Комп’ютерні програми: як усе-таки обліковувати?

Дистрибутив (англ. distribute — розповсюджувати) — це форма розповсюдження програмного забезпечення, установочний пакет програми, який містить в собі всі потрібні компоненти. Тобто формально ви придбали комп’ютерну програму.

У свою чергу, комп’ютерні програми — це об’єкти права інтелектуальної власності, а саме авторського права (згідно зі ст. 420 ЦКУ та ст. 8 Закону № 3792*). Це має важливе значення з точки зору обліку, адже, придбаваючи комп’ютерну програму, в обліку ви отримуєте той чи інший обсяг прав, пов’язаних з її використанням. Який саме — визначає відповідна ліцензійна угода (договір).

* Закон України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII.

Те, що у такому разі ми НЕ маємо справи з роялті, прямо випливає з п.п. 14.1.225 ПКУ**.

** Вам буде цікавою стаття «Роялті-2015: облік комп’ютерних програм та інші новинки» з журналу «Бухгалтер 911», 2015, № 7.

Так, якщо за ліцензійною угодою вам як кінцевому користувачеві передають невиключне право на користування програмою, тоді актив, який ви отримали, слід обліковувати у складі нематеріальних активів (НМА).

Що мається на увазі? Ви як кінцевий користувач отримали програму, щоб використовувати її у межах функціонального призначення (а не для тиражування, наприклад).

Саме про такий варіант і йдеться в запитанні. Адже, судячи з усього, програму використовуватимуть саме з метою складання та подання звітності, обміну податковими накладними, їх реєстрації в ЄРПН тощо.

Зверніть увагу: програма, про яку йдеться, не є ОЕМ-версією, тобто її використання не прив’язане до конкретного комп’ютера підприємства. Програма може спокійно працювати на будь-якому іншому «апараті», комп’ютер, у свою чергу, цілком собі зможе функціонувати і без установлення такої програми. У зв’язку з цим детально розглядати варіант, при якому програму обліковують (як і саме «залізо») як складову єдиного об’єкта ОЗ, не будемо.

Бухоблік

Для облікових цілей НМА вважаються також права на користування комп’ютерною програмою у рамках її функціонального призначення (невиключні права) і виключні права інтелектуальної власності.

Перші — тому, що невиключні права виникають у результаті контрактних або інших юридичних прав. Другі — внаслідок того, що можуть бути відокремлені від суб’єкта господарювання шляхом продажу, ліцензування, здавання в оренду окремо або разом з відповідним активом незалежно від того, чи має намір суб’єкт господарювання це зробити. І те, і інше — ознаки можливості ідентифікації активу згідно з МСБО 38***.

*** Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».

Для визначення правил бухобліку комп’ютерних програм керуватися слід нормами П(С)БО 8.

НМА згідно з абз. 8 п. 4 цього П(С)БО — немонетарний актив, який не має матеріальної форми і може бути ідентифікований.

При придбанні комп’ютерні програми, як і інші види НМА, зараховують на баланс за первісною вартістю.

Ця вартість, у свою чергу, включає ціну (вартість) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню, та інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням НМА та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням.

Для обліку НМА призначений однойменний рахунок 12, а якщо конкретніше — субрахунок 127 «Інші НМА».

Ті ж НМА, на які підприємство отримує виключні права інтелектуальної власності, слід враховувати на субрахунку 125 «Авторські та суміжні права».

Але перед тим, як туди потрапити, вартість придбання НМА та інші витрати, що підлягають включенню до первісної вартості комп’ютерних програм, відображають за дебетом субрахунку 154 «Придбання (створення) НМА». Звідти після введення в експлуатацію НМА витрати списуються на зазначені вище субрахунки.

Нарахування амортизації НМА здійснюється протягом строку їх корисного використання. Його підприємство встановлює самостійно (у розпорядчому акті) при визнанні об’єкта активом (при зарахуванні на баланс). Рекомендуємо встановлювати строк корисного використання до всіх комп’ютерних програм. Чому? Адже інакше ви можете стати заручниками ситуації, коли нарахувати амортизацію (і, відповідно, збільшити витрати) буде неможливо. Саме так діяти щодо «безстрокових» НМА наказує абз. 2 п. 25 П(С)БО 8.

Податковоприбутковий облік

Його ази, описані в ст. 138 ПКУ, нагадаємо, доведеться осягнути тільки тим, хто за підсумками року отримає дохід понад 20 млн грн.**** Інші ж платники об’єкт оподаткування визначатимуть лише згідно з даними бухобліку (без урахування різниць).

**** Дивимося при цьому не на минулорічний дохід, а на доходи поточного року. Для 2015 року актуальним відповідно буде розмір доходу за 2015 рік. Деталі знайдете в статті «Податок на прибуток — 2015: податківці вносять ясність» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 11.

У чому ж специфіка обліку для високодохідних платників? Фінрезультат до оподаткування вони коригують:

— у бік збільшення (згідно з п. 138.1 ПКУ) — на суму нарахованої амортизації НМА згідно з НП(С)БО або МСФЗ;

— у бік зменшення (згідно з п. 138.2 ПКУ) — на суму розрахованої амортизації НМА відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Суворо кажучи, замінюємо «бухоблікову» амортизацію на податкову.

Інші різниці, що стосуються обліку НМА, які визначають відповідно до пп. 138.1 і 138.2 ПКУ, зараз не розглядатимемо. Скажемо лише, що деяких з них вдасться уникнути (чи, вірніше, нівелювати їхній вплив), якщо гармонізувати бухоблік НМА з обліком податковим.

У чому ж суть п. 138.3 ПКУ, відповідно до якого нараховують амортизацію НМА, у тому числі комп’ютерних програм, високодохідні суб’єкти?

По-перше, під «табу» потрапив «виробничий» метод нарахування амортизації. Невелика втрата і для бухобліку відмовитися від використання цього методу, адже щодо комп’ютерних програм його застосування як мінімум недоцільне.

По-друге, п.п. 138.3.4 ПКУ встановлено мінімально допустимі строки використання НМА.

Для НМА групи 6 «Інші НМА (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)», до складу якої і слід відносити права на невиключне використання комп’ютерних програм (наш випадок), такий строк фактично не обмежено. Його визначають «відповідно до правовстановлюючого документа», без будь-яких додаткових застережень. Інша річ, що в дореформений час податківці, не розбираючи, веліли відносити комп’ютерні програми до групи 5 НМА. Для неї ж мінімальний строк не може бути менше 2 років.

Якщо строк дії права користування НМА не встановлений, він не може складати менше 2 та більше 10 років (п.п. 138.3.4 ПКУ).

ПДВ-облік

Тут приємний момент: операції з постачання комп’ютерних програм звільнені від обкладення ПДВ до 01.01.2023 р. Усе завдяки п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (ср. ) , що встановлює відповідну пільгу для програмної продукції.

Комп’ютерні ж програми, як випливає з тексту самого цього пункту, якраз до такої продукції і належать, адже під звільнення потрапляють: результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів.

Тому ПК з ПДВ при придбанні таких програм не буде.

Насамкінець до вашої уваги ― найбільш характерні кореспонденції за темою.

Облік НМА