Порядок трудоустройства инвалидов 1 группы

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   ФОНД СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ
   
   ЛИСТ
   
   від 29.02.2008 р. N 1/6-51/06

   
   Президенту Білоцерківської благодійної
   організації "Божії приховані скарби"
   
   Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд), розглянувши лист від 21.01.2008 р. N 5 стосовно порядку працевлаштування інвалідів I групи, повідомляє.
   
   Порядок працевлаштування інвалідів передбачений Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 21.03.91 р. N 875-XII (далі - Закон України N 875-XII), постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 р. N 70.
   
   Відповідно до Закону України N 875-XII, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
   
   Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
   
   Не допускається працевлаштування інвалідів, якщо за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.
   
   Вимоги до особливостей організації робочого місця для інвалідів передбачено у ст. 18 Закону України N 875-XII.
   
   Суб'єкти господарювання, які працевлаштовують інваліда, зобов'язані створювати для них робочі місця, у тому числі і спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Це означає, що інвалідів можна приймати як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні (якщо це необхідно внаслідок захворювання такого інваліда і рекомендацій МСЕК).
   
   Щодо втрати пільг інвалідів при офіційному працевлаштуванні, повідомляємо наступне.
   
   Відповідно до ст. 26 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) під час прийняття інваліда на роботу забороняється встановлювати строк випробування. При цьому згідно зі ст. 42 КЗпП у разі скорочення чисельності або штату працівників інваліди чи ветерани війни, а також учасники бойових дій та прирівняні до них особи мають переважне право залишитися на роботі за рівних з іншими працівниками умов продуктивності праці та кваліфікації. Робота інваліда в нічний час і понаднормово допускається тільки за його згодою та за умови, що це не суперечить медичним показанням (статті 55, 63 КЗпП).
   
   Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 172 КЗпП для таких працівників на їх прохання може бути встановлено неповний робочий день або неповний робочий тиждень і створено пільгові умови праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою інваліда це передбачено, роботодавець просто зобов'язаний створити такі умови.
   
   Нагадаємо, що сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше нормальної тривалості робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
   Що стосується щорічної відпустки, то працівники - інваліди мають право на відпустку (як основну, так і додаткову) більшої тривалості, ніж інші працівники.
   
   Особливість надання щорічної відпустки в перший рік роботи працівника-інваліда полягає в тому, що такий працівник може отримати відпустку в будь-який зручний для нього час. Це означає, що право на відпустку працівник-інвалід має вже до закінчення шестимісячного строку.
   
   Оскільки тривалість відпустки встановлено з розрахунку на рік, то працівник-інвалід може за своїм бажанням розбити і використати її частинами протягом року. Крім того, як і всі інші працівники, працівники-інваліди можуть претендувати на неоплачувану відпустку за згодою сторін тривалістю не більше 15 днів.
   
   Щодо переогляду групи інвалідності Медико-соціальною експертною комісією, якщо група встановлена довічно, необхідно зазначити наступне.
   
   Відповідно до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 листопада 1995 року N 212, переогляд інвалідів для встановлення ступеня втрати професійної працездатності проводиться через 1 - 3 роки залежно від характеру наслідків трудового каліцтва чи професійного захворювання і можливості повного чи часткового відновлення працездатності після проведення реабілітаційних заходів.
   
   Переогляд потерпілих раніше зазначеного терміну, а також потерпілих, яким ступінь втрати професійної працездатності встановлена безстроково, може бути проведений за їх заявою, при зміні стану здоров'я та працездатності, за заявою власника підприємства (установи, організації), якщо аргументи, що викладені в заяві, визнані обґрунтованими або при виявленні фактів необґрунтованого рішення МСЕК чи винесенні рішення на підставі підроблених документів, чи за постановою суду.
   
   Директор
   В. Малькін