Отключить рекламу

Подпишитесь!


16.12.12
2358 2 Печатать

Инвентаризация-2012: что нужно знать?

   Відповідно до вимог вітчизняного законодавства кожне підприємство перед складанням річної фінансової звітності, та в цілому ряді інших випадків зобов'язане провести інвентаризацію. Зазвичай річна інвентаризація здійснюється наприкінці року. Отож, час пригадати основні моменти, пов'язані з підготовкою, проведенням та відображенням результатів інвентаризації
   

   
Коли потрібна інвентаризація

   
   Необхідність проведення інвентаризації з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності передбачена ст. 10 Закону про бухоблік. Під час інвентаризації перевіряються і документально підтверджуються наявність, стан і оцінка активів і зобов'язань.
   
   Порядок проведення інвентаризації регламентовано Інструкцією № 69. В окремих випадках до уваги потрібно брати й інші нормативні документи. Зокрема, інвентаризація майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), здійснюється відповідно до Положення № 158.
   
   Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначає власник (керівник) підприємства, крім випадків, коли обов'язковість її проведення передбачена законодавством. Так, відповідно до п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства є обов'язковим перед складанням річної фінансової звітності.
   
   Проведення інвентаризації також обов'язкове у разі:
   
   – передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство*;
   
   – зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
   
   – встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей;
   
   – за приписом судово-слідчих органів;
   
   – пожежі, стихійного лиха або техногенної аварії;
   
   – ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
   
   
(* У цьому випадку проведення інвентаризації та
   регулювання інвентаризаційних різниць здійснюються
   у порядку, встановленому Положенням № 158.)

   
   Такі «інші випадки» містить, зокрема, Інструкція № 69. Так, інвентаризація є обов'язковою, якщо вона проводиться за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін, зазначений у документі зазначених органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
   
   Потрібно проводити інвентаризацію також у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). При цьому інвентаризація може не проводитися, якщо підприємства та їх структурні підрозділи передаються у межах одного органу, до сфери управління якого вони належать.
   
   Якщо на підприємстві запроваджено колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, інвентаризація має проводитися в обов'язковому порядку:
   
   – у разі зміни керівника колективу (бригадира);
   
   – вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів;
   
   – за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).
   
   У разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або одержання від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені претензії.
   
   Важливо!
   
   Якщо інвентаризація є обов'язковою, перевірці підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.

   
   Слід брати до уваги, що вимога щодо обов'язкового проведення інвентаризації перед складанням річної бухгалтерської звітності не стосується майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів – за рішенням керівника підприємства один раз на п'ять років або щорічно з охопленням інвентаризацією не менше 20 % одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів.
   
   
«Дорогоцінна» інвентаризація

   
   Інвентаризація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння проводиться відповідно до Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженої наказом Мінфіну України від 06.04.98 р. № 84. Відповідно до п. 5.15 цього документа інвентаризація дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і виробів з них, а також дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться у відходах і брухті, здійснюється два рази на рік станом на 1 січня і 1 липня на місці їх зберігання і безпосередньо на виробництві з повною «зачисткою» приміщень і обладнання. Суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються збиранням і переробкою брухту і відходів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, проводять інвентаризацію один раз на рік станом на 1 січня. У разі потреби за рішенням керівників підприємства кількість інвентаризацій може бути збільшена.
   
   Інвентаризація здійснюється в установлені строки незалежно від проведення протягом звітного періоду позачергових інвентаризацій. Перевірці підлягають усі наявні дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, вироби з них, а також будь-які матеріальні цінності, що їх містять, та цінності, які не належать суб'єкту підприємницької діяльності, а одержані для переробки і знаходяться у нього на відповідальному зберіганні.
   
   Перед складанням річної фінансової звітності обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань підприємства
   
   
Для чого потрібна інвентаризація

   
   Під час інвентаризації вирішується цілий ряд питань, зокрема саме:
   
   – виявляється фактична наявність основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ), коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;
   
   – установлюються лишки або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
   
   – виявляються ТМЦ, які частково втратили свою первісну якість, застарілі фасони і моделі, а також матеріальні цінності й нематеріальні активи, що не використовуються;
   
   – проводиться перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;
   
   – встановлюється реальність вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів.
   
   
Організаційні моменти

   
   Для проведення інвентаризації розпорядчим документом (наказом) керівника підприємства створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії. До складу такої комісії залучають керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших фахівців. Очолює комісію керівник підприємства або його заступник. Слід пам'ятати, що у разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
   
   Якщо через великий обсяг робіт інвентаризація на підприємстві не може бути забезпечена однією комісією, для безпосереднього її проведення у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії. До них включають інженерів, технологів, виконавців робіт, товарознавців, економістів, бухгалтерів та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолює представник керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Перелік основних питань, які вирішують постійно діючі та інвентаризаційні комісії, наведено в таблиці 1.
   

Таблиця 1. Завдання, які покладаються на інвентаризаційні комісії

Постійно діючі інвентаризаційні комісії

Робочі інвентаризаційні комісії

– проведення профілактичної роботи щодо забезпечення збереження цінностей;
– організація інвентаризацій і проведення інструктажів членів робочих інвентаризаційних комісій;
– контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації ТМЦ у місцях зберігання та переробки;
– перевірка правильності визначення інвентаризаційних різниць та обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження;
– проведення повторних суцільних інвентаризацій у разі встановлення серйозних порушень при проведенні інвентаризації;
– розгляд письмових пояснень осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення

– інвентаризація майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;
– визначення результатів інвентаризації і розробка пропозицій щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;
– винесення пропозицій з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску ТМЦ, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;
– оформлення протоколу із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації, висновків і пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей

   
   Важливо!
   
   Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того самого працівника два роки підряд.

   
   Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи.
   
   
Як проводиться інвентаризація

   
   Перед початком інвентаризації матеріально відповідальні особи повинні дати розписку про те, що вони підтверджують передачу всіх прибуткових та видаткових документів на ТМЦ до бухгалтерії. Всі ТМЦ, що надійшли на зберігання, мають бути оприбутковані, а в разі вибуття – списані. Зазвичай діяльність підрозділів, що інвентаризується (склади, комори, інші місця зберігання ТМЦ), на час перевірки призупиняється.
   
   Процедура проведення інвентаризації має свою специфіку залежно від об'єктів, які перевіряються. Зокрема, слід врахувати, що під час інвентаризації переважування, обмір і підрахунок ТМЦ проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні. При цьому не допускається безладний перехід комісії від одного виду цінностей до іншого. У разі зберігання ТМЦ у різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується, а комісія переходить до наступного приміщення.
   
   Кількість цінностей і товарів, що зберігаються у непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей.
   
   На прибуткових документах на ТМЦ, що надійшли під час інвентаризації, матеріально відповідальна особа у присутності членів інвентаризаційної комісії робить відмітку «після інвентаризації» з посиланням на дату опису, який містить такі цінності. Аналогічним чином робиться відповідна відмітка на видаткових документах про ТМЦ, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера.
   
   Окремі інвентаризаційні описи мають складатися на ТМЦ, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені товари та цінності, на товарно-матеріальні цінності, що перебувають на складах інших підприємств (наприклад на відповідальному зберіганні).
   
   У разі інвентаризації незавершеного виробництва в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія та ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт. Сировина, матеріали та покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах.
   
   Інвентаризація витрат майбутніх, періодів, забезпечень та резервів майбутніх витрат і платежів полягає у перевірці обґрунтованості залишку вказаних сум на дату інвентаризації, відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних забезпечень та резервів.
   
   Під час інвентаризації розрахунків усім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки про їх заборгованість, які пред'являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язані протягом десяти днів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.
   
   
Оформлення результатів

   
   За результатами інвентаризації може бути встановлено, що дані, отримані в результаті її проведення, збігаються з даними, відображеними у бухгалтерському обліку. Зрозуміло, що в цьому випадку жодних змін у бухгалтерському обліку робити не потрібно. Проте зазвичай за результатами інвентаризації виявляються розбіжності між фактичною наявністю об'єктів і даними бухгалтерського обліку (лишки або нестачі). Крім того, можуть бути виявлені об'єкти, щодо яких необхідно проводити дооцінку або уцінку.
   
   Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці з метою регулювання інвентаризаційних різниць може бути допущено виключно щодо ТМЦ однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той самий період та в однієї і тієї самої особи, яка перевіряється. Якщо під час заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, яких не вистачає, більше вартості цінностей, що є у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.
   
   Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб. Перевищення вартості цінностей, що є у надлишку, проти вартості цінностей, яких не вистачає, під час пересортиці відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів.
   
   Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.95 р. № 217/95-ВР та Порядку № 116.
   
   Зверніть увагу, що Порядок № 116 встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей. Донедавна зазначений документ містив спеціальну формулу, за якою мав визначатися розмір збитків. Проте у 2011 році до Порядку № 116 були внесені зміни, і тепер розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Із сум, стягнутих відповідно до Порядку № 116, відшкодовуються збитки, завдані підприємству, з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.
   
   Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у 5-денний термін розглянутий і затверджений керівником підприємства. Затверджені результати інвентаризації відображаються у бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.
   
   Треба також сказати кілька слів про документи, які створюються в процесі інвентаризації. Справа в тому, що передбачених Інструкцією № 69 форм документів (акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей, Книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій та Відомість результатів інвентаризації) недостатньо для повного документування інвентаризації. На нашу думку, можна використовувати інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (типова форма № М-21), затверджений наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм облікових документів з обліку сировини і матеріалів» від 21.06.96 р. № 193, а також документи, передбачені ще радянськими нормативними документами, зокрема постановою Держкомстату СРСР зі статистики «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств і організацій» від 28.12.89 р. № 241. Нагадаємо, відповідно до листа Держкомстату України від 30.01.2003 р. № 03-04-05/18 дія цього документа на території України не призупинялась і не суперечить Постанові Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР».
   
   Також варто пам'ятати, що відповідно до ст. 8 Закону про бухоблік підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Тому, якщо зазначені вище документи підприємство з якихось причин не влаштовують, ніщо не заважає йому розробити власні форми інвентаризаційної документації.
   
   
Після інвентаризації

   
   Контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації здійснюються постійно діючою інвентаризаційною комісією за участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов'язково до відкриття складу (комори, секції тощо), в якому проводилась інвентаризація. При цьому перевіряються зазначені в описі найбільш цінні матеріальні цінності та ті, що користуються підвищеним попитом. У разі виявлення значних розбіжностей між даними інвентаризаційного опису і даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.
   
   Результати контрольних перевірок правильності проведення інвентаризацій оформляються актом (додаток № 1 до Інструкції № 69), а бухгалтерія фіксує їх у спеціальній книзі (додаток № 2 до Інструкції № 69).
   
   Якщо після інвентаризації матеріально відповідальні особи виявлять помилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, відділу, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження проводить виправлення помилок.
   
   
Відповідальність

   
   Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації. Відповідно до ст. 1642 Кодексу про адміністративні правопорушення за несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, а також за невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності посадовим особам підприємства загрожує накладення штрафу в розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (136 – 255 грн.), а в разі повторного порушення протягом року – від 10 до 20 НМДГ (170 – 340 грн.). Водночас право розглядати такі правопорушення надано органам контрольно-ревізійної служби, повноваження яких поширюються на бюджетні установи та підприємствах з бюджетним фінансуванням. Також нагадаємо, що відповідно до ст. 1863 зазначеного Кодексу за подання органам статистики недостовірних даних та незабезпечення належного стану первинного обліку до посадових осіб може бути застосований штраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (170 – 255 грн.), а при повторному порушенні протягом року – від 15 до 20 НМДГ (255 – 340 грн.).
   
   Сергій Ніколаєв
   Економіст
   
   «Справочник экономиста», листопад 2012 р., № 11 (107), с. 67 (www.economist.net.ua)
   
   Дата підготовки 01.11.2012

По материалам ЛИГА:ЗАКОН
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • Новенькая
17.12.12 08:26

Спасибо, полезно освежить знания.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Татьяна
18.12.12 02:40

Викрадено частину основного засобу (недостача). Винних осіб не встановлено.Основні засоби маємо право списати лише за рішенням вищестоячої організації, яка не надає нам такого дозволу. Чи потрібно нам робити якісь проводки по проведеній інвентаризації , щоб правильно заповнити статті річного балансу? Незалежного оцінювання не проводиться, тому з оцінкою недостачі теж є проблеми..Дякую.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться