Встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості

Мін’юст на своїй сторінці у facebook наголошує, що будь-яка земельна ділянка має свої межі, що розділяють одну територію від іншої.

Іноді трапляються ситуації, коли у власників виникає необхідність встановлювати межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Найчастіше це треба робити у наступних випадках:

 буріння свердловин;
 придбання земельної ділянки новим власником;
 під час проведення будівництва на земельній ділянці;
 при межових спорах із суміжними землевласниками/землекористувачами;
 пошкодження або втрата раніше встановлених межових знаків.

Встановлення меж земельної ділянки складається з кількох кроків:

1. Укладення договору із землевпорядною компанією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.

Для укладення договору з землевпорядною організацією необхідно надати такі документи:
— копію документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків;

— копію документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно, що розташоване на цій земельній ділянці (за наявності);

—  копію документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (за наявності);

—  рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність або користування з викопіюванням, на якому зазначене її місце розташування.

2. Підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки тощо.

3. Топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) інженер-землевпорядник здійснює в присутності власників або користувачів земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними осіб. Проведення цієї процедури за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення можливе лише якщо вони були належно повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті приймання-передачі межових знаків на відповідне зберігання.

Непогодження сусідами меж земельної ділянки не являється підставою для прийняття рішення органами місцевого самоврядування про відмову у затвердженні технічної документації на земельну ділянку та відмови у передачі такої земельної ділянки у власність заявника.

4. Камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Детальніше – за посиланням.