Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


20.11.12
2110 17 Печатать

Ответы на вопросы «горячей» телефонной линии на тему: "Уплата НДС в условиях новых методов его администрирования"

   Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час «гарячої» телефонної лінії.
   
   
База оподаткування податком на додану вартість при імпорті товарів

   
   1. Як визначається база оподаткування та податковий кредит при імпорті товарів, основних фондів, а саме виходячи із договірної (контрактної) вартості, але не нижче за митну вартість чи не вище за рівень звичайних цін?
   
   Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної згідно з розділом III Митного кодексу України (далі — Митний кодекс), з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
   
   Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням:
   
   товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або у зв’язку з їх виготовленням;
   
   основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу) або у зв’язку з їх будівництвом чи спорудженням.
   
   Тобто, базою оподаткування для товарів, основних фондів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості, з урахуванням мита і акцизного податку, що підлягають сплаті та включаються до ціни таких товарів, основних фондів.
   
   Враховуючи те, що сума ПДВ, яка сплачується на митниці при імпорті товарів, основних фондів, визначається виходячи з їх митної вартості, платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у зв’язку з імпортом товарів, основних фондів, виходячи з їх митної вартості.
   
   У разі здійснення операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної вартості), але не нижче митної вартості товарів, з якої було визначено податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.
   
   
Право на податковий кредит при імпорті товарів

   
   2. Чи має право платник податку на додану вартість подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість, якщо при ввезенні товарів, необоротних активів сплачені та зазначені у вантажній митній декларації суми цього податку не було включено до складу податкового кредиту протягом періоду виникнення такого права?
   
   Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
   
   Для операцій з ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).
   
   Відповідно до Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002 (далі — Порядок № 1002), операції з ввезення товарів на митну територію України відображаються у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних на підставі вантажної митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, у тому звітному періоді, в якому їх здійснено.
   
   Пунктом 1 розділу ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. № 1492, визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. До уточнюючого розрахунку мають бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
   
   Отже, якщо платником ПДВ при ввезенні товарів, необоротних активів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, суми ПДВ, сплачені та зазначені у вантажній митній декларації, не були включені до складу податкового кредиту у періоді виникнення права на таке включення, то платник ПДВ може подати уточнюючий розрахунок і відповідні додатки до податкової декларації з ПДВ за період, в якому виникло таке право, з виправленими показниками.
   
   
Реєстрація платником податку на додану вартість новоутвореного сільськогосподарського підприємства

   
   3. Чи може новоутворене сільськогосподарське підприємство, яке не є платником ПДВ і здійснює господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, зареєструватися суб’єктом спеціального режиму оподаткування?
   
    Згідно з п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу резидент, який здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства й відповідає критеріям, установленим у п. 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.
   
   Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
   
   Ця норма діє з урахуванням того, що:
   
   для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб’єкт господарської діяльності, який здійснює таку діяльність менше ніж 12 календарних місяців, зазначена питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;
   
   з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності (п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу).
   
   Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство має зареєструватися у відповідному органі ДПС з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 Податкового кодексу для реєстрації платників ПДВ (п. 209.10 ст. 209 Кодексу).
   
   Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 розділу VI Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 07.11.2011 р. № 1394, заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ за формою № 1-РС має бути подана сільськогосподарським підприємством до податкового органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на застосування спеціального режиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду.
   
   Отже, сільськогосподарське підприємство, не зареєстроване як платник ПДВ, яке здійснює господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, може за бажанням зареєструватися суб’єктом спеціального режиму оподаткування за умови, що питома вага вартості поставлених сільськогосподарських товарів (послуг), розрахована за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду, становить не менш як 75% вартості всіх поставлених товарів/послуг, та у разі відповідності такого сільськогосподарського підприємства вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 (для обов’язкової реєстрації) або ст. 182 (для добровільної реєстрації) Податкового кодексу.
   
   
Реєстрація платником податку на додану вартість при переході зі спрощеної системи оподаткування

   
   4. В який строк платник єдиного податку, що не передбачає сплати податку на додану вартість, має подати заяву за формою № 1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування?
   
    Відповідно до пп. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, установлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу, реєстраційну заяву слід подати у строк, визначений для добровільної реєстрації п. 183.3 ст. 183 цього Кодексу.
   
   Зокрема, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу, реєстраційна заява подається до органу податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 Податкового кодексу).
   
   
Виписка податкової накладної туристичним агентом

   
   5. Як туристичний агентом при здійсненні операцій з постачання туристичної послуги визначає базу оподаткування, виписує податкову накладну та відображає в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних?
   
   Відповідно до п. 207.5 ст. 207 Податкового кодексу базою оподаткування для операцій, які здійснює туристичний агент, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).
   
   При цьому дата виникнення податкових зобов’язань з операцій, що здійснюються турагентом визначається за загальним правилом, встановленим ст. 187 Податкового кодексу.
   
   Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу).
   
   Згідно з пп. 8.1 п. 8 Порядку № 1002 облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов’язань.
   
   Таким чином, база оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, визначається виходячи із винагороди, отриманої таким агентом при постачанні туристичної послуги.
   
   На дату отримання коштів від туристичного оператора (інших постачальників) або на дату складання документа, який засвідчує факт надання агентських послуг залежно від події, що сталася раніше, туристичний агент виписує податкову накладну та відображає її в розділі І реєстру виданих та отриманих податкових накладних.
   
   
Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі

   
   6. Чи має право платник ПДВ зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 15 календарного дня, що настає за днем її виписки, якщо 15 день припадає на святковий чи вихідний день?

   
    Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.
   
   Згідно з п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДПС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей.
   
   Операційний день триває з 00.00 до 23.00.
   
   Отже, реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється платником ПДВ не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання. Терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо 15 день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, не переносяться.
По материалам ДПС України
Рубрика:

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • Elen_ko
20.11.12 22:13

в едином реестре можно зарегистрировать н/н и на 16 и на 25 день (у меня есть такие)! на любую сумму и с любой номенклатурой, любой фимилией подписанта! короче кто угодно, что угодно и т.д.? не понимаю только в чем смысл этого единого реестра? лишний повод снять нк не утруждая себя любимых!!

Ответить
  • свет
20.11.12 23:15

Неправда, я просрочила и не зарегистрировали, мои покупатели остались бе кредита

Ответить
  • *
20.11.12 23:53

Elen_ko, поделитесь секретом как вам удается регистрировать и на 16 и на 25 дни? Нам сразу приходит квитанция, что сроки прошли. Статус документа "Документ не прийнято". Если не в облом, поделитесь?

Ответить
  • Nathalya
21.11.12 00:02

Elen_ko, будем очень благодарны за науку - поделитесь секретами мастерства, пожалуйста!!!!

Ответить
  • *
21.11.12 00:06

Свет, неужели ничего нельзя было исправить? Дату отгрузки перенести, накладную без КВЕДов сделать, потом правильную выписать? У меня тоже такая оказия вышла, перерыла весь инет, нашла выход на одном из форумов, мне иногда кажется, что у бухгалтеров мега-мозг, во истину бухгалтерия - это победа разума над математикой...

Ответить
  • Nathalya
21.11.12 00:12

ну выписать без КВЕДОВ, потом корректировку, потом с КВЕДАМИ - вероятно это вы имели в виду, коллега "*"? ну как вариант, может быть. Вот интереснее услышать от Elen_ko развитие анонса...

Ответить
  • Бух Саша
21.11.12 00:17

У меня вопрос к коллегам/ Надо ли регистрировать н/н в этом реестре, покупателю канцтоваров, если мы эти канцтовары используем для собственной нужды?

Ответить
  • тоже бух...
21.11.12 00:59

Бух Саша Что-то я не поняла. Налоговую регистрирует продавец, а не покупатель. Покупатель после получения НН проверяет ее регистрацию с помощью "Витяга". Проверять обязательно если хотите в налоговый кредит ее включить.

Ответить
  • люся
21.11.12 01:24

Бух Саша))))))))) судя по вопросу-вы счастливый человек Саша!!!!!

Ответить
  • Бух Саша
21.11.12 02:06

Спасибо коллеги)

Ответить
  • Ю.
21.11.12 03:47

свет21.11.2012 10:15:04 Неправда, я просрочила и не зарегистрировали, мои покупатели остались бе кредита Света, Ваши покупатели не знают про Додаток 8? Интересно вы работаете ....

Ответить
  • *
21.11.12 22:40

Nathalyа, ну да, я именно об этом. А судя по молчанию Elen_ko, ее слова были просто слова, мягко скажем. Подписант здесь не при чем (откуда ГНИ может знать на кого приказ), суммы и КВЭДЫ тоже, это все проверяется при проверке. А вот сроки регистрации блокируются сразу же в первой квитанции.

Ответить
  • Nathalya
21.11.12 23:04

*, ну да, ну да... эх, а так всё интересно начиналось! :)

Ответить
  • Nathalya
21.11.12 23:10

Для Ю. Когда мы работали через ОПЗ не раз возникала ситуация, когда квитанция №1 приходила, но не открывалась и о ее содержимом только догадывались. Однажды закончилось тем, что, только перейдя на Медок, через 3 месяца мы узнали о том, что накладные не зарегистрированы, сроки оплат и отгрузок со всеми привязанными к ним возможными корректировками прошли, и хотя в реестрах и додатках и мы, и клиент на тот момент все отразили, т.к. обе стороны были в неведении, и при сверке в базе контрагентов ничего не высветится красным светом, но в тот момент наш клиент не мог подать додаток 8, а значит ждем неприятностей....

Ответить
  • Аноним
22.11.12 02:35

ну пропустили срок реєстрації - так не журіться - зробіть повернення - а краще заміну номенклатури - товару - і все буде добре!!

Ответить
  • Ю.
22.11.12 03:44

для Nathalya когда квитанция №1 приходила, но не открывалась и о ее содержимом только догадывались... Какое отношение вообще Ваша квитанция имеет к вашему клиенту, для него она НЕ документ, он делает свой запрос, получает ответ и прекрасно видит зарегистрирована ли ваша ПН или нет.

Ответить
  • Nathalya
22.11.12 06:34

...на наше общее несчастье, они тоже через ОПЗ не могли проверить входящие/исходящие налоговые....

Ответить
Комментирование новости отключено
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям