при подписке на рассылку
  • Щодо сплати земельного податку (лист ДФС від 15.09.2017 р. № 1972/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

Щодо сплати земельного податку (лист ДФС від 15.09.2017 р. № 1972/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.09.2017 р. № 1972/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо сплати земельного податку, надане Головним управлінням ДФС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство повідомило, що його господарською діяльністю є передача власного чи орендованого нерухомого майна у оренду та експлуатацію. При цьому Товариство надає в оренду частину будівлі, що розташована на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності. Решта розташованої на цій земельній ділянці будівлі не використовується (перебуває на консервації), тобто частина земельної ділянки не використовується в господарській діяльності. Товариство має намір перейти на спрощену систему оподаткування, у зв’язку з чим, посилаючись на вимоги пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, просить надати роз’яснення щодо використання права звільнення платників єдиного податку від сплати земельного податку за земельну ділянку, в тому числі у разі надання в оренду частини будівлі, що розташована на цій земельній ділянці, та як в таких випадках заповнюється колонка 8 "Площа земельної ділянки" Податкової декларації з плати за землю.

Кодексом визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), у яких обов’язок сплати або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення прав власності або постійного користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Згідно з пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності.

Згідно зі ст. 796 Цивільного кодексу України від 16.01.2013 р. N 435-IV (далі - Цивільний кодекс) одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. При цьому плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (п. 1 ст. 797 Цивільного кодексу).

Отже, для цілей оподаткування, а саме підтвердження підстав для звільнення від сплати земельного податку у договорі найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) сторони мають визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві.

Враховуючи зазначене, звільнення від сплати земельного податку, передбачене пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, поширюється на Товариство за умови використання ним земельної ділянки для провадження господарської діяльності, а приймаючи до уваги вид господарської діяльності Товариства - у разі надання в оренду належного йому нерухомого майна (або його частини) разом з земельною ділянкою, на якій воно розташовано, за укладеними та зареєстрованими у визначеному порядку цивільно-правовими угодами.

Що стосується прибудинкової території, то від оподаткування звільняється та площа земельної ділянки, яка вказана у договорі оренди.

Поряд з цим, за земельну ділянку (її частину), що не використовується в господарській діяльності, земельний податок сплачується платником на загальних підставах.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 р. N 560 (далі - Декларація).

При заповненні Декларації у колонці 8 зазначається тільки та площа земельної ділянки, що не використовується у господарській діяльності та оподатковується на загальних підставах.

При цьому відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу у доповненні до Декларації зазначається інформація щодо частини земельної ділянки, на яку поширюється дія пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, з наведенням підстав, а у рядку 11 розділу III Декларації зазначається кількість аркушів, на яких ця інформація викладена.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу).

Отключить рекламу