Кому війна, а кому — обмежити права. Чи заберуть у бізнесу інструменти захисту?

Олексій Кучер, Голова Державної регуляторної служби України, НВ Бізнес.

Законодавець хоче дозволити владі на місцях швидко і без будь-яких погоджень з бізнесом приймати регуляторні рішення.

В українській законотворчості доволі частими є випадки, коли у прогресивні проекти законів потрапляють дивні, необґрунтовані й незрозумілі норми. Дивні, бо вони з якоїсь причини хочуть змінити усталений і працюючий порядок речей. Необґрунтовані, бо немає жодного чіткого пояснення, у чому потреба їх ухвалювати. І незрозумілі, бо ніхто не знає, як ця норма зможе покращити чи вдосконалити сферу, яку вона буде регулювати.

Сьогодні мова про один із таких випадків, який може суттєво обмежити права бізнесу в територіальних громадах — законопроект 8056 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення повноважень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у період дії воєнного стану».

Загалом потрібний і актуальний законопроект, але й тут знайшлася ложка дьогтю у вигляді однієї небезпечної для бізнесу норми. Йдеться про право органів місцевого самоврядування (ОМС) та військових адміністрацій приймати регуляторні рішення без погодження з Державною регуляторною службою (ДРС). Нагадаю, що ДРС є уповноваженим державою органом, який захищає права та законні інтереси суб'єктів господарювання, шляхом запобігання прийняття як незаконних регуляторних актів, так і таких, які обмежують існуючі права бізнесу.

Отже, одна зі статей законопроекту 8056 пропонує, щоб на проєкти регуляторних актів ОМС, військово-цивільних та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширювалися вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Цей закон сьогодні зобов’язує місцеве самоврядування надавати ДРС проєкти регуляторних актів, які стосуються діяльності бізнесу. Державна регуляторна служба або не надає зауважень до проєктів, або дає пропозиції щодо їхнього удосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики. Або й взагалі повідомляє органу місцевого самоврядування, що у нього немає повноважень ухвалювати відповідні акти.

У пояснювальній записці розробники законопроекту 8056 необхідність скасування обов’язкового узгодження аргументують тим, що ця норма нібито «перешкоджає оперативному реагуванню на зміни обставин та прийняттю цими органами відповідних рішень». От і все пояснення. Тобто логіка ініціативи: дозволити владі на місцях швидко приймати будь-які регуляторні рішення. І головне у цій конструкції саме швидкість, а не законність. Що є сумнівним «вдосконаленням».

Також варто зазначити, що усі акти, які ухвалюють органи місцевого самоврядування без дотримання регуляторної процедури, стосуються не реалізації заходів воєнного стану, а загальних питань щодо господарської діяльності у територіальних громадах. А відтак — вони діятимуть і після скасування воєнного стану.

Регуляторні рішення місцевої влади стосуються переважно питань використання землі, тимчасових споруд, торгівлі, користування пасажирським транспортом, надання ритуальних послуг. Якщо з ланцюжка ухвалення регуляторних рішень прибрати фільтр у вигляді ДРС, то у місцевої влади будуть розв’язані руки, щоб зловживати владою, перевищувати надані законом повноваження, лобіювати інтереси окремих суб'єктів господарювання і приймати на власний розсуд рішення, які суперечать закону.

Про необхідність відмови від цієї дивної ініціативи свідчать і цифри. За 9 місяців 2022 року Державна регуляторна служба розглянула 462 проєкти регуляторних актів, розробниками яких є місцева влада. 65 з них (тобто 14%) виявилися такими, які вона просто не має повноважень ухвалювати, ще для 240 проєктів ДРС надала пропозиції щодо вдосконалення. Таким чином загалом 66% проєктів регуляторних актів від місцевого самоврядування не відповідали вимогам закону.

Окрім цього, якщо вивести органи самоврядування з-під дії закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», то місцевій владі вже не потрібно буде враховувати думку, зауваження і пропозиції від бізнесу, як цього зараз вимагає цей закон. Відповідно, підприємці будуть позбавлені права голосу і не зможуть впливати на регуляторні відносини у своїх громадах. Але хто, як не бізнес, найкраще знає про проблеми і може пропонувати дерегуляцію непотрібних процесів?

Ми живемо у період повномасштабної війни. Економічний фронт держави зараз не менш важливий, ніж воєнний. Адже в тому числі й від стабільної роботи бізнесу залежить, наскільки швидко Україна зможе відновлюватись і забезпечувати потреби військових, які наближають нашу перемогу. У цій ситуації держава повинна створювати всі умови для захисту бізнесу та спрощення його роботи і, що найголовніше, — робити все можливе для недопущення обмеження вже існуючих його прав. Тому Державна регуляторна служба закликає депутатів прибрати відповідну ініціативу із законопроекту і залишити за нами право аналізувати проекти регуляторних актів ОМС, щоб своєчасно запобігати можливим порушенням законодавства і захищати права бізнесу.