Пільги для одиноких матерів

За останні роки в Україні значно зросла кількість жінок, які виховують та утримують дітей самостійно, хоча й досі чіткого визначення поняття «одинокої матері» на законодавчому рівні немає. Однак постанова пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначає, що «одинокою матір’ю» є жінка, яка не перебуває у шлюбі  та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері, а також інша жінка, яка виховує та утримує дитину сама.

Детальніше роз’яснюють фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Чернівецькій області.

Отож, для одиноких матерів передбачено такі пільги:

1)   Гарантії у трудових відносинах:

♦ Стаття 184 КЗпП забороняє без письмових пояснень відмовляти в прийнятті на роботу одинокої матері, а також знижувати їй заробітну плату;

♦ Частиною 3 статті 26 КЗпП заборонено встановлювати  для одиноких матерів, що мають дітей до 14 років, випробувальний термін;

♦ Одиноким матерям статтею 56 КЗпП надається право працювати неповний робочий день;

♦ Забороняється залучати одиноких матерів, які мають дітей до трьох років, до робіт у нічний час, до надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направляти у відрядження;

♦ Відповідно до статті 1821 КЗпП та статті 19 Закону України «Про відпустки» передбачається, що одинокій матері щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10, а за  наявності кількох дітей, 17 календарних днів, без урахування святкових і неробочих днів. Також потрібно зазначити, що невикористану відпустку за минулі роки можна взяти у будь-який час, а також у разі звільнення вона буде компенсована у грошовій формі;

♦ Стаття 184 КЗпП встановлює заборону звільнення одиноких матерів, які мають на утриманні дитину до 14 років або дитину з інвалідністю з ініціативи роботодавця. А у разі звільнення в зв’язку із закінченням строкового трудового договору, у роботодавця виникає обов’язок працевлаштування таких одиноких матерів та збереження їхньої середньої заробітної плати не більше ніж на 3 місяці;

2) Одиноким матерям, які потребують поліпшення житлових умов, стаття 12 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» надає першочергове право отримання квартир та садибних (одноквартирних) будинків із житлового фонду соціального призначення;

3) Одинокі матері мають право на податкову знижку. Зокрема пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ передбачається, що одинока мати та вдова мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги, що дорівнює 150% суми пільги.

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» також передбачає, що одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька або запис про батька проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (усиновлювача) дитини та вдова з дітьми, мати дітей у разі смерті батька, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію мають право на отримання державної грошової допомоги.

Зокрема передбачається, що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері у разі смерті батька, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Варто зазначити, що одиноким матерям може призначатися і тимчасова державна грошова допомога. Вона призначається за наявності однієї з підстав:

– рішення суду про стягнення аліментів не може бути виконане у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів або майна, на яке за законом може бути звернено стягнення;

– батько дитини перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнаний в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

– місце проживання (перебування) батька не встановлено.

Передбачається, що тимчасова допомога одиноким матерям, які мають дітей віком до 18 років, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї у  розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30% і більше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.