Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2015/№51
Друкувати

Квитанцію № 2 отримано: чи можуть після цього визнати звіт з ЄСВ неприйнятим?

Смердов Віталій, шеф-редактор
Сьогодні ми з вами обговоримо консультацію податківців стосовно їх права не визнати звіт з ЄСВ після отримання платником «позитивної» квитанції № 2 (див. категорію 301.06 ЗІР). Галасу у стрічці новин на сайті «Бухгалтер 911» вона наробила чимало... і на те є причини.
електронна звітність

У зазначеній консультації податківці повідомили, що мають право визнати звіт з ЄСВ неприйнятим навіть після того, як ви отримаєте квитанцію № 2.

Чи мають вони рацію? Для відповіді пропонуємо подивитися на правове регулювання цього питання. На жаль, Закон № 2464* із цього приводу є небагатослівним, але він містить важливу вказівку: адміністрування ЄСВ визначається ПКУ та підзаконною «нормативкою» Мінфіну — зокрема, Порядком № 435**. Згідно з останнім, якщо звіт складений з порушенням цього Порядку, у тому числі якщо він не містить обов’язкових реквізитів, названих у  п. 6 розд. II такого Порядку, його можуть визнати неприйнятим ( п. 8 розд. II Порядку № 435).

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

** Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

Наприклад, підприємець при заповненні звіту за 2014 рік вказав не повні прізвище/ім’я/по батькові, а ініціали. Для податківців це стало достатньою підставою, щоб не визнати його звіт***.

*** Із цього приводу див. журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 35.

Що стосується ПКУ, то оскільки він також регулює адміністрування ЄСВ (див. вище), до подання звіту з ЄСВ, мабуть, повинні застосовуватися положення п. 49.11 цього Кодексу. Якщо застосувати їх до звіту з ЄСВ, то отримаємо, що за наявності підстав для відмови в його прийманні податківці повинні надати письмове повідомлення про це. Тільки ось строк для цього є обмеженим: якщо звітність подавалася в електронній формі, на це вони мають 5 робочих днів з моменту її отримання ( п.п. 49.1.1 ПКУ).

Причому зверніть увагу: таку відмову традиційно фіксують у квитанції № 2 ( п. 7.6 Інструкції № 233****). Якщо ж у цій квитанції зазначено, що звітність прийнята, то надалі у податкових органів відсутні підстави, щоб не визнавати її. Про це свідчать і  пп. 49.9.1 і 49.9.2 ПКУ (ср. 025069200). Стосовно звіту з ЄСВ виходить, що після отримання «позитивної» квитанції № 2 такий звіт повинен вважатися прийнятим. Однак, суворо кажучи, після цього змінювати статус такого звіту на неприйнятий контролери вже не повинні (хоча, слід визнати, формулювання ПКУ в цій частині є недосконалими).

**** Інструкція з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2008 р. № 233.

Нагадаємо, що згідно з  Інструкцією № 233:

1) квитанція № 1 підтверджує передачу звітності на сервер податківців;

2) квитанція № 2 — факт приймання/неприймання звітності податківцями.

Але, як ми вже говорили, податківці наполягають на зворотному. На їх думку, квитанція № 2 підтверджує лише завантаження даних звіту з ЄСВ до Реєстру застрахованих осіб, який веде ПФУ. Причому контролери вказали, що і після отримання платником такої квитанції вони мають право визнати звіт ЄСВ неприйнятим (якщо він був складений з порушенням Порядку № 435) — на підставі камеральної перевірки.

Однак, на жаль, жодних переконливих аргументів на користь цього висновку ДФСУ не надала. Що стосується посилань контролерів на порядок розподілу повноважень у сфері ЄСВ між ними та ПФУ, то сам собою він їх підхід не підтверджує. Принаймні, ні ПКУ із Законом № 2464, ні Порядок № 435 до нього в цьому питанні не прив’язуються.

Зверніть увагу: такого самого фіскального висновку податківці доходять і щодо податкової звітності (див. категорію 135.03 ЗІР).

У свою чергу, посилання податківців на те, що визнати звіт з ЄСВ неприйнятим вони мають право за результатами камеральної перевірки, не піддається критиці.

Річ у тім, що якщо під час такої перевірки контролери виявлять порушення, то вони повинні скласти акт ( п86.2 ПКУ), після чого — за необхідності — податкове повідомлення-рішення. Будь-яких інших наслідків камеральна перевірка породжувати не повинна. Тим більше що:

— самі собою камеральні перевірки проводять з іншою метою. Зокрема, щоб перевірити методологію заповнення звітності та арифметику (щоправда, на жаль, ні ПКУ, ні Закон № 2464 на це не вказують).

Ситуації тут міг би зарадити порядок проведення камеральних перевірок звітності з ЄСВ, але сьогодні він все ще на етапі проекту (ознайомитися з цим документом можна на офіційному сайті Мінфіну);

— до моменту завершення камеральної перевірки, як правило, будуть пропущені строки для визнання звітності неприйнятою, а платник, у свою чергу, отримає «позитивну» квитанцію № 2.

Тільки, на жаль, ці аргументи навряд чи змусять ДФСУ змінити свій підхід*****… а ось вплинути на суд вони цілком здатні. Якщо у вас виникне подібна проблема і ви наважитеся оскаржити «запізнілу» відмову податківців визнавати звіт з ЄСВ, ви маєте всі шанси вийти переможцем. Це підтверджують, зокрема, ухвала ВАСУ від 18.11.2015 р. у справі № К/800/4849/15, постанова ВАСУ від 07.04.2014 р. у справі № К/800/51719/13, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015 р. у справі № 826/4498/15.

***** Як члени Громадської ради при ДФСУ ми все ж постараємося дати цій проблемі розголос і змінити позицію податківців.

buhgalter911@mail.ua

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться