ЄСВ з мінімалки: коли працює «покарання» для роботодавців
питання
Зрозуміло, що на практиці нова вимога, запроваджена як один з інструментів легалізації фонду оплати праці, викликала масу запитань. Адже вона зачепила багатьох роботодавців**. А зараз ми чітко визначимо, в яких випадках нове правило працює і коли його дотримуватися не треба.
** Про те, хто саме зобов’язаний його дотримуватися, читайте в журналі «Бухгалтер911», 2015, № 4 і № 2.
Випадки, коли треба нараховувати ЄСВ на МЗП
Роботодавець зобов’язаний нарахувати ЄСВ на суму МЗП, якщо база нарахування за місяць за основним місцем роботи співробітника (крім інвалідів) менше МЗП у зв’язку з тим, що:
— оклад (місячна ставка) працівника в умовах повної зайнятості менше МЗП у порушення норм КЗпП і Закону про оплату праці;
— працівник працює на умовах неповного або скороченого робочого часу;
— при відрядній формі оплати праці не виконана норма;
Нагадаємо, що у 2015 році розмір МЗП становить: у січні — листопаді — 1218 грн., у грудні — 1378 грн.
— працівник частину місяця не працював у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати (крім відпустки «за свій рахунок» для працівників із зони АТО), прогулом, простоєм з його вини. На працівників, які перебували у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з проведенням АТО (новий п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки***), вимога про сплату ЄСВ з мінзарплати не поширюється (п. 2 розд. II Закону України від 15.01.2015 р. № 121-VIII, що набув чинності з 01.02.2015 р.);
— працівник частину місяця перебував у відпустці для догляду за дитиною (ситуація можлива в місяці початку та закінчення відпустки);
— на підприємстві оформлено простій не з вини працівника, який оплачено виходячи з 2/3 окладу (тарифної ставки).
*** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Приклад 1. Працівник працевлаштований на підприємстві за основним місцем роботи. Йому встановлено неповний робочий день (0,75 ставки). Згідно зі штатним розписом оклад працівника складає 1400 грн. (за умови повної зайнятості, ср. ). У січні 2015 року йому було нараховану зарплату в сумі 1050 грн. Ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,26 % (умовно).
«Перехідні» виплати (відпускні, лікарняні, декретні) для цілей порівняння з МЗП віднесіть до місяців, за які їх нараховано. Пам’ятайте: ЄСВ у частині утримань визначаєте виходячи з фактично нарахованого доходу працівника.
У зв’язку з тим, що сума зарплати працівника за січень 2015 року (1050 грн.) не перевищує розмір МЗП (1218 грн.), ЄСВ нараховуємо на МЗП.
Визначимо суму ЄСВ у частині нарахувань: 1218,00 х 37,26 : 100 = 453,83 (грн.).
Сума ЄСВ у частині утримань дорівнює: 1050,00 х 3,6 : 100 = 37,80 (грн.).
Приклад 2. Працівник працевлаштований на підприємстві за основним місцем роботи. Згідно зі штатним розписом оклад працівника становить 2000 грн. З 19 по 30 січня 2015 року працівник перебував у відпустці без збереження зарплати.
Зарплата працівника за фактично відпрацьовані дні склала:
2000,00 : 20 х 10 = 1000,00 (грн.),
де 20 — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства;
10 — кількість фактично відпрацьованих днів.
Оскільки нарахована зарплата за січень 2015 року (1000 грн.) менше розміру МЗП (1218 грн.), ЄСВ нараховуємо на МЗП: 1218,00 х 37,26 : 100 = 453,83 (грн.).
Сума ЄСВ у частині утримань дорівнює: 1000,00 х 3,6 : 100 = 36,00 (грн.).
Зверніть увагу на особливості застосування ставок до суми, яка «дотягує» фактично нарахований дохід до МЗП, якщо:
1) працівник (працівниця) увесь місяць хворів (перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами) і сума лікарняних (декретних), що припадають на звітний місяць, менше МЗП. На суму, що дорівнює різниці між МЗП і лікарняними (декретними), ЄСВ нараховуйте за ставкою 33,2 %;
2) працівник (працівниця) частину місяця хворів (перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами), а частину працював, і при цьому загальна сума доходу (зарплата та лікарняні/декретні) менше МЗП. До суми, що дорівнює різниці між МЗП і фактично нарахованим доходом (зарплата і лікарняні/декретні), застосовуємо «зарплатну» ставку.
Приклад 3. Працівник працевлаштований на підприємстві за основним місцем роботи. Упродовж усього січня 2015 року працівник хворів. Сума лікарняних, нарахованих у січні, — 1100 грн.
Сума лікарняних (1100 грн.) менше МЗП (1218 грн.), тому ЄСВ нараховуємо на МЗП.
Визначимо ЄСВ:
— у частині нарахувань: 1218,00 х 33,2 : 100 = 404,38 (грн.);
— у частині утримань: 1100 х 2 : 100 = 22,00 (грн.).
Приклад 4. Працівник працевлаштований на підприємстві за основним місцем роботи. З 19 по 23 січня 2015 року він хворів. Зарплата працівника за фактично відпрацьовані дні січня 2015 року склала 900 грн., лікарняні — 280 грн. Ставка ЄСВ у частині нарахувань на зарплату — 37,26 % (умовно).
Загальна база нарахування ЄСВ за січень 2015 року — 1180 грн. (900 грн. + 280 грн.), що менше МЗП (1218 грн.), тому ЄСВ треба нарахувати на МЗП.
Визначимо розмір ЄСВ:
— у частині нарахувань: 900 х 37,26 : 100 + 280 х 33,2 : 100 + (1218 - 1180) х 37,26 : 100 = 442,46 (грн.);
— у частині утримань: 900 х 3,6 : 100 + 280 х 2 : 100 = 38,00 (грн.).
Випадки, коли правило про ЄСВ з МЗП не працює
Як виняток нараховуйте ЄСВ на фактичну базу нарахування ЄСВ, розраховану для основних працівників, якщо вона менше МЗП у зв’язку з тим, що працівник був прийнятий/звільнений упродовж звітного місяця. Це пояснюється тим, що дохід за частину місяця некоректно порівнювати з МЗП у місячному розмірі. А ось у випадку якщо працівник прийнятий з першого робочого дня місяця / звільнений останнім робочим числом місяця, відпрацював його повністю, правило про нарахування ЄСВ на МЗП дотримуйте.
Для інвалідів, працевлаштованих у юросіб, і сумісників вимога про сплату ЄСВ з МЗП не працює. Тобто, навіть якщо база нарахування ЄСВ працівника-сумісника або інваліда менше МЗП, ЄСВ нараховуйте на фактично нарахований дохід.
І ще один важливий момент. Вимога про сплату ЄСВ з мінімалки не працює, коли за працівником відсутня база нарахування ЄСВ. Зокрема, це стосується осіб, які працевлаштовані за основним місцем роботи, але впродовж усього місяця:
— перебували у відпустці для догляду за дитиною до трьох років;
— перебували у відпустці без збереження зарплати на підставі ст. 25 Закону про відпустки;
— були тимчасово непрацездатні, проте з певних причин комісія із соцстрахування відмовила в оплаті лікарняного листка або надана довідка з лікувального закладу;
— прогулювали роботу тощо.
А тепер давайте розберемося з дуже цікавою ситуацією, коли спочатку ми «забиваємо» на правило про МЗП, а потім його дотримуємося.
Дотримуємося / не дотримуємося
Працівник хворів у звітному місяці, але на момент нарахування ЄСВ не надав листок непрацездатності. Наприклад, продовжує хворіти.
У цій ситуації роботодавець повинен діяти так:
1) у місяці початку хвороби ЄСВ нарахувати на зарплату за фактично відпрацьовані дні місяця;
2) після надання листка непрацездатності для цілей порівняння з МЗП лікарняні віднести до місяців, за які їх нараховано;
3) якщо після розподілу лікарняних у місяці, за який їх нараховано, загальний дохід менше МЗП, роботодавець зобов’язаний нарахувати ЄСВ на МЗП.
Якщо комісія (уповноважений) із соцстрахування прийняла рішення про відмову в оплаті листка непрацездатності або працівник надав неоплачувану довідку, що підтверджує тимчасову непрацездатність, роботодавець зобов’язаний донарахувати ЄСВ за місяць, на який припадає тимчасова непрацездатність, якщо фактична база нарахування ЄСВ у такому місяці була менше МЗП.
Приклад 5. Працівник працевлаштований на підприємстві за основним місцем роботи. Він хворів з 19 січня по 6 лютого 2015 року. Оклад працівника — 1500 грн. Страховий стаж — 3 роки 10 місяців (період тимчасової непрацездатності в розмірі 60 % середньої зарплати).
У січні 2015 року йому було нараховано тільки зарплату за фактично відпрацьовані дні в сумі 750 грн. Листок непрацездатності працівник надав у лютому 2015 року. У цьому ж місяці йому нарахували зарплату в сумі 1125 грн. і лікарняні в сумі 645 грн. (з них 430 грн. — за дні хвороби в січні, 215 грн. — за дні хвороби в лютому 2015 року). Ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,26 % (умовно).
Сума зарплати за січень (750 грн.) не перевищує МЗП (1218 грн.). Водночас загальна сума доходу за січень на дату нарахування ЄСВ невідома. Тому ЄСВ нараховують на фактично нараховану зарплату.
Визначимо розмір ЄСВ за січень 2015 року:
— у частині нарахувань: 750 х 37,26 : 100 = 279,45 (грн.);
— у частині утримань: 750 х 3,6 : 100 = 27 (грн.).
Після надання лікарняного листка, тобто в лютому, суми лікарняних відносимо до місяців, за які їх нараховано. Отримуємо, що:
— загальний дохід працівника за січень 2015 року склав: 750 + 430 = 1180 (грн.);
— загальний дохід лютого 2015 року: 1125 + 215 = 1340 (грн.).
У зв’язку з тим, що дохід працівника за січень (1180 грн.) не перевищує МЗП (1218 грн.), у лютому 2015 року на суму в розмірі 38 грн. (1218 грн. - 1180 грн.) необхідно донарахувати ЄСВ за ставкою 37,26 %.
Дохід працівника за лютий 2015 року (1340 грн.) перевищив МЗП (1218 грн.). Тому ЄСВ нараховуємо на його фактичний розмір.
Визначимо розмір ЄСВ, що підлягає сплаті з лютневої зарплати та лікарняних:
— у частині нарахувань: 1125 х 37,26 : 100 + 645 х 33,2 : 100 + 38 х 37,26 : 100 = 647,48 (грн.);
— у частині утримань: 1125 х 3,6 : 100 + 645 х 2 : 100 = 53,40 (грн.).
Блоги 
