Отключить рекламу

Подпишитесь!


18.12.12
17657 0 Печатать

Торговая наценка в розничной торговле

   Працівники підприємств роздрібної торгівлі, товари яких обліковуються за продажними цінами, сподівалися, що прийнятий влітку Закон № 5007 внесе ясність у питання ціноутворення та достеменного визначення складу торговельної націнки. Адже правильність відображення та списання у бухгалтерському обліку торговельної націнки з метою визначення фінансового результату має для них важливе значення
   
   
Законодавче визначення

   
   Згідно зі ст. 1 Закону № 5007 торговельна надбавка (націнка) – це сума витрат суб'єкта господарювання, що пов'язані з обігом товару та здійснюються у процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб'єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі.
   
   З наведено визначення та інших положень Закону № 5007, яким встановлені основні засади цінової політики й урегульовані відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, можна зробити певні висновки.
   
   По-перше, зазначений термін використовується лише в роздрібній торгівлі, адже для оптової торгівлі Законом № 5007 передбачений інший – «постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода)».
   
   До відома
   
   Постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) – сума витрат суб'єкта господарювання, що пов'язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб'єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару.
   
   
Пп. 8 п. 1 ст. 1 Закону № 5007

   
   По-друге, очевидно, що терміни «торговельна надбавка» та «торговельна націнка» ототожнюються. Інакше кажучи, на думку законодавців, у роздрібній торгівлі складові надбавки та націнки однакові.
   
   По-третє, зважаючи на наведене визначення, торговельну націнку (ТН) можна представити у вигляді формули:
   
   
ТН = В + П,

   
   де В – витрати, пов'язані з обігом товару та здійснюються у процесі його роздрібного продажу, під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок;
   
   П – прибуток.
   
   По-четверте, склад витрат, пов'язаних з обігом товару, що враховуються при визначені ТН, Законом № 5007 не встановлений. Так само, як і не вказаний принцип визначення прибутку: за даними податкового обліку, за даними бухгалтерського обліку, розрахунково тощо.
   
   По-п'яте, для суб'єктів господарювання, що займаються роздрібним продажем товарів, не вказано, чи враховувати при розрахунку ТН суму ПДВ. Більше того, у визначенні терміна «торговельна націнка» про ПДВ взагалі не йдеться. А це має важливе значення для тих підприємств роздрібної торгівлі, товари яких обліковуються за продажними цінами, адже вони мають правильно відобразити та списати в бухгалтерському обліку суму ТН.
   
   
Проблематика обліку

   
   Згідно з Інструкцією № 286 підприємства роздрібної торгівлі обліковуючи товари за продажними цінами, відображають на субрахунку 285 «Торгова націнка» торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів:
   
   
ТН = ВР – ПВ,

   
   де ВР – продажна (роздрібна) вартість товарів;
   
   ПВ – покупна вартість товарів.
   
   Нагадаємо, первісною вартістю запасів (товарів), що придбані за плату, є собівартість запасів (п. 9 П(С)БО 9), яка включає, зокрема, суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків. Тобто для цілей бухгалтерського обліку первісна (покупна) вартість товарів обліковується без ПДВ. Суми непрямих податків, які сплачуються під час придбання товарів, включаються до собівартості лише у разі, якщо вони не відшкодовуються підприємству.
   
   Щодо продажної (роздрібної) вартості товарів, то, оскільки в П(С)БО 9 при розгляді методу ціни продажу чітко не сказано, чи враховувати у складі торговельної націнки «вихідний» ПДВ, звернімося до ПК – нормативно-правового акту, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, у т. ч. ПДВ.
   
   За загальним правилом, база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів1 (п. 188.1 ПК). Про те, що база оподаткування при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України крім договірної (контрактної) вартості товарів (не нижче звичайних цін) включає ще й загальнодержавні податки (збори), за винятком ПДВ, йдеться також у Науково-практичному коментарі до ПК (за загальною редакцією М. Я. Азарова).
   
   
(1 Крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами
   господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них
   препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне
   пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку.)

   
   Зауважимо, що ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування. Наприклад, договірну (контрактну) вартість товарів підприємство роздрібної торгівлі (платник ПДВ) встановило на рівні 100 грн./шт., тоді ПДВ складе 20 грн. (100 х 20 : 100). Питання полягає в тому, з чого складаються ці 100 грн. На це питання можна відповісти, якщо припустити, що договірна (контрактна) вартість встановлена на рівні звичайних цін.
   
   Нагадаємо, згідно з пп. 14.1.71 ПК звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК. При цьому:
   
   – якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін;
   
   – ціна товарів не збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено ПК і не доведено зворотне.
   
   Пунктом 39.2 ст. 39 ПК передбачено п'ять методів визначення звичайної ціни, зокрема метод «витрати плюс». За цим методом застосовується ціна, що складається із собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки, звичайної для відповідного виду діяльності за співставних умов. Мінімальний розмір націнки може бути визначено на законодавчому рівні.
   
   Очевидно, що за такого підходу база оподаткування ПДВ при постачанні товарів визначається на рівні договірної (контрактної) вартості, що складається із собівартості товарів та відповідної націнки. Інакше кажучи, торговельна націнка є базою для оподаткування ПДВ і цей податок в себе не включає.
   
   
Два варіанти застосування методу ціни продажу

   
   Запаси, що вибувають (відпускаються у виробництво, з виробництва, у продаж тощо), оцінюються за одним із п'яти методів, до яких належить і метод ціни продажу. Згідно з п. 22 П(С)БО 9 та п. 2.21 Рекомендацій № 2 цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства роздрібної торгівлі, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
   
   За методом ціни продажу собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на них. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості товарів, одержаних у звітному місяці.
   
   Як бачимо, у П(С)БО 9 та Рекомендаціях № 2 немає навіть натяку на те, що торговельна націнка та продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів для цілей бухобліку має включати ПДВ. До речі, у Методичних рекомендаціях з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002 р. № 145 (у редакції наказу Мінекономіки України від 02.03.2010 р. № 226), які носять рекомендаційний характер та визначають склад поточних витрат торговельної діяльності й порядок їх планування на підприємствах усіх форм власності незалежно від організаційно-правових форм господарювання, про включення до торговельної націнки суми ПДВ також не йдеться.
   
   Зважаючи, що в додатку 1 до Рекомендацій № 2, які містять приклад розрахунку суми торговельної націнки на реалізовані товари, згадується лише про націнку і не визначається її склад, розглянемо обидва варіанти обліку (ТН з ПДВ та ТН без ПДВ) на прикладі.
   
   Приклад
   
   На підприємстві залишок товарів (10000 шт.), які обліковуються за продажними цінами, на початок місяця складає:
   
   варіант 1: 62500 грн. (сальдо Дт 282), у тому числі торговельна націнка (сальдо Кт 285) 10000 грн. У звітному місяці підприємство придбало 16000 шт. товару по 5 грн./шт. (ціна без ПДВ), які надійшли у магазин з націнкою у розмірі 20000 грн. (ТН без ПДВ). У жовтні 2012 року товари вибували у зв'язку з їх продажем (реалізовано 15000 шт.);
   
   варіант 2: 75500 грн. (сальдо Дт 282), у тому числі торговельна націнка (сальдо Кт 285) 22500 грн. У звітному місяці підприємство придбало – 16000 шт. товару по 5 грн/шт. (ціна без ПДВ), які надійшли у магазин з націнкою у розмірі 40000 грн. (ТН з ПДВ). У жовтні 2012 року товари вибували у зв'язку з їх продажем (реалізовано 15000 шт.).
   
   Дані про рух товарів у жовтні 2012 року наведено в таблиці 1.

   
   Зауважимо, що реалізуються одні й ті самі товари. У варіанті 1 торгівельна націнка на них не включає «вихідний» ПДВ, у варіанті 2 включає. Розрахунок показників для варіанту 2 буде таким.
   
   1. Залишок на початок місяця. Продажна вартість без ПДВ – 62500 грн., а з ПДВ – 75000 грн. (62500 х 1,2). Тобто продажна вартість збільшилася на 12500 грн. (75000 – 62500), що спонукає збільшити ТН без ПДВ (10000 грн.) на суму ПДВ (12500 грн.). Отже, ТН з ПДВ складе 22500 грн. (10000 + 12500). Звісно, показники залишку на початок місяця у даному випадку умовні, адже зазвичай при застосуванні методу ціни продажу вони дорівнюють показникам залишку на кінець попереднього місяця.
   
   2. Надходження запасів. Продажна вартість без ПДВ – 100000 грн., а з ПДВ – 120000 грн. (100000 х 1,2). Тобто продажна вартість збільшилася на 20000 грн. (120000 – 100000), що спонукає збільшити ТН без ПДВ (20000 грн.) на суму ПДВ (20000 грн.). Отже, ТН з ПДВ складе 40000 грн. (20000 + 20000).
   
Таблиця 1. Застосування методу ціни продажу
Вид запасів Залишок на початок місяця Надходження запасів Вибуття запасів Залишок на кінець місяця
Кількість, шт. Продажна вартість, грн. Націнка, грн. Кількість, шт./дата Вартість за одиницю, грн. Собівартість придбання, грн. Націнка, грн. Продажна вартість, грн. Кількість, шт./дата Вартість за одиницю, грн. Продажна вартість, грн. Націнка, грн. Собівартість, грн. Кількість, шт. Продажна вартість, грн. Націнка, грн. Собівартість, грн.
(гр. 7 + гр. 8) (гр. 9 : гр. 5) (гр. 10 · гр. 11) (гр. 4 + гр. 8 гр. 13) (гр. 16 – гр. 17)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
Жовтень 2012 року (варіант 1)
Товар 10000 62500 10000 16000,00 / 02.10.2012 р. 5 80000 20000 10000 15000,00 / 08.10.2012 р. 6,25 93750 17306,25* 76443,75* 11000 68750 12693,8 56056,3
Жовтень 2012 року (варіант 2)
Товар 10000 75000 22500 16000,00 / 02.10.2012 р. 5 80000 40000 120000 15000,00 / 08.10.2012 р. 7,5 112500 36056,25* 76443,75* 11000 82500 26443,8 56056,3
____________
* Розрахункові величини (див. нижче).
   
   Скориставшись вимогами П(С)БО 9, підприємство встановлено показники середнього відсотку торговельної націнки (СВТН), суми торговельної націнки на реалізовані товари (ТН) та собівартості реалізованих товарів (СРТ) станом на жовтень 2012 року:
   
   варіант 1:
   
   – СВТН – 18,46 % ((10000 + 20000) : (62500 + 100000) · 100 %);
   
   – ТН – 17306,25 грн. (93750 · 18,46 % : 100 %);
   
   – СРТ – 76443,75 грн. (93750 – 17306,25).
   
   варіант 2:
   
   – СВТН – 32,05 % ((22500 + 40000) : (75000 + 120000) · 100 %);
   
   – ТН – 36056,25 грн. (112500 · 32,05 % : 100 %);
   
   – СРТ – 76443,75 грн. (11200 – 36056,25).
   
   Дані таблиці 1 звітного місяця слід відобразити в обліку так, як показано у таблиці 2.
   
Таблиця 2. Облік у торговельного підприємства*
№ з/п Зміст господарської операції Бухгалтерський облік
Варіант 1 Варіант 2
Дт Кт Сума, грн Дт Кт Сума, грн
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Оприбутковано товари, що надійшли від постачальника у звітному місяці 282 631 80000 282 631 80000
2 Відображено податковий кредит з ПДВ (80 000 х 20 : 100) 641 631 16000 641 631 16000
3 Сплачено постачальнику за товари 631 311 96000 631 311 96000
4 Відображено суму торговельної націнки 282 285 20000 282 285 40000
5 Реалізовано товари за готівку 301 702 112500 301 702 112500
6 Відображено податкові зобов'язання з ПДВ 702 641 18750 702 641 18750
7 Списано торговельну націнку, що припадає на реалізовані товари (методом «сторно»)**   17306,3   36056,3
8 Відображено собівартість реалізованого товару 902 282 76443,8 902 282 76443,8
9 Визначено фінансовий результат 791 902 76443,8 791 902 76443,8
702 791 93750 702 791 93750
____________
* Залишок на початок місяця у даному випадку не відображається.
** За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом – зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торговельної націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунку 282 або методом «сторно» зворотною кореспонденцією цих рахунків.
   
   
Висновок

   
   Деякі практики вважають, що підприємство роздрібної торгівлі може формувати торговельну націнка за власним вибором: або без урахування податкового зобов'язання з ПДВ, яке нараховуватиметься поверх вартості і націнки, або з урахуванням такого зобов'язання – тоді рівень торговельної націнки має бути не менше 20 % (тобто ставки ПДВ)2. Прибічників і першої, і другої точки зору достатньо.
   
   
(2 Див.: Собівартість і ціна // Справочник экономиста. Спецвыпуск. – 2011. – С. 30.
    Там же наведено формули розрахунку ТН.)

   
   Одні посилаються на Інструкцію № 291, відповідно до якої під час розрахунків з покупцями відображається продажна вартість реалізованих товарів, яка включає ПДВ, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації. Щоправда, така продажна вартість обліковується за дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Інші керуються прикладом 5, наведеним у додатку 1 до Рекомендацій 2, в якому розглядається метод ціни продажу, середній відсоток торговельної націнки не перевищує 20 %. Більше того, у таблиці цього прикладу сума торговельної націнки при надходженні товарів для продажу (тобто в торгову точку) встановлюється подекуди на рівні 20 % (нагадаємо, що лише ПДВ складає 20 %, а в складі торгівельної націнки повинен враховуватися ще й прибуток).
   
   Щодо нашого прикладу, то незалежно від того, включається до торговельної націнки сума «вихідного» ПДВ чи ні, фінансовий результат у бухобліку буде однаковим – прибуток у сумі 17306,25 грн. (93750,00 – 76443,75). Причому показники собівартості реалізованих у звітному місяці товарів та собівартості товарів, що залишилися нереалізованими на кінець місяця, співставні незалежно від обраного варіанту обліку торгівельної націнки (таблиця 3).
   
Таблиця 3. Показники торговельного підприємства звітного місяця
№ з/п Показники Сума, грн.
Варіант 1 Варіант 2
1 2 3 4
1 Собівартість придбання товарів (без ПДВ) 80000 80000
2 Встановлена торгівельна націнка, у т. ч.: 20000 40000
2.1 «Вихідний» ПДВ 20000
3 Готівкова виручка з ПДВ 112500 112500
4 Податкові зобов'язання з ПДВ 18750 18750
5 Дохід від продажу товарів за вирахуванням ПДВ (ряд. 4 – ряд. 5) 93750 93750
6 Торговельна націнка, що припадає на реалізовані товари 17306,25 36056,25
7 Собівартість реалізованого товару 76443,75 76443,75
8 Продажна вартість товару, що залишився, у т. ч.: 68750 82500
8.1 ПДВ 13750
9 Торгівельна націнка у вартості товарів, що залишився, у т. ч.: 12693,75 26443,75
9.1 ПДВ 13750
10 Собівартість товару, що залишився 56056,25 56056,25
11 Фінансовий результат реалізації товарів (ряд. 5 – ряд. 7) 17306,25 17306,25
   
   До речі, платники податку на прибуток мають проводити оцінку вибуття запасів за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (п. 140.4 ПК). Тобто в даному випадку за П(С)БО 9. Для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується лише один із дозволених методів оцінки їх вибуття.
   
   Втім Закон № 5007, як головний нормативно-правовий акт у сфері ціноутворення, так і не вніс ясність у питання формування складу торговельної націнки роздрібного підприємства. Сподіваємося, це буде зроблено на рівні підзаконних актів.
   
   
   Лілія Стельмах
   Заступник генерального директора
   ТОВ АФ «Консалтинг ЛТД»
   
   «Справочник экономиста», ноябрь 2012 г., № 11 (107), с. 44 (www.economist.net.ua)
   
   Дата подготовки 01.11.2012

По материалам ЛИГА:ЗАКОН
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
Комментирование новости отключено
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться