21.11.12
Печатать
Осторожно - налоговые льготы
Актуальною лишається проблема використання податкових пільг і пов’язаних з цим помилок як самих податківців, так і платників податків.
ПІДСТАВИ І ДЕ ЇХ ШУКАТИ
Визначення поняття податкової пільги дається у п.30.1. Податкового кодексу України (далі - ПКУ) - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов"язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі.
Таке визначення для практичного застосування є недостатнім і породжує певну плутанину під час застосуванням. Якщо виходити із суто практичного аспекту цього питання, то аби уникнути проблем, варто взяти до уваги офіційні довідники податкових пільг, що регулярно видаються Державною податковою службою (далі - ДПС). Останній за №63 затверджено 28.09.2012 станом на 1.10.2012. Кожна пільга тут наділена певним кодом, що значно полегшує використання і посилання на ці довідники. Характерно, що наведені тут пільги з фіскальної точки зору поділяються на такі, що призводять до втрат бюджету, і такі, що відповідно до таких втрат не призводять. З цим кореспондуються положення п.30.7, за яким контролюючі органи мають складати зведену інформацію про суми податкових пільг та визначати відповідні втрати доходів бюджету.
Підстави для надання податкових пільг на підставі п.30.2. ПКУ можна класифікувати таким чином:
- підстави, що характеризують певну групу платників податків;
- підстави за видами діяльності;
- підстави за об"єктами оподаткування або за характером та суспільним значенням здійснюваних ними витрат.
Часові рамки для застосування податкових пільг визначені у п.30.3. ПКУ. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
ВІДМОВА ВІД ПІЛЬГИ - ЧИ ЗАВЖДИ ЦЕ МОЖЛИВО?
На підставі п. 30.4. платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету. З наведеного варто акцентувати увагу на двох положеннях чинного законодавства:
· У певних, визначених ПКУ, випадках можливість скористатись наданими пільгами розглядається не як право, а як обов’язок платника податків (це положення породжує на практиці суперечки і потребує додаткових роз’яснень).
· Не використані з різних причин пільги (наприклад, внаслідок звичайної необізнаності) ніяк платнику податків не компенсуються і не відшкодовуються.
Цікавою є позиція ДПС з приводу права платника податків відмовитись від податкових пільг (викладена у Единій базі податкових знань за №130.16.07). Так, на питання: чи має право платник відмовитися від податкової пільги з ПДВ? - ДПС надала наступну відповідь. Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг. У частині, що стосується податку на додану вартість, це лише одна з категорій пільг, яка надається платникам податку, - зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору, тобто право на формування податкового кредиту. Від таких видів пільг, як встановлення зниженої ставки податку та збору та звільнення від сплати податку та збору платники податку на додану вартість не вправі ні відмовитися, ні зупинити її використання на один чи декілька звітних періодів, оскільки ці пільги надаються не безпосередньо платникам податків, а стосуються окремо перерахованих у відповідних статтях Податкового кодексу України операцій.
Таким чином, якщо коротко, то ДПС вважає, що не можна відмовитись від податкових таких пільг, які надаються не безпосередньо платникам податків, а стосуються окремо перерахованих у відповідних статтях ПКУ операцій.
Це питання має практичне значення, насамперед, для тих платників ПДВ, які не хотіли б втрачати свій податковий кредит під час операцій з пільговиками.
Втім, застосування вищенаведеної позиції ДПС здійснюється у судовій практиці з урахуванням особливостей оподаткування для окремих категорій платників податків, а не лише за операціями. Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) від 31.01.2012 р. К-4999/10 йдеться про право скористатись пільгами з ПДВ резидента, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства. Відповідно до п.209.1 ПКУ він може обрати спеціальний режим оподаткування, але для цього слід відповідним чином зареєструватись. ВАСУ дійшов висновку, що для згаданого платника податків застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ є його правом, а не обов’язком.
Важливе значення для визначення поняття податкової пільги мають положення п.30.9. ПКУ. Податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов"язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
ЯК ПРАВИЛЬНО - РОЗБЕРЕ СУД
У судових справах про застосування пільг досить часто виникає потреба у застосуванні правил про конфлікт інтересів. Відповідно до п. 56.21 ПКУ у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов"язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
В ухвалі ВАСУ від 17.08.2012 № 2а-8563/12/2670 було вирішено ситуацію, коли податківці вважали неможливим застосування позивачем пільги щодо сплати земельного податку згідно з рішенням Київради. ВАСУ вказав на наявність неоднозначного (множинно го) тлумачення прав та обов"язків позивача щодо сплати земельного податку у 2011р., зокрема щодо моменту, з якого позивач вправі використовувати надану йому пільгу. За цих обставин, суд дійшов висновку, що рішення в частині нарахування податкових зобов"язань із земельного податку за лютий-квітень 2011р. слід прийняти саме на користь позивача.
Порушення порядку застосування пільг породжує ті ж самі наслідки, що й ухилення від оподаткування. Так, ухвалою ВАСУ від 18.10.2012 вирішено ситуацію із застосуванням платником податків п.209.2 ПКУ, що встановлювала для вказаного платника спеціальний режим оподаткування. Передбачалося, що сума ПДВ нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для цілей, передбачених ПКУ. ВАСУ визначив це як податкову пільгу у вигляді права не проводити перерахування суми ПДВ до державного бюджету, проте закріплено обов"язок щодо здійснення перерахування такої суми на спеціальний рахунок з метою забезпечення можливості здійснення контролю за її цільовим використанням. ВАСУ дійшов висновку, що фактично вказані суми є ПДВ, а тому недотримання строків їх перерахування, є підставою для застосування штрафних санкцій, визначених ст. 126 ПК.
У цілому ж законодавство про податкові пільги і практика його застосування потребують системних досліджень й узагальнень вищими судовими органам.
Сергій ТЕНЬКОВ
Юридичний вісник України №46, 17-23 листопада 2012
ПІДСТАВИ І ДЕ ЇХ ШУКАТИ
Визначення поняття податкової пільги дається у п.30.1. Податкового кодексу України (далі - ПКУ) - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов"язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі.
Таке визначення для практичного застосування є недостатнім і породжує певну плутанину під час застосуванням. Якщо виходити із суто практичного аспекту цього питання, то аби уникнути проблем, варто взяти до уваги офіційні довідники податкових пільг, що регулярно видаються Державною податковою службою (далі - ДПС). Останній за №63 затверджено 28.09.2012 станом на 1.10.2012. Кожна пільга тут наділена певним кодом, що значно полегшує використання і посилання на ці довідники. Характерно, що наведені тут пільги з фіскальної точки зору поділяються на такі, що призводять до втрат бюджету, і такі, що відповідно до таких втрат не призводять. З цим кореспондуються положення п.30.7, за яким контролюючі органи мають складати зведену інформацію про суми податкових пільг та визначати відповідні втрати доходів бюджету.
Підстави для надання податкових пільг на підставі п.30.2. ПКУ можна класифікувати таким чином:
- підстави, що характеризують певну групу платників податків;
- підстави за видами діяльності;
- підстави за об"єктами оподаткування або за характером та суспільним значенням здійснюваних ними витрат.
Часові рамки для застосування податкових пільг визначені у п.30.3. ПКУ. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
ВІДМОВА ВІД ПІЛЬГИ - ЧИ ЗАВЖДИ ЦЕ МОЖЛИВО?
На підставі п. 30.4. платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету. З наведеного варто акцентувати увагу на двох положеннях чинного законодавства:
· У певних, визначених ПКУ, випадках можливість скористатись наданими пільгами розглядається не як право, а як обов’язок платника податків (це положення породжує на практиці суперечки і потребує додаткових роз’яснень).
· Не використані з різних причин пільги (наприклад, внаслідок звичайної необізнаності) ніяк платнику податків не компенсуються і не відшкодовуються.
Цікавою є позиція ДПС з приводу права платника податків відмовитись від податкових пільг (викладена у Единій базі податкових знань за №130.16.07). Так, на питання: чи має право платник відмовитися від податкової пільги з ПДВ? - ДПС надала наступну відповідь. Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг. У частині, що стосується податку на додану вартість, це лише одна з категорій пільг, яка надається платникам податку, - зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору, тобто право на формування податкового кредиту. Від таких видів пільг, як встановлення зниженої ставки податку та збору та звільнення від сплати податку та збору платники податку на додану вартість не вправі ні відмовитися, ні зупинити її використання на один чи декілька звітних періодів, оскільки ці пільги надаються не безпосередньо платникам податків, а стосуються окремо перерахованих у відповідних статтях Податкового кодексу України операцій.
Таким чином, якщо коротко, то ДПС вважає, що не можна відмовитись від податкових таких пільг, які надаються не безпосередньо платникам податків, а стосуються окремо перерахованих у відповідних статтях ПКУ операцій.
Це питання має практичне значення, насамперед, для тих платників ПДВ, які не хотіли б втрачати свій податковий кредит під час операцій з пільговиками.
Втім, застосування вищенаведеної позиції ДПС здійснюється у судовій практиці з урахуванням особливостей оподаткування для окремих категорій платників податків, а не лише за операціями. Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) від 31.01.2012 р. К-4999/10 йдеться про право скористатись пільгами з ПДВ резидента, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства. Відповідно до п.209.1 ПКУ він може обрати спеціальний режим оподаткування, але для цього слід відповідним чином зареєструватись. ВАСУ дійшов висновку, що для згаданого платника податків застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ є його правом, а не обов’язком.
Важливе значення для визначення поняття податкової пільги мають положення п.30.9. ПКУ. Податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов"язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
ЯК ПРАВИЛЬНО - РОЗБЕРЕ СУД
У судових справах про застосування пільг досить часто виникає потреба у застосуванні правил про конфлікт інтересів. Відповідно до п. 56.21 ПКУ у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов"язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
В ухвалі ВАСУ від 17.08.2012 № 2а-8563/12/2670 було вирішено ситуацію, коли податківці вважали неможливим застосування позивачем пільги щодо сплати земельного податку згідно з рішенням Київради. ВАСУ вказав на наявність неоднозначного (множинно го) тлумачення прав та обов"язків позивача щодо сплати земельного податку у 2011р., зокрема щодо моменту, з якого позивач вправі використовувати надану йому пільгу. За цих обставин, суд дійшов висновку, що рішення в частині нарахування податкових зобов"язань із земельного податку за лютий-квітень 2011р. слід прийняти саме на користь позивача.
Порушення порядку застосування пільг породжує ті ж самі наслідки, що й ухилення від оподаткування. Так, ухвалою ВАСУ від 18.10.2012 вирішено ситуацію із застосуванням платником податків п.209.2 ПКУ, що встановлювала для вказаного платника спеціальний режим оподаткування. Передбачалося, що сума ПДВ нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для цілей, передбачених ПКУ. ВАСУ визначив це як податкову пільгу у вигляді права не проводити перерахування суми ПДВ до державного бюджету, проте закріплено обов"язок щодо здійснення перерахування такої суми на спеціальний рахунок з метою забезпечення можливості здійснення контролю за її цільовим використанням. ВАСУ дійшов висновку, що фактично вказані суми є ПДВ, а тому недотримання строків їх перерахування, є підставою для застосування штрафних санкцій, визначених ст. 126 ПК.
У цілому ж законодавство про податкові пільги і практика його застосування потребують системних досліджень й узагальнень вищими судовими органам.
Сергій ТЕНЬКОВ
Юридичний вісник України №46, 17-23 листопада 2012
Рубрика:
- Прочее
- /
Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.
Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.
Блоги 
