Щодо порядку відображення в податковій звітності з ПДВ самостійно нарахованих сум податкових зобов'язань з ПДВ визначених у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією платником ПДВ (лист ДПС від 17.04.2020 р. № 1596/6/99-00-07-03-02-06/ІПК)

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.04.2020 р. № 1596/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку відображення в податковій звітності з ПДВ самостійно нарахованих сум податкових зобов'язань з ПДВ визначених у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією платником ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, господарство самостійно виявило факт порушення ним встановленого пунктом 183.2 статті 183 Кодексу терміну подання до контролюючого органу реєстраційної заяви платника ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Правові засади оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим Міністерством юстиції України 17.11.2014 N 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку на додану вартість, визначено у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу та пункті 180.1 статті 180 розділу V Кодексу.

Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

При цьому обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V Кодексу для здійснення обов'язкової реєстрації як платника ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ (далі - Заява).

Обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто, 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн гривень.

Щодо особливостей подання уточнюючої звітності з ПДВ та реєстрації податкових накладних

Загальні правила уточнення податкових зобов'язань з метою здійснення коригування самостійно виявлених помилок визначені нормами статті 50 розділу II Кодексу.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації з і формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, самостійне коригування виявлених помилок шляхом подання уточнючої звітності здійснюється платником ПДВ у разі виявлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій звітності з ПДВ за попередні звітні податкові періоди, в яких особа перебувала в якості зареєстрованого платника ПДВ.

При цьому Кодексом не передбачено механізму декларування платником ПДВ в уточнюючій звітності самостійно нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ за період з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, до дати реєстрації особи як платника ПДВ.

Відповідно, законодавчі підстави для складання платником податкових накладних, реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображення в уточнюючому розрахунку чи у складі податкової декларації з ПДВ сум податкових зобов'язань з ПДВ на вищевказані операції відсутні.

Щодо відповідальності платника за порушення ним податкового законодавства в частині несвоєчасної реєстрації в якості платника ПДВ ти ненарахування податкового зобов'язання

Нормами пункту 183.10 статті 183 розділу V Кодексу передбачено для платників, які своєчасно не зареєструвались платником ПДВ, відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку.

Якщо особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації в якості платника ПДВ на подала своєчасно заяву і, відповідно, не зареєструвалася в якості платника ПДВ, орган ДПС при здійсненні заходів податкового контролю самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 розділу II Кодексу.

Відповідальність платника за порушення ним податкового законодавства, зокрема, за ненарахування податкового зобов'язання передбачена статтею 123 розділу II Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.