Коригування ПДВ при списанні товару: що потрібно врахувати

Псування товарів

Почнемо з того, що при виявленні псування товарів (на день установлення цього факту) на підприємстві має бути проведена інвентаризація в обсязі, установленому керівником підприємства ( п. 7 Положення № 879*).

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

А далі інвентаризаційна комісія повинна з’ясувати причини псування (пов’язане воно з природним убутком чи ні).

Якщо псування товарів пов’язане з природним убутком, тоді ці втрати вважаються «нормальними» і нараховувати ПЗ на підставі п. 198.5 ПКУ (як на негосподарське використання товарів) у цьому випадку не потрібно. Коригувати ПК теж не потрібно.

Спиратися на норми природного убутку можна тільки в тому випадку, якщо вони встановлені нормативними актами.

Якщо псування виникло понад норми природного убутку (або ці норми не встановлено), то такі втрати вважаються наднормативними. Інвентаризаційна комісія зобов’язана вжити заходів щодо встановлення винних у псуванні товарів осіб.

Зіпсовані товари не можуть бути використані в госпдіяльності, а отже, згідно з вимогами п. 198.5 ПКУ потрібно компенсувати раніше відображений ПК нарахуванням ПЗ. База оподаткування визначається згідно з  п. 189.1 ПКУ — виходячи з ціни їх придбання.

На підтвердження нарахування ПЗ потрібно скласти ПН з типом причини «13» («Використання виробничих або невиробничих засобів інших товарів/послуг не в господарській діяльності»). Така ПН складається не пізніше останнього числа звітного місяця, в якому виявлено псування товарів, і підлягає реєстрації в ЄРПН у загальному порядку.

У такій ПН:

— у полі «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляється «400000000000»;

— у полях «Особа (платник податку) — покупець», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» і «Номер телефону» пишемо реквізити свого підприємства;

— поля «Вид цивільно-правового договору» і «Форма проведених розрахунків» не заповнюємо, оскільки факту постачання не було.

Зазначимо, що в цьому плані з 01.07.2015 р. нічого не зміниться.

У декларації з ПДВ суму нарахованих ПЗ відображаємо за ряд. 1. У додатку Д5 у розділі I ці суми показуємо в рядку з умовним кодом «400000000000».

Приклад. На підприємстві виявлено псування частини товарів на суму 12000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 2000,00 грн.). За рішенням інвентаризаційної комісії товар підлягає списанню.

Крадіжка товарів

Виявлення крадіжки також є підставою для проведення інвентаризації ТМЦ ( п. 7 Положення № 879).

Якщо розмір розкрадання перевищує встановлену для дрібного розкрадання вартісну межу, підприємство має звернутися до правоохоронних органів.

Дрібним розкраданням вважається розкрадання майна на суму, що не перевищує 0,2 ПСП. У 2015 році — 121,80 грн. ( ч. 3 ст. 51 КпАП, п. 5 підрозд. 1 розд. XX ПКУ). При розкраданнях до цієї суми до міліції можна не звертатися. Протокол про адмінправопорушення може скласти і сам власник підприємства або уповноважений ним орган ( п. 3 ст. 255 КпАП). Після цього протокол надсилають до районного, районного в місті, міського або міськрайонного суду для винесення постанови про притягнення до адмінвідповідальності ( ст. 221 КпАП).

Далі потрібно визначити розмір шкоди. Для цього Порядок № 116** вимагає залучення оцінювача. Водночас, на нашу думку, оцінювача можна не залучати. Адже, наприклад, у  п. 110 Методики № 1891*** (використовується при оцінці збитків, завданих державі) зазначено, що оцінка збитків здійснюється без оцінювача (тобто збитки оцінюються самостійно) у тому випадку, якщо:

** Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

*** Методика оцінки майна, затверджена постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891.

1) немає можливості особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дозволяє йому отримати відомості про стан майна до та після розкрадання (нестачі, знищення, псування);

2) відсутні вихідні дані, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку.

По суті, крім даних бухгалтерського обліку, оцінювачу нічим буде керуватися. А за даними бухгалтерського обліку оцінку нестачі може зробити й саме підприємство.

Плюс до цього можна стверджувати, що необхідність звернення до Порядку № 116 виникає тільки в разі, коли йдеться про факти заподіяння шкоди майну підприємства особами, які перебувають з ним у трудових відносинах.

ПДВ-облік при крадіжці товарів аналогічний наднормативному псуванню товарів.

Вкрадені товари не можуть бути використані в госпдіяльності, а отже, відображений ПК за ними повинен компенсуватися нарахуванням ПДВ-зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ (з випискою ПН з типом причини «13», усе як було зазначено вище).

Компенсація винною особою суми шкоди не призводить до нарахування ПЗ.

o.sumcova@buhgalter911.com