Орендарі мають право на субсидію навіть за безоплатним договором

Автор: Кірюшин Артем Андрійович, юридичний Інтернет-ресурс "Протокол"  (ВС/КАС № 686/20273/17 від 20.08.2019 р.).

Фабула судового акту: Станом на червень 2019 року 2 061 000 домогосподарств в Україні отримували субсидії на сплату послуг ЖКГ.

Але ж цей не дивно… Низькі заробітки та «драконівські» тарифи фактично вимушують людей йти та просити собі субсидії.

Проте, незважаючи на те, що законодавством чітко визначено як коло осіб ,які мають право на отримання субсидій та перелік документів, які слід подати для її отримання органи соціального захисту вишукують будь-які причини та підстави, законні або незаконні, для того щоб субсидію не призначати та «економити» бюджетні кошти.

Саме така ситуація трапилась і тут.

У даній справі сім’я переселенців із Луганської області, яка винаймала житло, звернулась до органу соціального захисту із за продовженням виплати субсидії.

Проте, останнім у такому проханні було відмовлено.

Позиція органу соцзабезпечення була такою - наданий договір оренди не містив положень про плату за договором, а тому є таким, що оформлений зз порушенням вимог частини 1 статті 810 ЦК України. Водночас на час звернення за субсидією вказаний договір вже не був чинним, а тому такий договір не може бути підставою для надання позивачці субсидії.

У зв’язку із цим отримувач субсидії звернувся до суду із позовом про визнання таких дії протиправними, а рішення – незаконним.

Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік державного органу.

Однак, отримувач субсидії послідовно захищаючи свої права звернувся до Касаційного адміністративного суду із касаційною скаргою, яку, як і позовні вимоги, було задоволено.

Приймаючи таке рішення КАС виходив із того, що за змістом Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, особа, яка не зареєстрована у житловому приміщенні може отримати субсидію, якщо фактично проживає у цьому приміщенні на підставі договору найму (оренди) житла і їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги. У такому випадку субсидія призначається на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

При цьому, у разі звернення із заявою про надання субсидії вимагається надання договору найму (оренди) житла, але не передбачено право структурного підрозділу з питань соціального захисту населення перевіряти цей договір на предмет відповідності нормам цивільного законодавства, зокрема, в частині наявності у ньому положень щодо плати за оренду.

Окрім цього, відповідно до частини 1 статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Виходячи із наведеного, державні органи діяли у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, що призвело до неправомірної відмови позивачці у призначенні субсидії.