Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, лютий, 2015/№9
Друкувати

Використання води: збору не стало — хай живе рентна плата!

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Гадаємо, багато хто з вас запитував себе: чи потрібно з 1 січня сплачувати збір за спеціальне використання води? Річ у тім, що з цієї дати відповідний розділ з ПКУ виключили. Та чи все так просто?
ресурсні платежі

Чи потрібно платити за спецводокористування?

Це запитання могло виникнути через виключення з ПКУ розд. XVI, який раніше регулював сплату спецводозбору.

Однак, на жаль, платити за спеціальне використання води все ж доведеться — різниця лише в тому, що з 1 січня цей платіж уключили до складу рентної плати (ст. 255 ПКУ).

Між тим суть платежу від цього не змінилася, як і його місце в системі оподаткування, — як і раніше, він належить до загальнодержавних зборів (п.п. 9.1.6 ПКУ).

Чи відбулися якісь зміни в порядку оподаткування?

Майже жодних! Навіть ставки залишили на тому самому рівні (щоправда, це поки що — також див. далі). Стосовно багатьох податків про таку стабільність можна лише мріяти ☺. Левова частка «старих» норм з розд. XVI ПКУ тепер «помістилася» до ст. 255 цього Кодексу (частково — до інших статей розд. IX). Таким чином, крім перейменування збору на рентну плату, нічого, по суті, не змінилося.

Це стосується і порядку сплати. При цьому зверніть увагу: сплачувати авансові внески з рентної плати за спеціальне використання води не потрібно. Хоча для деяких інших різновидів рентної плати такий порядок сплати дійсно передбачений.

Подаємо звітність

За минулий рік, дуже сподіваємося, ви вже давно як відзвітували, так і «розплатилися».

Потрібно було зробити це відповідно до старих норм, тобто не пізніше 9 лютого подати деку за 2014 рік за «старою» формою*, а протягом 10 днів починаючи з цього строку (не пізніше 19 лютого) — сплатити податкове зобов’язання.

* Затверджена наказом Мінфіну від 21.12.2012 р. № 1403.

А от як бути при звітуванні за I квартал, судячи з усього, стане зрозумілим з наближенням термінів для подання відповідної декларації. Нагадаємо: останній день для цього — 11 травня.

В ідеалі, ДФСУ до того часу повинна затвердити нову форму звітності (водночас якщо цього не зроблять, податківці рекомендують застосовувати «стару» форму — див. лист ДФСУ від 29.01.2015 р. № 2703/7/99-99-15-04-02-17). Найімовірніше, вона не дуже відрізнятиметься від своєї «попередниці», але не забігатимемо наперед.

І ще один цікавий момент. Не секрет, що з 1 січня за відсутності об’єкта оподаткування п. 49.2 ПКУ дозволяє не подавати декларацій (з цього правила є лише декілька винятків). Та чи можна не подавати декларацію з рентної плати, якщо необхідність її сплати з 2015 року зникла? Відповідь залежить від причин:

— якщо, зокрема, закривається свердловина, то раніше податківці погоджувалися з тим, що в такому разі достатньо подати ф. № 20-ОПП**. Деку в такому разі можна не подавати (див. підкатегорію 521.06 ЗІР — діяла до 01.01.2015 р.). Вважаємо, такого самого підходу слід дотримуватися і при продажу будівлі (щодо якої був отриманий дозвіл / укладений договір на постачання води), її поверненні орендодавцю тощо;

** Про нюанси подання цього повідомлення ви могли дізнатися зі статті «Форма № 20-ОПП: хто та коли повинен її подавати?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 1.

— якщо об’єкт відсутній через те, що ви з якогось моменту почали використовувати воду виключно для задоволення санітарно-гігієнічних потреб, подавати деку, на жаль, доведеться. Принаймні, ДФСУ вважає саме так (див. підкатегорію 121.06 ЗІР). На їх думку, це зумовлено наявністю дозволу на спеціальне використання води (або договору на постачання води). Між тим це означає таке: якщо, наприклад, договір на постачання води був переукладений на іншу особу, рентну плату дійсно можна буде не сплачувати.

Хто повинен / не повинен сплачувати рентну плату

Як і раніше, сплачувати цей платіж повинні водокористувачі — суб’єкти господарювання: первинні (використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів) і вторинні (використовують воду, отриману від первинних та/або інших водокористувачів). До них належать:

Більшість платників є вторинними водокористувачами. Що ж до первинних, то це, зокрема, водоканали.

— юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи (крім бюджетних установ);

Якщо філії, відділення, інші відокремлені підрозділи не мають банківських рахунків, не ведуть окремий бухоблік діяльності, не складають окремий баланс, декларації подає та рентну плату вносить водокористувач, до складу якого вони входять (за місцезнаходженням водних об’єктів і за ставками, установленими для них).

— постійні представництва нерезидентів;

— фізособи-підприємці. Зверніть увагу: «звичайні» фізособи і фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси тощо), сплачувати рентну плату не повинні.

До речі, усі ці правила «працюють», у тому числі і стосовно єдиноподатників 1 — 3 груп. Виняток становлять лише платники ЄП 4 групи, тобто колишні платники ФСП. Вони, як і раніше, цей платіж не сплачують*** (п.п. 5 п. 297.1 ПКУ).

*** З новинками в цій частині ви могли ознайомитися у статті «Сільгосп-ЄП: платимо по-новому — НАБАГАТО більше» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 4.

Що ж до суб’єктів, які не повинні сплачувати зазначену рентну плату, то серед них слід особливо виділити тих, які використовують воду для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юросіб/фізосіб-підприємців.

Санітарно-гігієнічними потребами в цьому контексті вважається використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках і для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

У цій частині зверніть увагу на такі нюанси:

— на думку ДФСУ, використання води для миття обладнання, вітрин, інвентарю не є задоволенням санітарно-гігієнічних потреб. Тому в такому разі рентну плату доведеться сплачувати;

— якщо вода використовується на задоволення санітарно-гігієнічних потреб мешканців приміщення (наприклад, у гуртожитку, готелі), сплачувати рентну плату не доведеться.

І ще одне: механізм розподілу обсягів води, що використовуються на санітарно-гігієнічні та виробничі потреби, відсутній. Тому податківці вважають: якщо вода використовується «і там, і тут», рентну плату доведеться сплатити за весь обсяг фактично використаної води (саме таку думку вони обстоювали до 1 січня — див. підкатегорію 521.06 ЗІР).

Діяльність в орендованому приміщенні: чия турбота — рентна плата?

Головним чином, того, хто уклав договір на постачання води (зокрема, з водоканалом). При цьому, якщо:

— і орендодавець, і орендар використовують воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, платити рентну плату не доведеться — незалежно від того, хто уклав договір на постачання води;

— орендодавець використовує воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а орендар — також на інші цілі, не маючи при цьому дозволу на спеціальне водокористування (договору на постачання води), «віддуватися» доведеться орендодавцю. Він буде вимушений сплачувати рентну плату за весь фактичний обсяг використаної води;

— за аналогічних умов орендар має власний дозвіл на спецводокористування (або договір на постачання води), сплачувати рентну плату доведеться лише йому. І лише за той обсяг води, який він фактично використав;

— суб’єкт господарювання орендує приміщення у ФО-непідприємця (з метою відкриття перукарні, стоматологічного кабінету і т. п.) і договір на постачання води таким суб’єктом не укладався, сплачувати рентну плату йому не потрібно.

Дозвіл/договір на постачання води: кому вони потрібні?

На це запитання Мінприроди раніше відповідало так (див. лист від 15.03.2011 р. № 5515/16/10-11-МП): дозвіл повинен оформляти лише первинний водокористувач.

Для вторинних водокористувачів (а таких, як ми вже говорили, більшість) дозволом на спеціальне водокористування є встановлений у дозволі первинного водокористувача ліміт використання води та відведення стічних вод абонентами і договір між ними. Саме у такому договорі має бути вказаний відповідний ліміт. При цьому зверніть увагу, якщо:

1) у первинного водокористувача дозвіл відсутній (наприклад, вода забиралася із колодязя) — рентну плату доведеться сплатити у 5-кратному розмірі за весь обсяг спожитої води;

2) у вторинного водокористувача є договір на постачання води, але в ньому відсутні відповідні ліміти — платити знову-таки доведеться у 5-кратному розмірі за весь обсяг спожитої води;

3) дозвіл/договір з установленими лімітами є, однак такі ліміти перевищуються — з перевищення доведеться сплатити рентну плату у 5-кратному розмірі.

Інші питання

Придбання води (у тому числі дистильованої) у цистернах та інших ємностях: що з рентною платою? В ідеалі, суб’єкт, який придбаває таку воду, не є платником рентної плати. Водночас податківці щодо цього питання мають свою думку. До останнього часу вони погоджувалися з тим, що сплачувати рентну плату не потрібно в разі використання такої води у власній господарській діяльності, для задоволення власних питних або санітарно-гігієнічних потреб. Водночас у разі виготовлення з неї напоїв вони чомусь наполягали на зворотному. На сьогодні ж свою думку вони ще не висловили.

Як визначити джерело води. Це питання зумовлене тим, що для різних джерел встановлені різні ставки. При цьому орієнтуватися слід на джерело, зазначене в дозволі/договорі на постачання води. Це ж є справедливим і в тому випадку, якщо ви використовуєте воду зі змішаного джерела (п.п. 255.11.3 ПКУ).

Якщо в дозволі/договорі відповідні пропорції не зазначені, використовувати слід співвідношення, відомості про яке водопостачальники щороку надають місцевим податківцям.

Розподіл рентної плати між бюджетами. Судячи з усього, діяти доведеться за «старою» схемою. Тобто суму рентної плати за використання води загальнодержавного значення перераховувати до державного бюджету (у «старій» деці це графа 10). Що стосується ренти за воду місцевого значення (у «старій» деці це графа 11), то її слід перераховувати до місцевого бюджету.

До речі, розподіл водних об’єктів на об’єкти загальнодержавного та місцевого значення відбувається відповідно до ст. 5 Водного кодексу України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР.

Ставки рентної плати: невже без змін? Вірити в таке важко, особливо з урахуванням вектора реформування інших податків. Але це так! Діючі на сьогодні розміри ставок ви можете знайти в п. 255.5 ПКУ. Не змінилися і понижуючі коефіцієнти, передбачені для певних категорій платників (пп. 255.6 і 255.7 ПКУ).

Та все ж радіти рано: для рентної плати, як і раніше, п. 4 розд. ХІХ ПКУ передбачає щорічний обов’язок КМУ вносити до ВРУ проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування. «Відштовхуватися» при цьому Кабмін повинен від індексу споживчих цін (за підсумками 2014 року — 124,9). Тому, очевидно, чергові «покращення» не за горами.

m.shevchuk@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться