справжність якого покупець товарів (послуг), на відміну від чеку у надрукованій формі, не може перевірити на місці.

Водночас законопроект не містить завершеного механізму перевірки споживачем справжності та достовірності розрахункових документів. При цьому, такий механізм запропоновано у проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» за № 1073 від 29.08.2019, з яким законопроект, що розглядається, системно пов’язаний, та яким передбачається здійснення вказаного контролю через електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Слід зауважити, що відповідно до підпункту 14.1.562 пункту 14.1 ст. 14¹ ПКУ електронний кабінет – електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов’язків, а тому реалізація через нього механізмів контролю за застосуванням РРО є некоректним у юридичному відношенні.

Відповідно, за позицією ДРС, пошук та перегляд електронного фіскального чеку має здійснюватися через загальнодоступний електронний сервіс та без ідентифікації особи (покупця товарів (послуг)).

У контексті зазначеного слід звернути увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2018 № 472 встановлено реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

За інформацією Державної фіскальної служби України, станом на квітень 2019 року, ДФС України включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій 8 новітніх моделей програмних/програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

Їх застосовуватимуть у своїй діяльності користувачі-учасники експериментального проекту з впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі Інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів тощо, зокрема, систему «E-Receipt (e-Чек) електронний чек, розроблену Державною фіскальною службою України.

В основу системи E-Receipt покладено принцип обов’язкової он-лайн фіскалізації чеків на сервері ДФС. Ця система є альтернативою традиційним РРО, адже може застосовуватись для реєстрації розрахункових операцій, та є безкоштовною для користувачів.

Функціональні компоненти системи E-Receipt дозволяють суб’єкту господарювання – продавцю, застосовуючи персональні комп’ютери, планшети, смартфони, здійснювати реєстрацію розрахункових операцій та передавати звітну інформацію (чеки, z-звіти) до ДФС, покупцю – переглядати інформацію щодо чеків в Електронному кабінеті. Вона інтегрується з іншими системами ДФС, може інтегруватися з іншими бухгалтерськими програмами користувача.

Триватиме експериментальний проект до 31 грудня 2019 року. 

Сервіс знаходиться у відкритій частині  Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку достатньо ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО). Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Однак, незважаючи, на нібито визначену ДФС України доступність новітніх моделей програмних/програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, за інформацією учасників Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі торгівлі з використанням Інтернету), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу (надання) товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, перевезення пасажирів та інших послуг, утвореної при Міністерстві фінансів України, зареєстровані моделі так званих «програмних РРО» внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операції без перевірки відповідності, належної документації, еталонних зразків.

Таким чином, можна зробити висновок, що фактично бізнес матиме можливість використовувати звичайні РРО та за існуючого контролю за розрахунковими операціями, адже положення проекту Закону № 1053-1 містять формальний підхід щодо можливості застосування програмних РРО, використання яких може мати ризик забезпечення надійності захисту інформації від спотворення, забезпечення виконання фіскальних функцій тощо.

До того ж, не внесення положеннями проекту Закону № 1053-1 програмних РРО до Державного реєстру РРО, в якому міститься перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, по суті дозволених РРО – лише підтверджує поспішне впровадження «незахищених» програмних РРО.

2. Крім цього, відповідно до положень проекту Закону № 1053-1 передбачається встановити, що РРО та/або програмні РРО, та розрахункові книжки не застосовуються, серед іншого, при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України.

Враховуючи аналогічні за змістом зміни до Податкового кодексу, запропоновані проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» за № 1073 від 29.08.2019 р., пропонується тимчасово з 1 січня до 31 грудня 2020 року (включно) встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім платників єдиного податку, які здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних  послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • реалізацію уживаних товарів;
  • діяльність із забезпечення стравами та напоями (в тому числі діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, постачання готових страв, обслуговування напоями, діяльність у сфері громадського харчування), якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язану з цим діяльність;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
  • реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів, при продажу яких застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим відповідно до переліку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно з 01.01.2020 р. вищезазначені суб’єкти господарювання матимуть обов’язок застосування РРО, враховуючи, що система обліку і контролю за розрахунковими операціями і на далі залишається зарегульованою та обтяжливою — із усіма сервісами, навчаннями, адміністрування обліку розрахункових операції тощо.

Надалі наводимо такі аналітичні дані щодо адміністрування процесів застосування РРО.

Порівняльний розрахунок витрат суб’єкта господарювання за умови застосування РРО (в діючих нормах) або за умови застосування програмних РРО

Розрахунок проводився із застосуванням методу мінімально можливих витрат. Фактичні витрати на впровадження 1 РРО залежать від виду діяльності, регіону, кількості працюючих та товарної номенклатури.

 

№/№ Витрати Вартість витрат (в середньому на рік) при запровадженні РРО (грн.) Вартість витрат (в середньому на рік) при запровадженні пілотного проекту

(за даними експертів із запровадження новітніх технологій з РРО)

1 придбання РРО 4 500,00 грн. 1 500,00 грн.6

(тільки потрібно придбати принтер)

2 вартість реєстрації РРО 1005,20 грн.

(5 роб.дн.)1

(5*179,28 грн./дн)

12,57 грн.

(0,5 часу)

(0,5*25,13 грн.)

3 введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування ЦСО, ремонт, опломбування та підключення до еквайрінгу 1 920,00 грн.

(у разі введення РРО з початку року: 160грн/міс*12 міс.)2

 

0,00 грн.

 

4 отримання резервного номеру для РРО 46,00 грн. 0,00 грн.
5 аванс при підключенні до пакета GPRS Монітор  50,00 грн. 0,00 грн./на рік
6 вартість пакету GPRS Монітор  5,00 грн. 3   0,00 грн./на рік
7 придбання обладнання для користуванням пакетом GPRS Монітор  6 200,00 грн.

 

0,00 грн./на рік
8 вартість передачі інформації

по дротовим каналам зв’язку / по бездротовим каналам зв’язку

2 160,00 грн/рік

 

2 160,00 грн/рік

 

9 придбання касової стрічки 180,00 грн./ рік 

 (3 рул./міс*5.00 грн/рул.*12 ))  4  

0,00 грн./на рік 

 

10 навчання (перенавчання)

персоналу

800,00 грн.

400 грн./ос  (2 особи)

800,00 грн.
11 витрати на формування та ведення номенклатури  товарів/ послуг 3 171,00 грн./рік

(за наявності  відповідного фахівця 2-3 дні –  для формування та я/ у разі додаткового навантаження на працюючого фахівця – 2-3 тижні – для формування та1 година в день для ведення – для суб’єктів,у яких номенклатура не перевищує  50 одиниць номенклатури товарів)

3 171,00 грн./рік

 

Загальна сума на запровадження 1 касового апарата на рік одним суб’єктом господарювання 20037,2 грн 7 643,57 грн
Усього на запровадження усіма суб’єктами господарювання 1 касового апарата на рік6 22, 35 млрд грн

(1 115 400 осіб*20 037,2 грн.)5

8, 53 млрд грн

(1 115 400 осіб*7 643,57 грн.)

Висновок На вантаження на суб’єктів знижується майже у 2,6 рази

1. Розрахунок вартості чол./дн зроблено виходячи з min. з/п на 01.01.2019: min. з/п – 4173 грн.,

погодинний розмір min. з/п – 25,13 грн.;

2. Вартість послуг ЦСО по регіонах України становить від 160 до 210 грн. на місяць;

3.  Вартість тарифного плану залежить від провайдеру Інтернет-послуг

Для розрахунку взято min. вартість пакетного GPRS-Інтернету– 5 МБ/міс.

4. В залежності від виду діяльності та обсягу реалізації товарів (робіт, послуг) суб’єкту господарювання потрібно на місяць від 3 – до 10 рулонів. При цьому, вартість придбання касової стрічки залежатиме від умови застосування електронного касового чеку – від 0 до 410,40 грн./ рік

Для розрахунку взято 3 рулони, вартість яких за кожний min.5 грн.:

Тобто – від (3*5,00 грн.)= 15,00 грн. до (10*5,0)=50,00 грн.

5. За даними Міністерства фінансів України станом на 01.01.2018 кількість платників податків становила 2 836 тис. осіб (з яких, юридичних осіб – 1 117 тис. осіб, фізичних осіб підприємців –1 719 тис. осіб), з яких 109 тис. осіб зареєстрували 286 тис. шт. РРО

Тобто – 2 836 тис. осіб – 109 тис. осіб =2 727 тис. осіб мають, на думку Мінфіну, встановити РРО.

Попри це, розрахунок проведено для суб’єктів малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування (друга та третя групи – платників єдиного податку.

З прогнозним аналізом ДРС, у 2018 році в Україні як платники єдиного податку перебували більше 1,3 млн фізичних осіб-підприємців, з яких:

перша група (фізичні особи) – 184 600осіб;

друга група (фізичні особи) – 695 500осіб;

третя група (юридичні та фізичні особи) –  419 900 осіб.

6. Вартість принтера – від 1 500 до 3 500 грн., для розрахунку взято min  вартість принтера – 1 500 грн.

Для забезпечення економічної оцінки обов’язку застосування РРО окремо для платників єдиного податку – другої групи пропонуємо таке аналітично-інформаційне дослідження.

За інформацією, наведеною у Звіті про виконання Плану роботи Державної фіскальної служби України на 2018 рік, розміщеному на офіційному сайті ДФС, у 2018 році в Україні як платники єдиного податку перебували більше 1,3 млн фізичних осіб-підприємців.

Розподіл платників єдиного податку на І, ІІ та ІІІ групах окремо у Звіті відсутній.

Для подальшого розрахунку використовувались дані Державної фіскальної служби України, зазначені у листі від 27.12.2017 р.  № 22044/5/99-99-07-02-02-16.

За даними ДФС, станом на 01.12.2017, з 1,154 млн з фізичних осіб – підприємців до платників єдиного податку належать:

до І групи – 164 тис. платників або 14,2%;

до ІІ групи – 617 тис. платників або 53,5%;

до ІІІ групи – 373 тис. платників або 32,3%.

Виходячи з припущення, що відсоткове співвідношення платників єдиного податку у групах залишилося на рівні 2017 року, в подальшому у розрахунках використовувався такий розподіл фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку за групами:

до І групи – 184 600 платників;

до ІІ групи – 695 500 платників;

до ІІІ групи – 419 900 платників.

Платники єдиного податку другої групи зобов’язані застосовувати РРО з дотриманням вимог Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО). Зазначений Закон окрім придбання та використання РРО також передбачає обов’язкове ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок та подання до органів доходів і зборів щомісячної звітності.

Оскільки виконання зазначених вимог потребує від суб’єкта малого бізнесу відповідних знань, а також значних адміністративних (часових) затрат, для фізичних осіб-підприємців є зручнішим та більш дешевим залучення послуг бухгалтера на умовах аутсорсінгу.

Для розрахунку використовувались такі дані та припущення:

Для розрахунку використовувався розподіл платників єдиного податку, наведений у попередньому розділі. Згідно з цим розподілом на сьогодні, другу групу єдиного податку використовує 695,5 тис. фізичних осіб-підприємців.

Інформація щодо того, скільки платників єдиного податку другої групи на сьогодні, вже добровільно використовує РРО, у ДРС відсутня, тому у розрахунку використовувалась загальна кількість платників єдиного податку другої групи.

Розрахунок витрат суб’єкта господарювання при за умови застосування РРО

Розрахунок проводився із застосуванням методу мінімально можливих витрат. Фактичні витрати на впровадження 1 РРО залежать від виду діяльності, регіону, кількості працюючих та товарної номенклатури.

Витрати Вартість витрат (в середньому на рік) при запровадженні РРО

(грн.)

1. Придбання РРО 4500 грн.1
2. Реєстрація РРО 201 грн. 2

(мін. 1 людино-день)

3. Введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування ЦСО, ремонт, опломбування та підключення до еквайрінгу 1920 грн.

(у разі введення РРО з початку року –

160 грн./міс Х 12 міс.) 3

 

4. Отримання реєстраційного посвідчення РРО 201 грн.

(мін. 1 людино-день)

5. Передачі інформації за допомогою

дротових / бездротових каналів зв’язку

2160 грн./рік

(виходячи з вартості трафіку, необхідного для передачі інформації на центральний сервер – близько 180 грн/міс.)    

6. Придбання касової стрічки 168 грн./ рік 

(3 рул./міс Х 4,5 грн./рул. Х 12 міс.)  4  

7. Навчання персоналу використовувати РРО 201 грн.

(1 людино-день)

8. Витрати на формування та ведення номенклатури товарів/ послуг 603 грн.

(3 людино-дні)

УСЬОГО: від 10000 грн. на рік на 1 РРО
  1. Вартість реєстраторів розрахункових операцій на ринку України становить від 4,5 до 20,0 тис. грн. Для розрахунку використовувалась найдешевша модель РРО.
  2. Розрахунок вартості людино-дня проведено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (з 01.01.2019 – 4173 грн.).
  3. Вартість послуг ЦСО по регіонах України становить від 160 до 250 грн. на місяць.
  4. В залежності від виду діяльності та обсягу реалізації товарів (робіт, послуг) суб’єкту господарювання потрібно на місяць від 3 до 10 рулонів касової стрічки. Вартість такої стрічки на ринку України стартує від 4,5 грн. за рулон. У розрахунку було враховано мінімально можливі витрати.

Витрати на запровадження обов’язкового застосування РРО платниками єдиного податку другої групи

Найменування статті прямих витрат Розмір витрат
Витрати на придбання, введення в експлуатацію та обслуговування РРО від 10000 грн.
Витрати на ведення КОРО та подання звітності /найм бухгалтера на умовах аутсорсінгу¹ (на рік) 6000 грн.
Разом: 16000 грн.
Кількість суб’єктів господарювання 695 500
Сумарні витрати: від  11,128 млрд грн

Послуги бухгалтера на умовах аутсорсінгу для фізичної особи – підприємця в залежності від обсягу робіт та наявності найманих працівників коштують мінімально від 500 до 1500 грн.

У розрахунку використовувалась мінімальна вартість послуг бухгалтера – 500 грн.

Отже, сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов’язкове впровадження РРО для платників єдиного податку другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів прогнозно складуть 11,128 млрд грн.

Враховуючи формальне впровадження можливості застосування програмних РРО, проектом Закону № 1053-1 не встановлюється будь-який тестовий чи перехідний період для застосування відповідних новітніх  технічних рішень.

При цьому, положеннями проекту Закону № 1053-1 передбачається у рази збільшити розміри за порушення вимог застосування РРО до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).

Щодо збільшення штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахункових операцій з використанням РРО.

Положеннями законопроекту запроваджується значне збільшення штрафів для підприємців за порушення законодавства у сфері застосування РРО, а саме:

  • порушення умов використання РРО при здійсненні розрахункових операцій – штраф у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг), але не менше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн. (було – 1 грн за перше порушення та за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг);
  • у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або  використання з порушенням встановленого порядку книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну – п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 850 грн (було – 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 340 грн);
  • у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці – п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 850 грн (було – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 170 грн);
  • у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару (послуги) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товару (послуги) та обліку їх кількості – п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 850 грн (було – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 85 грн);
  • у разі порушення умов незастосування РРО та порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті – двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 340 грн (було – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 170 грн);
  • у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника – п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
     8 500 грн
    (було – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 1 700 грн);
  • в разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв’язку, в разі обов’язковості її подання – п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 850 грн (було – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 170 грн).

Відповідно до Звіту ДФС за 2018 рік, розміщеного на її офіційному сайті, у 2018 році ДФС проведено 14 652 фактичних перевірок.

При цьому, у Звіті відсутня інформація, до якої кількості суб’єктів господарювання було застосовано штрафні санкції.

За інформацією ДФС України, пріоритетними напрямками у 2018 році був контроль за дотриманням законодавства:

  • суб’єктами господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти та використовують ПТКС при переказі коштів;
  • суб’єктами господарювання, що здійснюють реалізацію паливно-мастильних матеріалів через мережу АЗС;
  • платниками єдиного податку ІІ і ІІІ груп (фізичні особи-підприємці) в частині застосування ними РРО або виключно безготівкових розрахунків у разі перевищення обсягу доходу більше 1 млн грн;
  • суб’єктами господарювання, що не забезпечили почекову передачу даних РРО та/або звітують про низькі виторги через РРО;
  • суб’єктами господарювання, що здійснюють продаж складної побутової техніки; працюють у сфері ресторанного господарства та торгівлі тютюновими виробами.

Також, за даними ДФС України, завдяки посиленому контролю за обігом готівки розрахунки через РРО у 2018 році порівняно з 2017 роком збільшились на 166,5 млрд грн, або на 19%, а фінансові санкції за наслідком перевірок зросли у 2,4 рази із 388 млн грн до 938 млн грн.

Беручи до уваги вищезазначені дані можна визначити середньоарифметичну суму застосованих фінансових санкцій за наслідками здійснення однієї перевірки контролю за обігом готівки розрахунки через РРО у 2018 році:

938 млн грн / 14 652 = 64 019 грн

Виходячи з припущення, що кількість перевірок у наступних роках залишиться на тому ж рівні, у розрахунку за кількість перевірених платників використовувався показник кількості проведених перевірок.

Як зазначалося вище, проектом Закону № 1053-1 передбачається збільшення штрафів, встановлених у Законі про РРО.

Так, за виключенням факту значного збільшення розмірів санкцій за порушення умов використання РРО при здійсненні розрахункових операцій
 (з 1 грн за вперше вчинене порушення до мінімальних 850 грн), можна розрахувати, що за порушення вимог Закону про РРО розміри фінансових санкцій при настанні визначених цим Законом умов збільшяться в середньому у 2,8 рази.

Відповідно можна встановити прогнозну суму фінансових санкцій за результатами проведення однієї перевірки, яку буде застосовано до суб’єкта господарювання з дати набрання чинності проекту Закону № 1053-1, що орієнтовно становитиме:

64 019 грн * 2,8 = 179 253 грн

Враховуючи наведене, можна зробити прогнозний розрахунок суми фінансових санкцій, які будуть застосовані до суб’єктів господарювання у 2020 році, за результатами проведення аналогічної до 2018 року кількості перевірок, орієнтовно на суму близько 2,6 млрд грн:

179 253 грн * 14 652 = 2,63 млрд грн

Слід додати, що максимальні розміри штрафів, запропоновані законопроектом, залежать від багатьох факторів, а саме від вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг), кількості товарів, що реалізуються без цінників тощо, тому фактичні розміри штрафних санкцій, які будуть накладатися контролюючими органами на суб’єктів господарювання будуть в середньому у 3-5 разів вищими.

Звертаємо також увагу, що суб’єктом законодавчої ініціативи, у поданих до проекту Закону № 1053-1 документах не надано обґрунтування доцільності запровадження штрафів саме у запропонованих розмірах.

Додатково зазначаємо, що незважаючи на тенденцію розвитку електронного обміну інформацією щодо проведення розрахункових операції між контролюючими органами та суб’єктами господарювання, більшість процедур до яких можуть застосовуватися штрафні санкції мають застарілу філософію, як приклад, встановлення фінансових санкцій за порушення вимог щодо збереження контрольної стрічки, заповнення Книг обліку розрахункових операцій, переданих Z-звітів тощо, незважаючи на фактичну наявність відповідної інформації у контролюючих органів за рахунок постійного обміну інформацією з суб’єктами господарювання за допомогою електронних систем в онлайн-режимі.

Проектом Закону № 1053-1 пропонується також передбачити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування  та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій, з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) затверджена Законом України від 19.09.2013 № 584 «Про Митний тариф України». Логічно, що коди присвоюються лише товарам. Відповідно, після прийняття проекту № 1053-1, та в разі проведення розрахунків за підакцизні товари відображення коду згідно з УКТ ЗЕД буде обов’язковим, проте технічно неможливим, адже суб’єктам господарюванню необхідно буде замовити перекодування РРО, які знаходяться у використанні та/або купувати нові РРО з відповідним кодуванням.

Зазначені пропозиції, за відсутності обґрунтування з боку суб’єкта зазначеної законодавчої ініціативи, можуть значно ускладнити та призвести до подорожчання наявних у суб’єктів витрат на адміністрування розрахункових операцій та ведення своєї господарської діяльності в цілому.

У доповнення, підкреслюємо, що ДРС була і залишається прихильником тієї позиції, що збільшення фіскального навантаження на суб’єктів підприємницького середовища, в тому числі за рахунок механізму розширення сфер застосування реєстраторів розрахункових операцій, ніяким чином не може використовуватися в якості боротьби з фактом реалізації неврахованої та/або контрабандної продукції.

Як приклад, можна навести ситуацію на ринку реалізації алкогольної продукції, де давно запроваджено використання РРО, однак кількість контрафактного товару на ньому не скорочується.

При цьому, навіть за визначенням міжнародних експертів, масова фіскалізація не є панацеєю у боротьбі з контрафактною продукцією і ніяким чином не впливає на рівень зменшення показників «сірого» імпорту. Збільшення контролюючих інструментів не дає сталих позитивних результатів і може бути ефективною тільки тоді, коли РРО стануть частиною комплексної стратегії покращення адміністрування ведення бізнесу, що чітко визначає ризики для різних типів платників податків і передбачає впровадження комплексу заходів щодо зниження цих ризиків. Про це йдеться у дослідженні, яке проведене на замовлення МВФ «Електронні фіскальні пристрої (EFDs). Емпіричне дослідження їх впливу на Платника податків. Дотримання і адміністративна ефективність», яке було підготовлено Пітером Кейсі і Патрісіо Кастро (http://www.drs.gov.ua/press-room/drs-vystupyla-kategorychno-proty-pidtrymky-zakonoproektu-yakyj-peredbachaye-zvuzhennya-zastosuvannya-sproshhenoyi-systemy-opodatkuvannya-dlya-mikrobiznesu/).

Слід підкреслити, що розширення сфер обов’язкового застосування РРО на будь-які товари, не в змозі подолати тіньові механізми їх ввезення в Україну й бути сприятливим чинником для надходження на споживчий ринок легальної продукції з сплатою визначених чинним законодавством податків і зборів, без усунення відповідного причинно-наслідкового зв’язку, а саме, проблем функціонування контролюючих органів та здійснення митного контролю загалом.

Таким чином, збільшення контролюючих інструментів за наявності слабких інституцій не призведе до будь-яких позитивних зрушень до того моменту доки не буде удосконалена робота саме цих контролюючих органів.

Підтвердженням зазначеної позиції є результати впровадження постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 р. № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій». Введення в дію цієї постанови призвело до додаткових витрат суб`єктів малого підприємництва, які не мають жодних компенсаторних механізмів, а результати її впровадження встановити не можливо.

Щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 1073 від 29.08.2019 р.

У законопроекті пропонується внести зміни до Податкового кодексу України (далі – ПК), відповідно до яких передбачити: можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО); запровадження системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій; компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій, сплачених за наслідками перевірки, проведеної за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій; обов’язкове застосування РРО для платників податків єдиного податку (крім платників єдиного податку першої групи), тощо.

Законопроект, відповідно до пояснювальної записки до нього, розроблено, зокрема, з метою «запровадження дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів спрощеної системи оподаткування».

ДРС зазначає, що проекти регуляторних актів, положеннями яких передбачалося компенсувати покупцям частину вартості покупки (так званий «Кешбек»), якщо продавець порушив порядок проведення розрахунків при продажу товару або послуги певного цінового сегменту – неодноразово надходили на погодження до ДРС.

За результатами розгляду, ДРС кілька разів інформувала Міністерство фінансів України, як розробника згаданих проектів актів, що покладений в основу механізм державного регулювання містить ризики щодо:

  • збільшення перевірок на підставі недобросовісних звернень покупців через особистісне негативне ставлення або бажання дискредитувати конкурентів;
  • застосування суб’єктивного підходу контролюючих органів до можливості проведення перевірки;
  • неможливості встановлення факту купівлі товарів саме тим покупцем, що подав заяву тощо.

Також, під час розгляду відповідних проектів регуляторних актів, було встановлено факт негативного сприйняття безпосередньо представниками малого підприємництва, запропонованих регулювань, насамперед в частині намагань за рахунок прийняття проектів актів збільшити кількість перевірок за легальними суб’єктами господарювання стосовно дотримання ними законодавства у сфері застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, та нормативно закріпити можливість залучення споживачів товарів (робіт, послуг) до нагляду за виконанням суб’єктами господарювання вимог податкового законодавства, прозорості розрахунків в сфері торгівлі і послуг тощо.

Слід підкреслити, що аналогічні ризики прослідковуються також і в редакціях проектів Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» за № 1053-1 від 29.08.2019 р. та № 1073 від 29.08.2019 р., якими пропонується нормативно закріпити можливість застосування механізму «Кешбек».

Так, залишається недоведеним розробником питання щодо можливості досягнення цілей державного регулювання в частині детінізації сфери обігу товарів та готівкових коштів в роздрібній торгівлі за рахунок накладення штрафних санкцій на легальних суб’єктів господарювання на яких поширюються вимоги цього проекту регуляторного акта, адже аналізуючи розрахунки надані, свого часу, розробником у супровідних документах, очікуваним результатом від впровадження в дію положень проекту акта на практиці буде застосування до 54 суб’єктів великих і середніх суб’єктів підприємництва штрафних санкцій на суму 91 746 грн, а до 9300 суб’єктів малого підприємництва – на суму 15 800 700 грн.

Також, розробником не було встановлено причинно-наслідкового зв’язку між рівнем розвитку тіньової економіки в України, відсутністю дієвого механізму контролю за обігом товарів та обсягів доходів суб’єктів, які застосовують систему спрощеного оподаткування і запропонованого проектом акта способу вирішення виявлених розробником проблем, не доведено вибір оптимального альтернативного способу, не проаналізовані причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, а також не доведено забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів субєктів господарювання, громадян та держави.

Крім цього, за результатом аналізу запропоновано проектом Закону № 1073 механізму «Кешбек», крім направлення контролюючим органом до суб’єкта господарювання відповідного письмового запиту про подання інформації, необхідної для дослідження обставин, визначених у відповідній скарзі покупця, а також після здійснення камеральної перевірки, прослідковується приховане встановлення обов’язку проводити у тому числі фактичні перевірки.

Так, проектом Закону № 1073 пропонується встановити, що компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій визначених за даними СОД РРО – це грошові кошти, що перераховуються покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами, за наслідками проведеної перевірки за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

До того ж, положеннями проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 1053-1 від 06.09.2019 р., пропонується внести зміни до статті 25 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та передбачити, зокрема, компенсацію покупцю вартості товару, інформацію про який надано у скарзі, після застосування фінансових санкцій до продавця (суб’єкта господарювання) «згідно рішень контролюючих органів, прийнятих за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій».

Відповідно, прийняття проекту Закону № 1073, може призвести до надмірного втручання в роботу суб’єктів господарювання, а також збільшення вірогідності проведення різних видів перевірок, що змішуватиме суб’єктів господарювання витрачати свої ресурси на забезпечення додаткового обміну інформацією з контролюючими органами.

Загалом, розробником не доведено ефективність практичного застосування механізмів державного регулювання, запропонованих проектами актів, оскільки існує ризик виникнення різнопланових ситуацій під час опрацювання контролюючим органом звернень споживачів на повернення суми коштів куплених товарів (наданих послуг), при настанні яких існує ймовірність, зокрема:

  • збільшення фактичних перевірок контролюючих органів, адже звернення покупців щодо виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг, можуть подаватися, у тому числі по відношенню до конкуруючих суб’єктів господарювання або з урахуванням особистісного негативного ставлення до діяльності певного підприємця;
  • встановлення суб’єктивного підходу до можливості проведення фактичної перевірки контролюючим органом суб’єктів господарювання, по відношенню до яких було отримано звернення щодо порушення умов продажу товарів (послуг);
  • неможливість встановлення контролюючим органом факту купівлі товарів (послуг) особою, яка подала заяву на повернення суми купленої вартості товару (отриманої послуги), оскільки:
  • особою може бути використано знайдений чек або залишений у магазині відповідного суб’єкта господарювання;
  • при проведенні розрахунків готівкою у чеку не вказується інформація про покупця, на прикладі тієї, яка вказується при проведенні безготівкових розрахунків за допомогою банківської картки, тощо.

Розробником не було доведено доцільність та ефективність запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам, які виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг певного цінового сегменту, що є потенційно не вигідним для такої особи та затратним фактором, що у свою чергу, може бути головною причиною не використання покупцем наданого йому права на відповідну компенсацію.

Враховуючи вищенаведене, запровадження механізму «кешбек», за результатом прийняття проекту Закону № 1073, можна вважати, як один із способів контролю за бізнесом через використовування споживачів та покладення на останніх фіскальних функцій. Як результатом застосування зазначеного механізму на практиці може стати тенденція щодо збільшення певних спеціалізованих структур, основною діяльністю яких буде пошук розрахункових документів суб’єктів господарювання з метою подальшого звернення до контролюючих органів та ініціювання проведення перевірки суб’єктів господарювання на предмет справжності та достовірності заявлених у розрахункових документах даних.

По материалам Державна регуляторна служба
Отключить рекламу
Комментарии
  • Юра Г.
12.09.19 06:41

Так много букв. цифры с потолка Особенно понравилось реестрация РРО минимум 1 день 201 грн. То что зарллата спеца 4 тищи так себе. НО ЧТО ЭТО ЗА СПЕЦ, ЧТО ОН ЦЕЛЫЙ ДЕНЬ РРО РЕГЕСТРИРУЕТ. И В ПЕРЕРЫВЕ МЕЖДУ КВИТАНЦИЯМИ ВМЕСТО ТОГО, ЧТО БЫ ЗАНЯТЬСЯ ДЕЛОМ НАВЕРНОЕ ВТЫКАЕТ В МОНИТОР - БУХГАЛТЕР  ЖДЕТ КВИТАНЦИЮ - РАБОТА ИДЕТ. - Зеленые конечно прикольные, но эти спецы, как говорила моя пробабка- "ПІЗНО ВСРАЛИСЬ"

Ответить
    Оценить
  • 31
  • 6
  • Inspector
12.09.19 22:11

Юра Г.,ничего личного, но вы уже прикинули объём потенциальных клиентов, которые купят у вас РРО и соответственно маржу от проданных РРО + доход от ежемесячных взносов за "тех. обслуживание РРО"? )))
Еще раз - ничего личного...

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Юра Г.
13.09.19 05:51

Inspector, Регулятори в шоке , как и Большоймужчина. Они получили благодарку за е-чек, а тут конкуренти их выбивают. На счет рынка РРО, тут палка о двух концах, Бакс в 3 раза вырос, а ТО нет, Увеличение рынка - увеличение конкуренции. Сей час всё устоялось. А 9 вал может забросить на вершину, а может и утопить. Лично я не парюсь, есть чем заняться кроме РРО, а всех зелёных не заработаешь. Прикольно сей час зеленые от средства платежа до откровенных захватчиков. 

Ответить
    Оценить
  • 3
  • 0
  • Буржуй
12.09.19 07:32

Юра Г., ка человек регистрирующий 1-2 РРо в месяц( и сответсвенно распломбирующий) могу сказать что регистрация реально занимает дня 3 и втыкать там реально не приходится. Заполнить заявление 1рро и 4 рро надо очень внимательно, любая цифра особенно КОАТУУ или другая и заяву не примут. Надо заключить договор с ЦСО, ( или доп соглашение) надо отвезти рро туда а потом поехать забрать и отвезти на точку. Заполнить 20 опп( и не всегда с 1 раза). И по любому надо забрать свидельство о регистрации Рро из налоговой-Нашим гражданам и проверяющим подавай синию печать. И если возить можно послать мальчика и то не всегда , нужна нотариальная доверенность, то заполнять секретарше или молодому буху не выйдет-косячат

Ответить
    Оценить
  • 64
  • 2
  • охохо
13.09.19 10:28

Буржуй,согласна с Вами на 100%

Ответить
    Оценить
  • 6
  • 1
  • Владимир
12.09.19 10:00

Буржуй,Ложь-ложь-ложь!При работе с электронным кабинетом если руки растут не из Опы.
Заполнение 20-ОПП - 5 минут + 7 минут ожидания ответа.Заполнение 1-РРО - 5 минут (данные по РРО и ЦСО подтягиваются практически автоматом) + 7 минут ожидания ответа.Ввод РРО в эксплутацию сервисным центром - около 1 часа с момента получения справки о резервировании.Получение регистрационного свидетельства в электронном виде - 7 минут после отправки ЦСО документов об опломбировании.Никакой печати ни на одном документе не нужно!

Ответить
    Оценить
  • 9
  • 68
  • охохо
13.09.19 10:45

Владимир,есть реальные ФОПы, без помощников бух-в и админов  , им это будет сложно,и аппарат надо везти в центр обслуживаниям самому , когда тому ФОПу работать??? а Вы подпрягаетесь, где Ваша солидарность? у нас дача в селе , в котором есть магазин, но связи мобильной нет и в смартфоне, нкакой ни МТС ни Киевстар, и вопрос как будет храниться информация на сервере ГФС, сколько дней? судя по тому как он работает криво-косо, то всегда можно залететь на штраф от якобы не отправленного чека на сервер, Вам ли не знать как люди попадают на штрафы за "нерегистрацию" НН не по их вине, а из-за "неработы2 сервера, и у вас хватает совести рассказывать как все легко и просто?!

Ответить
    Оценить
  • 6
  • 3
  • Владимир
13.09.19 12:35

охохо, Скажите точное название населенного пункта, где отсутствует покрытие операторов мобильной связи и gprs.

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Владимир
12.09.19 11:56

Владимир,Минусаторы, да вЫ хоть кнопки на мышке поломайте. Вам правда глаза колет и вЫ не хотите читать/слышать правду.

Ответить
    Оценить
  • 4
  • 25
  • Inspector
12.09.19 22:15

Владимир,собсно я вас поддержу сдесь, но тут собрались те, у которых нет РРО и которые его категорически не хотят. Не приведи  Господи, что бы эта публика (дай ей Боже здоровья) приперлась к нам с вами в налоговую на регистрацию РРО.

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 4
  • *
12.09.19 11:15

Владимир, а сколько времени надо. чтобы изучить всю эту лабуду, плюс разобраться с электронным кабинетом! Нанять готового спеца быстрее по времени не выйдет.  Если такой спец не в соседнем кабинете. Плюс не бесплатно. Ну не надо умничать, что все поголовно зарабатывают на знаниях, как зарегистрировать РРО))))). Деловому человеку это никак не впало. 

Ответить
    Оценить
  • 48
  • 3
  • Владимир
12.09.19 11:54

*, 1. 5 минут.  Достаточно посмотреть видео в youtube.2. "Деловой" человек должен обладать хотя-бы минимум мозгов, если он собирается заниматься бизнесом.3. На законодательном уровне нужно ввести экзамен для желающих стать ФЛП на знание элементарных вещей, а то уже забебало слушать/читать, что все сложно и кто-то за них должен что-то должен делать.

Ответить
    Оценить
  • 5
  • 41
  • Liza
12.09.19 18:12

Владимир,Вы не хотите за всех бух-ров и не только поработать? На все про все 5 мин, это реально много, может у Вас на все 0,5 мин будет достаточно?))))

Ответить
    Оценить
  • 19
  • 2
  • Буржуй
12.09.19 10:31

Владимир, Вы наверно описали видение налоговой как это должно быть. Более того не каждый Фоп 2 группы имеет ЭЦП За последние 2 года и даже с мая 2019 быстрее чем 1.5 суток получить на руки опломбированный РРо с КНИГОй КОРО ну никак нельзя.Вы наверное живете в мире видений и привидений а я -в реальном.И о том что печать обязательна я не писал. писал что иногда покупатели просят при дорогих покупках.

Ответить
    Оценить
  • 61
  • 4
  • Владимир
12.09.19 10:51

Буржуй,И опять ложь. 1. Утром купили РРО - вечером получили регистрационное свидетельство. (если Вы не рукожоп). 2. Нет ключа - это проблема ФЛП, который в 2019 году не в состоянии получить ЭЦП. Или Вы будете рассказывать, что ни у каждого есть компьютер, интернет, телефон? 3. О какой КУРО Вы пишите? Её не нужно регистрировать в 99% случаях. 4. Какая просьба? Какая печать при дорогих покупках? На чём Вы печать ставите? Что за бред???. 5. Я ближе к РРО, чем Вы можете себе представить. 6.  Уже оказывается 1,5 дня нужно, а не 3.

Ответить
    Оценить
  • 4
  • 49
  • Юра Г
12.09.19 11:31

Владимир,Не мешайте буржую делать бизнес. Умение продать себя подороже сей час приветствуется. Да и прикольно читать у него про 2 десятка в год новых. Сервисники наверное в доле.

Ответить
    Оценить
  • 4
  • 23
  • Владимир
12.09.19 12:01

Юра Г, Подозреваю, что это за супер-пупер развивающийся бизнес - очередная пивнушка, разливайка, табакерка или РОШЕН.  - столбы нашей экономики.

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 25
  • Инна
13.09.19 18:51

Владимир, Зачем Вы так? Я реальный фоп, имею недвижимость, 1 помещение, сдаю в аренду( раньше занималась там производством) получаю за аренду наличкой 1 раз в месяц ,  раз в кв сдаю декларацию в бумажном виде, ДЕКЛАРИРУЮ ВСЮ СУММУ-хожу в налоговую, раз в год есв, Р/СЧ не имею . налоги плачу через кассу .Меня АБСОЛЮТНО все устраивает.Зачем мне для этих операций рро, ключи ЕЦП,Токены и т.д. Не подскажите????? я даже  на проед не трачу- все в пределах приятной пешой прогулки)))

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Владимир
14.09.19 04:10

Инна,Вы ФЛП на 2-й группе, сдаёте нежилое помещение до 10000 грн.1. Откройте р/с и увеличьте стоимость аренды на величину расходов.
2. Закройте ФЛП и сдавайте в аренду, как физическое лицо. По деньгам то на то и выйдет.
3. Используйте бесплатную е-кассу налоговой (нужен ЕЦП)

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Буржуй
12.09.19 11:24

Владимир, 1. фраза -дня 3 означает среднее время.2. если Фоп регистрируется месяца на 3 и достигает предельного оборота то ни вижу смысла оформлять ЭЦП. 3. всегда оформляю КОРО и чеки -на случай поломки. та и z -ку есть куда клеить а 3 года на на носителе она может не сохранится.4. буквально 3 недели назад был случай что клиент покупая дорогой Айфон попросил документы с синими печатями(регистрации рро. сертификаты) -думает это его обезопасит. Я всегда держу все документы с синими печатями на магазинах. Может Вы близко к РРО но далеко от ФОПов.

Ответить
    Оценить
  • 37
  • 3
  • Владимир
12.09.19 11:48

Буржуй,
1. "если Фоп регистрируется месяца на 3 и достигает предельного оборота" Какого предельного оборота? Зачем ему РРО на 3 месяца? На нужен такой ФЛП?
2. На всякий случай зарегистрируйте 10 КУРО. То что Вы фигней страдаете, не означает что этим должны заниматься другие.3. На каком основании клиент просит доки на РРО? Сертификаты каким образом относятся к РРО. Очередной БРЕД, особенно с синими печатями! 4. 2 ООО и 2 ФЛП, все с РРО - этого достаточно?

Ответить
    Оценить
  • 2
  • 24
  • Буржуй
12.09.19 12:02

Владимир, В вопросе зачем РРО на 3 месяца ФОПу и то что он достигает оборота в 1.5 млн за этот период- в принципе поразмыслив можно найти логичный ответ. что то писать дальше вам не имеет смысла. Одна просьба - будьте культурнее

Ответить
    Оценить
  • 28
  • 4
  • Владимир
12.09.19 12:25

Буржуй, 1. После достижения 1,5 млн ФЛП закроется или перейдет на 3 группу или общую систему. Там не нужен ЭЦП?
2. С лжецом я буду общаться, как считаю нужным.
Аргументов у Вас ноль, всё, что Вами написано преувеличение или ложь.

Ответить
    Оценить
  • 3
  • 34
  • Буржуй
12.09.19 13:15

Владимир, Вот только для тех кто на Бронепоезде-это как вариант  большой магазин или склад и имея 4 ФОП работая месяца по 3 и просто закрывается по достижении 1.5. с нового года по новому кругу.

Ответить
    Оценить
  • 24
  • 3
  • Владимир
12.09.19 13:21

Буржуй, Вот с такими хитрожопыми и нужно бороться. Вот такие  СХЕМы новая власть и должна поломать. Из-ка таких и заварилась вся каша вокруг ФЛП 2-й группы.

Ответить
    Оценить
  • 5
  • 36
  • Буржуй
12.09.19 13:42

Владимир, Я закон не нарушаю. занижаю только оборот. но он давно уже должен быть лямов 5. Из ваших уст хитросделанный - считаю за комплиментИ такими законами схемы не поламаешь. Только загонят всех в тень.

Ответить
    Оценить
  • 34
  • 5
  • Юра Г.
12.09.19 09:17

Буржуй, Положа руку на сердце, в эти 5 регистрационных дней Вы не можете больше выполнять ни какую работу? Они считают 5*179,28 = 1005,20 расходы на регистрацию 1 РРО. Регистрируем 10 РРО одним разом итог = 50 рабочих дней или всё таки 5. Далее 20-ОПП подается 1 раз при вводе объекта и не связано с наличием или отсутствием на объекте РРО. На счет внимательности - а в других отчетах, что не так? Сколько фактически затрачивается время на ВНИМАТЕЛЬНОЕ ЗАПОЛНЕНИЕ - НАВРЯД БОЛЕЕ ОДНОГО ЧАСА НА ОДИН РРО. Если 2-3  РРО на одну точку - тот же час. Но и на счет ЦСО найдите то, что само ездит. На счет доверенности нотариальной - ну это явно перебор. Уверен, что её некому требовать в принципе. Хотя соглашусь бывают варианты.

Ответить
    Оценить
  • 2
  • 0
  • Буржуй
12.09.19 10:33

Юра Г., если речь идет о Фопе то нотариальную требуют все кому не лень.

Ответить
    Оценить
  • 35
  • 2
  • Буржуй
12.09.19 07:16

Не понял почему ДРС делает вывод что вышеуказанные категории ФОП дожны использовать РРО или Е- чек с 01.01. 2020 года? Закон вступает в силу через 6 месяцев после опубликования!

Ответить
    Оценить
  • 24
  • 2
  • !!!!
12.09.19 09:29

Почему вообще все всё решают за ФОПов. Нужно не ужесточать, а облегчать ведение бизнеса. Кнут в нашей стране не работает. Только пряник. И чтобы люди не скрывали налоги и не откладывали на чёрный день, позаботьтесь чтобы чёрных дней не было, а не создавайте их!!!!

Ответить
    Оценить
  • 37
  • 2
  • Юра Г.
12.09.19 09:20

Буржуй, Скорее всего совмещают то что есть уже с тем что планируют. 01.01.2020 заканчивается эксперимент тот что сей час е-чек .

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Алексей
12.09.19 09:17

Буржуй,
Лучше сразу решить вопрос с рро, к лету возростет спрос на касовые апараты и очереди для их регистрации, и темболее повышенный спрос к касовым апаратом приведет к повышению их стоимости-класика жанра.

Ответить
    Оценить
  • 2
  • 0
  • Ксюша
12.09.19 08:59

Депутатам главное проголосовать. Им же не внедрять и не использовать все это. Вряд ли они даже читали , не то что вникали во все это. Главное для них лозунг, каждому фопу по кассовому апарату  а то жируют (я  о реальных фопах , а не о тех которых используют для минимизации налогов). Подошли как всегда через  Ж***. 

Ответить
    Оценить
  • 43
  • 0
  • Шурик
12.09.19 10:54

Ксюша,
Зачем им читать, они всё равно не хрена не поймут. Это понять могут только те кто использует РРО.

Ответить
    Оценить
  • 12
  • 0
  • Буржуй
12.09.19 09:22

Ксюша, а Фоп- минимизатор он не реальный? И самый прикол в том, что Фоп минимизатор не Не нарушает Закон. В большинстве нарушают юрики при Фопе, но никак не сам Фоп. И не разу не видел Фопа с магазинчиком или кафешкой который не занижал бы оборот. Просто заходить надо с другой стороны а не превращать РРО в счетчик оборота. Закон не даст эффекта, потому что как не били все через кассу, так и не будут. А это главное что не понимают авторы закона!

Ответить
    Оценить
  • 41
  • 1
  • Юра Г.
12.09.19 09:21

Вы так вежливо и уважительно называете нажимателей зелёной клавиши. Вам респект.

Ответить
    Оценить
  • 8
  • 0
  • ГБ(Главбух)
12.09.19 09:48

Коллеги! А кто-нибудь может ответить как быть ФОПу 3 группы, у которого доход больше 1 млн., но это исключительно доход от внешнеэкономической деятельности и поступает исключительно на валютный счет. И какая может быть сумма по одному чеку, и как эти чеки выбивать?????? И каким числом ФОПУ 3 группы, оказывающему услуги исключительно по безналу (стоимость услуг от 500 грн. при зачислении которых банк не шлет смс) выдавать чек? Вопросов больше чем ответов???? Уж больно оголтело принимаются законы. Забыли ребята, что выход есть всегда. И как говорят евреи: "Не думай шо ты самый умный, здесь все евреи". 

Ответить
    Оценить
  • 15
  • 1
  • Владимир
12.09.19 10:19

ГБ(Главбух), Закон касается нала и Вас не касается. На этом просто не акцентировали внимание.

Ответить
    Оценить
  • 7
  • 0
  • Ігор
12.09.19 11:49

Критика без пропозиції простих та легких альтернативних варіантів = імітація захисту.
Результат: і закон прийняли і Ляпіна з ДРС вже багато років палко захищає бізнес, та ще за допомогою таких великих статей та розрахунків. І буде захищати до пенсії, а потім у спадок передасть. І так 30 років.
Альтернатива: розрахунок по терміналам банківськими картками. РРО не потрібно, всі надходження прозоро прослідковуються. Завжди є кілька альтернатив!

Ответить
    Оценить
  • 5
  • 3
  • Людмила
12.09.19 12:08

Ігор, вы  ошибаетесь!  на  терминалы  свыше  1 млн  уже  нужен РРО

Ответить
    Оценить
  • 4
  • 1
  • Ігор
12.09.19 12:12

Людмила, так це і є альтернатива: користуєшся виключно терміналом, РРО взагалі не потрібно. Пояснення: вони ж мотивують необхідністю контролю, то навіщо РРО, якщо по банку і так буде видно?

Ответить
    Оценить
  • 6
  • 1
  • Владимир
12.09.19 12:29

Ігор, Подскажите модель терминала, где можно распечатать номенклатуру проданного товара/услуги.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 1
  • Ігор
12.09.19 12:59

Владимир, Мета запровадження РРО – контроль надходжень. Безготівкові розрахунки це вирішують. Спершу відома ЄБА агітувала за РРО, як інструмент боротьбі з контрабандою – потім сама злякалась. Не можна перекладати функції митників на інших, або ліквідувати митників, як непотріб.
Якщо головною для РРО є функція контролю походження товару пропоную, для його полегшення, уніфікацію та кодування всіх назв. В нас вже уніфіковані причини коригування, одиниці виміру, професії, норми витрат пального тощо, а там тисячі найменувань. О буде комусь ще чим зайнятись. Нема в довіднику – виробник звертається до: «органу, який проводить державну політику у уніфікації назв», сплачує та отримує уніфіковану назву. Тобто, як у «Скотный двор» Джорджа Оруэлла, ну, а в нас назвати «Ново-шоколадно-овочевий двір» Бені Ахметовича.

Ответить
    Оценить
  • 2
  • 0
  • Александара
12.09.19 12:43

Владимир, подозреваю дело не в номенклатуре, думаю для детализации экономики хватить и вида деятельности ( чем не детализация), в которой работает ФОП а по терминалу уже будет виден объем, но это сугубо мое мнение...

Ответить
    Оценить
  • 5
  • 0
  • хаха
12.09.19 13:28

Хватит вопить без причины. Я например не против иметь РРО в смартфоне, если все будет сделано хоть как-то нормально. Тогда смогу нормально получать платежи на едином, а не только через банк. И уверен, что я такой не один. Это проблема огромного числа людей. Не забывайте, что живете в пост-совке с диким уровнем беззакония, тупости и коррупции или вы хотели, чтобы всех обязали обычные РРО использовать? Вот тогда бы вы действительно могли вопить о "зраде". Лучше уж програмка в смартфоне и возможность работать, чем то что есть сейчас.

Ответить
    Оценить
  • 2
  • 4
  • Александара
12.09.19 13:42

хаха, а кто вопит то, я за и только за у нас куда не плюнь обязательно найдется хитро сделанный человек (ФОП), думающий что он умнее всех.
А потом все кто тут возмущается и "вопит", хотят что б государство о них заботилось- вопрос как если в него ничего не вложил ( в лучшем случаи), так еще и на льготы претендуешь ( в виде субсидии), а том говорите все воруют а я чем плох.....
С начало начните с себя любимых а потом уж вопите...
Другое дело что все разворовали но это отдельная история для дискуссии....
Я посмотрю с удовольствием как они будут ( эти хитрожо***пые ФОП и чинуши стоящие за ними чинуши) что выигруют тендеры на поставки в школы продуктов по завышенным ценам и как эти школы будут чеки выдавать на платные обеды дитей...

Ответить
    Оценить
  • 5
  • 2
  • Оксаначка
12.09.19 15:29

Александара, не выдаются в школе чеки на платные обеды!!! Вот вам пример уклона от РРО  на гос.уровне. Все школьные поборы  идут мимо кассы. А они хотят ФОПов прижать. 
С себя начните, чиновники!!!

Ответить
    Оценить
  • 11
  • 1
  • Александара
12.09.19 15:36

Оксаначка, а если закон примут то уже не отвертятся, мы в праве будем требовать а они выполнять ( касается всех), прошли те времена совка, когда рядовой продавец мог нахамить и сказать не положено....

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 2
  • Александара
12.09.19 13:44

Р.S. полностью поддерживаю, пусть не совсем согласна, но в будущем это принесет свои плоды и надеюсь в лучшую сторону для всех

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 1
  • Игорь
12.09.19 14:45

Как быть ФОПу, у которого нет офиса и работы выполняет у заказчика. Где ему ставить РРО? как выдавать чек? НЕосить его все время с собой?

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 1
  • Непогода
12.09.19 16:33

Игорь, в пригородных электричках ходят же с портативными РРО, обилечивают пассажиров.

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Александара
12.09.19 14:50

Игорь, а вас никто не заставляет стационарный РРО ставить.... для этого есть(будет, надеюсь) ПО для мобильника

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 2
  • Игорь
12.09.19 18:35

Александара, а как чек распечатать? какие данные туда вводить нужно?

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Александара
13.09.19 10:55

Игорь, смотрите тогда комент Непогоды, нет безвыходных ситуаций, то вы просто их не хотите видеть ( про выход с ситуации).
Бесит то что полно хитрых что ездят на лексусах и числятся безработными так еще и за нас с вами счет ( наши налоги) получают льготы от государства, накол всех таких.....

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Инна
13.09.19 18:59

Александара, Вы верите в то, что рро их с лекскусов высадит?)))

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Юра Г.
13.09.19 05:59

Игорь, они вместо чека будут покупателю отдавать свою мобилу с чеком покупателя. А как иначе? Если Ваш чек у него в мобиле, то отдать Вам Ваш чек мможно исключительно вместе с мобилой.

Ответить
    Оценить
  • 8
  • 0
  • Светлана
13.09.19 09:07

Юра Г.,примерно так я и представляла исполнение этого закона. Даешь смартфон каждому за счет продавца!

Ответить
    Оценить
  • 3
  • 0
  • Юля
13.09.19 10:04

Думаю в стране есть другие места, где надо срочно наводить порядок и оставить ФОПов в покое. Займитесь монополистами, огромными сетями, которые устраивают сотрудников ФОПами, а не гоняйтесь за мелочью которая торгует на рынке или мелких магазинчиках. РРО должно быть как в Европе простое, как дуля, там две цифры в которых невозможно ошибиться, а у нас куча головняка, бумажек,еще больше штрафов за каждую мелочь и денег на обслуживание, поэтому те кто работает с РРО боятся его как огня, понимаю налоговую, они уже не рады ведь один раз соберут штрафы и закроются половина мелочи, другая уйдет в тень под защиту дяди и вообще налогов не будет, а спросят с них и потом их и сократят. Думаю, что этот закон надо срочно отменять, пока не поздно, хорошо, что начали об этом говорить.

Ответить
    Оценить
  • 15
  • 1
  • охохо
13.09.19 13:36

Юля, прочтите , интересно эта информация - правда?https://www.obozrevatel.com/politics/poker-verlanova-chogo-chekati-vid-gravtsya-na-choli-podatkovoi.htm

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • охохо
13.09.19 13:38

 интересная статья , правда ли это? https://www.obozrevatel.com/politics/poker-verlanova-chogo-chekati-vid-gravtsya-na-choli-podatkovoi.htm

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Олег
13.09.19 16:25

https://www.facebook.com/events/2415269978687660/

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться