Отключить рекламу

Подпишитесь!


13.02.13
640 1 Печатать

Обжалование решений налоговых органов в органах ГНС

   
Рекомендації щодо практичного застосування норм ст. 56 Податкового кодексу

   
   Фахівці органів податкової служби масово складають акти перевірки окремих господарських операцій, у яких передбачають донарахування податку на додану вартість, а з моменту внесення змін до п. 2 ст. 140 Податкового кодексу України Законом від 24.05.2012 р. №4834-VІ - і податку на прибуток. Це спричиняє необхідність захисту інтересів платника, у тому числі і шляхом застосування норм ст. 55 і 56 ПК. До речі, ми не рекомендуємо йти на компроміс із податківцями, які обіцяють не донараховувати податок на прибуток, якщо платник сплатить донараховану суму ПДВ без оскарження і звернення до суду. Це поганий компроміс, адже в зазначеному п. 2 ст. 140 ПК сказано: "Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами:
   
   · у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину, - у разі визнання судом правочину недійсним;
   
   · у звітному періоді, в якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили, - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав".
   
   Враховуючи звичку податкових органів визнавати правочини нікчемними, покладаючись на особисту думку працівника, який проводить перевірку, той факт, що платник визнає правомірними донарахування ПДВ, зроблені на основі нікчемності правочину, без визнання його нікчемності сторонами і без визнання правочину недійсним судом, трактуватиметься податківцями як однозначно недійсний правочин, адже платник не оскаржує таку позицію контролюючого органу. При наступній плановій чи позаплановій перевірці податок на прибуток буде донарахований платнику на основі зазначеного факту: платник сам визнав правочин недійсним.
   
   Отже, рекомендуємо використовувати весь комплекс захисту: адміністративне оскарження в органах податкової служби (аналогічно оскаржуються і рішення митної служби), а в разі негативного результату такого оскарження - звернення до суду. У процесі підготовки скарг і позовних заяв є можливість і час осмислити суть проблеми, порадитись із фахівцями, виявити аргументи на користь платника, у тому числі й ті, які не були пред"явлені перевіряючому через схвильованість, незібраність працівників підприємства чи нерозуміння ними важливості окремих документів, що підтверджують правоту платника. Слід зазначити, що в контролюючих органах багато молодих працівників, які не завжди знають, який обсяг первинних документів описує ту чи іншу господарську операцію. Крім того, бухгалтерський облік має специфіку, яка залежить від виду господарської діяльності. Отже, будівельники і ресторатори обчислюють податки по-різному. Якщо податківці не запросили той чи інший документ, не слід вважати це проявом злого умислу. Проте ця обставина є передумовою результативного оскарження рішень контролюючого органу.
   
   Зокрема, у ст. 83 "Матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок" ПКУ сказано: "Для посадових осіб органів Державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:
   
   83.1.1. Документи, визначені цим Кодексом;
   
   83.1.2. Податкова інформація;
   
   83.1.3. Експертні висновки;
   
   83.1.4. Судові рішення;
   
   <…>
   
   Висновки перевірки мають ґрунтуватися на первинних документах (їх перелік може визначати як перевіряючий, так і сам платник), наявності яких у платників вимагає п. 2 ст. 138 ПК (для підтвердження права на включення сум до складу витрат) і п. 6 ст. 198 ПК (для підтвердження права на включення сум до складу податкового кредиту).
   
   Враховуючи зазначені норми ПК, актуальним є звернення до Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та інших документів з питань бухгалтерського обліку, як-от: Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та інші документи, у тому числі ті, що описують галузеву специфіку бухгалтерського обліку, порядок визначення собівартості і встановлюють типові та спеціальні форми первинних документів.
   
   Ще однією з підстав для висновків перевірки є податкова інформація. Це нове поняття, запроваджене ПК. Стаття 72 глави 7 "Збір податкової інформації" конкретизує обсяг такої інформації та методику її збору.
   
   Сьогодні саме податкова інформація визначає напрям перевірок, формує список платників, які підлягають перевірці, та надає аргументацію для висновків перевірки, а підрозділи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Державної податкової служби України на основі вибірок з бази даних ДПСУ визначають об"єкти податкового контролю, що підозрюються у вчиненні нікчемних правочинів. Проте йдеться саме про наявність ризику вчинення платником нікчемного правочину, а аж ніяк не про однозначний факт такого порушення. Встановити, є порушення чи немає, - завдання фахівців з податкового аудиту.
   
   Слід зазначити, що матеріали виїзних чи невиїзних документальних перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства часто містять помилки, що дозволяють результативно оскаржувати рішення, прийняті на їх підставі. Наприклад, нерідко в актах перевірки як на підставу для висновків посилаються на зустрічні звірки контрагента-продавця (постачальника, підрядника). Згідно з п. 5 ст. 73 ПК зустрічні звірки є джерелом податкової інформації.
   
   А також: "…зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб"єкту господарювання у десятиденний термін". З цього приводу слід звернутися до Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2010 р. №1232, якою затверджено Порядок проведення органами Державної податкової служби зустрічних звірок, та до наказу Держаної податкової адміністрації України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами Державної податкової служби зустрічних звірок" від 22.04.2011 р. №236.
   Аналіз актів перевірок дозволяє дійти висновку, що фахівці податкової служби часто плутають документальні перевірки з питань дотримання податкового та іншого законодавства і зустрічні звірки, які, як зазначено вище, не є перевірками. Ще одним аргументом на користь платника є те, що здебільшого не проводиться навіть документальна податкова перевірка контрагента.
   
   Зазначене, а також інші недоліки актів дають підстави для оскарження відповідних рішень податкових органів. Звернімо увагу на те, що Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами Державної податкової служби (далі - Положення), що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 р. №1203, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 р. за №2046/22358, визначає порядок подання скарг дещо по-іншому, конкретніше, ніж ПК. А саме: п. 16 ст. 56 ПК визначає, що "днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв"язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв"язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті".
   
   Абзац 2 п. 7 Положення суттєво змінює підхід до визначення цієї дати: "У разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв"язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з"ясування дати отримання відділенням поштового зв"язку скарги, датою подання скарги вважається дата надходження скарги до органу Державної податкової служби". Це необхідно брати до уваги з огляду на п. 20 ст. 56 ПК, який говорить: "Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики".
   Цікавим є і п/п "д" п. 4 Положення: "…у разі надсилання скарги поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення". Цієї вимоги теж немає у ПК, але вона є правомірною з огляду на п. 20 ст. 56 Кодексу.
   
   І звичайно, при оскарженні вимог важливо врахувати п. 3 ст. 56 ПК: "Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 6 ст. 44 цього Кодексу". Оскільки саме платник зацікавлений у позитивному розгляді скарги, то, незважаючи на норму п. 4 ст. 56 ПК ("Під час процедури адміністративного оскарження обов"язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган"), скаргу необхідно належним чином обґрунтувати. Позовна заява до суду теж має бути документально обґрунтована.
   
   Звернімо увагу і на норму п. 6 ст. 44 ПК, суть якої полягає в тому, що проведення господарських операцій має бути належно оформлене первинними документами, що відповідають ситуації, і ці документи слід своєчасно, під час проведення перевірки або безпосередньо до моменту прийняття рішення контролюючим органом, надати перевіряючому або контролюючому органу. Отже, знову постає питання про якість бухгалтерського обліку на підприємстві.
   
   З приводу документального забезпечення правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та сум витрат на придбання товарів - до складу валових витрат зазначимо, що нормами, які визначають обсяг документів, необхідний і достатній для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є п. 6 ст. 198 і ст. 201 ПК. Документом, що дає право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту платника, є податкова накладна, яка належно оформлена та належно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
   
   Нормами, що обґрунтовують право на включення ПДВ до складу податкового кредиту, а витрат - до валових витрат платника, є пп. 1 і 3 ст. 198, п/п 1 п. 1 і п. 2 ст. 138 ПКУ, що вимагають:
   
   · підтвердження факту здійснення господарської операції із придбання (виготовлення) товарів, робіт (послуг), що підтверджується первинними документами про здійснення господарської операції (ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні");
   
   · пов’язаності операції, за якою виникла можливість включення ПДВ до складу податкового кредиту платника, а витрат на придбання товарів - до складу валових витрат, з господарською діяльністю платника, що визначається з метою використання в оподаткуванні (ст. 5 ПК), за п/п 36 п. 1 ст. 14 Кодексу.
   
   Підтверджують пов’язаність придбання товарів, робіт (послуг) з господарською діяльністю документи, що вказують, на які саме виробничі потреби платник використав придбані в контрагента товари, роботи (послуги). Наприклад, будівельникам рекомендуємо надати для перевірки договори, укладені із замовниками, з додатками: локальними кошторисами і розрахунками договірної ціни, а також актами виконаних робіт (форми №КБ-3, КБ-2в), підсумковими відомостями ресурсів, які містять детальну інформацію про використання товарів чи робіт, придбаних у контрагента, при виконані робіт для замовника. Ще одним аргументом є належно оформлені та зареєстровані податкові накладні, виписані платником замовнику, а також виписки банку про проведені розрахунки.
   
   Звернімо увагу на те, що Положення у певних випадках дає податковому органу право повернути платнику його скаргу без розгляду, що з огляду на обмеженість строків оскарження може позбавити платника можливості оскаржити рішення контролюючого органу. Крім того, повернення скарги на практиці означатиме прострочення термінів для судового оскарження, а отже, податкові повідомлення-рішення будуть визнані узгодженими. Звичайно, це не позбавляє платника права звернутися до суду, але ускладнює його становище. Тому, перш ніж складати скаргу, рекомендуємо уважно ознайомитись із зазначеним Положенням.
   
   Наталія ДУБИНА
   Правовий тиждень №4-6, 13 лютого 2013

По материалам Мониторинг СМИ
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • Бух+
14.02.13 00:03

Хороший обзор статьей Кодекса особенно кто пользуется податковымы ямамы

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться