Одразу зазначимо: остаточний текст Закону № 643 відрізняється від законопроекту № 2173а, що був розміщений на сайті ВРУ, і передбачає декілька нових і досить значимих норм.
Але почнемо з найважливішого питання.
Чи обнулиться реєстраційний ліміт?
Так, Закон № 643 передбачає обнулення показників формули, за якою обчислюється реєстраційний ліміт.
Не плутайте з сумою грошових коштів, що є на ПДВ-рахунку (зазначеною в ряд. 1 Витягу за формою j1401204). Її не обнулять.
Але увага: Закон передбачає, що обнулятися показники будуть не на 1 липня (як це планувалося спочатку), а на третій робочий день після набуття чинності Законом (тобто на 3 серпня 2015 року)
Обнулення станеться так:
— усі показники формули, які було сформовано до 3 серпня (крім ∑НаклВид, ∑НаклОтр і ∑Митн), обнулять;
— а в показниках ∑НаклВид, ∑НаклОтр і ∑Митн залишаться суми за тими ПН, РК, митними деклараціями, які складені після 1 липня (оновлені редакції п. 2001.3, п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
Тобто задумка така: у СЕА повинні фігурувати тільки ті показники, які стосуються операцій, здійснених після 1 липня.
А як же показник ∑ПопРах, запитаєте ви? Невже гроші, які перераховувалися на ПДВ-рахунок для реєстрації червнево-липневих ПН (у тому числі для погашення мінуса), не зарахують у рахунок ліміту? Показник ∑ПопРах дійсно обнулять. Але тут уключиться компенсатор — ліміт реєстрації вам збільшать на суму залишку грошових коштів, що є на ПДВ-рахунку станом на початок дня 3 серпня (оновлена редакція п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Цей залишок, по суті, і є сумою ∑ПопРах, що «покриває» червнево-липневі ПН і мінус.
Відбудеться таке збільшення тільки за умови, що ви не заявили такі суми до повернення з ПДВ-рахунка на поточний рахунок або до бюджету через додаток Д4 до декларації.
Для наочності покажемо на прикладі, як відбуватиметься обнулення.
Приклад. У липні в СЕА пройшли такі операції:
— зареєстрована червнева ПН, що підлягає видачі покупцю (з сумою ПДВ — 10000 грн.);
— зареєстрована «вхідна» липнева ПН із сумою ПДВ — 5000 грн.;
— зареєстровані «вихідні» липневі ПН із сумою ПДВ — 20000 грн.
Для реєстрації ПН поповнювався ПДВ-рахунок на суму 25000 грн.
Зобов’язання до сплати за червневою декларацією (ряд. 25.1) становлять 10000 грн.
Показники СЕА станом на 3 серпня (для спрощення припустимо, що решта показників СЕА були нульовими) виглядатимуть так:
Показники СЕА |
На 3 серпня (до обнулення формули), грн. |
Після обнулення формули, грн. |
Стан ПДВ-рахунка |
15000* |
15000 |
ПН отримані (∑НаклОтр) |
5000 |
5000 |
ПН видані (∑НаклВид) |
30000 |
20000 («долипневі» не включаються) |
Поповнення ПДВ-рахунка (∑ПопРах) |
25000 |
0 |
Збільшення ліміту за рахунок суми, що є на ПДВ-рахунку |
— |
15000 |
Ліміт реєстрації (∑Накл) |
0 |
0 |
* Показник сформовано так: 25000 грн. (сума поповнення ПДВ-рахунка) — 10000 грн. (зобов’язання за червневою декларацією, списані Держказначейством у рахунок сплати зобов’язань за червень). |
Які суми враховуватимуся для ліміту?
Як ви вже помітили, після обнулення показники формули накопичуватимуться заново наростаючим підсумком:
— з 1 липня — у частині показників ∑НаклОтр, ∑НаклВид і ∑Митн;
— з 3 серпня — у частині решти показників.
При цьому в показниках ∑НаклОтр, ∑НаклВид і ∑Митн враховуватимуться документи (ПН, РК, митні декларації), дата складання яких припадає на період після 1 липня (оновлена редакція п. 2001.3 ПКУ). Відповідно реєстрація «долипневих» ПН ліміт не змінюватиме. Про такі «дочервневі» ПН також розповімо нижче.
Важливо й те, що для формули тепер ураховуватимуться і РК, складені після 1 липня до «долипневих» ПН. Нагадаємо: відсутність цього застереження призвела до того, що в багатьох платників з’явився істотний мінус у ліміті. Тепер цю проблему вирішено
Реєстраційні «бонуси»
Закон № 643 передбачає такі реєстраційні «бонуси» (суми, на які автоматично збільшать ліміт реєстрації):
Коли збільшать ліміт |
Сума, на яку автоматично збільшать ліміт |
Протягом 3 серпня |
На середньомісячну суму ПДВ, задекларовану та фактично сплачену (або розстрочену, або відстрочену) за останні 12 календарних місяців (червень 2014 року — травень 2015 року) / 4 квартали (II квартал 2014 року — I квартал 2015 року). Ця сума щокварталу автоматично перераховуватиметься. Увага! Цей «бонус» отримають тільки ті платники, які станом на 1 липня зареєстровані платниками ПДВ більше 12 місяців |
Примітка. Такий «бонус» ви вже отримували (він у вас відображався за ряд. 10 Витягу j1401204). Але оскільки показники формули обнуляться, у тому числі й суми «бонусів», їх перерахують вам заново. Щоправда, тут додали декілька уточнень: — у розрахунку 1/12 (овердрафту) братимуть участь не тільки погашені, а й розстрочені та відстрочені ПЗ; — ті платники, які пропрацювали менше ніж 12 місяців / 4 квартали, отримати поки що цей «бонус» не зможуть. Вони отримають його протягом першого числа кварталу, що настає за кварталом, в якому такий строк реєстрації платником ПДВ досягає 12 місяців / 4 квартали.
|
|
На залишок грошових коштів, які станом на початок 3 серпня є на ПДВ-рахунку (зазначені в ряд. 1 Витягу за формою j1401204) |
|
Примітка. По суті, цей «бонус» компенсуватиме обнулення показника ∑ПопРах (про що ми говорили вище). Щоправда, збільшать вам ліміт на залишок сум на ПДВ-рахунку тільки в тому випадку, якщо ви не заявляли їх до повернення/перерахування до бюджету через додаток Д4 до червневої деки.
|
|
Протягом 10 календарних днів після дати набуття чинності Законом (тобто до 9 серпня) |
На переплати з ПДВ станом на 1 липня |
Примітка. Нагадаємо: суми переплат станом на 1 липня вже були зараховані платникам у рахунок реєстраційного ліміту (до 10 липня). Імовірно, квартальним платникам, якщо суми переплат не були списані з особового рахунка, ліміт на такі суми повинні збільшити. А ось як цей «бонус» буде реалізований для місячних платників, поки що не зрозуміло. Адже вони вже були враховані при сплаті зобов’язань за червень. |
|
До 31 липня (принаймні, саме цю дату зазначено в Законі) |
На суму від’ємного значення (ряд. 24 і 31) за червень 2015 року (місячним платникам)* |
Примітка. Ураховуючи, що дата збільшення ліміту — до 31 липня, як буде реалізовано на практиці цей «бонус», поки що не зрозуміло. Імовірно, ці суми будуть зараховані пізнішою датою. |
|
До 20 серпня |
На суму від’ємного значення (ряд. 24 і 31) за II квартал 2015 року (квартальним платникам)* |
* Якщо суму від’ємного значення (ряд. 24 і 31) буде завищено, то до платника застосують штраф у розмірі 10 % від суми завищення ( п. 41 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). На суму такого завищення буде зменшено ліміт реєстрації за податковим повідомленням-рішенням |
Реєстраційний «антибонус»
Законом № 643 передбачено «антибонус» — ліміт зменшить суми зобов’язань, задекларовані за ряд. 25.1 червневої декларації (декларації за II квартал). Таке зменшення має відбутися ( п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ):
— місячним платникам — до 31 липня 2015 року;
— квартальним — до 20 серпня 2015 року.
Щоправда, життєздатність цієї норми поки що під питанням. Адже, по-перше, на третій робочий день після набуття чинності Законом відбудеться обнулення формули. А 31 липня настає раніше цього строку. По-друге, ця норма була б справедливою, якби на ПДВ-рахунку ще залишалися суми для сплати зобов’язань за червень. А оскільки зобов’язання за червень уже списані з ПДВ-рахунка, то зменшення за рахунок ряд. 25.1 декларації за червень відбуватися не повинно.
А ось квартальним платникам ліміт реєстрації на ряд. 25.1 декларації за II квартал зменшать.
Граничні строки реєстрації липневих — вересневих ПН
Нагадаємо: за загальним правилом для реєстрації ПН відводиться 15 календарних днів, що настають за датою їх складання ( п. 201.10 ПКУ). Але для липневих — вересневих ПН установлено свої особливі граничні строки реєстрації ( п. 39 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
Спочатку проектом передбачалося, що такі строки реєстрації діятимуть тільки для липневих і серпневих ПН. Але оскільки липень уже минув, «пільгу» зробили і для вересневих ПН.
Такі особливі строки вважаються нормальними (не порушеними).
Відповідно, якщо продавець у них укладеться, то ПК виникає в періоді складання ПН.
Нові граничні строки реєстрації липневих, серпневих і вересневих ПН виглядають так.
Дата складання ПН |
Граничний строк реєстрації ПН |
ПН, складені з 1-го по 15-те число місяця (липня, серпня, вересня) |
Останній день (включно) місяця складання ПН (31 липня / 31 серпня / 30 вересня). Тобто ПН, складені 1-го числа, можна реєструвати протягом місяця |
ПН, складені з 16-го по останнє число місяця |
15-те число (включно) місяця, що настає за місяцем складання ПН* |
* 15 серпня припадає на суботу. У зв’язку з цим зазначимо, що строк реєстрації ПН у такому разі не переноситься. |
При цьому, на жаль, поки що не відомо, чи погодяться податківці застосовувати це правило до РК, складених у цьому періоді. Річ у тім, що в п. 39 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ про РК нічого не зазначено (на відміну від загальної 15-денної норми, передбаченої п. 201.10 ПКУ)(ср. ) .
Відстрочення за штрафами за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК
Для ПН/РК, складених до 1 жовтня, установлено індульгенцію за штрафами. Так, у разі прострочення їх реєстрації штрафні санкції, установлені п. 1201.1 ПКУ, не застосовуються (оновлений п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Зверніть увагу: звільнення передбачено не тільки від мінімального (10 %), а й 20, 30 і 40 % штрафу. Залишиться тільки 50 % штраф — за прострочення реєстрації ПН/РК понад 180 календарних днів. Причому, що важливо, «пільга» поширюється й на «долипневі» ПН/РК.
Тобто «потерпілою» буде тільки друга сторона, яка через несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН зможе збільшити ПК лише в періоді реєстрації ПН.
І знову ж таки, не забуваємо, що порушникам строків реєстрації «належить» адмінштраф згідно зі ст. 1631 КпАП. Хоча цей штраф є сателітом будь-якої перевірки.
«Долипневі» ПН/РК
Пригадаємо 1 липня. Система відмовлялася реєструвати в ЄРПН червневі ПН, якщо для їх реєстрації не вистачало ліміту. А все тому, що колишні норми ПКУ вказували на те, що всі ПН, які реєструються в ЄРПН (незалежно від дати їх складання), уже повинні відповідати реєстраційному ліміту.
Тепер у ПКУ з’явилася норма, що дозволяє всі «долипневі» ПН/РК реєструвати без обмеження за лімітом (оновлений п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Інакше кажучи, навіть якщо у вас від’ємний ліміт реєстрації, такі ПН/РК усе одно повинні пропускатися системою для реєстрації. Можливість для такої реєстрації повинна з’явитися вже 4 серпня.
Реєстрація «долипневих» ПН/РК не зменшуватиме й реєстраційний ліміт. Адже для нього, як ми вже зазначали вище, ураховуються тільки ті ПН, РК, які складені після 1 липня.
Заповнення ПН
З числа обов’язкових реквізитів зникли:
— місцезнаходження продавця;
— вид цивільно-правового договору.
У ПН/РК, складених починаючи з 29.07.2015 р., ці реквізити, а також інші необов’язкові реквізити заголовної частини ПН (зокрема, номер телефону, місцезнаходження покупця, форма проведених розрахунків) можна не заповнювати (лист ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17).
Але тепер з’явилася вказівка про те, що крім податкового номера продавця/покупця, у ПН має проставлятися й номер філії — якщо придбання або постачання здійснюється безпосередньо філією. Причому, судячи з усього, номер філії має зазначатися як у разі, якщо ПН складається такою філією (тобто коли філія є продавцем), так і коли ПН складається філії. Нагадаємо: за вимогами нинішнього Порядку № 1129* номер філії проставляється тільки при складанні ПН філією.
Наразі номер філії також зазначається в ПН, але тільки в реквізитах порядкового номера ПН. Тепер, імовірно, зроблять додаткову комірку біля ІПН покупця/продавця. Отже, нас чекають чергові зміни у формі ПН.
До речі, у Законі № 643 з’явилася довгоочікувана норма — недійсними ПН роблять помилки тільки в обов’язкових реквізитах.
ПН можна відкласти
Право показати ПК за отриманою та зареєстрованою ПН тепер зберігається за платником протягом 365 календарних днів з дати її складання (оновлений п. 198.6 ПКУ).
До цього норми ПКУ (з 01.01.2015 р.) вимагали показувати ПН «місяць у місяць». Зараз же, судячи з усього, ПН можна буде показувати і в наступних періодах після їх складання/реєстрації (у межах 365-денного строку). До цього підводить і роз’яснення податківців на їх офіційному сайті (sfs.gov.ua).
За несвоєчасно зареєстрованими ПН ПК відображається в місяці реєстрації ПН, але не пізніше 365 календарних днів (раніше цей строк обмежувався 180 календарними днями).
Податковий кредит
Дещо переформатували норми, що стосуються ПК. І зробили це так, що ПК тепер — не право платника, а його обов’язок (очевидно, у контексті нарахування ПЗ за негосподарським/необ’єктним використанням). А ось ПН з помилками в обов’язкових реквізитах, як і раніше, не дає права на ПК.
Розподіл ПК
Основна новина — скасовано перерахунок ПК за необоротними активами за результатами 1, 2, 3 років їх використання. Але ця норма стосуватиметься тільки тих необоротних активів, які придбано після 1 липня 2015 року. А ось за необоротними активами, придбаними до цієї дати, як і раніше, доведеться робити перерахунок ( п. 42 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
І ще одне: законодавець урегулював питання зі складання ПН, що покликані розподіляти ПК згідно зі ст. 199 ПКУ. Він установив, що такий розподіл здійснюється за допомогою зведеної ПН — скласти її потрібно не пізніше останнього дня місяця (на загальну суму частки використання в неоподатковуваних операціях) і, само собою, зареєструвати. Для нарахування ПЗ за результатами розподілу ПК липня, вважаємо, також можна скласти одну зведену ПН.
ПН на неоподатковувані (негосподарські) операції
Для нарахування ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ, які компенсують відображений ПК, Закон дозволяє складати одну зведену ПН (не пізніше останнього дня місяця) на всі товари/послуги, призначені для використання в необ’єктних/негосподарських операціях.
При цьому врахуйте: товарів/послуг, куплених до 1 липня, це правило стосується тільки в тому випадку, якщо за ними було сформовано ПК.
Зведена ПН
Зведену ПН можна буде складати раз на місяць (але обов’язково не пізніше останнього числа місяця) незалежно від періодичності сплати, установленої договором.
Крім того, уточнено, що вважати ритмічними постачаннями для цілей складання зведеної ПН. Такими вважаються постачання, які здійснюються двічі на місяць і більше.
При цьому якщо постачання мають безперервний або ритмічний характер ( п. 201.4 ПКУ) з:
— платниками ПДВ — зведена ПН складається на кожного такого платника окремо;
— неплатниками ПДВ — можна скласти одну зведену ПН на всіх неплатників.
До того ж, як і раніше, зберігається умова про те, що зведена ПН не може складатися на передоплату. Щоправда, з важливим уточненням. Якщо на момент складання зведеної ПН (у тому числі на останній день місяця) сума отриманих коштів, що надійшла на поточний рахунок, перевищує вартість поставлених протягом місяця товарів/послуг, таке перевищення вважається передоплатою. І на нього складається окрема «звичайна» ПН. Причому скласти її потрібно не пізніше останнього дня місяця.
Розрахунок коригування
У ПКУ перекочували норми з Порядку № 569, що регулюють питання: у яких випадках реєструвати РК повинен покупець, а в яких — продавець? При цьому законодавець уточнив, що якщо РК повинен реєструвати:
— покупець — продавець має право зменшити ПЗ тільки після реєстрації РК покупцем;
— продавець — покупець має право збільшити ПК після реєстрації РК продавцем.
Щоправда, конкретний період зменшення ПЗ / збільшення ПК він, на жаль, так і не назвав. При цьому до появи думки ДФСУ відображати зазначені наслідки, вважаємо, безпечніше в періоді реєстрації РК.
Сільгоспники
Їм відкриють окремий ПДВ-рахунок для спецрежимних коштів. Інакше кажучи, у них буде два ПДВ-рахунки: загальний і спецрежимний.
При цьому кошти зі спецрежимного ПДВ-рахунка автоматично перераховуватимуться на сільгоспний спецрахунок того ж дня, на який їх туди зараховано ( п. 2001.5 ПКУ).
Ну ось, власне, і всі головні нововведення.