Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2015/№24
Друкувати

Література/періодика на підприємстві: читаємо та обліковуємо

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, у.tovstopyat@buhgalter911.com
На кожному підприємстві знаходиться місце різного роду літературі: від газет і журналів до книг, брошур, нормативно-технічної документації, довідкових і методичних посібників тощо. Крім того, з року в рік все більшою популярністю користуються електронні видання. Усе це бухгалтер зобов’язаний (ні, не прочитати) правильно облікувати. На допомогу в цій справі — наступна стаття.
облік інших необоротних матеріальних активів

Почнемо з того, що далеко не всі книги, що зберігаються на підприємстві, є бібліотечним фондом. Останній в абз. 7 ст. 1 Закону про бібліотеки* визначений як впорядковане зібрання документів, що зберігаються в бібліотеці. Так, щоб книги та інші матеріали вважалися бібліотечним фондом, необхідна наявність на підприємстві бібліотеки та зберігання їх саме там.

* Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» від 27.01.95 р. № 32/95-ВР.

При цьому бібліотека — це інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, який має впорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації. Як бачите, бібліотекою може бути й невелика кімнатка, де працює відповідний спеціаліст та яка відповідає зазначеним вимогам.

Як ви вже бачили, бібліотечний фонд уключає документи. Ними ж, у розумінні Закону про бібліотеки, визнається матеріальна форма отримання, зберігання, використання та розповсюдження інформації, зафіксована на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску чи іншому носієві.

Тобто ототожнювати бібліотечний фонд виключно з паперовими носіями інформації ніяк не можна. Електронні документи сюди також потрапляють.

Облік бібліотечних фондів

Припустимо, що бібліотека на підприємстві є. Для обліку книг, що потрапляють до неї, служить однойменний субрахунок 111. При цьому врахуйте: сюди зараховуватиметься (через субрахунок 153) тільки та література, строк корисного використання якої перевищує 12 календарних місяців з дати балансу (незалежно від вартості). Це можуть бути, зокрема, нормативні документи, коментовані кодекси, методичні видання. У свою чергу, усю іншу літературу, у тому числі періодику, обліковують інакше, але це ми обговоримо пізніше. Первинний облік книг варто вести в Інвентарній книзі (додаток 4 до п. 4.10 Інструкції № 22**).

** Інструкція з обліку документів, що перебувають у бібліотечних фондах, затверджена наказом Міністерства культури і туризму України від 03.04.2007 р. № 22.

Для бібліотечних фондів передбачено такі методи нарахування амортизації:

а) 50/50 %. При його застосуванні амортизацію нараховують у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % вартості, що амортизується, а решта 50 % амортизованої вартості — у місяці вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

б) 100 %. Тобто всю вартість об’єкта амортизують у першому місяці його використання;

в) прямолінійний метод. Річну суму амортизації при його використанні визначають діленням амортизованої вартості на строк корисного використання об’єкта.

Згідно з  п. 27 П(С)БО 7 амортизацію інших необоротних матеріальних активів (частиною яких і є бібліотечні фонди) можна нараховувати й виробничим методом. Але зі зрозумілих причин цей варіант ми навіть не розглядаємо.

Амортизацію бібліотечних фондів відображають за кредитом субрахунку 132. Одночасно з цим ставите цю суму у витрати. Якщо це, наприклад, література з бухгалтерського, податкового обліку чи права, то це адмінвитрати — тобто дебет рахунка 92.

Для малодохідних платників, які приймуть рішення не коригувати фінрезультат до оподаткування на різниці, передбачені ПКУ, цієї інформації вже вистачить. А як бути іншим?

Нагадаємо, що в податковому обліку амортизація — одне з можливих джерел різниць***. «Займається» цим питанням ст. 138 ПКУ. І тут ситуація така: нарахована в бухобліку амортизація бібліотечних фондів, на нашу думку, не призводить до необхідності коригувань фінрезультату. Усе тому, що згідно з  п. 138.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування:

*** Про це ви могли прочитати у статтях «Податок на прибуток: фінрезультат усьому голова» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 4 і «Перехідна» амортизація: нараховуємо правильно» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 7.

— збільшують на суму нарахованої амортизації ОЗ або НМА згідно НП(С)БО або МСФЗ;

— зменшують на суму розрахованої амортизації ОЗ або НМА відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Не підлягають амортизації і проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих ОЗ (згідно з  п.п. 138.3.2 ПКУ). Під ними розуміють ОЗ, що не використовуються в госпдіяльності платника податку. Тому на передній план, здавалося б, виходить доведення зв’язку використання бібліотечних фондів з госпдіяльністю.

При цьому, як бачите, ідеться тільки про ОЗ і НМА (у тому числі й у  п138.3 ПКУ). Водночас бібліотечні фонди до них не належать (про те, що бібліотечні фонди — не ОЗ, прямо зазначено в  п.п. 14.1.138 ПКУ). Тільки про ОЗ говорить і  п.п. 138.3.2 цього Кодексу у частині невиробничих об’єктів. Отже, навіть якщо бібліотечні фонди не будуть пов’язані з господарською діяльністю, висновок не зміниться.

Що стосується ПДВ-обліку, то пам’ятайте: згідно з  п.п. 197.1.25 ПКУ (ср. 025069200) діє звільнення від обкладення ПДВ операцій, зокрема, з розповсюдження книг вітчизняного виробництва. Отже, найчастіше при їх придбанні «вхідного» ПДВ узагалі не буде.

Якщо ж ви купуватимете книги іноземного виробництва, то ПК зможете відобразити тільки за дотримання загальних умов: наявність зареєстрованої ПН (її замінників), а також зв’язок з оподатковуваними операціями та господарською діяльністю. Але нагадаємо, що з 1 липня це правило зміниться: ПК потрібно буде відображати і за тими купівлями, які не пов’язані з оподатковуваною/господарською діяльністю. Щоправда, потім за ними потрібно буде відображати умовне постачання.

Тепер поглянемо на ситуацію, якщо на підприємстві бібліотеки немає. У такому разі потрібно орієнтуватися на «загальні» групи необоротних активів. Так, якщо строк корисного використання книги перевищує 1 рік (операційний цикл, якщо той більше року), то таке видання варто обліковувати як малоцінку — на субрахунку 112. При цьому врахуйте: такий строк ви встановлюєте на власний розсуд. Амортизація малоцінки здійснюється за тими самими правилами, що й амортизація бібліотечних фондів. Це ж стосується й податкового обліку (річ у тім, що малоцінка теж не вважається ОЗ, а тому коригувати амортизацію в цій частині не потрібно).

Водночас якщо строк корисного використання видання не перевищує 1 рік, його варто враховувати в числі запасів. Зокрема, як малоцінні швидкозношувані предмети — на рахунку 22. Вартість МШП, переданих в експлуатацію, вилучають зі складу активів (списують з балансу) з одночасним уключенням до витрат відповідного виду. При цьому організовують оперативний кількісний облік МШП за місцями експлуатації та відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Як бачите, вартість таких видань піде одразу ж на бухгалтерські витрати і тим самим зменшить об’єкт обкладення податком на прибуток.

Періодика: виписуємо та обліковуємо правильно

Прийнято вважати, що строк корисного використання періодичних видань (зокрема, журналів і газет) не перевищує періодичності їх виходу. Тому їх вартість списують на витрати, не виділяючи окремо у складі активів. На це свого часу вказували й Методрекомендації № 321**** (але цей документ уже не діє).

**** Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів, затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 27.03.2008 р. № 321/0/16/-08.

Ось тільки є знайома всім вам специфіка: платити доводиться не за кожен новий номер видання, а за якийсь обраний при передплаті період. Сплачені наперед суми — ні що інше, як витрати майбутніх періодів. Отже, спочатку вартість передплати осідає на рахунку 39, а вже потім періодично (на підставі актів) списується на витрати за напрямом. Наприклад, якщо це бухгалтерська/податкова/правова аналітика, то її місце, як правило, в адміністративних витратах (на рахунку 92).

Первинний облік журналів варто вести в Картці обліку журналів (додаток 6 до Інструкції № 22), а газет — у Картці обліку газет (додаток 7 до тієї ж Інструкції).

Передоплату аудіо- та електронних видань обліковують так само, як і періодику на паперових носіях. Тобто з використанням рахунка 39 і списанням вартості отриманого примірника на відповідний вид витрат при його отриманні.

І зауважте ще одне. Якщо ви отримуєте доступ до нашого журналу через i.buhgalter911.com, то обліковуйте цю операцію як отримання послуг (з цією метою ми оформляємо окремі акти). Хоча на прибутковий облік це особливо не впливає.

Декілька слів про ПДВ-облік. Якщо друкована продукція вітчизняного виробництва потрапляє під ПДВ-пільгу згідно з  п.п. 197.1.25 ПКУ, то для електронних видань це звільнення не працює. Річ у тім, що воно поширюється виключно на друковані версії періодичних видань. Це означає, що в такому разі ви зможете поставити «вхідний» ПДВ у ПК (у разі дотримання загальних умов). Останнє стосується і послуг з доступу до наших видань через i.buhgalter911.com (адже в цьому випадку ПДВ-пільги теж немає).

Приклад. Наприкінці минулого року підприємство зробило передоплату за друковану версію журналу на перше півріччя 2015 року (вартість передплати — 473,00 грн.).

У червні кур’єр підприємства отримав з каси аванс у сумі 500 грн. для придбання книг:

— для поповнення бібліотечного фонду підприємства (строк корисного використання — 5 років) — вартістю 250 грн.;

— для користування начальником виробництва (строк корисного використання — 10 років) — вартістю 80 грн.;

— для бухгалтера підприємства (строк корисного використання — до кінця року) — вартістю 120 грн.

Залишок невитрачених коштів кур’єр повернув до каси.

Бухгалтерський облік літератури

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

1

Відображено передоплату на друковану версію журналу (грудень 2014 року)

473,00

371

311

2

Віднесено передоплату за журнал до складу витрат майбутніх періодів

473,00

39

371

3

Наприкінці червня відображено вартість отриманих упродовж місяця друкованих випусків журналу (запис на підставі акта)

78,85*

92

39

4

Видано гроші кур’єру для придбання книг

500,00

372

301

5

Придбані за рахунок підзвітних коштів книги (запис на підставі авансового звіту та касових чеків):

— для поповнення бібліотечного фонду

250,00

153

372

— що підлягає віднесенню до складу МНМА

80,00

153

372

— що підлягає віднесенню до складу МШП

120,00

22

372

6

Відображено повернення невикористаних підзвітних коштів до каси підприємства

50,00

301

372

7

Куплену книгу віднесено до складу бібліотечного фонду

250,00

111

153

8

Куплену книгу віднесено до складу МНМА

80,00

112

153

9

Нараховано амортизацію книг методом 50/50 %:

— що належить до бібліотечного фонду (використовується всіма бажаючими працівниками підприємства)

125,00

92

132

— що належить до МНМА (передана для користування начальником виробництва)

40,00

91

132

10

Віднесено до складу витрат вартість книги, переданої бухгалтеру підприємства (віднесеної до МШП)

120,00

92

22

* В останньому місяці розраховуємо так: 473 грн. - 78,83 грн. х 5 міс.

y.tovstopyat@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться