Рахунок-фактура може стати первинним документом: нова ініціатива депутатів

У Верховній Раді зареєстровано цікавий проєкт Закону, яким пропонується скасувати акти виконаних робіт та замінити їх рахунком-фактурою.

Як розповіли автори законопроєкту, на сьогоднішній день бухгалтерський облік вимагає від підприємців обов’язкового оформлення документів (актів виконаних робіт/послуг), які в сучасних умовах є непотрібними для відображення податкових зобов’язань економічних агентів.

Наразі продовжується практика використання актів виконаних робіт (наданих послуг), які не передбачені жодним нормативно-правовим актом.

Водночас використання актів виконаних робіт (наданих послуг) створює додаткове адміністративне та фінансове навантаження на суб’єктів підприємництва, оскільки передбачає:

• складність ведення бухгалтерського обліку;
• необхідність фізичного підписання актів виконаних робіт;
• необхідність контролювати надходження підписаних контрагентом актів виконаних робіт та обліковувати їх;
• обов’язковість пред’явлення актів у паперовому вигляді податковим органам для підтвердження факту надання послуг;
• необхідність багаторазового пересилання документів внаслідок багатоепізодного узгодження обсягу виконаних робіт (наданих послуг);
• відсутність єдиного та універсального підходу до оформлення документів;
• необхідність підготовки суб’єктом підприємництва актів нетипової форми для підприємства-контрагента;
• значні фінансові та часові витрати внаслідок поширення паперової форми документів;
• нерозуміння в іноземних контрагентів, небажання мати справу з українськими виконавцями робіт або використання певних маніпуляцій, що у свою чергу призводить до зменшення валютної виручки.

Розвиток фінансових технологій вимагає нових, більш сучасних та ефективних інструментів. Тому, пропонується, що основним документом, підтверджуючим фактичне виконання робіт та/або надання послуг, є рахунок-фактура (інвойс).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» від 03.11.2016 № 1724-VIII свого часу було запроваджено використання рахунку (інвойсу) у сфері експорту послуг, а також створено необхідне законодавче підґрунтя для визнання рахунку (інвойсу), у тому числі електронного, первинним бухгалтерським документом.

Однак, на сьогоднішній день немає універсального підходу для визнання рахунку (інвойса) первинним бухгалтерським документом.

Мінфін у листі від 16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339 зазначив, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

Однак, дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, момент фактичного надання послуг і оплата згідно з рахунком можуть суттєво різнитися у часі.

Тому оплата виставленого рахунку не дає відповіді на головне питання, а саме про дату фактичного виконання робіт (надання послуг), що у свою чергу викликає питання щодо виникнення податкових зобов’язань.

Тобто підхід, який допускає визнання рахунку-фактури (інвойса) первинним бухгалтерським документом лише у разі оплати, незалежно від інших способів акцепту з боку замовника/покупця, є занадто вузьким.

Таким чином, відносини, пов’язані з обігом рахунків-фактур (інвойсів) у сфері виконання робіт (надання послуг), зокрема питання виставлення та способів акцепту інвойсів, визначення підстав для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з виконання робіт (надання послуг) тощо, потребують законодавчого врегулювання.

Так, законопроєктом № 8125 пропонується визначити, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється шляхом виставлення та прийняття (акцептом) рахунку-фактури, у тому числі в електронному вигляді. Відмова замовника від прийняття (акцепту) рахунку-фактури не позбавляє підрядника права вимагати виконання замовником зобов’язання щодо оплати робіт. Неприйнятий (неакцептований) рахунок-фактура може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови замовника від прийняття (акцепту) рахунку-фактури визнані судом обґрунтованими.