Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2015/№18-19
Друкувати

Не забудьте внести до ЄДР свого вигодонабувача!

Смердов Віталій, шеф-редактор, v.smerdov@buhgalter911.com
Обов’язок уключати до ЄДР відомості про своїх вигодонабувачів, або, користуючись термінологією закону, бенефіціарів*, виникла ще минулого року (див. «Бухгалтер 911», 2014, № 5). Однак багато хто, як виявилось, пригадав про це лише нещодавно. Тому ми вирішили повернутися до цієї теми ще раз, «зачепивши» при цьому найпопулярніші питання.
працюємо з держреєстратором

* Усіх цих осіб закон іменує кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами). Ми ж у статті називатимемо їх бенефіціарами.

Власником будь-якого підприємства (без урахування державних і комунальних) урешті-решт є фізособа або група фізосіб. Це є справедливим і в тому випадку, якщо засновником підприємства виступає юрособа. Адже остання також має своїх засновників, і якщо рухатися цим ланцюжком далі, то все одно дійдемо до якоїсь фізособи.

Ось про них, а також фізосіб, які реально (а не формально) володіють/управляють підприємством, і хоче знати держава.

Тому з 26 листопада 2014 року (дата набуття чинності Законом № 1701**) такі відомості потрібно вносити до ЄДР. Причому відмітьте: якщо інформація про зазначених осіб змінюється, ці відомості в ЄДР доведеться оновлювати.

** Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб і публічних діячів» від 14.10.14 р. № 1701-VII.

Однак відразу попереджаємо: цей обов’язок стосується і підприємств, створених до зазначеної дати. Якщо ви належите до їх числа, але дані до ЄДР ще не додали, покваптеся — часу для цього залишилося обмаль. А тепер про все це детально.

На думку чиновників, зробити це потрібно не пізніше 25 травня (понеділок). Хоча, признаємося, якщо ставитися до обчислення строків жорстко, гранична дата для цього має бути пізнішою.

Яких юросіб стосується цей обов’язок?

Уносити ці дані до ЄДР потрібно стосовно будь-якого підприємства: чи то ТОВ, АТ, приватне унітарне підприємство тощо. Причому майте на увазі:

— обсяги діяльності підприємства не мають значення. Інакше кажучи, це стосується як великих підприємств, так і суб’єктів малого підприємництва;

— підприємства, які простоюють, від цього обов’язку не звільняються;

— зробити це потрібно навіть у тому разі, якщо підприємство має лише одного власника-фізособу та він, узагалі, перед очима.

Однак винятки з цього правила також є… хоча й нечисленні. Так, цей обов’язок не стосується, зокрема, державних і комунальних підприємств (ч. 1 ст. 641 ГКУ). Причому в цьому сенсі, імовірно, ідеться лише про унітарні державні/комунальні підприємства. Що стосується підприємств, у статутному капіталі яких є державна частка, то, вважаємо, їм оновити відомості в ЄДР усе ж доведеться.

На нашій консультаційній лінії також доволі часто запитують: чи поширюється цей обов’язок на фізосіб-підприємців? На це запитання відповідає сама ст. 641 ГКУ: їм ці відомості подавати не потрібно.

Хто такий бенефіціар?

Для відповіді на це запитання звернемося до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 1702*** (саме до нього посилає згадана ч. 1 ст. 641 ГКУ). Бенефіціар — це фізособа, яке відповідає хоча б одній із двох таких ознак (додамо від себе — незалежно від того, є вона резидентом чи нерезидентом).

*** Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII.

По-перше, така фізособа незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління / господарську діяльність юрособи (безпосередньо або через інших осіб), що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права:

— володіння/користування всіма активами або їх значною частиною. Як бачите, для цього критерію враховується у тому числі і право користування активами (воно випливає, головним чином, з договорів оренди);

— вирішального впливу на формування складу (судячи з усього, тут ідеться про органи управління юрособи), результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності;

— давати обов’язкові для виконання вказівки або виконувати функції органу управління.

При цьому цей перелік не є вичерпним. Тому якщо фізособа має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління / господарську діяльність юрособи будь-яким іншим чином, її також слід вважати бенефіціаром.

По-друге, така фізособа може здійснювати вплив шляхом прямого чи опосередкованого (через іншу фізособу або юрособу), самостійно чи спільно з пов’язаними фізособами/юрособами володіння часткою в юрособі в розмірі 25 % і більше статутного капіталу / прав голосу в юрособі****. Водночас якщо така фізособа є лише агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або ж просто посередником щодо таких прав, то вона не вважається бенефіціаром.

**** Критерій зв’язаності осіб, судячи з усього, потрібно визначати на підставі п.п. 14.1.159 ПКУ.

Як бачите, ідеться, переважно, про засновників, учасників та/або власників. Причому запам’ятайте: якщо засновником підприємства є юрособа (незалежно від розміру частки у статутному капіталі), то до ЄДР доведеться внести дані і про її вигодонабувача.

Що стосується директорів, членів правління або інших органів управління, то якщо ці особи не здатні здійснювати вплив на підприємство в зазначених вище формах, вони не є бенефіціарами.

Ознак бенефіціарів багато, і може виявитися, що визначити їх буде складно. Тим більше що бенефіціарів може бути і декілька (в такому разі до ЄДР доведеться включити відомості про кожного з них). У цьому сенсі спростити завдання можна, якщо запам’ятати, що бенефіціар — це завжди фізособа, яка реально (а не формально) володіє та/або управляє підприємством. Отже, якщо підприємство має прозору структуру власності, труднощів з цим не виникне. Ось декілька прикладів:

— якщо ТОВ має одного засновника-фізособу, то він за загальним правилом і буде бенефіціаром. Це саме стосується унітарних приватних підприємств;

— якщо ТОВ має три засновники з частками у статутному капіталі 50 %, 30 % і 20 %, то перші два будуть бенефіціарами, а третій не буде (за умови, що він не здійснює впливу на підприємство іншим чином);

— якщо ТОВ має два засновники з частками у статутному капіталі по 50 %, то бенефіціарами будуть обидва.

Але, на жаль, все не завжди так просто. І ось декілька тому підтверджень:

— навіть посадові особи підприємства не завжди можуть знати, хто є його бенефіціаром;

Особливо якщо мати на увазі, що реальна структура власності не завжди є прозорою. Так, власником підприємства за ЄДР може значитися одна особа, а реально управляти ним і, як результат, вважатися бенефіціаром, зовсім інша.

— бенефіціар може не захотіти «світитися» в ЄДР. Тим більше що зрештою ці відомості можуть опинитися у сторонніх руках ☹ (адже згідно із законом вони є відкритими та загальнодоступними — ч. 1 ст. 20 Закону № 755*****). У теорії це не звільняє від обов’язку включити відповідні відомості до ЄДР. Але якщо заглядати правді в очі, то на думку бенефіціара, найімовірніше, доведеться зважати. І, упевнені, для когось буде легше сплатити штраф (про це див. врізку далі), ніж погодитися на внесення цих відомостей до ЄДР;

***** Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

— як чиновники збираються контролювати правильність цих відомостей (особливо якщо бенефіціаром є нерезидент) — це питання.

Як внести ці дані до ЄДР?

Якщо підприємство лише створюється, то його бенефіціара потрібно вказати в реєстраційній картці за формою 1 (її нещодавно виклали в новій редакції — згідно з наказом Мін’юсту від 10.04.2015 р. № 529/5). Причому якщо бенефіціарів декілька, то заповнити потрібно відповідну кількість таких сторінок. Отже, якщо бенефіціарів 3, доведеться заповнити 3 таких сторінки.

Якщо ж підприємство було створене до набуття чинності Законом № 1701 (ср. 025069200) і до цього часу не включило відомості про вигодонабувачів до ЄДР, це потрібно зробити сьогодні (на думку чиновників, не пізніше 25 травня). Для цього вам потрібно подати держреєстратору (за місцезнаходженням реєстраційної справи) реєстраційну картку за формою 4******. Зробити це можна особисто або надіславши цей документ поштовим відправленням з описом вкладення (ураховуючи довжину черг у держреєстраторів, останній варіант виглядає досить привабливим).

****** При цьому часто запитують, як заповнити поля внизу сторінки. Так от, у цьому конкретному випадку галочку потрібно проставити в полі «Включено».

Якщо відомості про бенефіціара до ЄДР не внести, то це може загрожувати чималим штрафом для директора підприємства за ст. 16611 КУпАП (від 5100 до 8500 грн.).

Це також загрожує проблемами з банківським обслуговуванням і отриманням послуг від суб’єктів первинного фінмоніторингу (крім банків, це страховики, профучасники фондового ринку тощо) — у разі неотримання цих відомостей їм заборонено встановлювати ділові зв’язки / виконувати фіноперації.

v.smerdov@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться