Отключить рекламу

Подпишитесь!


04.03.14
1070 1 Печатать

Туроператор и турагент: отличия при определении объекта обложения налогом на прибыль

   ДПІ Шевченківського району ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що відповідно до статті 5 Закону України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» (далі – Закон №324) туристичні оператори (далі - туроператори) – це юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
   
   Туристичні агенти (далі - турагенти) – це юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.
   
    За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт). Права й обов’язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом (стаття 20 Закону №324).
   
    Звертаємо Вашу увагу, що згідно зі статтею 297 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV (далі - ГКУ) за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок.
   
    Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (стаття 301 ГКУ).
   Разом з тим, відповідно до підпункту 153.4.1 та підпункту 153.4.2 пункту 153.4 статті 153 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, установлених розділом ІІІ ПКУ:
   
   - не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з: залученням платником податку коштів або майна на підставі договору концесії, комісії, доручення, про відкриття рахунку у цінних паперах, про надання клірингових послуг за угодами щодо фінансових інструментів, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), договору щодо забезпечення виконання зобов’язань, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права власності на такі кошти або майно;
   
   - не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв’язку з: наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі.
   
   Отже, якщо платник податку виступає як турагент (посередник), вчиняє дії за рахунок і в інтересах замовника, то кошти, що надійшли від продажу туристичного продукту, не є власністю такого платника і не включаються до складу доходів при визначенні об’єкта оподаткування. Аналогічно не включаються до складу витрат турагента суми, сплачені (нараховані) на користь туроператора.
   
   Разом з тим, винагорода комісіонера (повіреного, агента тощо) включаються в дохід від операційної діяльності підпунктом, як це передбачено у підпункті 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПКУ.
   
   Також слід зазначити, що дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (пункт 137.1 статті 137 ПКУ).
   
   Отже, сума агентської винагороди враховується у складі доходу турагента за датою фактичного надання посередницької послуги.
   
   Стосовно визначення об’єкта оподаткування платника податку – туроператора слід зазначити, що у складі витрат туроператора враховуються суми будь-яких витрат, пов’язаних безпосередньо зі здійсненням туристичної діяльності та інших супутніх видів господарської діяльності, з урахуванням суми винагороди, сплаченої туроператором турагенту, за умови підтвердження таких витрат актом виконаних робіт. До складу доходу туроператора при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток включається вартість туристичного продукту, за якою його реалізовано.

Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • 123
05.03.14 16:14

И зачем она повідомляла? Давно ясно..

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться