Ребуси демобілізації, або Як врахувати період мобілізації при розрахунку страхових виплат

У розрахунковому періоді немає заробітку внаслідок мобілізації: як розрахувати лікарняні

Працівника було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період з 18 березня 2014 року, а демобілізувався він 6 березня 2015 року (середньоденний заробіток, за яким оплачувався період мобілізації, — 175 грн.). З 10.03.2015 р. він став до роботи, а з 30.03.2015 р. по 03.04.2015 р. включно хворів. Страховий стаж становить 11 років. Посадовий оклад — 3500 грн.

Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку є останні шість календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю хвороби. При цьому місяці розрахункового періоду (з 1-го по 1-ше число), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключають з розрахункового періоду. Середньоденний заробіток для оплати листка непрацездатності обчислюють діленням нарахованої зарплати за розрахунковий період на кількість відпрацьованих днів у такому періоді ( п. 14 Порядку № 1266*).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1266 у разі якщо в розрахунковому періоді не було заробітку з поважної причини або хвороба настала в перший робочий день, середньоденну зарплату обчислюють виходячи з посадового окладу.

У розумінні Порядку № 1266 такими винятковими поважними причинами є:
— тимчасова непрацездатність;
— декретна відпустка;
— відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років.

В описаній ситуації в розрахунковому періоді немає даних (заробітку та відпрацьованих днів) для розрахунку «лікарняної» середньої зарплати. Проте згідно зі ст. 18 і 19 Закону № 1105** немає підстав для відмови в наданні застрахованій особі матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період передбачено законодавством і не може вважатися неповажною причиною відсутності зарплати в розрахунковому періоді. Тому розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності слід провести відповідно до п. 10 Порядку № 1266, тобто виходячи з місячної тарифної ставки (окладу).

У цьому випадку середньоденну (середньогодинну) зарплату розраховують діленням посадового окладу на середньомісячну кількість робочих днів (годин), встановлену на підприємстві. У свою чергу, середньомісячну кількість робочих днів (годин) визначають діленням кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу в розрахунковому періоді на кількість місяців розрахункового періоду.

Здійснимо розрахунки:

1. Визначимо середньомісячну кількість робочих днів:

(22_{вересень_2014} + 23_{жовтень_2014} + 20_{листопад_2014} + 23_{грудень_2014} + 20_{січень_2015} +

+ 20_{лютий_2015}) : 6 міс. = 21,33 роб. дн.

2. Визначимо середньоденний заробіток:

3500 грн. : 21,33 роб. дн. = 164,09 грн.

3. Сума лікарняних становить: 164,09 грн. х 5 роб. дн. = 820,45 грн.

Частина розрахункового періоду не відпрацьована внаслідок мобілізації: як розрахувати декретні

Працівниця була звільнена з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період 06.03.2015 р. (середньоденний заробіток — 150 грн.). З 10 березня 2015 року вона стала до роботи. Працівниця іде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами 27.04.2015 р. тривалістю 126 к. дн.

Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати — останні 6 календарних місяців (менший фактично відпрацьований період з 1-го по 1-ше число) перед виходом у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами ( пп. 4 і 5 Порядку № 1266).

У розрахунку середньої «декретної» зарплати беруть участь виплати як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час, з яких сплачено ЄСВ.

З 18.03.2014 р. по 28.02.2015 р. із середнього заробітку працівників справлявся ЄСВ, частина якого спрямовувалася на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Починаючи з березня 2015 року з такої виплати ЄСВ не справляється на підставі ч. 7 ст. 7 Закону № 2464***.

*** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Зверніть увагу, що під питанням ЄСВ, який був нарахований та утриманий із середнього заробітку мобілізованих за січень і лютий 2015 року. У разі якщо Мінсоцполітики прийме рішення його компенсувати, роботодавці сторнують ЄСВ за цей період, а отже, і включати період військової служби в січні — лютому 2015 року до розрахункового періоду буде не можна. — Прим. ред.

Таким чином, середній заробіток, з якого справлявся ЄСВ, бере участь у розрахунку середньоденної зарплати. Дні, що припадають на період військової служби у зв’язку з мобілізацією, за який нарахований середній заробіток, з якого сплачено ЄСВ, не виключають з розрахункового періоду.

Середній заробіток мобілізованого працівника, який компенсують з бюджету та з якого не справляється ЄСВ, не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати.

Аргумент — перебування на військовій службі у зв’язку з мобілізацією передбачено законодавством і не може вважатися неповажною причиною відсутності зарплати в розрахунковому періоді.

Період мобілізації (календарні дні), за який із середнього заробітку не справляється ЄСВ, слід виключити з розрахункового періоду.

Військова служба за призовом у зв’язку з мобілізацією та страховий стаж

Працівника було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період з 18 березня 2014 року, а демобілізувався він 17 березня 2015 року. З 18.03.2015 р. він став до роботи, а з 30.03.2015 р. по 03.04.2015 р. включно хворів.

Чи включається період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період до страхового стажу для отримання страхових виплат від ФСС?

Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачувалися ним і роботодавцем або ним страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок ( абз. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 1105).

До страхового стажу для розрахунку лікарняних потрапляють періоди, за які сплачувався ЄСВ, що розподіляється, зокрема, на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Працівники, призвані на військову службу у зв’язку з мобілізацією, отримують виплати від роботодавця (середній заробіток за період мобілізації згідно зі ст. 119 КЗпП) і від Міноборони (грошове забезпечення згідно з постановою КМУ від 09.04.2014 р. № 111). Тому потрібно з’ясувати, чи сплачувався ЄСВ із зазначених вище виплат.

Середній заробіток. З 18.03.2014 р. по 28.02.2015 р. із середнього заробітку працівників справлявся ЄСВ, частина якого спрямовувалася на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Починаючи з березня 2015 року з такої виплати ЄСВ не справляється на підставі ч. 7 ст. 7 Закону № 2464.

Грошове забезпечення. Військові частини виплачують військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, грошове забезпечення. Однак з грошового забезпечення військовослужбовців страхові внески не надходять у ФСС, а отже, строк перебування на військовій службі зараховують до страхового стажу для призначення пенсії, але не зараховують до страхового стажу для розрахунку лікарняних.

Таким чином, однозначно можна стверджувати, що період з 18.03.2014 р. по 31.12.2014 р. уключається до страхового стажу як період, за який сплачений ЄСВ із середнього заробітку за місцем роботи, у тому числі на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Щодо січня — лютого 2015 року чекаємо на остаточне рішення.