Штрафи за здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами без участі банку

Розрахунки між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями здійснюються виключно через банки, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 59 Закону України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно з ст. 13 Закону № 2473) можуть бути застосовані, зокрема:

• до юридичних осіб (крім уповноважених установ) – заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;
• до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб – заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (далі – КУпАП).

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Згідно з ст. 162¹ КУпАП порушення порядку здійснення валютних операцій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ).

Таким чином, за здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку до юридичних осіб (крім уповноважених установ) застосовується захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 % cуми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Крім того, порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від від 1000 до 3000 НМДГ.