Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2015/№50
Друкувати

Вивчаємо мінфінівський законопроект* «податкової реформи»: зміни щодо ПДВ

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Коментувати законопроекти — справа, звичайно, не дуже вдячна. Тим більше, що сьогодні вже йдеться про прийняття деякого компромісного варіанта податкової реформи. Причому Мінфін стверджує, що цього компромісу вже досягнуто, а ось автори «проекту Южаніної» говорять, що загальної згоди ще не дійшли. Однак імовірність прийняття мінфінівського проекту «реформи» досить висока. Тому сьогодні пропонуємо обговорити, що ж пропонує Уряд стосовно «дореформування» ПДВ.
заглядаємо у 2016 рік, ПДВ-облік

* З текстом законопроекту можна ознайомитися на офіційному сайті Міністерства фінансів України (http://www.minfin.gov.ua).

Основна «реформа» ПДВ припала на рік нинішній і пов’язана із запровадженням СЕА. Відмовлятися від цього «щастя», зрозуміло, ніхто не планує й наступного року.

Серед глобальних змін щодо ПДВ, закладених у проекті Мінфіну, можна назвати:

1. Скасування спецрежиму з ПДВ для сільгоспників. Як компромісний варіант Мінфін пропонує встановити у 2016 році перехідний період, протягом якого аграрії повинні будуть сплачувати ПДВ у пропорції 75:25 (75 % сплачується до бюджету, 25 % залишається у розпорядженні сільгоспвиробників).

2. Скасування ІТ-пільги ( п. 261 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), яка повинна була діяти до 2023 року.

3. Неможливість бути ПДВшниками платникам ЄП — підприємцям (з юрісоб на ЄП Мінфін хоче залишити тільки сільгосптоваровиробників).

Також у первинному проекті Мінфіну пропонувалося скасувати 7-відсоткову ставку для ліків. Однак сьогодні Міністерство говорить, що ця ставка для ліків усе ж збережеться.

Решта змін не такі значні, однак усе одно заслуговують на увагу. Але перш ніж розглядати їх, декілька слів скажемо про те, коли набудуть чинності заплановані зміни. Спочатку Мінфін припускав, що всі зміни запрацюють з 1 січня 2016 року. Тепер же йдеться про те, що з 1 січня набудуть чинності тільки положення про нові ставки податків, а все, що стосується адміністрування податків, почне діяти лише з 1 квітня 2016 року. Щоправда, поки незрозуміло, ідеться про всі нововведення чи тільки про норми розд. II ПКУ. Конкретніше можна буде сказати, коли з’явиться «компромісний» варіант проекту Мінфіну.

При підрахунку операцій враховують правило «першої події».

Регпоріг для обов’язкової реєстрації. Його планують збільшити до 2 млн грн. (сьогодні — 1 млн грн.). При цьому нарешті хочуть унести застереження про те, які операції враховуються для обчислення регпорога. Нагадаємо, що зараз враховують операції з постачання, що оподатковуються за ставкою 20 %, 7 %, 0 %, а також звільнені операції. У мінфінівському проекті звільнені операції до розрахунку не беруть.

Обов’язкова реєстрація запроваджується не лише для тих, хто вже подолав поріг у 2 млн, а й для тих, хто тільки планує вчинити правочини, у результаті яких обсяг операцій протягом одного звітного періоду (місяця) перевищить 2 млн грн. У цьому випадку потрібно буде подати заяву на реєстрацію не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати здійснення операції, наслідком якої буде перевищення реєстраційного порога.

Анулювання ПДВ-реєстрації. Пропонується виключити таку «одіозну» підставу для «ПДВ-розреєстрації», як відсутність за місцем знаходження. При поданні «порожніх» декларацій з ПДВ у податківців з’являться підстави для розреєстрації, якщо такі декларації подаються протягом 6 послідовних календарних місяців (раніше було 12).

Дата виникнення ПЗ. Правило «першої події» зберігається, але тепер замість словосполучення «дата відвантаження» фігурує «дата постачання». Очевидно, задум був у тому, щоб синхронізувати ПДВ-наслідки у сторін, якщо відвантаження товарів відбувається в одному періоді, а покупець отримує їх в іншому. Однак уже наразі зрозуміло, що на практиці застосування такого «нововведення» викличе безліч запитань.

Місце постачання послуг. Хочуть змінити правила визначення місця постачання послуг. Так, за загальним правилом місце постачання послуг визначатиметься за місцем знаходження покупця, якщо він є суб’єктом господарювання. А якщо покупець не є суб’єктом господарювання — за місцем реєстрації постачальника.

Сьогодні, нагадаємо, при визначенні місця постачання послуг, що не підпали під винятки, орієнтуємося на місце реєстрації постачальника ( п. 186.4 ПКУ).

Стосовно послуг, пов’язаних з рухомим майном, також слід орієнтуватися на загальне правило — місцезнаходження покупця (раніше було — місце фактичного надання послуг). Місце постачання послуг з міжнародного перевезення визначатиметься за місцем реєстрації постачальника.

База ПДВ. Базу ПДВ при імпорті планують визначати виходячи з митної вартості товарів з урахуванням акцизного податку та митного збору (на договірну вартість взагалі не потрібно орієнтуватися).

При здійсненні операцій за договором доручення, агентськими договорами база ПДВ визначатиметься виходячи із суми винагороди повіреного.

На законодавчому рівні хочуть прописати те, про що раніше йшлося на рівні роз’яснень податківців стосовно (1) бази обкладення транспортно-експедиторських послуг і (2) застосування «нижньої планки» ПДВ при продажу товарів за договором комісії.

Крім того, закріпили норму про те, що роздрібний акциз не включається до бази обкладення ПДВ (причому набуває чинності ця норма «заднім» числом — з 01.01.2015 р.). Нагадаємо, що раніше вона фігурувала тільки на рівні листів податківців.

Ставка ПДВ. Збережуться три ставки: 20 % (основна), 7 % і 0 %.

Необ’єктні операції. Розділ «Операції, що не є об’єктом обкладення ПДВ» узагалі виключили з ПКУ. Ті операції, які раніше значилися в ньому, тепер стануть «звільненими». А такі операції, як передача майна на відповідальне зберігання, в оперативну оренду, названі серед тих, які не вважаються постачанням.

ПН. Ось тут на нас чекає багато цікавого. Зникне необхідність складання ПН на звільнені операції та навіть на операції, що оподатковуються за ставкою 0 %.

Нарешті хочуть закріпити, що навіть помилка в обов’язкових реквізитах, якщо вона не заважає ідентифікувати операцію та не впливає на дані СЕА, дає право на ПК. Виняток робиться тільки для реквізиту «код УКТ ЗЕД». Якщо в ньому допустили помилку, то до її виправлення права на ПК немає. Що стосується впливу на СЕА, то такими помилками можна назвати помилки в ІПН, у сумових показниках (ці помилки, якщо вони не виправлені, не дають права скористатися ПК).

На нормативному рівні хочуть прописати, що «максимальний» строк реєстрації ПН становить 180 к. дн. Пізніше за цей строк зареєструвати ПН не можна. Нагадаємо, що це правило діє й сьогодні. Штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН планують залишити в тому самому вигляді.

РК. Уточнили спірне питання, а саме: в якому ж періоді продавець має право зменшити ПЗ, а покупець збільшити ПК на підставі РК. Висновок такий — якщо РК своєчасно зареєстрований, то право на коригування з’являється вже в місяці складання такого РК**.

** Податківці вже з цим згодні, про що ви могли довідатися у тому числі із статті «ПН з помилкою: відколи право на ПК?» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 48).

Крім того, уточнили, хто ж усе ж таки повинен реєструвати «зменшуючий» РК до «долютневих» ПН. Висновок такий — покупець.

ПК. Правило 365 к. дн. зберігається. Уточнили і правила розподілу ПК. Так, при підрахунку обсягу оподатковуваних операцій для визначення коефіцієнта розподілу до розрахунку не беруться (1) звільнені операції і (2) ПЗ, які нараховані для «компенсації» відображеного ПК (нинішній п. 198.5 ПКУ).

До речі, нормою про те, що «компенсуючі» ПЗ не враховуються при підрахунку оподатковуваних операцій, імовірно, слід озброїтися і при проведенні річного перерахунку ПДВ за результатами 2015 року.

Крім того, передбачається, що за товарами / послугами / необоротними активами, які придбавалися до 01.07.2015 р. та які планується використати в негосподарських/пільгових постачаннях, «компенсуючі» ПЗ нараховуються в загальному порядку (зі складанням і реєстрацією в ЄРПН зведеної ПН).

СЕА. В останніх повідомленнях Мінфіну говориться про те, що стосовно СЕА у проекті будуть враховані пропозиції, закладені в «законопроекті Южаніної»***.

*** Детальніше про ці зміни читайте у статті «Проект № 3357 vs проект Мінфіну: чого чекати під ялинку» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 46.

Бюджетне відшкодування. Первинний варіант проекту не передбачав нововведень щодо бюджетного відшкодування. Як компроміс Мінфін пропонує врахувати положення з «проекту Южаніної», зокрема, встановити автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ для всіх платників без застосування критеріїв, відшкодування ПДВ у порядку подання черговості заявок тощо.

Додаткові «перехідні» пільги. Вводять тимчасові пільги з постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703, 2704 згідно з УКТ ЗЕД.

Узагалі це й усі основні зміни.

m.kazanova@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться