Штрафи за ЗЕД-порушення у період воєнного стану

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період запровадження воєнного стану в Україні?

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2473 Нацбанк має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого  постановою  Правління  НБУ від 02.01.2019 р. № 5 (далі – Положення № 5), і становлять 365 календарних днів. 

У  зв’язку   з   введенням  Указом  Президента  України  від  24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято Постанову вiд 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період  запровадження  воєнного  стану»,  від  07 липня 2022 року, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів — 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05 квітня 2022 року, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із ч. 5 ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Нацбанку, встановленим на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного  договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з абз. 1 частини 7 ст. 13 Закону № 2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Звертаємо увагу на те, що Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили),  затвердженого  Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі — Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

При цьому, Торгово-промислова палата України листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні».

Тобто ТПП України листом повідомила «всіх кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист невизначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи викладене вище, вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, недопущення порушення строків розрахунків, встановлених НБУ, та відповідно, звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, у вигляді пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару), можливе за умови:

1) обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, яке засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин;

2) прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку;

3) подовження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, строків розрахунків, встановлених НБУ, шляхом видачі висновку.