Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2015/№30
Друкувати

РРО-перезавантаження: нарешті дочекалися!

Михайло Шевчук • податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Зміни до Закону про РРО проголосували ще 1 липня. І... Тільки 21 липня відповідний Закон № 569* таки був підписаний. А куди поспішати? Правда? Однак у будь-якому разі краще пізніше ніж ніколи. 23 липня Закон був офіційно опублікований в газеті «Голос України», отже, з цієї дати він набув чинності. Так що деталі — далі.
оновлене РРО-законодавство

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII.

Звільнення для єдиноподатників

Долею змін до РРО-законодавства цікавилися, зокрема, платники ЄП. У результаті розклад для них вийшов такій:

ЮРЄПи працюють без яких-небудь додРРО-поблажок (користуються лише тими, що передбачені ст. 9 Закону про РРО для решти юросіб). Однак їм, власне, нічого й не обіцяли;

ППЄПи групи 1, як і раніше, звільнені від обов’язку використання РРО згідно з тим-таки п. 296.10 ПКУ (навіть попри те, що викладений він уже в новій редакції);

ППЄПи групи 2, замість поголовного звільнення від РРО-«зобов’язалівки» до 01.01.2016 р., тепер отримали «безстрокове» РРО-звільнення — у тому випадку, якщо обсяг їх доходу (загальний дохід) з початку календарного року не перевищує 1 млн грн. Якою діяльністю займається ППЄП — не має значення. При цьому тих другогрупників, які мільйонний критерій з початку цього року вже перевищили, наприклад, у 2 кварталі, автори Закону неабияк «підставили».

З одного боку, у стінах ВРУ звучали обіцянки, що починати рахувати обсяг своїх доходів такі ППЄПи повинні тільки з початку 2016 року. З іншого боку, з остаточної редакції змін цього зовсім не випливає. А формально взагалі виходить, що ППЄПи групи 2, які перевищили в першому півріччі 2015 року мільйонну планку, повинні почати застосовувати РРО з дати опублікування Закону № 569.

Ті, хто перевищить мільйонний критерій у 3 кварталі 2015 року, повинні будуть перейти на застосування РРО з 01.10.2015 р. Хто перевищить у 4 кварталі — з 01.01.2016 р. Той, хто у 2015 році мільйонну планку не перевищить, з 01.01.2016 р. почне рахувати обсяг доходу наново. При цьому знову ж таки працює принцип: РРО потрібно починати застосовувати з початку кварталу, наступного за кварталом, в якому перевищений мільйон (який рахується з початку календарного року).

При цьому, якщо вже перейшли на застосування РРО (перевищили мільйон), реєстратор далі застосовується незалежно від обсягів доходу.

Знову ж таки, Закон № 569 не зачепив ст. 10 Закону про РРО. Тому у єдиноподатників, які повинні перейти на застосування РРО, зберігається можливість працювати без РРО, але із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (КОРО) і розрахункових квитанцій (РК) з Переліку № 1336** (наприклад, при продажу продовольчих товарів). Хоча такий спосіб роботи — також не мед (кожному покупцю потрібно видавати вручну заповнену квитанцію з РК).

** Перелік окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено провадити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій із застосуванням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Ще нюанс — переходити на квартальну звітність з ЄП у зв’язку з цим нововведенням не потрібно.

Порядок здійснення податківцями контролю за досягненням ППЄПами груп 2 і 3 мільйона КМУ повинен затвердити до 1 вересня 2015 року. Багато хто переймається, що поява цього документа нівелює РРО-звільнення. Однак поки це лише припущення.

Ну й «на закуску». Раніше п. 296.10 ПКУ «безстроково» пільгував від застосування РРО ППЄПів, які здійснюють ринкову і пересувну торгівлю. Тепер це звільнення пішло у небуття;

ППЄПи групи 3 з початку липня і до моменту набуття чинності Законом № 569 перебували в «підвішеному» стані. Старе законодавство зобов’язувало почати застосовувати РРО вже з 01.07.2015 р. усіх тих платників, які мають справу з розрахунками, під час яких обов’язковим є застосування РРО (крім ринкової та пересувної торгівлі, яку пільгував п. 296.10 ПКУ). Тобто без жодної оглядки на обсяг отриманих доходів. З іншого боку, була надія, що впровадження РРО для них пересунуть на пізніший строк.

Хоча ближче до 01.07.2015 р. стало зрозуміло, що ніякого «пересування» не буде, а від обов’язку застосовувати РРО будуть звільнені тільки ті третьогрупники, які з початку календарного року не перевищили обсяг доходу в 1 млн грн.

Так воно, власне, у результаті й вийшло. Тут, як і у другогрупників: (1) з мільйоном порівнюється загальний дохід, а не тільки готівковий; (2) дохід обчислюють з початку кожного календарного року наново. Показники 2014 року, на нашу думку, значення в нашій ситуації не мають. Нас цікавлять тільки обсяги доходу з 01.01.2015 р.; (3) порядок контролю за досягненням мільйона КМУ повинен затвердити до 01.09.2015 р.; (4) при провадженні діяльності з Переліку № 1336 існує можливість замість РРО застосовувати КОРО з РК; (5) звільнення за п. 296.10 ПКУ для ринкової та пересувної торгівлі вже немає.

У зв’язку з цим найбільш зрозуміла ситуація з тими, хто має високі показники доходу. Якщо межу в мільйон здолали в першому півріччі 2015 року, то згідно як зі старими нормами законодавства, так і новими, застосування РРО з 01.07.2015 р. є обов’язковим. Зрозуміло, при проведенні тих операцій, які потребують застосування РРО (якщо у вас виключно класична безготівка, то РРО не потрібний).

З тим нюансом, що до набуття чинності Законом № 569 актуальним є звільнення за п. 296.10 ПКУ для ринкової та пересувної торгівлі. Хоча це мало кому допоможе.

А якщо старі правила вимагають використати РРО, а нові ні (у першому півріччі 2015 року дохід не перевищив 1 млн грн.)? Через безладність законодавців залишилася «діра» з 01.07.2015 р. до 23.07.2015 р., коли РРО формально повинен був застосовуватися. А якщо не застосовувався — це означає,що можна накладати штрафи.

У цьому випадку залишається тільки сподіватися на розсудливість ДФСУ, яка, можливо, амністує цей період. Оскільки ситуація дійсно є абсурдною.

Далі. Якщо мільйон перевищимо у 3 кварталі, на застосування РРО потрібно буде перейти з 01.10.2015 р. Якщо у 4-му — з 01.01.2016 р. Якщо у 2015 році обсяг не перевищить 1 млн, у 2016 рік зайдемо без РРО та почнемо рахувати об’єм наново (починаючи з 01.01.2016 р.).

Знову ж таки ППЄП, який одного разу перевищив мільйонний критерій, при подальшому зниженні доходів свою РРО-пільгу назад не отримує.

Ну і нарешті такий момент.

Спочатку точилися розмови (ми про це писали), щоб звільнити від РРО-штрафів до 01.01.2016 р. тих платників ЄП, які до 01.07.2015 р. укладуть договір на постачання РРО, а введуть його в дію пізніше. Потім відповідні положення, але в лояльнішому тлумаченні (договір укласти до 01.08.2015 р., РРО ввести в експлуатацію до 01.01.2016 р.), були поміщені до законопроекту № 1088. Але що ми бачимо у результаті? Депутати, очевидно, вирішили, що запровадженням «мільйонного звільнення» для ППЄПів вони усі проблеми розв’язали та відповідну норму про звільнення від штрафів прибрали взагалі.

У результаті виходить, що такої перехідної норми для ППЄПів немає. Вона залишилася тільки для «послугових касовиків» та «інтернет-торгівлі» (якщо ППЄП є інтернет-торговцем, то він нею зможе скористатися), про що ви прочитаєте далі.

Не виключено, що автори Закону № 569 вважають, що відповідне звільнення стосується і єдиноподатників, на яких обов’язок встановлення РРО звалився у другому півріччі 2015 року, але ми поки що прямих підстав робити такий висновок не бачимо.

Послуги до каси та інтернет-торгівля

Говоримо про суб’єктів, які приймали виручку за надані послуги до каси (не забуваючи про ПКО та видачу відповідних квитанцій, підписаних і посвідчених печаткою, якщо така є) (це юрособи, які експлуатували раніше п. 1 ст. 9 Закону про РРО), а також продавали товари в системах електронної торгівлі (комерції).

По суті, уже мізерні сподівання на те, що їх залишать у спокої, так і не виправдалися.

Нагадаємо: застосовувати РРО вони повинні були вже з початку цього року, але до 01.07.2015 р. звільнялися від РРО-штрафів за операціями в цій сфері. Отже, формально могли спокійно жити без РРО.

У питанні застосування РРО в інтернет-комерції (коли це операції, що потребують застосування РРО, а коли такі, що не потребують) ясності досі немає. Наші коментарі із цього приводу ви можете знайти у статті «РРО в інтернет-магазин: шифри податківців» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 17.

Так-от, єдине, чим їх потішили, так це продовженням безштрафного періоду для тих, хто «стане на шлях істинний»: РРО-штрафи не застосовують додатково з 01.07.2015 р. до 01.01.2016 р. за умови, що до 01.08.2015 р. вони уклали/укладуть договори на постачання РРО та ввели/введуть їх в експлуатацію до 01.01.2016 р.

Z-звіти до КОРО можна не вклеювати

Усе завдяки змінам,унесеним до п. 9 ст. 3 Закону про РРО.

Зверніть увагу: нас звільнили лише від обов’язку зберігати фіскальні звітні чеки в КОРО (читай: підклеювати їх в КОРО). Вимогу щодня (у разі здійснення розрахункових операцій) роздруковувати їх ніхто не скасовував.

Водночас скасовано штраф, раніше передбачений п. 4 ст. 17 Закону про РРО, як за нероздрукування, так і за незбереження фіскальних звітних чеків у КОРО (становив 340 грн.)!

Облік товарних залишків

Ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а також продаж тільки тих товарів, які відображені в такому обліку, було і залишається обов’язком суб’єктів, що провадять готівкові (а також «карткові» тощо) розрахунки. Однак тільки раніше п. 12 ст. 3 Закону про РРО звільняв від нього осіб, які згідно із законодавством оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку об’ємів реалізованих товарів (наданих послуг). Хто це був, остаточно не зрозуміло.

З урахуванням змін Закону № 569 таке послаблення (звільнення від зазначених вимог) тепер поширюється на тих ФОП — платників ЄП, які не зареєстровані платниками ПДВ (що підтверджує п. 13 ст. 3 і ст. 20 Закону про РРО).

На цих самих суб’єктів «звалився» ще один бонус. На них не поширюється обов’язок забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, а у разі використання розрахункової книги — загальній сумі продажу за РК, виданими з початку робочого дня.

Штрафи: приємні зміни

Крім згаданого раніше звільнення від відповідальності за нероздрукування та незбереження фіскальних звітних чеків в КОРО, є ще одна новина.

Як і було обіцяно, зміну внесли до п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Раніше він передбачав 3 «рівні» штрафів за одні й ті самі порушення. Причому останній з них був найбільш суворим — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушенням товарів (послуг). Тепер же градація інша: перше протягом року порушення — 1 грн.; друге та всі подальші протягом року — 100 % вартості товарів, проданих з порушеннями.

Та й склад правопорушення дещо підкоригований: тепер за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті (а при використанні РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня), карають лише юросіб.

При цьому невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, має бути більше 10 % розміру МЗП, установленій на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто на сьогодні — більше 121,80 грн.

А ось на ФОП (причому, як випливає із цього пункту, і на загальносистемників, і на єдиноподатників: як платників ПДВ, так і неплатників) такий штраф поширюватися не повинен. З погляду на це дивним виглядає змінений п. 13 ст. 3 Закону про РРО, який звільняє від забезпечення розглянутої відповідності тільки ФОП-єдиноподатників, які не є платниками ПДВ .

Ще один важливий момент.

Штрафів за незбереження контрольної стрічки протягом 3 років уже немає.

ЦСО: посилення відповідальності; нові правила гри для клієнтів

Проблема безвідповідальності центрів сервісного обслуговування (далі — ЦСО) стояла дуже гостро. Принаймні до ухвалення Закону № 569. Останній повинен у цій справі дати хоча б якийсь лад.

У разі виходу з ладу РРО ЦСО зобов’язаний забезпечити відновлення його роботи протягом 7 робочих днів (замість раніше передбачених 72 годин***, що дорівнює 3 доби).

*** Схожий недолік попередньої редакції Закону про РРО виправлений і у ст. 5, що раніше містила не зовсім зрозуміле формулювання «не більше 72 годин (7 робочих днів)». Тепер там залишилася згадка лише 7 робочих днів. Тільки стосується ця норма, нагадаємо, суб’єктів, які використовують РРО, а не ЦСО.

Причому, якщо з цим завданням (у разі проведення гарантійного ремонту) ЦСО не впорається своєчасно, то він буде зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.

Нові покарання за порушення такого порядку повинні стимулювати ЦСО не допускати їх (чи принаймні допускати вкрай рідко). 5 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (що на сьогодні дорівнює 6090 грн.), погодьтеся, сума доволі-таки вагома.

Накладати такий штраф згідно зі ст. 171 Закону про РРО уповноважено контролюючі органи, що здійснюють фактичні перевірки ЦСО.

Однак і клієнтів ЦСО зобов’язали жити по-новому.

По-перше, проводити техобслуговування РРО вони, як і раніше, зобов’язані через ЦСО. При цьому новою редакцією п. 14 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що відбуватися це повинно без порушення раніше здійсненого опломбування РРО.

Хоча, як нашу думку, це повинна бути вимога не до того, хто надає РРО на техобслуговування, а до того, хто його безпосередньо проводить.

По-друге, клієнтам ставлять за обов’язок повідомляти ЦСО про випадки виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю. Встигнути це зробити потрібно протягом робочого дня, в якому виявлені несправності або пошкодження.

Важливо! Також про це доведеться повідомити контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків. Для цього відведено два робочі дні після дня виявлення несправностей або пошкодження.

Як першого, так і другого ви можете повідомити (1) письмово; (2) засобами електронного зв’язку в довільній формі.

Інші нововведення

Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, — до закінчення строку їх служби.

Тобто строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує їх працездатність (у тому числі комплектуючих виробів та їх складових частин), збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

При цьому строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Держреєстру не повинен бути менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити його доопрацювання.

На цьому сьогодні все. Продовжимо в наступному номері.

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться