Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


14.05.12
4985 0 Печатать

В каком порядке облагаются налогом бонусы (премии)?

   В якому порядку оподатковуються бонуси (премії)?
   
   Бонуси (премії) вже давно увійшли в економічне життя українських підприємств та широко використовуються на практиці, проте жоден чинний нормативно-правовий акт України не надає визначення цьому поняттю. У зв’язку з цим у бухгалтера виникають певні труднощі щодо оподаткування таких виплат.
   
   В даній консультації йтиметься про бонуси та премії, які не розглядаються як знижка до ціни товару.
   
   Слід зазначити, що до прийняття ПКУ бонуси розцінювалися податковим органом як безповоротна фінансова допомога, яка в повному обсязі мала відображатися у складі валових (податкових) доходів (див., наприклад, запитання-відповідь в «Єдиній базі податкових знань»).
   
   Водночас, постачальникам, які нараховували та виплачували бонуси, було дуже ризикованим віднести їх суми до складу валових (податкових) витрат, оскільки надана безповоротна фінансова допомога не відноситься до складу витрат в податковому обліку.
   
   Відповідно, оскільки бонус класифікувався як безповоротна фінансова допомога, він не був об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
   
   Проте, судова практика свідчить про те, що податковий орган робив спроби, і навіть іноді успішні, вістоювати позицію, що бонуси є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
   
   З набранням чинності ПКУ ситуація не тільки не прояснилася, а навіть дещо погіршилася в частині оподаткування податком на додану вартість.
   
   Це пов’язано з визначенням поняття «постачання послуг», під яким згідно з пп. 14.1.185 ПКУ розуміються будь-які операції, що не є постачанням товарів.
   
   Для порівняння, п. 1.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі – Закон про ПДВ) визначалось, що поставка послуг – це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.
   
   Тобто Закон про ПДВ давав можливість стверджувати, що бонуси, які в той час розглядалися як безповоротна фінансова допомога, не є об’єктом оподаткування, оскільки не відповідать визначенню поставки товарів та послуг.
   
   У зв’язку зі зміною визначення постачання послуг у ПКУ, оподаткування бонусів податком на додану вартість стало незрозумілим. З метою отримання роз’яснення з цього питання, деякі платники податків зверталися до податкового органу. На одне із таких звернень в «Єдиній базі податкових знань» міститься відповідь податкового органу.
   
   Зокрема, податківці відповідають: «порядок відображення в податковому обліку операцій з надання винагороди (бонусу) покупцю від постачальника у зв'язку з досягненням покупцем необхідного обсягу придбання продукції у такого постачальника можливо визначити після ознайомлення з первинними документами», та радять звернутися до органу ДПС за місцезнаходженням платника податку і надати до розгляду первинні документи.
   
   Нещодавно податковий орган висловив думку щодо поняття «бонус» та його оподаткування в Узагальнюючій податковій консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженій наказом від 15.02.2012 р. № 123 (далі – УПК № 123), що є оприлюдненою позицією податкового органу.
   
   Так, в УПК № 123 податковий орган, зокрема, зазначає, що сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори), є методом просування товарів постачальника на ринку, що, у свою чергу, є маркетингом.
   
   На підставі таких міркувань податковий орган дійшов висновку, що оскільки бонуси є маркетингом (маркетинговими послугами), то вони можуть бути включені постачальником, який їх нараховує та сплачує, до складу податкових витрат на збут.
   
   При цьому, щоб мати можливість віднести бонуси до складу витрат, у договорі між постачальником та покупцем (реалізатором, дилером тощо) повинна бути передбачена оплата рекламних, маркетингових послуг, у тому числі мотиваційних виплат. Крім того, нарахування та виплата бонусів мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами.
   
   Таким чином, комплексний аналіз УПК № 123 дає можливість зробити висновок, що бонуси є мотиваційними виплатами, які сплачуються за надані покупцем (реалізатором, дилером тощо) маркетингові послуги.
   
   Відповідно, в податковому обліку отримувача отримані бонуси повинні відображатись як надані маркетингові послуги: включатися до складу операційних доходів (пп. 135.4.1 ПКУ) за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ПКУ).
   
   Що стосується оподаткування бонусів податком на додану вартість, то, на нашу думку, оскільки УПК № 123 прирівнює бонуси до маркетингових послуг, такі бонуси мають оподатковуватися за аналогією до наданих маркетингових послуг.
   
   Так, відповідно до п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
   
   Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.
   
   Маркетингові послуги не увійшли до переліку послуг, визначених п. 186.2 та 186.3 ПКУ, а значить місце постачання маркетингових послуг визначається за місцем реєстрації постачальника таких послуг.
   
   Отже, маркетингові послуги (отримані бонуси), які надаються підприємством – резидентом України як резидентам, так і нерезидентам, оподатковуються податком на додану вартість за загальною ставкою, визначеною у пп. «а» п. 193.1 ПКУ.
   
   Таким чином, на суму отриманих бонусів від постачальників (як резидентів, так і нерезидентів) у підприємства виникає податкове зобов’язання з податку на додану вартість.
   
   Дата виникнення податкових зобов'язань буде визначатися згідно з п. 189.1 ПКУ за «правилом першої події»: або за датою зарахування бонусів на розрахунковий рахунок підприємства, або за датою оформлення документа, що підтверджує факт надання маркетингових послуг (нарахування бонусів).
   
   Відповідно, постачальник, який нараховує бонуси, на підставі отриманої податкової накладної від покупця (дилера, реалізатора тощо), який отримав бонуси, має право віднести суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
   
   Разом з тим, не виключена можливість того, що, оскільки в УПК № 123 податковий орган не згадує про порядок оподаткування бонусів ПДВ, він може не погодитися з віднесенням сум ПДВ з суми нарахованих бонусів до складу податкового кредиту постачальника, який нарахував такі бонуси.
   
   
   Світлана Петрова
   аудитор Аудиторська група «Гарантія-Аудит»
   
   Дата підготовки 28.04.2012
По материалам ЛИГА:ЗАКОН
Рубрика:

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
Комментирование новости отключено
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям