ПК не відображався: чи бути ПДВ-зобов’язам згідно з п. 198.5 ПКУ?
Як же все було просто в минулому (до речі, трава зеленіша й небо блакитніше теж ☺)… Є право на ПК — показуй його в декларації, немає — не показуй. Якщо ж ПК уже відобразили, а потім напрямок використання товарів/послуг змінився — відобрази ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ. Тим самим компенсувався раніше відображений ПК. Тільки от, на жаль, такий порядок не ув’язувався з СЕА з ПДВ.
Тому з 1 липня правила відображення ПК замінили. Тепер вони полягають у тому, що до ПК потрапляє весь «вхідний» ПДВ, незалежно від напряму використання товарів/послуг. Щоправда, якщо такий напрям є пільгованим/необ’єктним/негосподарським (або ж змінюється на нього в майбутньому), вам потрібно показати ПДВ-зобов’язи згідно з п. 198.5 ПКУ. За допомогою таких дій знову ж таки компенсується раніше відображений ПК.
І все було б добре, якби ПК відображався при будь-якій купівлі, але, на жаль, це не так. Чи потрібно в таких випадках відображати ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ? Не дивуйтеся — відповідь не така проста, як може здатися. Причому вона залежить від підстав для невідображення ПК.
До операцій, за яких не буде ПК, належать купівлі без «вхідного» ПДВ, з «дефектними» ПН тощо.
Не було «вхідного» ПДВ
Зокрема, це купівлі у неплатників ПДВ, а також у платників, але за пільгованими/необ’єктними операціями. Як бути в такому разі?
В ідеалі п. 198.5 ПКУ повинен слугувати для компенсації раніше відображеного ПК. І раніше цей пункт дійсно на це вказував (тобто він спрацьовував тільки за умови, що «вхідний» ПДВ було відображено в ПК). Щоправда, зараз ця умова з нього зникла:
Редакція п. 198.5 ПКУ до 01.07.2015 р. |
Редакція п. 198.5 ПКУ з 01.07.2015 р.* |
Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання <…> за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використанняпочинають використовуватися <…> |
Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання <…> за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися <…> |
* Як бачите, умову про відображення ПК зберегли тільки для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних/виготовлених до 1 липня. Тому для них подібної проблеми немає. |
|
Таким чином, якщо читати п. 198.5 ПКУ буквально, то вийде, що ПДВ-зобов’язання потрібно нарахувати навіть у такому разі. Але, на нашу з вами радість, податківці не формалізували. У листі № 29168* вони повідомили, що якщо товари/послуги, необоротні активи, куплені без ПДВ, слугують для пільгованих, необ’єктних і негосподарських цілей (або ж починають використовуватися з цією метою), ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ відображати не потрібно. Ось воно — торжество суті над формою!
* Лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17.
Покупки з «проблемними» ПН
Головна умова для відображення ПК — наявність ПН, яка містить обов’язкові реквізити з п. 201.1 ПКУ і зареєстрована в ЄРПН. Якщо ці умови не дотримуються, збільшувати ПК не можна. Але чи потрібно в такому разі відображати ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ за товарами/послугами/необоротними активами, призначеними для використання в пільгованих/непільгованих/негосподарських операціях?
Шкода, але, як ми вже зазначали, формальна конструкція цього пункту вимагає цього. Причому на цю ситуацію зазначений вище ліберальний підхід ДФСУ не поширюється. А це означає, що нарахування ПДВ-зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ в цьому випадку не уникнути (їх потрібно включити до ряд. 1.1 або 1.2 — залежно від того, за якою ставкою оподатковувалася купівля). Зробити це потрібно в періоді:
Очевидно, що такий підхід не є справедливим (адже суть п. 198.5 ПКУ полягає в тому, щоб перекрити ПДВ-зобов’язами відображений ПК). Тому сподіваємося, що в цій частині податківці дадуть таке саме хороше роз’яснення, як і при покупках без ПДВ (див. вище). Водночас до цього моменту діяти безпечніше так, як велить буква закону.
— придбання — якщо товари/послуги/необоротні активи початково планується використовувати в пільгованих/необ’єктних/негосподарських операціях. Формально ПКУ посилається на термін «придбання», причому — знову ж таки формально — орієнтуватися потрібно на період, в якому настала подія, що давала право на відображення ПК (п. 198.2 ПКУ). Але в такому разі в деяких ситуаціях можуть виникнути проблеми з визначенням бази ПДВ (п. 189.1 ПКУ). Тому більш оптимальний, на наш погляд, варіант: наполягати на тому, що куплені товари/послуги/необоротні активи плануєте використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ нарахувати тільки в періоді фактичного використання таких об’єктів (див. наступний пункт);
— початку використання таких товарів/послуг/необоротних активів згідно з «первинкою» — при зміні напряму використання з оподатковуваного на неоподатковуваний/негосподарський.
Нівелює негатив у цій ситуації тільки те, що ПК усе ще можна врятувати — якщо помилка в ПН буде виправлена/ПН буде зареєстрована в ЄРПН (у такому разі його сума перекриє ПДВ-зобов’язання). При цьому нагадаємо, що на таку реєстрацію податківці відводять 180 календарних днів з дати складання ПН. Якщо ж цього не станеться, сума ПДВ-зобов’язів згідно з п. 198.5 ПКУ стане вашим збитком.
Блоги 
