20.04.16
Печатать
Запитання з вебінару: 1ДФ
1 квартал закінчився. Отже, час підбивати підсумки та здавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Цій «знаковій події» ми присвятили один із блоків нашого вебінару. Вам не вдалося його прослухати? Не засмучуйтеся! До вашої уваги відповіді на запитання слухачів вебінару. Ще два блоки запитань присвячені ПДВ — звичайному і «сільгоспному». Сюди ми відібрали ваші найважливіші запитання — як за їх повторюваністю, так і за значимістю. Шкода, помістилася лише мала дещиця. Але добре те, що є привід продовжити наш діалог з вами, шановні читачі.
Адамович Н., Ольховик О., Солошенко Л., Ушакова Л.
Не нараховував, не виплачував — не подавай!
Підприємство було створено 23 березня 2016 року. Найманих працівників немає. Доходи фізособам не нараховувалися і не виплачувалися. Чи потрібно йому подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за 1 квартал?
Форму № 1ДФ подають до податкових органів особи, які мають статус податкових агентів з ПДФО. Хто до них належить? Це: юридичні особи; підприємці і незалежні професіонали; представництва нерезидентів — юридичних осіб; інвестори (оператори) за угодою про розподіл продукції.
Будучи податковими агентами, вони зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО та ВЗ до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність до податкових органів і нести відповідальність за порушення норм ПКУ (п. 176.2 ПКУ).
Однак, якщо протягом звітного кварталу податковий агент не нараховує та не виплачує доходи фізичним особам, у тому числі і фізособам-підприємцям, та/або не нараховує та не сплачує до бюджету ПДФО та ВЗ з таких доходів, то форму № 1ДФ за цей звітний квартал він не подає.
Коли дата звільнення не має значення
Працівниця звільнилася, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. Чи потрібно відображати її у формі № 1ДФ з датою звільнення у графі 7, якщо дохід у звітному кварталі не нараховувався?
Ні, не потрібно. Пояснимо чому.
1. Як ми зазначали вище, податкові агенти формують і подають форму № 1ДФ за звітний квартал тільки у разі нарахування/виплати доходів на користь фізичних осіб у такому кварталі.
2. У п. 3.7 Порядку № 4* вказано, що графу 7 «Дата звільнення з роботи» розділу I форми № 1ДФ заповнюють тільки щодо тих платників податків, які:
* Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.
— були звільнені у звітному періоді з місця роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати;
чи
— звільнені до початку звітного періоду, але отримували зарплату у звітному періоді.
Робимо висновок: головна умова для того, щоб дані про платника податків потрапили до форми № 1ДФ — наявність нарахованого/виплаченого йому у звітному кварталі доходу та/або нарахованого/сплаченого до бюджету податку. Оскільки зарплата працівниці в 1 кварталі 2016 року не нараховувалася, то заповнювати на неї рядок без сумових показників, але з датою звільнення в графі 7 розділу I форми № 1ДФ не потрібно.
Сумісники: де їм місце у формі № 1ДФ?
Де у формі № 1ДФ вказувати кількість працівників-сумісників? З якою ознакою доходу відображати нараховану їм зарплату?
Дещо теорії.
Статтею 21 КЗпП* надано право працівникам укладати разом з основним трудовим договором інші трудові договори з одним або декількома роботодавцями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Робота за такими іншими трудовими договорами у вільний від основної роботи час вважається сумісництвом.
* Кодекс законів про працю України.
Працювати на умовах сумісництва працівник може:
— на тому самому підприємстві, яке є його основним місцем роботи. Таке сумісництво називають внутрішнім;
— на підприємстві, яке не є його основним місцем роботи. Ця зовнішнє сумісництво.
Кількість осіб, які працюють на благо роботодавця за трудовими договорами, необхідно відображати у «дотабличній» частині форми № 1ДФ навпроти реквізиту «Працювало за трудовими договорами».
Як ми з’ясували вище, робота сумісників здійснюється на підставі трудових договорів. Отже, сумісники разом з основними працівниками мають бути враховані при заповненні вказаного вище реквізиту. Причому, якщо сумісник у вас внутрішній, то ви його зараховуєте один раз.
Заробітну плату, нараховану таким працівникам, відображайте з ознакою доходу «101». Будь-якої окремої ознаки доходу для зарплати сумісників Порядком № 4 не передбачено.
Ой вже ці графи «нараховано/виплачено»…
Який порядок заповнення граф 3а, 3, 4а, 4 розділу I і граф «Загальна сума нарахованого/виплаченого доходу», «Загальна сума утриманого податку, збору» «нарахованого/перерахованого» розділу II форми № 1ДФ?
У розділі I форми № 1ДФ щодо кожної фізичної особи вказуйте у графах 3а і 4а суми нарахованих у місяцях звітного кварталу доходів і ПДФО відповідно. До графи 3 мають потрапити суми фактично виплачених фізособам у звітному кварталі доходів. Причому, якщо дохід у вигляді зарплати виплачуєте у встановлені строки в місяці, наступному за місяцем нарахування, то його також відображайте як виплачений у графі 3 форми № 1ДФ за той квартал, до якого належить місяць нарахування зарплати. Під встановленими строками, на нашу думку, слід розуміти строки виплати зарплати, затверджені в колдоговорі з дотриманням положень ст. 115 КЗпП.
У разі своєчасної виплати зарплати порядки заповнення граф 4 і 3 є ідентичними.
Важливо! При формуванні рядка з військовим збором у розділі II Податкового розрахунку необхідно застосовувати правила, аналогічні наведеним вище для розділу I. Це підтверджують фіскали в консультації, наведеній у категорії 103.25 БЗ.
Отже, якщо підприємство у звітному кварталі виплачувало тільки зарплату і ця виплата провадилася у встановлені строки, то у нього збігатимуться:
— значення граф 3а і 3, а також значення граф 4а і 4 розділу I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ;
— значення граф «Загальна сума нарахованого доходу (грн., коп.)» і «Загальна сума виплаченого доходу (грн., коп.)», а також значення граф «Загальна сума утриманого податку, збору (грн., коп.)» «нарахованого», «перерахованого» рядка «Військовий збір» розділу II форми № 1ДФ.
Відомості про несвоєчасно виплачувану зарплату та/або інший дохід, а також утримані/перераховані з них ПДФО та ВЗ відображайте у формі № 1ДФ за фактом.
ВЗ: тепер по-новому
Чи потрібно вказувати в рядку «Військовий збір» розділу II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ доходи, які не обкладаються ВЗ?
Як це було. Порядок № 4 і затверджена разом з ним форма № 1ДФ, якою ми сьогодні користуємося, набули чинності з 1 квітня 2015 року. Причина їх появи — стара форма № 1ДФ не дозволяла відзвітувати з ВЗ.
У мінфінівській формі № 1ДФ цю проблему вирішено. У ній з’явився розділ II, а в ньому — рядок «Військовий збір». Але, на жаль, інформація щодо заповнення цього рядка виявилася дуже мізерною. Тому нічого не залишалося, як користуватися роз’ясненнями фахівців ДФСУ.
Спочатку усно, а потім і в категорії 103.25 БЗ фіскали розповідали, що в рядку «Військовий збір» форми № 1ДФ вони хочуть бачити загальну суму нарахованого/виплаченого доходу, з якого справляється ВЗ. У принципі, це було логічним, адже інформація, яка потрапляє до розділу II форми № 1ДФ, є неперсоніфікованою. Крім того, таке відображення дозволяло, у тому числі й контролерам, перевірити правильність утримання ВЗ із зазначених доходів.
Але раптом, цілком несподівано, фіскали вирішили змінити свою позицію щодо заповнення рядка «Військовий збір» (див. консультацію фахівця ДФСУ у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 23, с. 29). Чому? Їх аргументи: графи в розділі II форми № 1ДФ мають назву «Загальна сума нарахованого доходу» і «Загальна сума виплаченого доходу» і немає вказівки, що це загальна сума саме доходів, що обкладаються ВЗ.
А що ж роз’яснення у БЗ, про яке йшлося вище? Його перевели до розряду нечинних ☹.
Підіб’ємо підсумок. Заповнюючи форму № 1ДФ за 1 квартал 2016 року, в його розділі II у рядку «Військовий збір» вкажіть:
— у графі «Загальна сума нарахованого доходу» — загальну суму доходів, нарахованих фізособам у звітному кварталі, як тих, що обкладаються, так і тих, що не обкладаються ВЗ. Так, наприклад, у вас до цієї графи потраплять суми нецільової благодійної допомоги, допомоги по вагітності та пологах, а також доходи, нараховані приватним підприємцям, у тому числі й підприємцям-єдиноподатникам, тощо;
— у графі «Загальна сума виплаченого доходу» — загальну суму виплачених доходів у звітному кварталі, як тих, що обкладаються, так і тих, що не обкладаються ВЗ. При заповненні цієї графи врахуйте особливий порядок відображення зарплатних доходів, що виплачуються своєчасно (див. запитання на с. 8);
— у графах «Загальна сума утриманого податку, збору (грн., коп.)» показуєте нарахований у звітному кварталі та перерахований до бюджету ВЗ.
Отже, у загальному випадку підсумкові значення граф 3а і 3 розділу I форми № 1ДФ збігатимуться зі значеннями граф «Загальна сума нарахованого доходу» і «Загальна сума виплаченого доходу» за рядком «Військовий збір» розділу II відповідно.
Допомога по вагітності та пологах у формі 1ДФ
З листа ГУ ДФС у Київській обл. від 26.02.2016 р. № 373/14/10-36-17-02 випливає, що допомога по вагітності та пологах обкладається ПДФО на загальних підставах, тобто за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ (18 %). Коли відбулися такі зміни? Як таку допомогу відображати у формі № 1ДФ?
Що тут скажеш… Не приймайте цей лист близько до серця. Принаймні в частині оподаткування допомоги по вагітності та пологах.
Як і раніше, сума допомоги по вагітності та пологах не включається до оподатковуваного доходу фізособи-одержувача. Це прямо прописано у п.п. 165.1.1 ПКУ. Також не потрібно її обкладати ВЗ. Підстава — п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. У розділі I форми № 1ДФ такий дохід відображайте з ознакою доходу «128». І не забудьте суму допомоги по вагітності та пологах вказати в розділі II Податкового розрахунку в графах з нарахованим/виплаченим фізособам доходом.
Якщо попрацювати не вдалося
Підприємство уклало з фізособою договір про передачу виключних майнових прав на об’єкт авторського права у березні 2013 року. Відповідно до договору в тому самому місяці автору була перерахована передоплата в сумі 100000,00 грн. Однак твір так і не був переданий підприємству в зумовлені строки. У січні 2016 року договір був розірваний, а передоплата повернена автором у повному обсязі. Як таке повернення відобразити у формі № 1ДФ?
Суму передоплати за товар, перераховану автору у березні 2013 року, підприємство повинно було відобразити в графі 3 «Сума виплаченого доходу», а суму сплаченого з неї ПДФО — у графі 4 «Сума утриманого податку/перерахованого» Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2013 року з проставлянням у графі 5 ознаки доходу «103».
У січні 2016 року передоплата була повернена автором у зв’язку з розірванням договору (нововиявлені обставини). Отже, її суму та суму сплаченого ПДФО вкажіть з «мінусами» у графах 3 і 4 відповідно розділу I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за той звітний квартал, в якому відбулося таке повернення, тобто за 1 квартал 2016 року.
Подавати уточненку до Податкового розрахунку за 1 квартал 2013 року в цій ситуації не потрібно. Адже при його формуванні не була допущена помилка. Автору дійсно був виплачений дохід у цьому звітному періоді.
До розділу II форми № 1ДФ за 1 квартал 2016 року сума поверненої передоплати потрапити не повинна. Адже у 2013 році військового збору не було.
«Натуральний», але не блондин
Підприємство надало фізособі дохід у негрошовій формі. Як такий дохід відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ: з «натуральним» коефіцієнтом чи без нього?
Податковому агенту, який виплачує фізособам дохід у негрошовій формі, слід врахувати вимоги п. 164.5 ПКУ. Що вимагає цей пункт? Щоб негрошовий дохід потрапляв до бази оподаткування збільшеним на «натуральний» коефіцієнт. Розмір цього коефіцієнта залежить від ставки ПДФО. Так, при ставці 18 % його величина дорівнює 1,219512.
У бухгалтерському обліку негрошовий дохід фізособи буде нарахований також з урахуванням «натурального» коефіцієнта.
Тепер перейдемо до форми № 1ДФ. У її графі 3а ви повинні вказати суму нарахованого доходу у звітному кварталі. Причому, якщо дохід був нарахований, то він обов’язково повинен потрапити до цієї графи, незалежно від того, виплатили його фізособі чи ні.
Нарахований дохід слід відображати у «грязній» сумі, без вирахування ПДФО, ВЗ і податкової соціальної пільги (за її наявності).
У графі 3 Податкового розрахунку вказують виплачені у звітному кварталі доходи в нарахованій сумі.
Підсумуємо? Дохід у негрошовій формі фізособа отримує по суті в «чистому» вигляді. У бухобліку він буде нарахований з урахуванням «натурального» коефіцієнта, який перетворює цей «чистий» дохід на «грязний», тобто нарахований ☺. Оскільки у графах 3а і 3 форми № 1ДФ має бути вказаний нарахований, а не виплачений дохід, негрошовий дохід необхідно там відображати з урахуванням «натурального» коефіцієнта.
Тепер про ВЗ. Його справляють із суми, нарахованої у бухобліку, тобто з вартості чогось потрібного, отриманого від податкового агента в натуральній формі, збільшеної на «натуральний» коефіцієнт для ПДФО. Розраховувати і накручувати «зверху» ВЗ-коефіцієнт не потрібно. Це не передбачено ПКУ.
Отже, і в розділі II Податкового розрахунку негрошовий дохід відображаємо з урахуванням «натурального» ПДФО-коефіцієнта.
Засновник залишає ТОВ
Планується вихід одного учасника зі складу ТОВ з виплатою належної йому в статутному фонді частки майна. Чи потрібно таку виплату обкладати ПДФО та ВЗ і відображати у формі № 1ДФ?
Товариству — податковому агенту виплату частки у статутному фонді обкладати не потрібно, а ось відобразити її суму в формі № 1ДФ необхідно обов’язково. І ось чому.
Операції з повернення фізособі грошових коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених нею до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такої особи з числа учасників емітента прирівняні абзацом п’ятим п.п. 170.2.2 ПКУ до продажу інвестиційного активу.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно (п.п. 170.2.1 ПКУ). Звітним періодом для цілей оподаткування інвестиційного прибутку є календарний рік.
Отже, товариство, виплачуючи засновнику, який іде, його частку у статутному фонді, не нараховує та не сплачує до бюджету ПДФО та ВЗ. Водночас воно зобов’язане відобразити суму цього доходу у формі № 1ДФ:
— у розділі I з ознакою доходу «112»;
— у розділі II в рядку «Військовий збір» у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.
Решта — справа рук учасника, який вийшов. Отримавши інвестиційний дохід, він зобов’язаний буде його задекларувати* і сплатити з нього ПДФО та ВЗ.
* Виняток — випадки, зазначені у п.п. 170.2.8 ПКУ.
Орендуємо «рухомість»
Підприємство орендує автомобілі у звичайної фізособи та у фізособи-підприємця. Чи потрібно виплачувані їм орендні доходи показувати у формі № 1ДФ? Якщо потрібно, то з якою ознакою доходу?
Обов’язково потрібно. Адже подання форми № 1ДФ не в повному обсязі (не з усіма рядками) загрожує податковому агенту штрафом за п. 119.2 ПКУ в розмірі 510 грн. (1020 грн.).
Тепер про ознаки. Якщо орендний дохід виплачуєте підприємцю, то його суму відображаєте з ознакою доходу «157» без заповнення граф 4а і 4 розділу I форми № 1ДФ. А якщо одержувач-орендодавець є звичайною фізособою? Окрема ознака для доходу від надання фізособою рухомого майна в оренду додатком до Порядку № 4 не передбачена. Тому виходитимемо із суті відносин.
Договір оренди рухомого майна — це цивільно-правовий договір (далі — ЦПД). Тому, на нашу думку, для відображення такого доходу можна використати ознаку «102». Раніше з цим погоджувалися і податківці (див. роз’яснення в категорії 103.25 БЗ, що діяло до 02.06.2015 р.).
Проте зі свіжих чинних роз’яснень виходить, що сьогодні вони хочуть бачити під ознакою доходу «102» тільки винагороди за виконання роботи/надання послуги за ЦПД (див. роз’яснення в категоріях 103.22, 103.25 БЗ). А ось дохід від надання в оренду рухомого майна пропонують відображати з ознакою доходу «127» — як інші доходи.
У зв’язку з мінливістю позицій фіскалів зауважимо таке. На наше глибоке переконання, якщо щодо фізособи нарахований/виплачений дохід і утриманий/сплачений з нього ПДФО був відображений у Податковому розрахунку правильно, але не з тією ознакою доходу, то до податкового агента штрафи за п. 119.2 ПКУ застосовуватися не повинні.
Річ у тім, що з положень цього пункту випливає, що за надання форми № 1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками має бути штраф, тільки якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або зміни платника податків. У випадку з неправильною ознакою доходу цього не відбувається.
Аліментне запитання
На підставі рішення суду із заробітної плати нашого працівника щомісяця утримуються аліменти на дитину. У якій сумі вказувати його зарплату у формі № 1ДФ — нарахованій чи за вирахуванням суми аліментів? Чи потрібно оподатковувати аліменти та відображати в Податковому розрахунку?
Аліменти на дітей можуть сплачуватися:
1) на добровільних засадах за власною ініціативою одного з батьків, який проживає окремо від дитини, або за договором про сплату аліментів на дитину;
2) у примусовому порядку за рішенням суду.
Однак, незалежно від варіанту їх сплати, сума аліментів не обкладається ПДФО та ВЗ на підставі п.п. 165.1.14 і п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Виняток — аліменти від нерезидента. Вони включаються до оподатковуваного доходу одержувача, якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ.
Аліменти утримують з «чистої» суми доходу працівника після утримання ПДФО та ВЗ.
Важливо! Незважаючи на те, що підприємство всього лише утримує та перераховує аліменти їх одержувачу, воно зобов’язане відобразити їх суму в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «140». Зверніть увагу: це є справедливим навіть для випадку сплати аліментів на добровільних засадах за заявою працівника.
Що стосується доходу працівника — платника аліментів, то його відображайте у формі № 1ДФ у нарахованій сумі, без вирахування суми аліментів.
Дякуємо строку, що без штрафу
Підприємець не відобразив у формі № 1ДФ за 3 квартал 2012 року суму доходу у вигляді роялті, нараховану і виплачену фізособі в серпні 2012 року. Як виправити помилку, виявлену самостійно, і до яких штрафів готуватися?
Можливо, вашому підприємцю дуже пощастило: усе обійдеться без штрафів і виправляти нічого не потрібно. Причина тому — строк давності. Але про все по черзі.
Дійсно, п. 50.1 ПКУ встановлений обов’язок податкового агента, який самостійно виявив помилку у зданому Податковому розрахунку після закінчення граничного строку його подання, виправити її через «уточненку». Таке виправлення тягне необхідність донарахувати собі самоштраф і пеню.
Але все це (і штрафи, і обов’язок подання «уточненки») іде у небуття, якщо минув строк давності, визначений ст. 102 ПКУ. Чому дорівнює цей диво-строк? 1095 дням (2555 дням — якщо операція контрольована відповідно до ст. 39 ПКУ).
Важливо! Якщо протягом цього строку контролери не визначать суму грошових зобов’язань, то платник податків вважається звільненим від такого грошового зобов’язання.
Щоб правильно обчислити строк давності, необхідно знати, з якого числа починається його відлік, як перебігає та яким числом закінчується.
У загальному випадку, відлічувати строк давності необхідно з дати, наступної за граничним строком подання Податкового розрахунку (з урахуванням перенесення за правилом вихідного/святкового/неробочого дня), в якому була допущена помилка. Фактична дата подання такого розрахунку для нас тут не є важливою.
Так, граничний строк подання Податкового розрахунку за 3 квартал 2012 року — 9 листопада 2012 року. Отже, строк для виправлення мине в загальному випадку 9 листопада 2015 року (тобто вже минув!).
Але радіти ще рано. Ми розглянули ідеальну ситуацію. А тепер давайте поговоримо про те, що може затьмарити нам радість. Якщо Податковий розрахунок, в якому була виявлена помилка:
— був поданий пізніше граничного строку. У такому разі строк давності відлічуємо з дати, наступної за днем його фактичного подання (
п. 102.1 ПКУ);
— вже виправлявся через «уточненки». У цьому випадку строк давності починає відлічуватися наново — з дати подання уточнюючого Податкового розрахунку (абзац другий п. 102.1 ПКУ).
«Нова звітна»: виправляємося без штрафу
Ми поспішили та подали форму № 1ДФ за 1 квартал 2016 року з помилками: замість підприємців, яким виплачували доходи в 1 кварталі 2016 року, вказали тих ФОП, кому здійснювали виплати у 4 кварталі 2015 року. Як виправитися?
Виправити помилки в уже поданій формі № 1ДФ можна за допомогою звітного нового або уточнюючого Податкового розрахунку. Перший подають, якщо помилка виявлена до закінчення граничного строку подання розрахунку, другий — якщо після.
Важливо! Звітний новий і уточнюючий Податкові розрахунки містять інформацію тільки щодо уточнюваних рядків. У цьому принципова відмінність виправлення помилок, допущених у цьому розрахунку, від такого самого способу виправлення будь-якої іншої декларації.
Граничний строк подання форми № 1ДФ за 1 квартал 2016 року спливає 10 травня. Отже, виправлятимемося через звітну нову форму № 1ДФ.
Розпочнемо з виправлення помилок у розділі I форми № 1ДФ.
Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої інформації потрібно повторити усі графи такого рядка і у графі 9 вказати «1» — рядок на виключення.
Для введення нового або пропущеного рядка необхідно повністю заповнити усі його графи та у графі 9 вказати «0» — рядок на введення.
Тепер поговоримо про виправлення помилок у розділі II Податкового розрахунку.
Для виключення помилкового рядка в рядку «Військовий збір-виключення» необхідно повторити усі графи помилкового рядка, а потім в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Отже, виправляючись через звітний новий Податковий розрахунок не потрібно переписувати усі рядки табличної частини розрахунку, які були заповнені у формі № 1ДФ з відміткою «Звітний». Потрібно просто виключити/ввести потрібні рядки за правилами, озвученими вище.
Той дохід, та не той номер
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за попередній звітний період підприємство вказало неправильний реєстраційний номер працівника (переплутали дві цифри місцями). Як виправити помилку? Чи буде штраф за
п. 119.2 ПКУ?
Виправити помилку легко. Для цього вам необхідно сформувати уточнюючий Податковий розрахунок за той звітний період, в якому була допущена помилка. У ньому обов’язково вкажіть реквізити підприємства, а також продублюйте інформацію з раніше поданого розрахунку в комірках «Порція», «Працювало за трудовими договорами (контрактами)» і «Працювало за цивільно-правовими договорами».
Далі в розділі I уточнюючої форми № 1ДФ на працівника формуєте два рядки.
Один — на виключення раніше поданої інформації з помилковим реєстраційним номером працівника. Сюди переносите дані з усіх граф помилкового рядка раніше поданого Податкового розрахунку, а у графі 9 вкажіть «1» — рядок на виключення.
Другий — на введення рядка з правильними даними щодо працівника. У графі 9 — «0».
Якщо ви формуєте уточнюючий Податковий розрахунок на папері, підсумкові рядки за графами 3а, 3, 4а і 4 не заповнюйте (роз’яснення ДФСУ в категорії 103.25 БЗ). А ось в електронній версії форми № 1ДФ підсумковий рядок проставляється автоматично. Але це не помилка.
Розділ II уточненки заповнювати не потрібно. Адже відомості в ньому є неперсоніфікованими.
Ну а тепер про сумне — про штрафи. Виправлення такої помилки призведе до зміни платника податку. А отже, підприємству загрожує штраф за п. 119.2 ПКУ в розмірі 510 грн. (Ті самі дії, вчинені податковим агентом, до якого протягом року був застосований штраф за таке саме порушення, збільшують розмір штрафу до 1020 грн.
Передплатити «Податки та бухгалтерський облік»
Рубрика:
Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.
Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.
Комментарии
Блоги 
