Сумісник без основного місця роботи: бути чи не бути?

Щоб вижити, підприємствам доводиться економити, у тому числі й на оплаті праці. Наприклад, оформленням працівників на неповний робочий час*.

* Про те, як це зробити, ви могли прочитати у статті «Неповний робочий час: важливі нюанси» у журналі «Бухгалтер 911», 2014, № 4.

Але нардепи зметикували, що це негативно відображається на обсязі платежів (у тому числі ЄСВ). І встановили: якщо база ЄСВ (крім винагороди за ЦПД) у частині нарахувань менше МЗП з розрахунку на місяць, за який виплачується зарплата/дохід, суму ЄСВ потрібно розраховувати виходячи з такої МЗП**. Просто жах... ☹

** Про це ми попереджали у статті «ЄСВ: шукаємо «покращення» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 2.

Наприклад, Іванов виходить на роботу раз на тиждень і отримує зарплату 400 грн. на місяць. У такому разі ЄСВ за січень на неї доведеться нарахувати виходячи з МЗП. Якщо припустити, що ставка ЄСВ — 36,9 % (у частині нарахувань), то сума платежу становитиме 449,44 грн.

Щоправда, зауважте: зарплат/доходів фізосіб не за основним місцем роботи це «покращення» не торкнулося. Отже, при нарахуванні ЄСВ на зарплату сумісників його суму визначайте виходячи з фактичного розміру зарплати. Але це одразу викликає запитання: чи можна використовувати це послаблення, щоб заощадити на ЄСВ у частині працівників, оформлених на неповний робочий час? Зокрема, оформивши їх як сумісників.

Пригадаємо, що сумісництво — це виконання роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Як бачите, оформити особу сумісником можна тільки тоді, коли в неї є основне місце роботи. Інакше цього робити не можна (див. лист Мінпраці від 13.10.2004 р. № 36-298).

Але це один бік медалі. Другий — при оформленні сумісника ви не зобов’язані вимагати в нього документи про наявність основного місця роботи. Тобто вам, по суті, ніщо не забороняє повірити йому на слово ☺.

Про обмеження в цьому питанні можна говорити тільки щодо державних/комунальних підприємств (установ, організацій).

Тільки, на жаль, незважаючи на привабливість такого підходу, користуватися ним не рекомендуємо. Адже податківці можуть спробувати перекваліфіковувати таке сумісництво і донарахувати ЄСВ. Та й «лавочку» таку, швидше за все, прикриють ☹. Річ у тім, що з 1 січня «запрацювало» нововведення, яке зобов’язало повідомляти податківців про прийняття на роботу (ст. 24 КЗпП). Порядок такого повідомлення незабаром затвердить Кабмін. І цілком імовірно, що прописаний у ньому механізм дозволить контролерам «відловлювати» випадки працевлаштування за сумісництвом без наявності основного місця роботи. Щоправда, упевнено про це можна буде сказати тільки після появи цього документа (але врахуйте, що до затвердження порядку повідомляти податківців не потрібно).

v.smerdov@buhgalter911.com