Отключить рекламу

Подпишитесь!


23.07.13
1118 7 Печатать

Посеешь невыплату заработной платы - пожнешь штрафные санкции и проверки

   Близько 65% працездатного населення України працевлаштовані за трудовими договорами та контрактами. Заробітна плата для більшості українців є єдиним джерелом доходів. Держава за допомогою законів намагається гарантувати та забезпечувати кожному громадянинові належний заробіток, але вітчизняні закони не завжди виявляються достатньо дієвими.
   
   Якщо заробітна плата не виплачена
   
   На жаль, в Україні відомі непоодинокі випадки невиплати заробітної плати. Законодавством передбачено чимало способів притягнути винне підприємство до відповідальності, але час, протягом якого розглядаються заяви позивачів-працівників, грає проти них. Тому роботодавці намагаються затягувати процес вирішення спору, що за умови правильної тактики захисту порушених прав може мати для підприємства-неплатника негативні наслідки.
   
   Перший спосіб вирішення трудових спорів - комісії з трудових спорів. Зараз вони актуальні лише для великих підприємств, де кількість працівників перевищує 15 осіб. Але далеко не на всіх таких підприємствах створюють відповідні комісії, тому цей юрисдикційний спосіб захисту можна вважати недієвим. Розглянемо радикальнішу альтернативу - подання позову до суду та скарг до компетентних державних органів.
   
   Перевірки не завадять
   
   Оскільки працівник, якому не виплатили заробітну плату, не може зібрати всі необхідні докази, особливо якщо його звільнили, юристу, перш ніж подавати позов до суду, краще зробити декілька кроків.
   
   Одним із таких кроків може бути подання заяви про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Державної інспекції України з питань праці. Підставою для подання такої заяви є п/п 8 п. 5 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 р. №386/2011, згідно з яким Державна інспекція України з питань праці для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців.
   
   Наведемо приклад із практики. Юристи нашої компанії подали заяву про вчинення правопорушення за фактом невиплати заробітної плати громадянинові А, якого звільнили з підприємства "К-С". Розглянувши заяву, Державна інспекція України з питань праці здійснила перевірку підприємства "К-С" і виявила, що підписів у відомостях про виплату заробітної плати за два останні місяці роботи А немає. Був складений протокол про адміністративне правопорушення, і справу направили до суду. Голосіївський районний суд м. Києва у справі про адміністративне правопорушення визнав директора "К-С" винним і постановив притягнути його за невиплату заробітної плати громадянинові А до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
   
   Також за невиплату заробітної плати протягом більше ніж одного місяця винна посадова особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності. Громадянин А подав заяву про вчинення директором підприємства "К-С" злочину за п. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України до Голосіївського РУ ГУ МВСУ в м. Києві. Крім того, про вчинення правопорушення з невиплати заробітної плати можна повідомити територіальне управління Пенсійного фонду України, відповідне відділення Міністерства доходів та зборів України та Податкову інспекцію. Ці структури мають повноваження на підставі вашої заяви провести позапланову перевірку підприємства, яке не виплачує заробітну плату.
   
   У випадку, який ми розглянули, через невиплату громадянину А заробітної плати всього за два місяці підприємству "К-С" довелося пройти перевірку Державної інспекції України з питань праці, Пенсійного фонду України та Податкової інспекції, а директору - сплатити адміністративний штраф.
   
   Без штрафних санкцій не обійтись
   
   Згідно зі ст. 116 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпПУ, за відсутності спору про їхній розмір підприємство, установа, організація мають виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
   
   Одночасно із заявами до державних органів, про які йшлося вище, юристи, які представляли інтереси громадянина А, подали цивільний позов про стягнення невиплаченої заробітної плати, розмір якої за місяць складав трохи більше 6 тис. грн.
   
   Оскільки підприємство "К-С" не виплатило громадянину А заробітну плату до початку розгляду справи по суті, розмір заробітної плати, який підлягав стягненню, збільшився у 3,6 разу, з 6 тис. грн. до 21 500 грн., з урахуванням середньої заробітної плати за весь час затримки виплати.
   
   Важливо також, що на позови про стягнення заробітної плати позовна давність не поширюється, тому можна почекати, доки сума невиплаченої заробітної збільшиться до такого розміру, що подання позову до суду стане виправданим. Але є інша небезпека - ліквідація роботодавця. Отже, краще застосувати розумні строки: зволікаючи, можна не встигнути отримати належні вам кошти.
   
   Як не крути, а відповідати доведеться
   
   Підприємство "К-С", своєю чергою, затягувало процес за позовом громадянина А та намагалося в будь-який спосіб вийти сухим із води. Серед доказів, наданих "К-С" суду, були службові записки заступників бухгалтера, акти, підписані працівниками підприємства, зокрема водіями, охоронцями тощо, які нібито бачили, як громадянин А отримував у бухгалтера М заробітну плату за два останні місяці роботи.
   
   Очевидно, що на жодному підприємстві водії та охоронці не сидять у кабінеті з бухгалтером під час виплати заробітної плати іншим працівникам, тому суд усі ці записки та акти не взяв до уваги.
   
   Також підприємство "К-С" подало до суду клопотання про відкладення справи у зв’язку з поданням ним заяви про вчинення громадянином А злочину за "невідомою" статтею ККУ до правоохоронних органів, клопотання про відкладення справи у зв’язку з необхідністю допиту свідків і клопотання про відкладення справи у зв’язку з необхідністю заслухати думку спеціаліста. Натомість компетентний суд відмовив підприємству "К-С" у задоволенні всіх клопотань, а позов громадянина А задовольнив у повному обсязі та присудив стягнути на його користь 21 500 грн. невиплаченої заробітної плати.
   
   Чимало прикладів доводять, що підприємство, яке не виплатило працівникам заробітну плату, обов’язково буде притягнуте до відповідальності та зобов’язане повернути невиплачену заробітну плату в набагато більшому розмірі, ніж первинний борг до судового процесу. Питання лише в часі, який також можна використати на свою користь, якщо правда на вашому боці і ви дійсно не отримали свій заробіток.
   
   Руслана МОХНЮК
   Правовий тиждень №27-30, 23 липня 2013

По материалам Мониторинг СМИ
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • Аноним
24.07.13 08:19

Все это хорошо на бумаге, а на практике все не так обстоит. И зарплату тебе если не выплатили, то уже и не выплатят (просто есть пример и 138 пострадавших работников). А суд да действительно был на стороне работников, только с предприятия уже ничего не взять - капиталы были переведены на другое предприятие.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Pyka 3AKOHA
24.07.13 10:01

Если такое случается, нужно подавать в прокуратуру. Один раз "отстегнёт", в следующий раз подумает, а стоит ли кидать свои работников...

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Аноним
24.07.13 11:48

именно из-за такого я предпочитаю не связываться с наемными работниками где только это возможно

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Елена
24.07.13 11:52

На счет не связываться - совершенно верно. Скорее всего работнику было выплачено сколько заработал в конверте или проворовался.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Джаконда
24.07.13 13:33

Елене, не так категорично , что Вы не знаите , что сейчас происходит , выдается зарпл. во многих предприятия в конвертах , если что отуск не получил , компенсацию тоже и чем ты докажешь , есть конечно нерадивые работники , но" музыку заказывают сейчас не они , а те у кого деньги *" И я за свои 30 лет стажа понаблюдавши , что нашим работодателям , хлебом не корми , а кинуть работника это в крови. Не все конечно , но в основном , но и получают за это понятно ,,,, за все нужно расчитываться , а за то что невыплатил и семью чью то без куска хлеба оставил , за это особенно.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Вета, Луганськ
24.07.13 14:36

Джаконда, согласна.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • я
24.07.13 15:07

Товарищи, у меня еще круче попадалово. Я гл.бух. Выплату з/пл по бумагам проводила, в конверте получала, но директор экономил на взносах в ПФ,СС,Фонд занятости, подоходный , и не платил больше года. на словах обещал расплатиться, а на деле послал предприятие в космос. мораль сей басни такова : год стажа из-за неуплаты взносов пропадает, пособие по безработице было 500 грн вместо мин 970 и т.д. И претензии предъявить некому. А ПФ,СС,налоговая безмолствуют. Так я хоть знаю эту картину, а роботяги в "счастливом" неведении, что целый год стажа пропал.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться