Законопроєкт про криміналізацію контрабанди потребує доопрацювання, - ЄБА

27 липня останній день подачі правок до проєкту закону № 5420 щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів. Варто зауважити, що Європейська Бізнес Асоціації не підтримала цей законопроєкт, адже з контрабандою, як і будь-яким економічним злочином, варто боротися аналітичними, а не силовими методами, впроваджуючи фіскалізацію ланцюгів постачання замість імітації тотального, але неефективного контролю.

Тож спільнота повторно надіслала свої деталізовані зауваження та пропозиції Голові Верховної Ради України, Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності. Йдеться про наступне.

Представники бізнесу абсолютно не підтримують запровадження відповідальності за недостовірне декларування товарів, адже положення статті 201-4 допускає можливість  притягнення до кримінальної відповідальності навіть за неумисні помилки в митних деклараціях.

Крім того, передбачається притягнення до кримінальної відповідальності лише за дії, спрямовані на незаконне переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Так, злочин вважатиметься закінченим незалежно від того, чи були товари незаконно переміщені через митний кордон України чи ні. Такі широкі формулювання в сукупності із відсутністю конкретизації дій, які кваліфікуються як злочинні, що, в свою чергу, потенційно просто розширює підстави для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Водночас, залишається незрозумілим, хто може бути притягнений до кримінальної відповідальності за такі злочини – керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.

Також, на переконання експертів Асоціації, рівень вартості предметів, що є об’єктами правопорушення, для притягнення до кримінальної відповідальності – 113 500 грн. (для підакцизних товарів – 56 750 грн.) – є необґрунтовано низьким, в той час як санкції – надмірними. Тому  санкції, передбачені у даному проєкті Закону, є досить суворими і потребують зменшення.

Особливу стурбованість бізнесу викликає той факт, що досудове розслідування вказаних кримінальних правопорушень може здійснюватиметься слідчими податкової міліції, до початку функціонування Бюро економічної безпеки України. Представники бізнесу наголошують, що підслідність справ про економічну контрабанду необхідно визначити виключно за новоствореним Бюро економічної безпеки України.

Оскільки за результатами обговорення на робочих групах в комітеті ВРУ переважна більшість учасників погоджується з позицією, що збільшувати відповідальність за контрабанду необхідно виключно для підакцизних товарів, експерти Асоціації пропонують суттєво доопрацювати Законопроєкт у частині встановлення чіткого переліку предметів товарної контрабанди, а саме окремих підакцизних товарів; збільшення порогового рівня вартості предметів, що є об’єктами правопорушення, за яким настає кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів, тощо.

Крім цього, законопроєкт важливо доповнити в частині статті 96-1 ККУ запровадженням спеціально конфіскації та знищення предметів контрабанди за аналогією із санкцією чинної статті 204 ККУ, адже контрабандні підакцизні товари не можуть бути введені в обіг на території України в законний спосіб через несплату акцизного податку та невідповідності таких товарів вимогам низки законодавчих актів України. Наприклад, за інформацією компаній-членів Асоціації, контрабандні тютюнові вироби, як правило, наприклад, не марковані в установленому порядку марками акцизного податку, внаслідок чого їх ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України заборонено; Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, тощо.

Представники бізнесу наголошують, що до боротьби із «сірим» імпортом доцільно підійти ширше, зокрема, запроваджувати ефективні заходи щодо: неможливості реалізації товарів без документів про їх походження (ланцюга поставки) особливо в рамках Інтернет-торгівлі; перешкоджання схемам мінімізації податків («піджаки», «посилки», «перерваний транзит» тощо); забезпечувати інституційний розвиток відповідних органів та підвищувати ефективність їх роботи.

Дуже сподіваємось, голос бізнесу буде почуто!