Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2015/№34
Друкувати

На рахунок надійшли помилкові кошти: ПДВ-наслідки

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Як показує практика, ситуації, коли у платіжному дорученні допускаються помилки і гроші спрямовуються «не за призначенням», зустрічаються часто-густо. Надходження оплати для платника ПДВ — як правило, знак того, що потрібно нараховувати ПДВ-зобов’язання і складати ПН. Але як бути, якщо платіж, що надійшов нам, помилковий? Відповідь на це запитання — у сьогоднішній статті.
формування ПН/РК

Отже, відкривши банківську виписку, ви виявляєте в ній «неочікувані» гроші.

Ситуація 1. Платіж надійшов від «незнайомого» платника, в якого підстав для здійснення такого платежу немає (наприклад, надходженню оплати у вас завжди передує договірна робота, а її в цьому випадку з платником не проводили).

У цьому випадку нараховувати ПЗ на дату отримання оплати і складати ПН не потрібно. Адже з таким платником у вас немає господарських відносин. А отже, вважати отримані кошти оплатою товарів/послуг, що підлягають постачанню, не можна. Відповідно, немає і підстав для нарахування ПЗ.

Консультація з подібними висновками податківців є і в категорії 101.02 ЗІР: «Оскільки об’єктом обкладення ПДВ є операції з постачання товарів/послуг <…>, то грошові кошти, що не пов’язані з такими відносинами між суб’єктами господарювання і повернені в належні строки, не підпадають під об’єкт оподаткування». Щоправда, зазначимо, що в цій консультації податківці розглядають дещо інший випадок, коли гроші надійшли помилково з вини банку. Але в цілому це суті не міняє, оскільки незалежно від того, з чиєї вини помилково надійшли кошти, операції, яка була б об’єктом обкладення ПДВ, у цьому випадку все одно немає.

Звернемо увагу: у консультації податківці висувають ще одну умову для того, щоб не нараховувати ПЗ, — кошти, що помилково надійшли, отримувач зобов’язаний повернути в належні строки.

При цьому ми вважаємо, що навіть якщо ви повернете кошти, що помилково надійшли від незнайомого контрагента пізніше встановленого терміну, ПЗ все одно нараховувати не потрібно. Адже підстав для цього немає — відсутня операція, яка могла бути об’єктом оподаткування.

Зазначимо, що, отримавши без достатніх правових підстав гроші на свій рахунок, ви вважаєтеся неналежним їх отримувачем, а отже, зобов’язані їх повернути (ч. 1 ст. 1212 ЦКУ).

Законодавством установлено такі строки для їх повернення. Якщо помилкове зарахування коштів сталося:

з вини банку — ви зобов’язані повернути їх протягом 3 робочих днів від дати надходження вам повідомлення від банку-порушника (п. 35.1 Закону № 2346*). До речі, повідомлення банку-порушника і буде підтвердженням того, що платіж є помилковим. У разі порушення вами цього строку з вас може справлятися пеня на користь банку-порушника в розмірі 0,1 % суми за кожен день прострочення, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, але не більше 10 % суми переказу.

* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Поле «Призначення платежу» у платіжці на повернення може виглядати приблизно так: «Повернення помилково перерахованих коштів (виникло за платіжним дорученням № 37 від 16.08.2015 р.) згідно з повідомленням про помилковий переказ № 17 від 17.08.2015 р., сума без ПДВ — 3000 грн., ПДВ — 600 грн.»;

з вини клієнта банку — помилково зараховані кошти мають бути повернені у п’ятиденний строк (ст. 6 Указу № 227/95**). Якщо гроші в цей строк не повернено, то їх повернення здійснюється у загальному претензійно-позовному порядку (лист НБУ від 09.01.98 р. № 25-011/46-181). Оскільки вини банку в цьому випадку немає, то питання повернення помилкових коштів вирішується самостійно між суб’єктами господарювання. Як правило, підставою для повернення коштів є лист від неналежного платника з проханням про їх повернення.

** Указ Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95 р. № 227/95.

Виявивши на своєму банківському рахунку неналежне надходження грошових коштів, по можливості, зв’яжіться з їх відправником і попросіть його надати лист про помилковий платіж. Бажано отримати такий лист. Це буде беззастережним підтвердженням того, що платіж дійсно надійшов помилково.

Утім, якщо такий лист отримати не удасться, помилкові кошти можна надіслати назад отримувачу і без нього.

Поле «Призначення платежу» у платіжці на повернення може бути заповнено так: «Повернення помилково перерахованих коштів (виникло за платіжним дорученням № 37 від 16.08.2015 р.) згідно з листом № 1 від 17.08.2015 р., сума без ПДВ — 3000 грн., ПДВ — 600 грн.».

Ситуація 2. Помилкова оплата прийшла від «знайомого» контрагента.

У консультації в ЗІР, яку ми обговорювали вище, податківці зазначили, що помилкова оплата не призводить до виникнення ПЗ, якщо між сторонами немає господарських зв’язків. А ось за наявності договірних відносин ПЗ, на думку фіскалів, нараховуються, навіть якщо платіж є помилковим. Тобто за такого підходу буде оформлена ПН з подальшим складанням до неї РК. Власне, раніше багато хто вважав за краще, щоб не розбиратися з податківцями, так і діяти.

Але зараз, за часів СЕА, не так уже і просто все це провернути. Знову ж таки через недостатньо прозору ситуацію з урахуванням РК може вийти так, що в одному періоді ми відобразимо ПЗ, а зняти його зможемо тільки в наступному місяці (коли покупець зареєструє «зменшуючий» РК).

Тому вважаємо: такий висновок податківців аж надто категоричний. Тут багато що залежить від ситуації.

Якщо контрагент помилково здійснив оплату не за тим договором. Ситуація, коли між контрагентами укладено два і більше договорів, досить поширена. Тому цілком можливо, що контрагент при заповненні платіжного доручення помилково у призначенні платежу зазначив не той договір. НБУ в листі від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141 зазначав, що після списання коштів з рахунка помилки, допущені в реквізиті «Призначення платежу», виправляються за домовленістю між сторонами без участі банку. Як правило, у цьому випадку контрагент, який допустив помилку у платіжному дорученні, надсилає другій стороні лист, наприклад, такого змісту:

«У платіжному дорученні № 125 від 18.08.2015 р. на суму 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. в полі «Призначення платежу» була допущена помилка. Просимо змінити призначення платежу «Оплата за устаткування згідно з договором № 17 від 12.06.2015 р.» на призначення платежу «Оплата за запчастини згідно з договором № 25-к від 10.07.2015 р.».

На думку судів, такий лист є достатньою підставою вважати призначення платежу виправленим (див. ухвалу ВАСУ від 13.11.2012 р. № К-20530/10). Додатковим підтвердженням того, що договір у платіжці було зазначено помилково, можуть бути акти звірки розрахунків за договорами.

У цьому випадку кошти вважатимуться такими, що надійшли в рахунок оплати товарів/послуг за «правильним» договором. Якщо оплата за таким договором є першою подією, на дату її отримання нараховується ПЗ і складається ПН.

Якщо контрагент помилково перерахував більше, ніж передбачено договором, або перерахував оплату двічі.

Наприклад, між контрагентами укладено договір на 3000 грн., а покупець помилково заплатив 30000 грн. Тут чимало залежить від загальної суми договору.

Якщо це разова операція або сума оплати «перекриває» загальну суму за договором, то в цьому випадку ПН складається на 3000 грн. Решта 27000 грн. вважаються помилково перерахованими і повертаються покупцю. Підтвердженням того, що оплата була отримана помилково, є договір, акт звірки розрахунків, лист покупця з вимогою повернути помилково сплачені кошти.

Якщо з цим контрагентом у вас є укладений договір, то ви можете на підставі листа контрагента домовитися про залік такого надлишку в рахунок оплати за іншим договором.

Якщо ж договір укладено не на конкретну операцію, а на певний період, і вартість товарів/робіт, які повинні поставлятися протягом цього періоду, перевищує суму отриманої оплати — отримані кошти можуть розглядатися як попередня оплата в рахунок наступних постачань товарів/послуг. У цьому випадку ПН доведеться скласти на повну суму передоплати.

Водночас, якщо покупець оперативно надішле лист про факт помилкової оплати і постачальник поверне кошти в установлені законодавчі строки (у 5-денний строк), то їх можна вважати помилково отриманими і на такий «надлишок» ПЗ не нараховувати. Підтвердженням такої помилкової сплати, крім листа, може бути також акт звірки розрахунків за договором.

У бухобліку отримання коштів неналежним платником відображається проводкою: Дт 311 — Кт 685. Повернення помилкових коштів відображається зворотним записом: Дт 685 — Кт 311.

m.kazanova@buhgalter911.com

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам