Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, грудень, 2015/№49
Друкувати

Дека з прибутку, або Новорічний подарунок через 11 місяців

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Рівно стільки минуло з моменту набуття чинності новими правилами обчислення податку на прибуток підприємств (далі — ППП) до появи оновленої форми деки, що відповідає таким правилам. Тому набуття чинності новою формою інакше ніж довгоочікуваним не назвеш. Отже, саме час ознайомитися з наймолодшою з форм податкової звітності ближче.
податок на прибуток, нова декларація

Розпочнемо з того, що нова форма затверджена наказом № 8971.

1 Наказ Мінфіну «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 20.10.2015 р. № 897. Набув чинності 01.12.2015 р. (опублікований у газеті «Офіційний вісник України», 2015, № 93).

Тепер декларація буде єдиною для усіх категорій платників (з незначними винятками, про які йтиметься трохи далі). Відповідну відмітку про свій статус с/г виробники, банки, страховики тощо зобов’язані будуть ставити в рядку 9 шапки деки. А ось «звичайним» платникам тут нічого вказувати не потрібно.

Зверніть увагу: «відмітитися» буде зобов’язаний у тому числі й платник податків, що ліквідується, який подає деку за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації.

А тепер про винятки. Стосуються вони, по-перше, платників на «податкових канікулах», які використовують ставку обкладення 0 % відповідно до п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Для них КМУ розробляє нову спрощену форму деки2..

2 Проект постанови КМУ «Питання переходу платників податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою згідно з  пунктом 16 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, до подання спрощеної податкової декларації» від 20.11.2015 р. (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/65039.html).

По-друге, Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями3, схоже, змінювати ніхто не збирається.

3 Затверджений наказом ДПАУ від 16.05.2011 р. № 285.

По-третє, «спокійно» і стосовно двох «нерезидентних» розрахунків4, хоча необхідність якщо не в їх перезатвердженні, то у зміні давно назріла.

4 Маємо на увазі розрахунки, затверджені наказом Мінфіну від 25.06.2013 р. № 610.

Те саме стосується Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій5. Стаття 157 ПКУ, на яку посилається форма звіту, — вже давно пережиток історії6. Нагадаємо: «неприбутники» узагалі не є платниками ППП у разі витрачання отриманих коштів на статутні цілі7.

5 Форма якого затверджена наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. № 85.

6 Детальніше — у статті «Неприбуткові організації можуть не сплачувати податок на прибуток, якщо…» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 23.

7 Більше — в матеріалі «Трохи сонечка для неприбуткових організацій» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 35.

Однак перейдемо до цієї форми деки. Оскільки набуття нею чинності відбулося тільки у грудні, то квартальні платники податку опинилися «у прольоті».

Однак трапляються ситуації, коли звітність з ППП доводиться подавати і в «міжсезонні». Це — виявлення помилок у вже поданих звітних формах і самовиправлення шляхом подання уточнюючого розрахунку. Так-от, його на виконання норм п. 50.1 ПКУ необхідно подавати за формою чинного на момент подання уточнюючого розрахунку. Водночас не факт, що податківці не заявлять, наприклад, що за новою формою уточнюючий розрахунок подаємо тільки з настанням 2016 року.

Знову ж таки, усі знають вимоги п. 46.6 ПКУ, який вказує, що нові форми декларацій набувають чинності для складання звітності за податковий період, наступний за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення. А ось до визначення нових форм діють старі форми.

Але знання ці цього разу не зіграють. Очевидно, що «у бій» нова декларація піде вже при поданні звітності за 2015 рік.

Поки ДФСУ із цього приводу висловитися не встигла.

Тобто її повинні будуть задіяти:

— ті, хто подавав «внутрішньорічні» декларації з ППП — при поданні звітності за 2015 рік (граничний строк для цього — вівторок, 9 лютого 2016 року);

— «класичні» річники (яких переважна більшість) — також за 2015 рік, з тією лише відмінністю, що для них це буде першою звітною формою за весь цей період (граничний строк подання — вівторок, 31 травня 2016 року).

Далі спробуємо розкласти «по поличках» «новоприбулу» прибуткову деку.

Структура декларації

Як і раніше, дека — це її «шапка», «тіло», службова частина (що заповнюється працівниками податкової) і додатки — невід’ємні частини декларації. Останніх, порівняно з попередницею, стало менше — 9 (замість 14). При цьому лише 3 з них складаються з двох таблиць (додатки ПН, ВП і ПЗ). Решта ж містять усього одну таблицю (хоча сказати «усього» відносно додатка РІ якось навіть язик не повертається ☺, такий значний його обсяг).

Заповнення декларації припускає визначення таких ключових її показників:

— «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (+, -)» (рядок 19);

— «Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду» (рядок 22);

— «Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду» (рядок 25).

Ці рядки заповнюють платники податків, які подають звітність поквартально та за рік. При цьому у річних платників значення рядків 19 (22, 25) дорівнює значенню рядків 17 (20, 23) деки відповідно.

Розрахунок щомісячного авансового внеску здійснюється у спеціально призначеній для цього частині декларації, що містить усього один рядок, — 26.

Крім того, у деці передбачені 3 окремі частини, які призначені для виправлення помилок у частині (1) загального податкового зобов’язання; (2) податку, що утримується при виплаті доходів (прибутку) нерезидентам; (3) щомісячних авансових внесків.

Завершальна частина «тіла» деки міститиме нові інформативні поля:

— «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності».

Наявність такого поля, правду кажучи, була потрібна давно. При цьому біля назв тих форм фінзвітності, які ви подаєте, тут доведеться проставляти «+»;

При цьому чомусь форму № 1-м «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» тут охрестили «форма № 6», а форму № 1-мс «Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» — «форма № 7».

— «Наявність рішення». Мається на увазі рішення про використання права на незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на усі різниці8 відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ. Тобто тут ви ставите відмітку у тому випадку, якщо, будучи за підсумками 2015 року «низькодохідним» (дохід за 2015 рік не перевищив 20 млн грн.), таким правом вирішите скористатися.

8 Крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Нікуди не ділися й традиційні інформативні поля, де доведеться вказати наявність додатків і доповнень до деки. При цьому окремо стоїть додаток ПН, біля назви якого необхідно вказувати кількість додатків9, що подаються. Що ж до решти додатків, то їх доведеться «плюсувати» (у разі їх подання).

9 На кожного нерезидента, якому виплачували дохід (прибуток), заповнюють окремий додаток ПН.

Вивчаємо додатки: тільки найважливіші нововведення

Отже, як ви вже знаєте, кількість додатків скоротилася до 9. Давайте ж проаналізуємо, як їх структура позначиться на застосуванні правил податкового обліку на практиці. Пропонуємо «пройтися» найбільш значимими позиціями.

Аванси щомісячні та дивідендні. Розшифровку тих і інших знаходимо в додатку ЗП (Зменшення нарахованої суми податку). На жаль, підхід, закладений Мінфіном ще під час розробки проекту деки, зберігся і в підсумковому вигляді документа.

Полягає він у тому, що зменшуватимуть суму задекларованих зобов’язань з ППП авансові внески в порядку їх згадування в цьому додатку та ніяк інакше. А там під № 1 значаться аванси щомісячні (рядок 16.1), а ось дивідендні10 — на дві позиції нижче (рядок 16.3). Між ними розташовується ще й сума нарахованого та сплаченого податку на нерухомість у частині об’єктів нежилої нерухомості11 (рядок 16.2).

10 Для їх розрахунку, як і раніше, використовується додаток АВ.

11 Про «жахаючі» зміни в цій частині, які планує внести ВРУ, ви могли прочитати у статті «Недосконалий» прибуток: чи є реальними поліпшення?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 48.

Тобто якщо нараховані щомісячні аванси можуть «зіграти» в повному обсязі, то стосовно суми податку на нерухомість і авансів «дивідендних» — не факт.

Прямий доказ тому — формули, наведені в рядках 16.2 і 16.3.1 відповідно. Вони свідчать про те, що нерухомподаток зарахується лише у розмірі перевищення задекларованих зобов’язань над щомісячними авансами, а «дивідендні» аванси — і зовсім за мінусом щомісячних авансів і суми зарахованого «нерухомого» податку.

Ще прикріше, що ризикує «зникнути» (чи, принаймні, стати об’єктом судових розглядів ☹) сума не зарахованого за підсумками звітного року «дивідендного» авансу.

Попросту рядка, який дозволяє здійснити подібний залік, як не було в проекті деки, так не з’явилося і в підсумковому її варіанті. Податківці, у свою чергу, щосили твердять, що дивідендні аванси, які не «зіграли», не формують переплати з податку на прибуток (перефразуємо: повернути їх не вдасться, лист ДФСУ від 14.05.2015 р. № 10269/6/99-99-19-02-01-15).

«Ложкою меду» у цій «бочці дьогтю» може стати лише можливість високодохідним платникам податку зарахувати «дивідендні» аванси у зменшення суми щомісячних авансів. Про це говорить формула, наведена в рядку 26 нової деки.

До речі, як випливає з виноски до рядка 26, при декларуванні за 2015 рік тут можна буде відняти і суму сплачених «дивідендних» авансових внесків, що залишилася незарахованою у зменшення податкового зобов’язання за підсумками 2014 року (значення рядка 13.5.2 додатка ЗП за 2014 рік).

Податок на нерухомість. Як ви розумієте, цей від’ємник також доведеться відображати в додатку ЗП. Ось тільки реально «зіграти» його значення (тобто потрапити до рядка 16 додатка ЗП, а звідти і до аналогічного по номером рядка декларації) зможе лише за умови, що нарахований за рік податок перевищує суму нарахованих щомісячних авансових внесків (увага: у цій частині згадки про сплату як не було, так і немає).

Що не може тішити — невраховану частину і в цьому випадку також не вдасться «зарахувати» у наступних звітних періодах: немає в декларації (точніше, у додатку ЗП) рядка, який міг би зробити це можливим. Крім того, є задумки законодавця, які можуть такий механізм узаконити12.

12 Детальніше про це можна прочитати в статті «Недосконалий» прибуток: чи є реальними поліпшення?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 48.

Найбільш грандіозний з усіх додатків деки (а також деякі додатки до окремих рядків цього додатка), з вашого дозволу, розглянемо окремо.

Додаток РІ — «усім додаткам додаток»

Найбільшим з дев’яти додатків до деки є саме цей.

Дивна річ, але в ньому, на відміну від інших додатків, відсутнє поле «Код за ЄДРПОУ», а також місце, де проставляють свої підписи керівник (чи уповноважена особа) і головний бухгалтер (чи особа, відповідальна за ведення бухобліку).

Банальна недоробка? Але, враховуючи, скільки часу було витрачено на доведення документа «до пуття», може, тут є якийсь прихований зміст? Хоча навряд чи… ☹

Увага: додаток «Різниці» доведеться заповнювати не лише високо-, а й низькодохідним платникам. Принаймні, другим нікуди не втекти від цього у випадках, якщо вони:

— мали від’ємне значення об’єкта оподаткування в минулих податкових (звітних) роках і за рахунок цього планують зменшити об’єкт оподаткування за підсумками 2015 року. Для цього в додатку РІ передбачений рядок 3.2.4.

Чому розробники деки не могли помістити його в якесь інше місце? — запитаєте ви. Причина в тому, що право на таке зменшення — ні що інше, як одна з різниць, передбачених розд. ІІІ ПКУ (згідно з  п.п. 140.4.2 ПКУ). Інша річ, що застосовувати його відповідно до абз. 8 п.п. 134.1.1 ПКУ мають право і низькодохідні платники;

— проводять коригування фінрезультату на суми податкових різниць, передбачених Перехідними положеннями ПКУ (а саме підрозд. 4 розд. ХХ). Такі різниці знаходять своє відображення в розділі 4 «Інші різниці» додатка РІ13.

13 Для цього призначений підрозділ «Різниці, передбачені Перехідними положеннями Податкового кодексу України ( підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України)».

Зверніть увагу: розробники усунули недолік, що мав місце в обговорюваному додатку на стадії проекту. Тепер тут знайшлося місце і для відображення витрат на оплату відпусток працівникам та інших виплат, пов’язаних з оплатою праці14, відшкодованих після 01.01.2015 р. за рахунок резервів і забезпечень, сформованих до цієї дати згідно з НП(С)БО або МСФЗ, у разі якщо такі витрати не були враховані при визначенні об’єкта оподаткування до 01.01.2015 р.

14 Про них ви могли прочитати у статті «Резервне» питання: податковий облік — 2015» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 47.

Така різниця передбачена п. 24 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, а в додатку РІ для неї відведено рядок 4.2.12. На його значення фінрезультат до оподаткування зменшують.

Нагадаємо також про позитивне вирішення питання з поворотною фіндопомогою, отриманою платником до 01.01.2015 р. від неплатників податку на прибуток і поверненою в цьому році. Податківці погодилися з тим, що на повернену у 2015 році суму такої фіндопомоги платник усе ж таки може зменшити фінрезультат до оподаткування15 (скориставшись нормою з  абз. 2 п. 18 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).

15 Про це ви могли прочитати в статті «Стара» поворотна фіндопомога від неплатника: ДФСУ таки опам’яталася!» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 29.

Повернені суми такої фіндопомоги показуємо в рядку 4.2.10 «Сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 01 січня 2015 року ( абзац другий пункту 18 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)».

«Підлеглими» додатка РІ можна вважати такі невід’ємні частини деки:

ТЦ «Самостійне коригування податкових зобов’язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення», що заповнюється в разі проведення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ПКУ;

АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації», що використовується в разі розрахунку податкової амортизації необоротних активів за п. 138.3 ПКУ. На жаль, тут, як і в проекті деки, ми знаходимо інформацію не лише про нараховану амортизацію ОЗ і НМА, а й інших необоротних матеріальних активів, зокрема МНМА, що не відповідає вимогам ПКУ;

— безіменний додаток ЦП, що підлягає використанню у разі проведення операцій з цінними паперами.

На цьому все. Наостанок побажаємо, щоб ваше більш детальне знайомство з новою декою (при її заповненні) пройшло легко і без серйозних проблем ☺.

y.tovstopyat@buhgalter911.com

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам