Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2015/№2
Друкувати

ПДВ-облік у 2015 році

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
На жаль, законодавець не відмовився від ідеї ПДВ-спецрахунків. Але порівняно з первинним варіантом пішов на деякі поступки. Як і коли запрацює система електронного ПДВ-адміністрування, читайте в цій статті.
електронне
адміністру-
вання

Отже, у повному масштабі спецрахунки запрацюють з 01.07.2015 р.

Але не розслабляйтеся. З 1 лютого по 30 червня 2015 року вам також доведеться з ними працювати, щоправда, тільки в тестовому режимі.

А як бути в січні? Чи потрібно поголовно реєструвати всі податкові накладні (далі — ПН) в ЄРПН?

На жаль, тут цілковита плутанина. З одного боку абз. 8 п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУпередбачає, що обов’язкова реєстрація всіх без винятку ПН (у тому числі й тих, які не видаються покупцю) запроваджується з 1 лютого 2015 року.

Але з іншого боку:

1) уже починаючи з 1 січня право на податковий кредит покупцю дає тільки зареєстрована в ЄРПН податкова накладна (п. 198.6 ПКУ). Якщо ПН не зареєстрована в ЄРПН — права на податковий кредит немає;

2) п. 201.1 ПКУ вимагає складати податкові накладні в електронній формі, причому зареєстровані в ЄРПН. Тим паче що нова форма ПН «заточена» під обов’язкову реєстрацію.

Не забудьте: з 01.01.2015 р. податкова накладна виписується за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129*.

* З її заповненням ви можете ознайомитися у статті «Податкова накладна — 2015: що нового?» у журналі «Бухгалтер 911», 2014, № 5 (ср. 025069200).

Тому вважаємо, що вже в січні потрібно реєструвати в ЄРПН усі податкові накладні (незалежно від суми). Принаймні, ті, які видаються покупцю.

Як бути з 1 лютого по 30 червня?

Як ми вже зазначали, з цієї дати ПДВ-спецрахунки запрацюють у тестовому режимі (п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Причому з цього моменту всі ПН доведеться реєструвати в ЄРПН. У тому числі і ті, які покупцям не видаються: зокрема, це стосується і ПН, складених згідно з п. 198.5 ПКУ (використання товарів/послуг, за якими відображався податковий кредит, у пільгованих/неоподатковуваних операціях).

Для отримання податкової накладної покупець надсилає запит до ЄРПН. На підставі такого запиту він отримує повідомлення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН і саму податкову накладну в електронному вигляді (п. 201.10 ПКУ).

Увага! У цьому періоді їх можна буде реєструвати без урахування формули (п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Тобто система пропускатиме всі ПН — незалежно від того, чи достатньо коштів на спецрахунку. Отже, тільки для цього спецрахунок поповнювати не доведеться. Щоправда, мати з ним справу, судячи з усього, усе одно доведеться — адже формально сплатити ПДВ з поточного рахунка ви не зможете (для цього податківці мають забезпечити списання відповідної суми із спецрахунку).

Є ще одна важлива деталь. Як ви знаєте, граничний строк реєстрації ПН в ЄРПН становить 15 календарних днів, наступних за датою її складання (абз. 7 п. 201.10 ПКУ). Причому його ніхто не змінював. Раніше, якщо цей строк було пропущено, зареєструвати ПН було не можна. Податковий кредит у цьому випадку захищали, як правило, скаргою Д8.

Зараз на підставі скарги податковий кредит відстояти не можна. Але тепер у постачальника є можливість зареєструвати податкову накладну і після закінчення зазначеного 15-денного строку. Щоправда, за таке порушення постачальнику доведеться заплатити штраф, передбачений п. 1201.1 ПКУ. При порушенні строків реєстрації:

— до 15 календарних днів — у розмірі 10 % від суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК;

— від 16 до 30 календарних днів — у розмірі 20 %;

— від 31 до 60 календарних днів — у розмірі 30 %;

— від 61 і більше календарних днів — у розмірі 40 %.

При цьому, якщо платник не зареєструє зі своєї вини ПН/РК протягом 180 календарних днів з дати її складання, до нього зможуть застосувати штраф у розмірі 50 % від суми ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК.

Щоправда, урахуйте: у період тестування спецрахунків (з 01.02.2015 р. по 30.06.2015 р.) штраф за порушення строку реєстрації ПН у межах 15 днів застосовуватися не буде (п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Отже, якщо встигнете зареєструвати ПН у цьому проміжку часу, нічого страшного. А ось якщо ви пропустите і цей строк (запізнення на 16 днів і більше), то зазначена індульгенція вже не спрацює. Тобто до вас зможуть застосувати відповідний штраф.

А що буде, якщо податкова накладна несвоєчасно зареєстрована в січні? Чи буде штраф у цьому випадку? На жаль, тут законодавці залишили лазівку. І жодних звільнень не передбачили. Чекаємо, що скажуть податківці...

Але як же все-таки бути покупцю, якщо постачальник прострочив терміни реєстрації? Чи не втратить він свій податковий кредит? У ПКУ передбачили спеціальне застереження із цього приводу. У разі несвоєчасної реєстрації постачальником податкової накладної право на податковий кредит у покупця виникає в період реєстрації постачальником такої ПН. Щоправда, за умови, що з дати складання ПН не пройшло 180 календарних днів (п. 198.6 ПКУ).

Як працюватимуть спецрахунки починаючи з 01.07.2015 р.?

Починаючи з 01.07.2015 р. спецрахунки запрацюють на повну силу. Тобто зареєструвати ПН можна тільки в межах формули.

Формула спецрахунків, по суті, залишилася колишньою*. Але нардепи її дещо доповнили/підкоригували. Зокрема, уточнили, що: розрахунки коригування теж братимуть участь у формулі (раніше цей момент можна було трактувати неоднозначно); ПН за нерезидентними послугами збільшує підсумок формули.

* Детально з формулою ви можете ознайомитися у статті «Спецрахунки з ПДВ — як це буде?» // «Бухгалтер 911», 2014, № 2.

Ще один важливий момент: законодавець додав можливість повернути гроші із спецрахунку на поточний рахунок, якщо сума коштів на спецрахунку більша, ніж задекларовані зобов’язання з ПДВ.

Механізм повернення такий (п. 2001.6 ПКУ):

1. Платник подає разом з декларацією з ПДВ заяву про повернення грошових коштів.

2. Держказначейство протягом 5 робочих днів після граничного строку, установленого для самостійної сплати ПДВ, перераховує гроші на поточний рахунок.

Крім того, 1 липня платникам автоматично збільшать суму ПДВ, на яку вони матимуть право зареєструвати ПН/РК. Її розрахують виходячи з середньомісячного розміру ПДВ, задекларованого до сплати і погашеного за останні 12 календарних/звітних місяців (4 квартали). Тобто чим більше ПДВ ви сплачували, тим на більшу суму ви зможете реєструвати ПН/РК. При цьому така сума підлягатиме щоквартальному перерахунку.

Поповнювати спецрахунок будуть і помилково, і надмірно сплачені суми ПДВ (абз. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Доля від’ємного залишку/БВ, задекларованих до лютого

Це одна з найважливіших та найбільш очікуваних новин. Нардепи передбачили можливість використання:

1) сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування за звітні періоди до 1 лютого 2015 року;

2) сум ПДВ, задекларованих до бюджетного відшкодування за звітні періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення ПДВ-зобов’язань майбутніх періодів;

3) від’ємного значення ПДВ, а також залишку від’ємного значення попередніх періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих за звітні періоди до 1 лютого 2015 року.

На жаль, формулювання «за звітні періоди до 1 лютого» не є кристально прозорим, але, судячи з усього, до числа цих періодів потрапляє і січень 2015 року.

Якщо у вас «зависли» такі суми, ви можете визначити їх частку, додавши до декларації з ПДВ заяву. Форми заяви немає, крім того, у ПКУ також немає норм, які б вимагали її затвердження. Тому на сьогодні є підстави говорити, що її можна подати в довільній формі (звичайно, якщо найближчим часом податківці що-небудь не вигадають). У цій заяві ви можете зазначити один з двох напрямів використання згаданих сум:

1) збільшити суму ПДВ, на яку ви маєте право зареєструвати ПН/РК, з одночасним збільшенням податкового кредиту в ПДВ-декларації за звітний період, в якому сталося таке збільшення;

Таке збільшення здійснюється без проведення перевірок, передбачених ст. 200 ПКУ. Водночас суми такого від’ємного значення/бюджетного відшкодування можуть бути перевірені в загальному порядку.

2) повернути в порядку, передбаченому ст. 200 ПКУ у редакції, чинній на 31 січня 2014 року (цілком імовірно, що нардепи хотіли сказати 31 грудня, але «маємо, що маємо»).

m.kazanova@buhgalter911.com

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться